Ухвала суду № 21422867, 19.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 р.Справа № 2а-1870/325/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Мосбуд" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-1870/325/11

за позовом ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Мосбуд" <Список ><Текст >

до Сумської МДПІ <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2011року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Мосбуд" до Сумської МДПІ про скасування податкового повідомлення - рішення від 31 грудня 2010 року № 0000522300/0/3058 відмовлено за їх необґрунтованістю.

ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Мосбуд", не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду, подала апеляційну скаргу, вважає , що судом всебічно і об'єктивно не розглянуто наявні документи в матеріалах справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду в 11 травня 2011 р. , прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сумська МДПІ, вважає, що прийняте рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні та просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що перевіркою правомірно встановлено

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в період з 11.11.2010р. по 15.12.2010р. Сумською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., за результатами якої складений акт перевірки №233/23/34452127/24, від 20.12.2010р.

Перевіркою, крім іншого, встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст.1., п. п. 4.1.6 п.4.1. ст. 4., п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 43871,0 грн., у тому числі: за 1 квартал 2008 року на суму 48,0 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 37638,0 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 4310,0 грн., за 1 півріччя 2010 року на суму 1875,0 грн.; п. 1.32 ст.1., п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями в результаті чого звнщено значення від'ємного об'єкту оподаткування на загальну суму 92882,0 грн., у тому числі за 3 квартали 2010 року у сумі 92882, грн.

На підставі акту перевірки керівником Сумської МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 0000522300/0/3058 яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 65807,0 грн., в т.ч. 43871,0 грн. - за основним платежем та 21936,0 грн. за штрафними санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що заниження валового доходу відбулося за господарськими операціями TOB «БВК "Мосбуд" з TOB "Фірма "Спецтехстрой" , а саме за договорами підряду:

-№11 від 02.07.08, згідно якого TOB "Фірма "Спецтехстрой" (підрядник) зобов'язаний виконати будівельно-монтажні офісного приміщення. Загальна сума договору 20419,20 грн., в тому числі сума ПДВ - 3403,20 грн. Відповідно додаткової угоди №1 від 25.09.2008р. розрахунки між підприємствами можливі у вексельній формі. Виконання ремонтних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форма КБ-3 від 28.07.08 та актом прийому виконаних підрядних робіт форма КБ-2в від 28.07.08 на загальну суму 20419,20 грн.

-№10 від 20.06.08, згідно якого TOB "Фірма "Спецтехстрой" (підрядник) зобов'язаний виконати загально будівельні роботи складського приміщення. Загальна сума договору 73542,00 грн., в тому числі сума ПДВ 12257,00 грн. Відповідно додаткової угоди №1 від 25.09.08 розрахунки між підприємствами можливі у вексельній формі. Виконання ремонтних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форма КБ-3 від 28.07.08 та актом прийому виконаних підрядних робіт форма КБ-2в від 28.07.08 на загальну суму 73542,00 грн.

Розрахунки між субєктами господарювання за вказаними договорами здійснено у вексельній формі, що підтверджується актами прийому-передачі простих векселів б/н від 29.09.08 серії АА 0556995 на суму 15725,03 грн., б/н від 29.09.08 серії АА 0556996 на суму 30000,00 гри. та б/н від 29.09.08 серії АА 0556997 на суму 43542,00 грн. Дата складання векселів - 29.09.2008 року, строк погашення - 31.12.2009 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на кінець перевіряємого періоду векселі до сплати не предявлені, згідно даних бухгалтерського обліку TOB «БВК "Мосбуд" по взаємовідносинам з постачальником TOB "Фірма "Спецтехстрой" обліковується кредиторська заборгованість в сумі 89267,03 грн. , що не спростовано позивачем.

Як вбачається з листа ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, TOB "Фірма "Спецтехстрой" 16.05.09 визнано банкрутом, 22.07.09 знято з обліку в органах ДПС, державна реєстрація юридичної особи скасована 20.08.2009 року, ці обставини також підтверджуються і довідкою з єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», яка діяла на час складання векселя, вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів» умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

З матеріалів справи вбачається , що вексельна форма розрахунків передбачена додатковими угодами від 25.09.2008р. (а.с. 67, 59), але як вбачається з самих угод від імені ТОВ «Спецтехстрой» вони були підписані невстановленою особою, тобто не в самих угодах не зазначено особи яка діє від імені підприємства ні біля підпису не зазначено особу яка його виконала. Також і в актах прийому-передачі простих векселів не зазначено особу яка від імені «Спецтехстрой» прийняла вказані вище векселі.

Згідно Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Правління НБУ №508 від 16.12.2002р., вексель простий -вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ст. 75 Уніфікованого закону простий вексель має містити:(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена вією мовою, якою цей документ складений: (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо строку платежу (статті 33 - 37).

Згідно ст. 33 цього Закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Таким чином, для визначення перебігу строку позовної давності слід виходити із строку платежу по векселю.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Тобто, суд першої інстанції правомірно не вважає належними доказами додаткові угоди від 25.09.2008 та акти прийому-передачі векселів з підстав наведених вище. Крім того, згідно п.п. 2.3 угод №11 від 02.07.08 та №10 від 20.06.08 передбачено за виконані роботи оплату в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника, протягом 60 днів з моменту підписання форми КБ-2.

Відповідно до п.1.22.1. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, визнається безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валового доходу платника податку включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Крім того, перевіркою встановлено, що за перевіряємий період підприємством завищено валові витрати в сумі 196333,09 грн.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

З матеріалів справи вбачається, що згідно даних бухгалтерського обліку вартість робіт виконаних TOB "Фірма "Спецтехстрой" згідно вказаних вище договорів підряду в віднесена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року на підставі актів виконаних робіт форма КБ-3.

Згідно даних бухгалтерського обліку TOB «БВК "Мосбуд" по взаємовідносинам постачальником TOB "Фірма "Спецтехстрой" обліковується кредиторська заборгованість в сумі 89267,03 грн.

Тобто, фактично TOB «БВК «Мосбуд» не здійснено компенсацію вартості робіт, які він отримав, а відтак відсутні підстави для віднесення вартості цих робіт в сумі 61285 грн. до валових витрат відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податкування прибутку підприємств».

Також, встановлено завищення валових витрат за рахунок віднесення до їх складу грошових сум, сплачених позивачем за договором , укладеним TOB «БВК «Мосбуд» (Замовник) укладено з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) договір №0201/02-01 від 02.01.10 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Надання послуг за вказаним договором було оформлено актами приймання-передачі наданих послуг (контроль за веденням бухгалтерського і податкового обліку, сумісне складання передбаченої чинним в Україні законодавством звітності, консультаційні послуги) з січня по червень 2010 року на загальну суму 27000,00 грн.

Вартість наданих послуг ФОП ОСОБА_1 підприємством включена до складу валових витрат у і кварталі 2010 року -7500,00 грн., у 2 кварталі 2010 року - 7500,00 грн., в 3 кварталі 2010 року - 12000,00 грн.

Враховуючи встановлене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції , що витрати на придбання послуг по договору №0201/02-01 від 02.01.10 не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

Позивачем підтверджено , що в штатному розписі підприємства передбачена посада головного бухгалтера, а зміст послуг, викладених в договорі, а по суті переліком правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частиною другою ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Колегія суддів зазначає , що акти наданих послуг не відповідають вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, та п. 1 ст.2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88.

В актах приймання передачі наданих послуг відсутні обсяг та одиниці виміру наданих послуг, вартість кожного окремого виду наданих послуг та деталізація наданих консультаційних послуг (договором від 02.01.10 №0201/02-01 не передбачено надання консультаційних послуг взагалі) , не містять посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, тобто зміст господарської операції.

Тобто, перелічені вище акти прийому передачі виконаних робіт не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

З матеріалів справи вбачається , що під час перевірки зясовано, що TOB «БВК «Мосбуд» (Замовник) укладений договір з ФОП ОСОБА_2 від 15.12.09 №1512/09, про надання послуг на виготовлення інформаційної продукції в кількості і за ціною, погодженою з Замовником. (а.с. 92) Загальна сума договору складає 20000,00 грн.

На виконання умов договору складені акти приймання виконаних робіт: акт від 17.02.10 б/н на проектування та виготовлення банеру фірми, виготовлення рекламних буклетів, листівок в кількості 1000 штук на загальну суму 6973,91 грн.; акт від 12.01.10 б/н на виготовлення візиток директору, головному бухгалтеру в кількості 10 штук та корпоративних візиток підприємства в кількості 5 штук на загальну суму 2763,75 грн.

Також, згідно рахунків від 29.01.08 та 14.01.08 (а.с. 90) ФОП ОСОБА_2 на замовлення TOB «БВК «Мосбуд» виготовлено наклейки в кількості 6 штук на загальну суму 190,00 гри., що відображене в акті здачі-прийомки виконаних робіт від 27.03.08 №От-21 (а.с. 91).

Зазначені суми витрат були віднесені позивачем до складу валових.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з вказаних документів не вбачається звязку вказаних витрат з господарською діяльністю підприємства, інших документів, що підтверджують використання вказаної продукції в господарській діяльності підприємства, позивач не надав.

Крім того, постановою Сумського районного суду від 18.03.2011 було притягнуто до адміністративної відповідальності директора ТОВ «БВК Мосбуд» за порушення ведення податкового обліку за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 року, а саме занижено податок на прибуток в сумі 43871 грн. та завищено відємне значення оподаткування за 3 квартал 2010 року на загальну суму 92882 грн., чим порушено п.1.32. ст.1, п.п. 4.1.6. п.4.1. ст.4, п.5.1, п.5.2. п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначена постанова набрала законної сили 28.03.2011р.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі встановленого , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що Сумською МДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 31 грудня 2010 року № 0000522300/0/3058 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому , позовні вимоги є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Отже, колегія суддів переглянувши постанову суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому судове рішення відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "Мосбуд" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-1870/325/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2011р.