Ухвала суду № 21421551, 12.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 р.Справа № 2а-15472/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Акціонерного товариства "Апріорі" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011р. по справі№2а-15472/10/2070

за позовом Акціонерного товариства "Апріорі" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

03.12.2010 року, Акціонерне товариство «Апріорі» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова (далі відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2010 року № 0000332320/0; від 24.06.2010 року № 0000332320/1, від 10.09.2010 року №0000332320/2; від 24.11.2010 року №0000332320/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.05.2010 року №0000332320/0; від 24.06.2010 року № 0000332320/1; від 10.09.2010 року № 0000332320/2; від 24.11.2010 року № 0000332320/3, що ухвалені відповідачем в частині визначення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 14998428,00 грн., з яких 7529307,00 грн. основний платіж та 7469121,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норми процесуального та матеріального права, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати в частині задоволення позову, в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норми процесуального та матеріального права, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нормам Цивільного кодексу України, та неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, про що був складений акт від 17.05.2010 року №4372/232/24345904.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні позивачем п.п.4.1.6,п.4.1ст.4, ст.6.п.7.6.1,п.7.6.2п.7.6ст.7, п.22.13ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2007 рік на суму 7408935,00 грн., за 2008 рік на суму 798997,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 26250,00 грн. та за 2 квартал 2009 року на суму 8750,00 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 28.05.2010 року №0000332320/0 про визначення позивачу суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств та організацій у сумі 16010928,00 грн., із яких 8 204 307,00 грн. основний платіж; 7 806 621,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 24.06.2010 року № 0000332320/1; від 10.09.2010 року №0000332320/2; від 24.11.2010 року; №0000332320/3.

Приймаючи постанову про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що коригування відповідачем сум витрат та сум доходів АТ «Апріорі» по операціям з векселем АТЗТ «Укртехбуд» акціями ВАТ «Укрспецпостачмаш» є необґрунтованим, оскільки відсутні докази про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стосовно частини позовних вимог про помилковість судження відповідача про завищення позивачем витрат від операцій з акціями ЗАТ «Сольді» у 2 кварталі 2007 році з векселями ТОВ «Земська страхова компанія» та ЗАТ «Стромінвестсервіс», то дані висновки знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, тому в задоволенні цієї частини позову відмовлено.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п.7.6.1п.7.6ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікати участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані такого звітного періоду, від»ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від»ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність порядку оподаткування позивачем операцій з цінними паперами та деривативами, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств.

Колегія суддів , вважає правильним застосуванням суду першої інстанції до даного спору приписів статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”.

Як свідчать матеріалами справи позивачем був задекларований за 2005 рік фінансовий результат від операцій з акціями з відємним значенням у розмірі 58 723 817,00 грн. та 2 319 437,00 грн. відповідно.

Крім цього, згідно з додатками К3 декларацій з податку на прибуток підприємств позивача за 1 квартал 2006р., півріччя 2006р., 3 квартали 2006р. та 2006 рік відємний фінансовий результат від операцій з акціями та облігаціями, що склався станом на 01.01.2006р., приймав участь при розрахунках фінансових результатів протягом 2006 року та станом на 01.01.2007р. склав 48275157,00 грн. та 2319437,00 грн. відповідно.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що при розрахунках фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами згідно з додатком К3 декларацій з податку на прибуток підприємств протягом 2007 року позивачем було використовано значення відємного фінансового результату від операцій з акціями та облігаціями, що склалося станом на 01.01.2006р. і не було погашене протягом 2006р..

Застосування норм Закону України «Про податок на прибуток підприємств» таким чином передбачено пунктом 7.6 статі 7 вказаного Закону.

Доводи апеляційної скарги податкового органу про порушення позивачем п.22.13 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”, в редакції, що діяла в 2007 році, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

На підставі п. 6.1 ст. 6 вказаного вище Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у 2007 році сума відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яка виникла станом на 1 січня 2006 року і не погашена протягом 2006 року, не підлягала протягом 2007 року врахуванню у складі валових витрат платника податку.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пунктом 22.13 статті 22 зазначеного Закону в редакції, що діяла в 2007р. встановлював правила відображення в складі валових витрат відємного значення обєкта оподаткування.

Крім того, обґрунтованим є посилання суду першої інстанції на пункт 7.6 статті 7 цього Закону , який встановлює порядок відображення фінансового результату від операцій з цінними паперами та деривативами у вигляді прибутку (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів) в складі валового доходу.

Пунктом 3.1 статті 3 вищенаведеного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

У випадку, коли такі доходи перевищують витрати (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів, про що каже підпункт 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 даного Закону.

Колегія суддів вважає правильним зроблений аналіз п. 3.1 ст. 3 та п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” судом першої інстанції про те, що “обєкт оподаткування” не є тим самим, що і фінансовий результат операцій з цінними паперами та деривативами, а тому поширення відповідачем на від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами та деривативами правил відображення в 2007 році в складі валових витрат відємного значення обєкта оподаткування попередніх періодів не ґрунтується на вимогах законодавства.

Стосовно господарської операції з векселями АТЗТ «Укртехнобуд» та акціями ВАТ «Укрспецточмаш», то колегія суддів зазначає наступне.

Податковим органом ставиться під сумнів відображення позивачем в окремому обліку операцій від даної операції.

Підпунктом 7.6.3 п. 7.6 статті 7 даного Закону під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 вказаного Закону під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Бонанза» був складений договір № Д328 від 26.06.2008р купівлі-продажу векселів, які були передані відповідно акту приймання-передачі від 26.06.2008р. за 2500,00 грн. простого векселя АТЗТ “Укртехнобуд” номінальною вартістю 1150000,00 грн..

Згодом в ході господарської діяльності позивачем був проданий простий вексель АТЗТ “Укртехнобуд” ВАТ “Фонд екологічних заходів” за 332500,00 грн., про що був складений договір № Б622/08 від 26.06.2008р. та акту приймання-передачі векселя від 26.06.2008р.

Щодо посилання апеляційної скарги податкового органу на наявність рішення Господарського суду Донецької області від 03.02.2009 року по справі№8/221пн, яким були визнані недійсними прості векселя, в тому числі простий вексель АА 0974298 на суму 1150000,00 грн., емітований АТЗТ “Укртехнобуд”, як на підставу для визнання необґрунтованого відображення позивачем фінансового результату за даною господарською операцією, то колегія суддів зазначає наступне.

Зазначене судове рішення набрало чинності 13.02.2011 року, тоді як господарські операції відбулись у 2008 році.

Між ВАТ “Фонд екологічних заходів” та позивачем був укладений договору №Б622/08 від 26.06.2008року відповідно до умов якого отримані за попередньою операцією кошти в загальній сумі 154500,00 грн. договором від 23.04.2009р. були визначені сторонами як безпроцентна позика та повернуті позивачем на користь ВАТ “Фонд екологічних заходів” платіжним дорученням від 31.05.2010р. № 60.

Таким чином, колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про законність вказаної частини позову.

Стосовно господарських операцій з ТОВ “АТН-Інвест”, то колегія суддів зазначає наступне.

В ході господарської операції позивач мав взаємовідносини з ТОВ “АТН-Інвест” з яким була укладена угода № Д25/06-11 від 25.06.2007р. про купівлю-продаж простих іменних акцій ВАТ “Укрспецточмаш ” в кількості 2 822 400 штук на суму 5644,80 грн.

Згодом позивачем були продані зазначені акції ВАТ “Укрспецточмаш» ТОВ “Аквізит-Інвест” на суму 705 650,00 грн..

Податковим органом в апеляційній скарзі робиться посилання на наявність постанови

Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2007р. по справі № А8/178-07 якою задоволено адміністративний позов прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ВАТ “Укрспецточмаш”, треті особи ДПА у Дніпропетровській області та Дніпропетровське ТУ ДКЦПФР, та визнано недійсними запис про проведення державної реєстрації та установчі документи з моменту реєстрації ТОВ “Укрспецточмаш”, запис про державну перереєстрацію та установчі документи з моменту реєстрації, реєстрацію випуску акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій з моменту видачі ВАТ “Укрспецточмаш”, припинено юридичну особу ВАТ “Укрспецточмаш”.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказане рішення не набрало чинності, тому до нього не можуть бути застосовані правила статті 72 КАС України.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про неправильне коригування відповідачем сум витрат та сум доходів позивача по операціям з векселем АТЗТ “Укртехнобуд” та акціями ВАТ “Укрспецточмаш”.

Стосовно посилання податкового органу на завищення позивачем витрат від операцій з акціями ЗАТ “Сольді” у 2 кварталі 2007р на суму 2960000,00 грн., від операцій з векселями ТОВ “Земська страхова компанія” у 1 кварталі 2007р. на суму 2200000,00 грн. та ЗАТ “Стромінвестсервіс” у 4 кварталі 2008р. на суму 500000,00 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

В ході господарської діяльності позивачем були укладений договір № Т1436/05 з ТОВ “Аквізит-Інвест” два простих векселя ЗАТ “Стромінвестсервіс” № 743263200590 та №743263200592 від 16.12.2002р. строком платежу 16.12.2008р. на загальну суму 500000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи в окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами позивач відобразив вказану операцію в складі витрат в листопаді 2008р.

За актом приймання-передачі векселів від 30.12.2005рпозивачем в рахунок забезпечення заборгованості отримало простий вексель ЗАТ “Земська страхова компанія” від 30.12.2005р. № 80351652231632 вартістю 2200000,00 грн., вказана операція в окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами відображена позивача в складі витрат в січні 2007р..

Матеріали справи підтверджують те, що позивачем надано протокол № 1/1 від 14.11.2003р. установчих зборів АТ “Енкі”(ЗАТ “Сольді”), в якому міститься посилання на договір від 10.11.2003р. та акт приймання-передачі від 11.11.2003р. про придбання позивачем акцій номінальною вартістю 3960000,00 грн., до складу витрат в окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами позивач відніс 2960000,00 грн. в 2007р..

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Колегія суддів вважає помилковими доводи позивача щодо наявності підстав для відображення в окремому податковому обліку витрат операцій з акціями ЗАТ “Сольді”, векселями ТОВ “Земська страхова компанія” та ЗАТ “Стромінвестсервіс” в тих періодах, коли були отримані доходи від продажу вказаних цінних паперів.

Вказані посилання апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та документально не підтверджуються.

Підпунктом 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено ведення окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів.

Підпунктом 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлений порядок ведення такого окремого податкового обліку передбачає порівняння витрат на придбання кожного з окремих видів цінних паперів протягом звітного періоду з доходами, отриманими від продажу (відчуження) цінних паперів такого ж виду протягом такого звітного періоду.

При цьому під терміном "витрати" згідно з п.п. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням. В ході розгляду справи судом зясовано, що вказані вимоги закону позивачем дотримані не були.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судом встановлено та підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи розрахунками, що завищення витрат по операціям з акціями ЗАТ “Сольді”у 2 кварталі 2007р на суму 2960000,00грн. до заниження прибутку від операцій з акціями та податку на прибуток підприємств не призвело з врахуванням висновків суду про правомірність відображення позивачем від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами.

Крім цього, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що разом з цим, матеріали справи, свідчать наданими розрахунками та поясненнями представників відповідача що , внаслідок завищення витрат від операцій з векселями ТОВ “Земська страхова компанія” та ЗАТ “Стромінвестсервіс” позивачем занижено прибуток від операцій з векселями у 1 кварталі 2007р. на суму 2200000,00 грн. та в 4 кварталі 2008р. на суму 500000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у відповідних податкових періодах в загальній сумі 675000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів, дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив цій частині позовних вимог в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі в становлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що постанова суду не підлягає скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Акціонерного товариства "Апріорі" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011р. по справі№2а-15472/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.08.2011 р.