Постанова № 21418461, 24.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 січня 2012 р. № 2-а- 17409/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, № 0000530843 від 13.12.2011 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1117147,48 грн., з них: 893717,98 грн. за основним платежем; 223429,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновок Відповідача викладений в акті позапланової виїзної перевірки № 2229/43-010/32337278 від 25.11.2011року про порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суперечить положенням діючого законодавства та не відповідає обставинам, встановленим під час перевірки. позивач зауважив, що зазначений висновок акту не підтверджується будь-якими доказами та даними господарської діяльності Позивача, враховуючи наявність оригіналів належним чином оформлених податкових накладних, за господарськими операціями, підтвердженими дійсними первинними обліковими документами, щодо придбання товарів, які прямо та безпосередньо використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Позивача. Таким чином, прийняте на підставі акту позапланової виїзної перевірки податкове повідомлення-рішення № 0000530843 від 13 грудня 2011 року є незаконним та має бути скасованим.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в судовому засіданні проти позову заперечувала, надала суду пояснення позиція яких повністю збігається з викладеною в письмових запереченнях, де зазначила, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахалінсььке" (далі за текстом ТОВ "Сахалінське") зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради згідно свідоцтва серії А00 № 176643 (а. с. 20).

Довідкою наданою Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі за текстом СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) від 14.12.2005 року № 882, судом встановлено, що ТОВ "Сахалінське" взято на податковий облік як платника податків 09.02.2005 року за реєстраційним номером 428 (а. с. 21).

Судом встановлено, та не заперечується Відповідачем, що Позивач на момент проведення перевірки був платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом №30010358 від 28.03.2005 року, виданим СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові (а. с. 22).

Фахівцями податкової інспекції було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Сахалінське" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ТД Альянс 3" за березень - квітень 2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 2229/43-010/32337278 від 25.11.2011 року (а. с. 10 - 17).

На підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення - рішення від 13 грудня 2011 року № 0000530843 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на 1117147,48 грн., з яких: за основним платежем 893717,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 223429,50 грн. (а. с. 18).

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті перевірки висновок субєкта владних повноважень про порушення ТОВ "Сахалінське" п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) чим завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "ТД Альянс 3" за березень - квітень 2009 року на суму 893717,98 грн..

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ "ТД Альянс 3" було укладено договір купівлі - продажу № 02/03-1 від 02.03.2009 року. За умов договору контрагент Позивача - Продавець зобовязався передати у власність Покупця - ТОВ "Сахалінське" товар (вторинний реагент РП-2000, оброблений розчин солеутворення) зазначений в узгоджених Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно ст. 263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Досліджені у судовому засіданні договір купівлі - продажу, акти від 30.03.209 року, 30.04.2009 року на списання матеріалів, свідчать про використання вторинного реагенту РП-2000, обробленого розчину солеутворення на Сахалінському НГКР, Технологічним регламентом установки комплексної підготовки газу № 2 Сахалінського НГКР (а. с. 24-25, 33-34).

Про це свідчать і надані суду специфікації № 1 на загальну суму 3531774,82 грн., в т.ч. ПДВ - 588629,14 грн.; № 2 на загальну суму 1830533,06 грн., в т.ч. ПДВ - 305088,84 грн. (а. с. 2728).

Також, фактичне отримання товару підтверджується підписаними сторонами накладними № 24 від 03.03.2009 року на постачання ТМЦ на суму 3531744,82 грн. та № 446 від 01.04.2009 року на постачання ТМЦ на суму 1830533,06 грн. Відповідно до наданих видаткових накладних товар було отримано за дорученням № 184 від 03.03.2009 року (а. с. 97) та дорученням № 201 від 01.04.2009 року (а. с. 96) начальником дільниці з видобутку газу УПГ № 2 Сахалінського НГКР. Приймання товару здійснювалося у ємкісний парк на площадці технологічних ємностей УПГ № 2 Сахалінського НГКР, що належить Позивачеві. Вказані товари співвідносяться з напрямом діяльності ТОВ "Сахалінське" та були використані у господарській діяльності позивача, повязаній з геологічним вивченням, в т.ч. дослідно-промисловою розробкою Сахалінського НГКР.

Стосовно твердження відповідача на необхідність підтвердження фактичного отримання товарів позивачем товарно-транспортними накладними судом встановлено наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося представником Відповідача, що перевіряючими під час перевірки було виявлено помилку у накладних № 24 та № 446, а саме: встановлено, що в наведених накладних зазначена підстава для проведення господарських операцій - договір №03/02-1 від 02.03.2009 року, хоча вірними реквізитами договору є 02/03-1.

Позивач на виправлення зазначеної помилки було надано до відповідача повторно видані накладні №24 та №446 належним чином складені і підписані, що не заперечується представником відповідача.

Також, матеріалами справи підтверджено, що в накладних №24 та 446 міститься підпис ОСОБА_1, прийнятого 04.01.2004 року на посаду начальника дільниці з доб.нафти та газу (а.с.100), який був уповноважений відповідно до довіреності №201 від 01.04.2009 року та №184 від 03.03.2009 року (а.с.96, 97) на отримання товару від ТОВ "Торгівельний дім Альянс 3", довіреності зареєстровані належним чином в Журналі реєстрації довіреностей ТОВ "Сахалінське" за 2009 рік (а.с.98 - 99)

Враховуючи наведене суд критично відноситься до висновків акту перевірки щодо невідповідності податкових накладних №24 та №446 вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011, № 1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про порушення позивачем пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", посилаючись на Акт перевірки контрагента Позивача - ТОВ "ТД Альянс 3" від 12.03.2011 року № 41/23/36365974, у висновках якого встановлено порушення ч. 1,3,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТД Альянс 3" при придбанні у постачальників та подальшої реалізації (продажу) товарів (послуг), міг керуватися лише припущеннями щодо недійсності укладеного договору, його позиція про відсутність обєктів оподаткування по операціях ТОВ "ТД Альянс 3" з ТОВ "Сахалінське" за договором купівлі-продажу № 02/03-1 від 02.03.2009 року не підкріплена належними доказами.

У своєму листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України вказав на те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В свою чергу судом встановлено, що договір купівлі-продажу № 02/03-1 від 02.03.2009 року спричинив реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, зобовязання за ним було виконано сторонами у повному обсязі, отже, зазначений договір, відповідає п. 1 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦК України, ст. 207 ГК України, є дійсним, не суперечить інтересам держави та суспільства та не порушує публічний порядок.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності обєкту оподаткування по операціях ТОВ "ТД Альянс 3" з ТОВ "Сахалінське" за договором купівлі - продажу № 02/03-1 від 02.03.2009 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій є необґрунтованими.

Відповідно до пп. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлено, що відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ "ТД Альянс 3" на час здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу № 02/03-1 від 02.03.2009 року, було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебувало на обліку в органі ДПІ, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Зазначені обставини відповідають вимогам пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", де закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 02/03-1 від 02.03.2009 р., ТОВ "ТД Альянс 3" були видані Позивачеві податкові накладні № 24 від 03.03.2009 року (а. с. 31) та № 446 від 01.04.2009 року (а. с. 32), які останнім були відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень - квітень 2009 року (а. с. 35-36).

Положеннями п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Підпунктом 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між Позивачем і Відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що розрахунки за договором купівлі-продажу № 02/03-1 від 02.03.2009 р. були здійснені в повному обсязі. Таким чином, наявні обидві визначені законом події, за настання яких платник набуває право збільшити податковий кредит з ПДВ: і списання коштів з банківського рахунку, і отримання податкової накладної. Крім того, списання коштів з банківського рахунку Позивача свідчить про реальні зміни майнового стану платника податків. Зазначений факт прямо передбачений актом перевірки.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що Позивачем цілком правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми в розмірі 588629,14 грн., та 305088,84 грн..

Таким чином, Позивачем було виконано всі передбачені чинним законодавством України умови для формування податкового кредиту за березень - квітень 2009 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, такі, що знайшли своє підтвердження доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000530843 від 13.12.2011 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1117147,48 грн., з них: 893717,98 грн. за основним платежем, 223429,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).< Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя (підпис)< Список >М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 26 січня 2012 року.

З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< Список >

Суддя М.О. Лук'яненко секретар В.С. Гайворонський< Список >