Постанова № 21418212, 14.07.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/1653/11

"14" липня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Хоростківського О.Я.,

представника прокуратури Марцун А. А. (посв. № 12 від 14.02.2011 р.),

представника Козівської МДПІ ОСОБА_2 (дов. №320/10/10-012 від 19.01.2011р.),

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Прокурора Зборівського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, до Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод»про стягнення заборгованості по податкових платежах, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Зборівського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Козівської міжрайонної державної податкової інспекції (Зборівське відділення), звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод»про стягнення до користь бюджету податкового боргу у сумі 3197,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, відповідачем як платником податків у встановлений законом строк не були сплачені суми податкових зобов'язань, а тому станом на 12.05.2011 року за відповідачем рахується непогашена заборгованість перед бюджетом по наступних податках: по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 2309,05 грн., по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 887,95 грн. У звязку з несплатою вищезазначеної податкової заборгованості в добровільному порядку, Прокурор Зборівського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, просить стягнути її до державного бюджету з відповідача в судовому порядку.

Представник прокуратури та Козівської міжрайонної державної податкової інспекції в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Ухвала про відкриття провадження у справі та повістка про відкладення розгляду справи на 14.07.2011 року направлені на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Проте, на час розгляду справи на адресу суду повернулось поштове відправлення із повісткою з відміткою пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступне.

Спільне мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод»(ід.код за ЄДРПОУ 21138458, зареєстроване Козівською районною державною адміністрацією Тернопільської області за адресою: вул. Набережна, 65, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область), - є платником податків за основним місцем податкового обліку у Зборівському відділенні Козівської міжрайонної державної податкової інспекції.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач самостійно обчислював суми податкових зобов'язань, які зазначав у податковій декларації та розрахунку та подавав до контролюючих органів за місцем реєстрації, а також здійснював часткову сплату за даними видами податків. Станом на 12.05.2011 року сума заборгованості відповідача становить: по орендній платі за землю 2268,27 грн., що підтверджується податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №93 від 22.01.2010 року, даними облікової картки платника податку; та по податку з власників транспортних засобів у розмірі 887,95 грн., що підтверджується податковим розрахунком даного податку на 2010 рік та даними облікової картки платника податку.

Крім того, у звязку із закінченням встановлених строків погашення заборгованості Козівською міжрайонною державною податковою інспекцією (Зборівським відділенням) нараховано відповідачу пеню в сумі 40,78 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, отримані керівником відповідача податкові вимоги, в яких визначені податкові зобовязання, - Спільне мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод»ні в адміністративному, ні в судовому порядку - не оскаржувало, здійснюючи часткову проплату сум за вищезазначеними податковими зобовязаннями. Станом на час звернення прокурора Зборівського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Козівської міжрайонної державної податкової інспекції (Зборівське відділення), до суду із даним позовом - сума податкового боргу, з врахуванням проведених проплат, перед бюджетом Державним комунальним підприємством «Підгаєцький комбінат комунальних підприємств»добровільно не погашена у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги - є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне. З огляду на виникнення у відповідача частини вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, - суд вважає за необхідне застосувати до цієї частини позовних вимог норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року (далі Закон №2181-ІІІ), який діяв на момент виникнення даних правовідносин, а щодо частини заборгованості, що виникла з січня 2011 року - норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, який вступив в законну силу з 01.01.2011 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України, п. 2-3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII (діяв на момент виникнення правовідносин) та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ на відповідача, як платника податків, покладений обовязок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на час виникнення у відповідача спірних сум податкового боргу- було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III.

Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181-III - податковий борг (недоїмка) - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Несплачене у встановлений строк податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-III сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ - платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пункт 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ вказує на те, що платники податків зобовязані своєчасно, в терміни визначені спеціальними законами з питань оподаткування, подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації звітність повязану з нарахуванням та сплатою податків.

Згідно з абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

П.п. 16.1.1 ч. 16.1. ст. 16 Закону України №2181-III (чинного на час виникнення спірних правовідносин), а також п.п. 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового Кодексу встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п.п 41.1.1. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України контролюючими органами є: органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

Відповідно до абз. 1 п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними -є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобовязань, що призвело до виникнення податкового боргу перед бюджетом на загальну суму 3197,00 грн., і на час судового розгляду справи відповідачем зазначений борг в добровільному порядку - не сплачений, відповідних доказів його погашення перед бюджетом - не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом прийняття рішення стягнення податкового боргу з відповідача в судовому порядку.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Прокурора Зборівського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, про стягнення заборгованості по податкових платежах - задовольнити.

Стягнути Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» (ід. код за ЄДРПОУ 21138458, вул. Набережна, 65, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область) з рахунків, в обслуговуючих банках, заборгованість по податкових платежах до бюджету на суму 3197,00 грн. (три тисячі сто девяносто сім гривень), з яких:

-2309,05 грн. (дві тисячі триста дев'ять гривень пять копійок) заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб на р/р 33217812700299, ід.код 23588616, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012;

-887,95 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень девяносто пять копійок) заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на р/р 33211807700239, ід. код 23588616, банк УДК в Тернопілській області, МФО 838012. Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.07.2011 року).

Головуючий суддя(підпис)Хрущ В. Л.

копія вірна

СуддяХрущ В. Л.