Постанова № 21418208, 13.07.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/1687/11

"13" липня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Хоростківського О.Я.,

представника позивача ОСОБА_1 (дов. №8293 від 27.12.2010 року),

за відсутності належним чином повідомленого відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області (Монастириське відділення) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особипідприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, не виконано обовязку щодо сплати до бюджету вартості торгового патенту та податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності. А тому, враховуючи наведене, позивач просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 наявний податковий борг в загальній сумі 394,77 грн., з яких: 94,77 грн. - плата за придбання торгового патенту (основний платіж у розмірі 81,95 грн. та пеня у розмірі 12,82 грн.) та 300,00 грн. податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду. При цьому в ухвалі зазначено строк подання заперечень проти позову і порядок його подання.

Ухвала про відкриття провадження у справі, а також повторне повідомлення про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

А тому у відповідності до вимог статей 33 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається таким, що про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Проте, відповідач в судове засідання не прибув, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення проти позову не подав.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2011 року позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець Монастириською районною державною адміністрацією Тернопільської області 09.06.2009 року (за юридичною адресою: АДРЕСА_1), - з видачею відповідного свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.

Відповідно до Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»відповідачу присвоєно ідентифікаційний номер №НОМЕР_4. При цьому з 10.06.2009 року ОСОБА_2 перебуває на обліку як платник податків в Монастириському відділенні Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області. 18.06.2009 року ОСОБА_2 було придбано торговий патент серії НОМЕР_3 на право провадження підприємницької діяльності у сфері громадського харчування - з терміном дії з 18.06.2009 року по 31.05.2010 року, та внесено часткову вартість торгового патенту в сумі 195,00 грн. Згідно з даними особової картки платника податку станом на час звернення позивача до суду із даним позовом - у відповідача виникла заборгованість по платі за придбаний торговий патент у розмірі 94,77 грн., з яких: 81,95 грн. - основний платіж та 12,82 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну сплату суми зобовязання. Окрім того, у відповідача виникла заборгованість і зі сплати податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 300,00 грн.

У зв'язку з несплатою платником податків ОСОБА_2 сум податкового зобов'язання, позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»виставлялись податкові повідомлення-рішення форми «Ф»за №0000411700/0 та №0000511700/0 від 13.02.2010 року, а вподальшому - виставлено першу податкову вимогу №1/11 від 29.11.2010 року на суму 394,77 грн. (отримана відповідачем 29.11.2010 року) та другу податкову вимогу №2/17 від 30.12.2010 року на таку ж суму (отримана відповідачем 30.12.2010 року).

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ні в адміністративному, ні в судовому порядку - не оскаржувала, а тому такі податкові зобовязання відповідача як платника податків, нараховані і відображені у них, є узгодженими у порядку і на умовах, визначених чинними на час виникнення податкового боргу Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III Законом та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом ДПА України №266 від 03.07.2001 року.

Таким чином, станом на час звернення Бучацькою міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільській області (Монастириське відділення) до суду із даним позовом за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується несплачена у встановленому законом порядку заборгованість перед бюджетом на загальну суму 394,77 грн., яка підтверджується обґрунтованим розрахунком сум станом на 15.06.2011 року та витягами з облікової картки платника податків, що містяться в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.

Проте, з огляду на виникнення у відповідача вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, - до даних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати норми раніше діючого законодавства в частині узгодження податкового боргу та нарахування пені.

Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного до 31.12.2010 року) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», чинного на час виникнення спірних правовідносин, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 3 вищезазначеного закону було визначено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Пунктом 18 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що до загальнодержавних належать такі податки і збори (обовязкові платежі): плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Окрім того, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на час виникнення у відповідача спірних сум податкового боргу - було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 р.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Крім того, пунктом 1.3 статті 1 вищезазначеного закону було встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Несплачене у встановлений строк податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обовязок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України- доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними -є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обовязок щодо сплати існуючого у відповідача податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обовязок відповідачем в добровільному порядку не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення існуючого боргу та спростовували б доводи позивача, - не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито” звільнений від сплати державного мита (судового збору), судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в загальній сумі 394,77 грн. (триста девяносто чотири гривні сімдесят сім копійок), з яких:

-300,00 грн. (триста гривень) податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на р/р №33211801700376; місцевий бюджет м. Монастириська 11010200; код одержувача 23588177; банк - ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012; -94,77 грн. (девяносто чотири гривні сімдесят сім копійок) плати за придбання торгового патенту, з яких: основний платіж у розмірі 81,95 грн. (вісімдесят одна гривня девяносто пять копійок) та пеня у розмірі 12,82 грн. (дванадцять гривень вісімдесят дві копійки), - на р/р №31410518700376; місцевий бюджет м.Монастириська 18040600; код одержувача 23588177; банк - ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 липня 2011 року.

Головуючий суддяХрущ В. Л.

копія вірна

СуддяХрущ В. Л.