Постанова № 21418131, 27.10.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

46001, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 20, тел: 8 (0352) 22-01-36

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2622/11

"27" жовтня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

секретаря судового засідання Хоростківського О.Я.,

за участю:

представника позивача Куликовської Г. М.,

представника відповідача Муравки В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Приватного малого підприємства «Вежа»до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002092303 від 29 червня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство «Вежа»(далі позивач, ПМП «Вежа») звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, ТОДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002092303 від 29 червня 2011 року. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на суму 13607,00 грн. за порушення п.2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, та п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 року, за неоприбуткування готівкових коштів в повному обсязі їх фактичних надходжень за результатами господарської діяльності за 15.06.2011 року на суму 2721,40 грн. згідно прибуткового касового ордеру №234 від 15.06.2011 року, - було неправомірним. Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем за наслідками проведеної працівниками ТОДПІ перевірки в приміщенні магазину, який знаходиться в орендованому ПМП «Вежа»приміщенні за адресою: м.Тернопіль, вул.С.Будного, 4А, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками якої складено акт від 16.06.2011 року. Разом з тим, висновки, викладені у вищезазначеному акті, - не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки під час проведення вказаної вище перевірки посадові особи відповідача не взяли до уваги того, що касова книга та журнал реєстрації касових ордерів та видаткових відомостей, відповідно до політики підприємства, ведуться в електронному вигляді за місцем знаходження бухгалтерії суб'єкта господарювання ПМП «Вежа», а не в приміщенні магазину, який хоч і знаходиться за тією ж адресою, але є окремим торговельним об'єктом та розташований окремо від бухгалтерії позивача. При цьому, сам факт неоприбуткування проведення готівки по касовій книзі за місцем знаходження бухгалтерії самого суб'єкта господарювання ПМП «Вежа»посадовими особами відповідача належним чином - не встановлювався. При цьому, представник позивача стверджувала, що посадовими особами відповідача було порушено порядок організації та проведення перевірки, яке виразилось в тому, що її було розпочато за відсутності керівництва ПМП «Вежа»та уповноважених осіб, а наказ та направлення на проведення перевірки були вручені головному бухгалтеру підприємства лише після початку її проведення. Крім того, після повідомлення в ході перевірки про ведення на підприємстві касової книги та журналу реєстрації касових ордерів та видаткових відомостей в електронному вигляді безпосередньо в іншому приміщенні за місцем знаходження самого субєкта господарювання - ПМП «Вежа», посадові особи ТОДПІ, які здійснювали перевірку, вказаного факту не перевіряли, зробивши вподальшому необґрунтовані та такі, що не відповідають дійсним обставинам справи, висновки про неоприбуткування готівки в касі підприємства за 15.06.2011 року, посилаючись на надання касової книги, в якій не відображено оприбуткування готівкових коштів за 15.06.2011 року згідно прибуткового касового ордеру №234 на суму 2721,40 грн. Однак, як стверджує представник позивача, вказана книга не є тією касовою книгою, яка ведеться в ПМП «Вежа», оскільки не відповідає вимогам, визначеним чинним законодавством, і в ній продавець робить лише власні записи та нотатки про реалізацію товарів в магазині. Крім того, в обґрунтування вимог про скасування прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 29.06.2011 року, позивач посилається на те, що магазин, в приміщенні якого проводилась перевірка є відокремленим підрозділом ПМП «Вежа», а тому, з огляду на п.4.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, - здійснює готівкові розрахунки із застосуванням РРО та веденням КОРО та касової книги не веде. А тому і порушень вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині неоприбуткування готівки в касі за 15.06.2011 року підприємства в приміщенні магазину - не допущено, оприбуткування готівки, яка надійшла до магазину, у цей день було здійснено ПМП «Вежа»в повному обсязі, що підтверджується наданими ним до суду записами касової книги, роздрукованими з відповідного програмного забезпечення на паперових носіях.

Водночас, представник позивача, посилалась також на те, що під час проведення перевірки порушень п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 року - не виявлено, акт перевірки від 16.06.2011 року фіксації такого порушення не містить, а тому посилання на нього при прийнятті оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0002092303 від 29.06.2011 року є безпідставним. Представники відповідача проти позову заперечили, посилаючись на те, що дії працівників ДПІ були правомірними та законними, сама перевірка організована та проведена згідно з чинним законодавством, а тому подальше прийняття за результатами вказаної перевірки відносно ПМП «Вежа»податкового повідомлення-рішення №0002092303 від 29.06.2011 року було здійснене податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. При цьому представник відповідача заперечував проти того, що магазин, в якому проводилась перевірка підприємства є його відокремленим підрозділом, оскільки ознак відокремленого підрозділу він не має і відомості про нього до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом не включені. З огляду на зазначене, представники відповідача просили суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись, зокрема, також на доводи, викладені в поданих до суду запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, заслухавши показання свідка та дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступне.

Приватне мале підприємство «Вежа»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30066977), відповідно до довідки, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 21.09.1998 року за адресою: м.Тернопіль, вул. С.Будного, 4А, та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Вподальшому, у зв'язку з втратою позивачем свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, здійснено його заміну та видано позивачу нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №193715 від 14.06.2007 року (а.с. 39, 40). 31.12.2010 року для розширення напрямків діяльності ПМП «Вежа»відповідно до наказу №6 створено - магазин на АЗС. При цьому, як зазначено в наказі даний магазин є новим відокремленим підрозділом ПМП «Вежа» (а.с.95).

Відповідно до наказу директора ПМП «Вежа»№1 від 01.02.2011 року «Про ведення касової книги в електронному вигляді»- у зв'язку з розширенням напрямків діяльності ПМП «Вежа», а саме: відкриття відокремленого підрозділу підприємства магазину на АЗС, - з 01 лютого 2011 року касова книга на ПМП «Вежа»ведеться в електронному вигляді (а.с. 71).

Вподальшому, на підставі Дозволу на розміщення обєкту торгівлі №42/260 від 07.02.2011 року, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, ПМП «Вежа»дозволено здійснювати роздрібну торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами в магазині за адресою: м. Тернопіль, вул.Будного, 4А. Вказаний дозвіл - є дійсним до закінчення терміну дії договору оренди нежитлових приміщень, розташованих за цією ж адресою (а.с.72).

10.06.2011 року начальником Тернопільської ОДПІ видано наказ №2494 «Про проведення фактичної перевірки», відповідно до якого управлінню податкового контролю юридичних осіб Тернопільської ОДПІ наказано провести фактичну перевірку ПМП «Вежа»(код ЄДРПОУ 30066977, вул.Будного, 4А) щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягаю ліцензуванню відповідно до закону, та торгових патентів. Термін проведення фактичної перевірки визначено з 16.06.2011 року по 25.06.2011 року (а.с.83-84). На підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та вищезазначеного наказу №2494 від 10.06.2011 року «Про проведення фактичної перевірки» посадовим особам Тернопільської ОДПІ - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, були видані направлення на перевірку від 16.06.2011 року за №00458 та № 00459. При цьому у вказаних направленнях метою перевірки визначено дотримання обєктом перевірки вимог п.п 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (а.с. 81,82). Як встановлено судом під час розгляду справи, та не заперечувалось представниками обох сторін, 16.06.2011 року, на підставі вищезазначеного наказу №2494від 10.06.2011 року та направлень на перевірку №00458 та № 00459 від 16.06.2011 року, посадовими особами ТОДПІ проведено перевірку господарської одиниці магазину субєкта господарської діяльності ПМП «Вежа», розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул.Будного, 4А, окремо від самого субєкта господарювання ПМП «Вежа». За результатами перевірки складено відповідний Акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 16.06.2011 року (а.с.37-38). Відповідно до висновків, що містяться у вищезазначеному акті від 16.06.2011 року,- проведення розрахункових операцій у приміщенні магазину було здійснене із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, та фіскалізацією РРО. Крім того, забезпечено наявність та цілісність пломб РРО, друкування фіскальних звітних чеків та зберігання їх в книзі обліку розрахункових операцій, а також - відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. При цьому, в тому ж акті вказано, що в магазині по вул.Будного, 4А, що належить ПМП «Вежа», порушено порядок проведення розрахунків за готівку, а саме: не проведено оприбуткування грошових коштів в повному обсязі їх фактичних надходжень за результатами господарської діяльності за 15.06.2011 року згідно прибуткового касового ордера №234 від 15.06.2011 року на суму 2721,40 грн. Крім того, - в касовій книзі підприємства за 15.06.2011 року відсутні записи про надходження готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в розмірі 2721,40 грн., про що зроблено відповідний запис працівників Тернопільської ОДПІ на ст.18 наданої їм для перевірки касової книги. Іншої касової книги, як зазначено в акті перевірки від 16.06.2011 року, - не представлено, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів відсутній. Головний бухгалтер ПМП «Вежа»- ОСОБА_5 з вищезазначеним актом перевірки від 16.06.2011 року була ознайомлена, однак, не погодилась з викладеними в ньому висновками, про що свідчить відповідний запис в акті: «з актом ознайомлена, але не згідна». Вподальшому за результатами перевірки, викладеними у вищезазначеному акті від 16.06.2011 року, Тернопільською ОДПІ на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно п.1 абз.3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/95від 12.06.1995 року, було сформовано податкове повідомлення-рішення №0002092303 від 29 червня 2011 року, яким до ПМП «Вежа»застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13607,00 грн. - за порушення п.2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, та п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 року, за неоприбуткування готівкових коштів в повному обсязі їх фактичних надходжень за результатами господарської діяльності за 15.06.2011 року на суму 2721,40 грн. згідно касового ордеру №234 від 15.06.2011 року (а.с.36). Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, ПМП «Вежа»оскаржило його в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом. Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України - фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п. 80.1. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2. вищевказаної статті зазначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст. 80 ПК України, де зазначено, що може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Крім того, відповідно до п.81.1 ст. 81 ПК України непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, те, що перевіряючих осіб ТОДПІ було допущено до проведення перевірки, при цьому доказів того, що позивач вважав перевірку незаконною та скористався своїм правом у зв'язку з цим не допустити працівників ТОДПІ до перевірки - позивач не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, - вона проводилась в присутності головного бухгалтера ПМП «Вежа»- ОСОБА_5 Вручення їй направлень на перевірку та наказу від 10.06.2011 року про проведення перевірки - засвідчено її особистим підписом на вищезазначених направленнях та наказі із зазначення часу та дати їх отримання.

На підставі вищевикладеного, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що наказ та направлення на проведення перевірки були вручені головному бухгалтеру підприємства лише після початку проведення перевірки за відсутності керівництва ПМП «Вежа»та уповноважених осіб, оскільки вказані посилання належними та допустимими доказами не підтверджені та спростовуються копіями відповідних документів, які будь-яких посилань на їх невчасне вручення бухгалтеру підприємства не містять, окрім того, здійснення фактичної перевірки без попередження платника податків (особи) передбачено і п. 80.1. ст. 80 Податкового кодексу України.

Під час розгляду справи представник позивача посилаючись на наказ №6 від 31.12.2010 року, а також на наказ №1 від 01.02.2011 року, видані директором МПМ «Вежа», наполягала на тому, що магазин, в якому проводилась перевірка, - є відокремленим підрозділом ПМП «Вежа», а тому відповідно до п.4.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - самостійно не веде касової книги.

Відповідно до положень Господарського кодексу України - суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Статтею 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Згідно з положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відокремленим підрозділом юридичної особи - є філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги в єдиному замкнутому технологічному процесі з юридичною особою, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Крім того, в ГК України вказано, що відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій це суб'єкти господарювання (філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи), що здійснюють свою діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законом і які можуть мати рахунок (рахунки) в установах банку.

Водночас, відповідно до статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної, реєстрації, але відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Разом з цим, перевіривши долучені до матеріалів справи документи, суд приходить до висновку, що твердження позивача про статус магазину, в якому проводилась перевірка, як відокремленого підрозділу ПМП «Вежа», ґрунтуються на довільному трактуванні ним норм чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам, - оскільки, незважаючи на те, як статус цього магазину визначено у внутрішніх документах підприємства - виданих директором ПМП «Вежа»наказах №6 від 31.12.2010 року (про його створення) та №1 від 01.02.2011 року (про ведення касової книги на підприємстві в електронному вигляді), вказаний магазин, - не має ознак відокремленого підрозділу, жодних доказів про включення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом позивачем не надано, а судом не встановлено. Водночас, судом встановлено, що за однією і тією ж адресою: м.Тернопіль, вул.С.Будного, 4А, розташовано декілька обєктів, зокрема: будівля під літерою «А»(автозаправочна станція, кіоск) загальною площею 365,3 кв.м., а також нежитлова будівля, будівля адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром під літерою «Б»загальною площею 526,5 кв.м. Власником вказаних будівель, розташованих у м. Тернополі по вул.С.Будного, 4А, є Приватне мале підприємство «Партнер», що підтверджено витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»(м.Тернопіль) (а.с. 67,68). Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між ПМП «Партнер» (орендодавцем) та позивачем - ПМП «Вежа»(орендарем) було укладено договори оренди нежитлових приміщень, що знаходяться за даною адресою (м.Тернопіль, вул.С.Будного, 4А) за №01/02-10 01.02.2010 року та 03/01-11 від 01.01.2011 року, відповідно до яких позивачу у тимчасове користування передано офісні та виробничо-складські приміщення загальною площею 40,4 кв.м. та приміщення загальною площею 65,8 кв.м. (а.с.65,66). Як підтверджено показаннями свідка головного бухгалтера ПМП «Вежа»ОСОБА_5, представника позивача, а також не заперечувалось і представниками відповідача, які безпосередньо проводили перевірку ПМП «Вежа»: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - в самому приміщенні магазину, в якому проводилась перевірка, проводиться лише торгівельна діяльність із здійсненням розрахункових операцій з використанням зареєстрованого у встановленому законом порядку РРО, при цьому з отриманої магазином виручки ніяких видаткових операцій - не проводиться. В той же час, виручку з магазину в повному обсязі продавець здає до каси ПМП «Вежа», яка діє одна та входить до складу бухгалтерії позивача. Під час розгляду справи судом встановлено, що саме в бухгалтерії субєкта господарської діяльності - ПМП «Вежа», яка, як зазначено вище, знаходиться окремо від магазину, хоча і розташована за однією і тією ж адресою, відповідно до політики підприємства, - розміщується основна каса підприємства, здійснюється приймання, видача, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, а також,відповідно до наказу директора ПМП «Вежа»№1 від 01.02.2011 року, - в електронному вигляді ведуться касова книга та зберігається журнал реєстрації касових ордерів та видаткових відомостей. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01. 2005 року за № 40/10320. Пунктом 1.2 даного Положення визначено, що терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

-відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України;

-готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

-каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

-касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі (термін пункту 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.04.2009 р. № 252);

-касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

-книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій (термін пункту 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.04.2009 р. № 252);

-книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);

-оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

-реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг);

-розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення 2.6 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Водночас, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки - є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Зміст наведених положень у їх системному звязку свідчить на користь висновку про розмежування законодавцем способів оприбуткування готівки в залежності від порядку проведення готівкових розрахунків. Так, проведення обліку готівки у касовій книзі є обовязковою умовою при оформленні готівкових розрахунків касовими ордерами. У той же час, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень з відображенням його у книзі обліку розрахункових операцій та на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки у приміщенні магазину, посадовими особами відповідача не взято до уваги вищезазначеного положення абзацу третього пункту 2.6 Положення, оскільки, як вже було зазначено вище та про що вказано безпосередньо і в самому акті перевірки податкового органу від 16.06.2011 року,- проведення розрахункових операцій в магазині по вул.Будного, 4А, який є господарською одиницею відповідного субєкта господарювання ПМП «Вежа», здійснювалось із застосуванням РРО, роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, фіскалізацією РРО, та забезпеченням друкування фіскальних звітних чеків та зберігання їх в книзі обліку розрахункових операцій, - тобто, з дотриманням вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щодо належного оприбуткування даним суб'єктом господарювання готівки в касі належного йому магазину шляхом проведення готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень через реєстратор розрахункових операцій, роздрукування фіскальних звітних чеків та здійснення їх обліку у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). При цьому, як встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено в судовому засіданні самими ж представниками відповідача, які проводили перевірку, а також висновками, що містяться в акті податкового органу,- порушень порядку ведення реєстрації та ведення КОРО і РК під час проведеної перевірки ані за 16.06.2011 року, ані за будь-яку іншу дату, в тому числі і за 15.06.2011 року, не встановлено, що, відповідно, є свідченням того, що готівкові кошти в самому магазині оприбутковані, і їх рух відображено у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій. Проте, що стосується посилань позивача на п.4.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та можливість застосування його до позивача в даних правовідносинах, - суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій визначений у главі 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Так, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно із пунктом 4.1 зазначеного Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Пунктом 4.2 Положення визначено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Водночас, як встановлено судом, - відповідачем не був прийнятий до уваги лист від 05.12.2007 року №11-113/4587-12584 щодо надання роз'яснення з питань документального оформлення руху коштів на підприємстві роздрібної торгівлі, який є чинним і на даний час, в якому Національний банк повідомив наступне: «Згідно з частиною четвертою статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Крім того, відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (далі - Положення), до відокремлених структурних підрозділів підприємств - юридичних осіб віднесено філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.

Таким чином, у разі якщо магазин не підпадає під визначення «відокремлений підрозділ», виручку від продажу товарів реєструє через реєстратор розрахункових операцій і здійснює лише операції щодо одержання розмінної монети від підприємства - юридичної особи та інкасації виручки (через інкасаторів чи в касу підприємства - юридичної особи), то такий магазин не оформлює касові операції касовими ордерами і згідно з вимогами пункту 4.2 Положення касової книги не веде.». Враховуючи викладене, суд вважає за можливе застосування до позивача в даних правовідносинах п.4.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Акт перевірки містить посилання на те, що при проведенні перевірки посадові особи відповідача керувались листом Нацбанку України №11-110/2010-6116 від 16.04.2010 року щодо роз'яснення окремих вимог Положення про ведення касових операцій, в якому є припущення, що у разі, якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, - то така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.

Разом з тим, при розгляді справи суд приходить до висновку, що перевіряючими особами ТОДПІ не були взяті до уваги приписи самого Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в якому визначено, що касою є приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також - приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Слід відмітити, що при здійсненні перевірки та подальшому винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач та його посадові особи безпідставно ототожнили поняття «каса»в розумінні наведеного Положення та «місце здійснення розрахункових операцій»в розумінні Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, Законом України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надано визначення місця проведення розрахунків, і відповідно до цього визначення, - сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків вноситься чи видається з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО, з використанням операцій «службове внесення»чи «службова видача». Наявність коштів на місці проведення розрахункових операцій, які не відповідають сумі коштів, що зазначена в денному звіті РРО, є порушенням, при встановленні якого застосовується фінансова санкція.

Відтак, суд не може погодитись з правовою позицією відповідача, відповідно до якої оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО, - є лише сукупність здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства, зважаючи також і на наступне.

Так, відповідно до пункту 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

При цьому, відповідно до пункту 4.4 Положення передбачено, що підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги»та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

Як встановлено судом під час розгляду справи, - з 01 лютого 2011 року касова книга на ПМП «Вежа»ведеться в електронному вигляді, - у відповідності до наказу директора ПМП «Вежа»№1 від 01.02.2011 року «Про ведення касової книги в електронному вигляді». При цьому, як слідує з пояснень представника позивача, показань свідка, - вказана касова книга ведеться головним бухгалтером ПМП «Вежа», а тому і знаходиться в електронному вигляді за допомогою комп'ютерних засобів за місцем знаходження самого суб'єкта господарювання ПМП «Вежа», та є єдиною спільною касовою книгою підприємства та його магазину.

Разом з тим, як встановлено судом, а також не заперечувалось представниками відповідача, під час перевірки самого суб'єкта господарювання ПМП «Вежа», для перевірки якого попередньо були видані наказ та направлення на перевірку, у приміщенні його господарської одиниці магазину (який хоч і знаходиться за тією ж адресою, але є окремим торговельним об'єктом та розташований окремо від місця знаходження самого суб'єкта господарювання ПМП «Вежа») - факт ведення журналу реєстрації касових ордерів та видаткових відомостей та проведення оприбуткування готівки по касовій книзі, яка ведеться в електронному вигляді, - за місцем знаходження самої бухгалтерії та основної каси ПМП «Вежа», посадовими особами ТОДПІ - не встановлювався.

В судовому засіданні досліджено показання свідка - головного бухгалтера ПМП «Вежа», в яких вона підтвердила, що з касовою книгою, яка ведеться в ПМП «Вежа»в електронному вигляді, посадові особи ТОДПІ не ознайомитись навіть після того, як до їх відома було доведено про ведення касової книги підприємства в електронному вигляді.

З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що висновки податкового органу про відсутність в касовій книзі, яка ведеться на підприємстві, записів про надходження готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень за 15.06.2011 року в розмірі 2721,40 грн. та журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів є передчасними та спростовуються наданими до суду записами касової книги, роздрукованими з відповідного програмного забезпечення на паперових носіях, та містять всі реквізити, що передбачені формою касової книги, та які суд вважає належним та допустимим доказом у даній справі.

Разом з тим, що стосується посилань представників відповідача на касову книгу, в якій на ст.18 посадовими особами ТОДПІ зроблено відповідний запис, як на підставу для висновку про неоприбуткування готівки ПМП «Вежа»у касовій книзі згідно прибуткового касового ордеру №234 від 15.06.2011 року на суму 2721,40 грн., суд не приймає їх до уваги як належний та допустимий доказ у даній справі, який свідчить про правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення рішення від 29.06.2011 року, враховуючи наступне.

Представники відповідача в судовому засіданні, не заперечували проти того, що їм було відомо про те, що згідно облікової політики підприємства - позивачем ведеться тільки одна касова книга, та про те, що касові операції виконуються лише головним бухгалтером підприємства за місцем знаходження основної каси субєкта господарювання ПМП «Вежа».

Разом з тим, як вбачається із копій титульного листа, листа із записами про кількість прошнурованих та пронумерованих у книзі сторінок, 17 та 18 сторінок касової книги (про записи за 14.06.2011 року та 15.06.2011 року відповідно), що велась в приміщенні належного позивачу магазину, та на яку містяться посилання в акті, складеному за результатами проведення перевірки ПМП «Вежа», - не відповідає вимогам, встановленим Главою 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, з огляду на те, що кількість аркушів у вищезазначеній книзі засвідчена лише підписом головного бухгалтера підприємства, в той час, як підпис керівника ПМП «Вежа»- відсутній.

Крім того, судом встановлено, що головним бухгалтером МПМ «Вежа»- є ОСОБА_5, до обов'язків якої і входить оприбуткування готівки в касі підприємства. Разом з тим, як вбачається з копій записів за 14.06.2011 року та 15.06.2011 року у книзі, на яку відповідач посилається як на касову книгу ПМП «Вежа», - будь-які записи, які свідчать про ведення її головним бухгалтером підприємства відсутні, так само, як відсутні і її підписи, які б підтверджували перевірку одержаної нею готівки за відповідні дати. Водночас, здійснення продавцем в магазині будь-яких записів у даній книзі жодним чином не свідчить про те, що вказана книга - є саме тією касовою книгою, що ведеться на підприємстві, та, відповідно, не виключає можливості ведення підприємством належним чином касової книги в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів - за місцем розташування бухгалтерії субєкта господарювання, чого, як встановлено судом, під час проведення перевірки посадові особи ТОДПІ - не перевірили.

Зважаючи на те, що під час проведення перевірки посадовими особами ТОДПІ належним чином не перевірено факту неоприбуткування позивачем готівки за безпосереднім місцем розташування бухгалтерії субєкта господарювання у встановленому законом порядку, при цьому порушень порядку ведення реєстрації та ведення КОРО і РК під час проведеної перевірки ані за 16.06.2011 року, ані за будь-яку іншу дату, в тому числі і за 15.06.2011 року, - суд погоджується з доводами позивача про безпідставність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України.

Вищезазначене також підтверджується і викладеними в акті висновками, відповідно до яких на час проведення перевірки суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків відповідала сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.

Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що перевірка проводилась саме в магазині ПМП «Вежа», а не в приміщенні розташованого окремо від нього субєкта господарювання, і висновок в акті перевірки від 16.06.2011 року щодо порушення порядку проведення розрахунків за готівку шляхом непроведення оприбуткування грошових коштів в повному обсязі за прибутковим касовим ордером №234 від 15.06.2011 року - стосується саме магазину МПМ «Вежа». Наявність копії вказаного прибуткового касового ордеру, на який містяться посилання в акті перевірки, - містить підпис особи, уповноваженої керівником підприємства, та, з огляду на положення п. 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, частина відбитку печатки підприємства про видачу на підтвердження цього квитанції (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), а також відсутність самої квитанції на момент проведення перевірки також свідчать про прийняття готівки в касу підприємства за цим ордером.

Таким чином, позивачем виконано вимоги абзацу третього п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - відповідні грошові кошти, в тому числі і за 15.06.2011 року, - є своєчасно оприбуткованими, з огляду на що твердження відповідача про неоприбуткування отриманих позивачем грошових коштів за 15.06.2011 року - є необґрунтованими.

В той же час, суд звертає увагу на те, що відповідальність за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 встановлена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року.

Так, статтею 1 даного Указу встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Тобто, Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995 року передбачена можливість застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки саме у касах підприємств, а не у будь-яких інших місцях чи регістрах (зокрема в книзі обліку розрахункових операцій чи книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей).

В той же час, відповідно до п.7.3 Положення № 637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України. Законодавством є сукупність чинних нормативно-правових актів: законів, постанов, декретів, указів, наказів, інструкцій, що регулюють правовідносини в державі.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що несвоєчасне внесення інформації про надходження та видачу готівки до самої касової книги підприємства, після прийняття готівки в касу підприємства за відповідним ордером, становить - не порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки відповідна сума коштів була проведена через РРО та належним чином оприбуткована, а порушення законодавства з фінансових питань, відповідальність за яке встановлена статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Слід також зазначити, що пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг розрахункових операцій і розрахункових книжок - використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Як встановлено судом під час розгляду справи, будь-які інші акти за результатами перевірки субєкта господарювання ПМП «Вежа» за період, на який відповідно до наказу наказ №2494 «Про проведення фактичної перевірки»від 10.06.2011 року було призначено перевірку (з 16.06.2011 року по 25.06.2011 року), окрім акту від 16.06.2011 року, податковим органом не складались. Таким чином, відсутність з боку ПМП «Вежа» будь-яких порушень порядку ведення реєстрації та ведення КОРО і РК під час проведеної перевірки - дає суду підстави для висновку, що визначення в податковому повідомленні-рішенні п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг розрахункових операцій і розрахункових книжок - однією із підстав для накладення на ПМП «Вежа» штрафних санкцій, було протиправним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.69 та ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними -є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, - суд дійшов до переконання, що винесення податковим органом відносно ПМП «Вежа»оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002092303 від 29.06.2011 року на підставі викладених в акті перевірки від 16.06.2011 року висновків про порушенняпозивачем п.2.6 гл. 2 Положення№637 за неоприбуткування готівкових коштів в повному обсязі їх фактичних надходжень за результатами господарської діяльності за 15.06.2011 року, а також - визначення у вказаному податковому повідомленні-рішенні однією з підстав для його винесення п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 року - було безпідставним. Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В прохальній частині позовної заяви ПМП «Вежа», а також під час розгляду справи представник позивача, окрім скасування, просили, зокрема, визнати оскаржене в судовому порядку податкове повідомлення-рішення №0002092303 від 29.06.2011 року - недійсним.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень субєкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Таким чином, суд визнає позовні вимоги - обґрунтованими, документально підтвердженими, та такими, що відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню, - саме шляхом визнання протиправним та скасування прийнятого відносно ПМП «Вежа»податкового повідомлення-рішення №0002092303 від 29.06.2011 року, з підстав, що викладені вище. Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - понесені судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на корись позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного малого підприємства «Вежа» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №0002092303 від 29 червня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного малого підприємства «Вежа» судові витрати (судовий збір) в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя(підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

СуддяХрущ В. Л.