Постанова № 21418011, 11.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2012 р. № 2а-11519/11/1370

м. Львів

15 год. 25 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Гнилиця Р.І.

з участю:

представників позивачаОСОБА_1

представник відповідачаПилип`юк А.М

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області.

Обставини справи.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002751750 виставленого 27.05.2011р. Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю виставлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи повязані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області у період з 20.04.2011р. по 27.04.2011р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2, ід. н. НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах та стан розрахунків, наявність кредиторської, дебіторської заборгованості з ПП «Стилет-Юг»(ЄДРПОУ 37048886), ПП «Альтекс-Юг»(ЄДРПОУ 37048928), ПП «Агропрайд»(ЄДРПОУ 35870453), ПП «Югтрансагро»(ЄДРПОУ 36580289) за період з 01.06.08 по 05.04.11 про що 05.05.2011 року складено акт №237/172/НОМЕР_1 (а.с.7-28).

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 27.05.2011р. виставлено податкове повідомлення-рішення №0002751750 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»в сумі 50489,40 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 12622,35 грн. (а.с.29).

Підставою виставлення вказаного податкового повідомлення-рішення є викладені у акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем ч. 2, ст.228, ст.216 ЦК України ст. 3, ст. 4, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту з ПДВ на 50489,40 грн., у тому числі за липень 2010 року - на 50489,40 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено фактичності господарських операцій з ПП «Агропрайд», а згідно акта перевірки ПП «Агропрайд»складеного ДПІ у М. Херсоні, не встановлено фактів передачі товару від продавця до покупця.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем (покупець) 01.07.2010р. укладено з ПП «Агропрайд»договір поставки №5 (а.с.43-44), предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції визначеної у видаткових накладних.

Отримання товару за вказаним договором сторонами оформлено видатковими накладними (а.с.45-50) та податковими накладними (а.с.51-57). Оплату за товар позивач здійснив шляхом внесення готівки в касу ПП «Агропрайд»(а.с.58,59).

При цьому видаткової накладної №РН-0000296 від 06.07.2011р. на підставі якої 06.07.2011р. видано податкову накладну №306 позивачем не надано як під час перевірки, що відображено у акті (а.с.24), так і під час розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

У листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між позивачем та ПП «Агропрайд»

З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питань формування валових витрат та щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Позивач доводить господарську операцію з ПП «Агропрайд»договором №5 від 01.07.2010р., видатковими та податковими накладними. Крім того, позивач вважає, що доказом придбання товару у ПП «Агропрайд»слугує факт його подальшого продажу ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод».

Проте на переконання Суду складені позивачем з ПП «Агропрайд»документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПА у Херсонській області знаходиться кримінальна справа №330302-11, порушена за фактом створення ПП «Стилет-Юг», ПП «Агропрайд», ПП «Югтрансагро», з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (а.с.127-128).

В акті ДПІ у м. Херсоні, складеному за результатами невиїзної позапланової перевірки ПП „Агропрайд" від 03.03.2011 №601/23-2/35870453 (а.с.115-126), проведеної за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. зафіксовано: «перевіркою встановлено, що по ланцюгу постачання від постачальників ПП «Агропрайд»та далі на вищезазначених покупців не встановлено руху фактичного товару та операцій з даним товаром

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Таким чином ПП „Агропрайд" не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання товарів від контрагентів - постачальників, а далі реалізовувати товари контрагентам покупцям».

З матеріалів справи судом встановлено поставку позивачем кукурудзи та пшениці ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»згідно договору №0066/10/2008 (а.с.136-137), що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с.75-90,94-108,138-151).

Проте видаткові накладні про доставку на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»продукції датовані тим самим днем що і видаткові накладні ПП «Агропрайд», що ставить під сумнів можливість навантаження, перевезення і розвантаження вказаного у накладних товару протягом одного дня з м. Херсону на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод».

Крім того, судом встановлено, що згідно видаткової накладної №1-0000004 (а.с.75) від 06.07.2010 року позивач поставив на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»пшеницю в кількості 39500 кг. на суму 48585 грн., однак у цей день позивач у ПП «Агропрайд»придбав згідно податкової накладної (видаткова накладна, як уже зазначалося, у матеріалах справи відсутня) кукурудзу в кількості 39500 кг. (а.с.51) на загальну суму 52930 грн.

Придбану у ПП «Агропрайд»згідно видаткової накладної від 07.07.2010р.(а.с.45) кукурудзу в кількості 34480 кг. за ціною 46203,2 грн. позивач поставив на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод» у тій же кількості за ціною 46548 грн.(а.с.77) (різниця 344,8 грн.)

Придбану у ПП «Агропрайд»згідно видаткової накладної від 09.07.2010р.(а.с.46) пшеницю в кількості 34480 кг. за ціною 42065,60 грн. позивач поставив на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»у тій же кількості за ціною 43025,4 грн. (а.с.79) (різниця 958,8 грн.)

Придбану у ПП «Агропрайд»згідно видаткової накладної від 09.07.2010р.(а.с.47) пшеницю в кількості 33310 кг. за ціною 40638,20 грн. позивач поставив на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»у тій же кількості за ціною 40971,3 грн. (а.с.86) (різниця 333,1 грн.).

Придбану у ПП «Агропрайд»згідно видаткової накладної від 10.07.2010р. (а.с.48) кукурудзу в кількості 31250 кг. за ціною 41875 грн. позивач поставив на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»у тій же кількості за ціною 42187 грн. (а.с.83) (різниця 312,5 грн.)

Придбану у ПП «Агропрайд»згідно видаткової накладної від 10.07.2010р.(а.с.49) кукурудзу в кількості 29730 кг. за ціною 39838,2 грн. позивач поставив на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод» у тій же кількості за ціною 40135 грн. (а.с.139) (різниця 296,8грн.)

Придбану у ПП «Агропрайд»згідно видаткової накладної від 10.07.2010р.(а.с.50) кукурудзу в кількості 32930 кг. за ціною 44126,20 грн. позивач поставив на ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»у тій же кількості за ціною 44455,5 грн. (а.с.94) (різниця 328,8 грн.)

Встановлені судом з вказаних видаткових накладних різниці у вартості між придбанням товару і його продажем вказують на відсутністю будь-якого розумного економічного ефекту від таких господарських операцій, а з врахуванням того, що товар завозився з м. Херсону, можна зробити висновок про те, що позивач його транспортував за свої кошти і собі в збитки, оскільки жодних документів про відшкодування позивачу вартості перевезення товару у матеріалах справи немає, як і не має у матеріалах справи сертифікатів якості та сертифікатів відповідності, виданих ПП «Агропрайд» на сільськогосподарську продукцію.

Зазначене свідчить про те, що документи (в т.ч. договір) з були підписані про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобовязань, які передбачені в договорі, бездумно, і лише з метою документального оформлення купівлі товару, придбаного у інших осіб. Встановлення справжнього продавця, у кого позивач купляв сільськогосподарську продукцію для поставки ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»виходить за межі предмету доказування, оскільки не впливає на вирішення спору по суті.

Таким чином, господарські операції позивача з ПП «Агропрайд»є фіктивними в частині особи, яка їх виконувала, а тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій виключно для отримання податкової вигоди, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами у розумінні бухгалтерського і тим більше податкового обліку.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих ПП «Агропрайд»податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо Судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Відсутність судового рішення про визнання недійсним договору між позивачем та ПП «Агропрайд»сама по собі не свідчить про реальність виконання цього договору зазначеними субєктами. Укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобовязань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум, сплачених ПП «Агропрайд»є обґрунтованим.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що таке прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

За таких обставин Суд вважає, що порушення відповідачем прав позивача є надуманим, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16.01.2012р. о 16:00 год.

СуддяКоморний О.І.