Постанова № 21417965, 13.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2012 р. № 2а-9929/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Костів М.В.

при секретарі судового засідання Билень Н.С.

з участю представників:

від позивача : Белей М.Г., Дацків Г.М.;

від відповідача: Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Проектно-будівельне обєднання “Львівміськбуд” Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 26.08.2011 р. №0002212321,

встановив:

Адміністративний позов заявлено Ззакритим акціонерним товариством “Проектно-будівельне обєднання “Львівміськбуд”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, м. Львів, про визнання нечинним податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 26.08.2011 р. №0002212321 по податку на додану вартість на суму 717908 грн., у т.ч. за основним платежем 574326 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 143582 грн.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 28.10.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване рішення, оскільки 30.06.2011 р. позивач направив відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 р., лютий 2010 р., травень 2010 р. Такі уточнюючі розрахунки були направлені електронною поштою, але не були прийняті відповідачем. Фактично відповідач приступив до проведення перевірки 01.07.2011 р. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених у запереченні. Посилається на визнання позивачем в уточнюючих розрахунках помилок, що привели до заниження оподатковуваних операцій на суму 565284 грн., але уточнюючий розрахунок був поданий вже під час проведення перевірки, що не допускається по ст. 50.2. ПК України. Крім того, з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р. позивач задекларував 1774806 грн. податкового кредиту. З вказаної суми було встановлено його завищення в частині 9042 грн. за результатами операцій з ПП “МКМ-Сервіс” по виконанню усної домовленості про постачання будівельних матеріалів. Актом перевірки ПП “МКМ-Сервіс” від 23.06.2011 р. №1649/23-2009/35383180 “Про результати позапланової виїзної перевірки ПП “МКМ-Сервіс” (ЄДРПОУ 35383180 з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обовязкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 по 16.06.2011 рік” встановлено відсутність факту поставок та укладення угод без мети настання правових наслідків. Вказана організація не має потужностей до виконання умов договорів. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом від 15.08.2011 р. №3074/23-209/01273906 “Про результати планової виїзної документальної перевірки закритого акціонерного товариства “Проектно-будівельне обєднання “Львівміськбуд” код ЄДРПОУ 01273906 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.043.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р.” встановлено порушення позивачем, зокрема, п. п. 3.1.1., 4.1., 7.3.1., 7.4.1., 7.4.5. Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 574326 грн.

На підставі вказаного акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 26.08.2011 р. №0002212321 по податку на додану вартість на суму 717908 грн., у т.ч. за основним платежем 574326 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 143582 грн.

Зі змісту акту та пояснень сторін вбачається, що порушення відповідач вбачає, зокрема, в тому, що з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р. позивач задекларував 1774806 грн. податкового кредиту. З вказаної суми було встановлено його завищення в частині 9042 грн. за результатами операцій з ПП “МКМ-Сервіс” по виконанню усної домовленості про постачання будівельних матеріалів. Актом перевірки ПП “МКМ-Сервіс” від 23.06.2011 р. №1649/23-2009/35383180 “Про результати позапланової виїзної перевірки ПП “МКМ-Сервіс” (ЄДРПОУ 35383180 з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обовязкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 по 16.06.2011 рік” встановлено відсутність факту поставок та укладення угод без мети настання правових наслідків. Вказана організація не має потужностей до виконання умов договорів.

Зазначений висновок позивач у позовній заяві не оскаржував, не обґрунтовував його безпідставності, доказів помилковості висновків відповідача у цій частині не подав.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на дату існування відповідних відносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Згідно із пп. 7.2.1., п. 7.2 ст. 7 вказаного закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками визначені реквізити. З матеріалів справи вбачається відповідність податкових накладних зазначеним вимогам.

Згідно з п.п. 7.4.1. вказаного закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 7.4.4. закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведеного вбачається, що для виникнення права на бюджетне відшкодування необхідними є: 1) наявність у платника відємного значення суми податку; 2) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, у позовній заяві позивач визнав факт помилковості даних власного бухгалтерського обліку, що спричинилось до висновку відповідача в акті перевірки стосовно решти суми.

Однак, в основі позовних вимог лежить посилання позивача на те, що до початку проведення перевірки, а саме 30.06.2011 р. позивач направив відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 р., лютий 2010 р., травень 2010 р. Такі уточнюючі розрахунки були направлені електронною поштою, але не були прийняті відповідачем.

Однак, таке посилання позивача не заслуговує на увагу. Як вбачається з направлень на проведення перевірки від 30.06.2011 р., загальних положень акту перевірки, перевірка проводилась не з 01.07.2011 р., а з 30.06.2011 р. по 09.08.2011 р., чим спростовуються посилання позивача.

Згідно із п. 50.1. ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Відповідно до п. 50.2. ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18.01.2012 року.

Суддя Костів М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Костів М.В.