Постанова № 21417792, 19.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2012 року Справа № 2а/1270/147/2012 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Качуріної Л.С.

при секретарі судового засідання Горобець В.О.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» про стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені у сумі 820956,73 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

03 січня 2012 року позивач Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області звернулося до суду з позовом, в якому зазначило наступне.

Закрите акціонерне товариство «Краснодонський завод «Автоагрегат» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування згідно ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року.

В порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» відповідач не сплачує у встановлений законом термін єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області у звязку з чим станом на 01.12.2011 за ним утворилася заборгованість на суму 820956,73 грн., у тому числі недоїмка - 793726,50 грн., фінансова санкція 17154,77 грн. та пеня 10075,46 грн.

У звязку з тим, що відповідач не сплатив у добровільному порядку заборгованість в розмірі 820956,73 грн., у тому числі недоїмку - 793726,50 грн., фінансову санкцію 17154,77 грн. та пеню - 10075,46 грн. позивач просив її стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області в судовому порядку.

У судове засідання не прибув позивач, від якого на адресу суду надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутністю його представника.

Відповідач 19 січня 2012 року у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень на адміністративний позов не надав. 18 січня 2012 року надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи на лютий місяць у звязку з тим, що 19.01.2012р. відсутня особа, яка уповноважена представляти інтереси відповідача у судових органах.

Суд приходить до висновку про неявку відповідача у судове засідання без поважних причин, оскільки про дату розгляду справи відповідача було повідомлено завчасно; відповідач є юридичною особою, має право забезпечити явку іншого представника за довіреністю, має право підготувати та надіслати на адресу суду заперечення на позов; також відповідач не надав підтвердження поважності не прибуття у судове засідання його представника.

Суд звертає увагу на те, що статтею 122 КАС України встановлено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 3 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Краснодонський завод «Автоагрегат», зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 17 серпня 1998 року за № 1387120 0000 000391 (а. с. 9).

Відповідач є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.

Судом встановлено, що станом на 01.12.2011 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на загальну суму 820956,73 грн., з якої з недоїмки - 793726,50 грн., з фінансової санкції 17154,77 грн., пені 10075, 46 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» (а.с.13-19).

Статтею 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем Закритому акціонерному товариству «Краснодонський завод «Автоагрегат» була надіслана вимога від 07.12.2011 № Ю 3 про сплату боргу в сумі 820956,73 грн., з якої недоїмка 793726,50 грн., фінансова санкція 17154,77 грн., пеня 10075, 46 грн., вимога отримана останнім 13 грудня 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 10).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку не оскаржив.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованим, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» про стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені у сумі 820956,73 грн., - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» (94430, Луганська область, м. Краснодон, смт. Краснодон, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00231290) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (94404, Луганська область, м. Краснодон, Мікроцентр, 20) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 820956,73 грн.(вісімсот двадцять тисяч девятсот пятдесят шість гривень 73 копійки), з якої недоїмку в розмірі 793726,50 грн. (сімсот девяносто три тисячі сімсот двадцять шість гривень 50 копійок), фінансова санкція 17154,77 грн. (сімнадцять тисяч сто пятдесят чотири гривні 77 копійок) та пеня 10075,46 грн. (десять тисяч сімдесят пять гривень 46 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 24 січня 2012 року.

<Текст >

СуддяЛ.С. Качуріна