Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 2а-6809/10/0670
категорія 8.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
за участі представників сторін:,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілейне" до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювілейне" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 9 липня 2010 року № 0005412320/1 про донарахування податку на прибуток в сумі 11192,0 грн. ( в т.ч. основний платіж - 7461,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 3731,00 грн.) та від 9 липня 2010 року № 0005422320/1 про донарахування податку на додану вартість в сумі 21900,0 грн. ( в т.ч. основний платіж - 14600,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 7300,0 грн.).
При цьому позивач зазначив, що вказані зобов'язання з податку на прибуток 7461,0 грн. та 9950, 0 грн. податкових зобовязань з податку на додану вартість були нараховані податковим органом за не віднесення до складу валового доходу та ненарахування подвійного розміру ПДВ із суми нестачі, яку було виявлено по результатах проведеної інвентаризації в магазині позивача, яка нібито була проведена на вимогу Новоград-Волинської ОДПІ про, що було складено акт від 13.05.2009 року № 06150049/23-40 «Перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності», хоча спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта від 31.05.2010 року № 705/05-53/23-20/13562403 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілейне" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2010 року. Також податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4650,0 грн. донараховані за те, що до податкового кредиту були включені суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП "Елада - Дрінк" які не знайшли свого відображення в податкових зобовязаннях продавця. Вказані донарахування позивач вважає незаконними та необгрунтованими.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.
Представники відповідача позов не визнав та просили у їх задоволенні відмовити, надали письмові заперечення на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Встановлено, що під час проведеної працівниками Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілейне" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2010 року виявлені порушення товариством:
- вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями та Постанови від 22.01.1996 року № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, п.4 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №9 «Запаси» а саме: заниження податку на прибуток на 7461, 00 грн. (у тому числі: за 2009 рік - 7461, 00 грн.) внаслідок того, що товариством не відкориговано залишки товарно-матеріальних цінностей на початок 2009 року на суми нестач товарно-матеріальних цінностей;
- вимог підпунктів 4.1 статті 4, пункту 1.3 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), п.2 Постанови від 22.01.1996 року № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, п.4 Положення (Стандарту бухгалтерського обліку №9 «Запаси» а саме: заниження податку на додану вартість на 14963, 00 грн. (у тому числі: за січень 2009 року - 981, 00 грн., за березень 2009 року - 1123, 00 грн., за квітень 2009 року - 1726, 00 грн., за травень 2009 року - 10746, 00 грн., за червень 2009 року - 363, 00 грн., за липень 2009 року - 24, 00 грн.), донарахування за травень 2009 року в сумі 363 грн. (фінансова санкція 182 грн.) позивачем не оскаржувалось)) внаслідок не нарахування подвійного розміру податкових зобовязань з сум нестачі 9950 грн. та віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Елада-Дрінк» внаслідок не відображення останнім їх в податкових зобовязаннях відповідно до бази даних інформаційних ресурсів ДПА України (системи автоматизованого співставлення податкових зобвязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України 4650 грн.
За результатами перевірки складено акт № 705/05-53/23-20/13562403 від 31 травня 2010 року.
На підставі вказаного акту перевірки Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією 9 липня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошових зобов'язань і нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів):
№ 0005412320/1 про донарахування податку на прибуток в сумі 11192,0 грн. ( в т.ч. основний платіж - 7461,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 3731,00 грн.) та № 0005422320/1 про донарахування податку на додану вартість в сумі 22445,0 грн. ( в т.ч. основний платіж - 14963,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 7482,0 грн.). Податкове повідомлення-рішення № 0005422320/1 про донарахування податку на додану вартість, позивач оскаржив в частині 14600 грн. основний платіж та 7300 грн. фінансова санкція.
Щодо твердження інспекції на встановлену актом від 13.05.2009 року № 06150049/23-40 «Перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності» недостачу в сумі 29845,0 грн. суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинською ОДПІ винесені на підставі акта перевірки № 705/05-53/23-20/13562403 від 31 травня 2010 року в п.3.8 «Проведення інвентаризації активів субєкта господарювання у ході проведення перевірки» якого вказано, що у ході проведення планової документальної перевірки була здійснена вибірково інвентаризація матеріальних цінностей..., за результатами якої встановлено нестачу в межах норм природного убутку 342,4 грн.
Щодо посилання відповідача на дані результатів проведеної інвентаризації ТМЦ в магазині по вул. Коростенській, 44 (МВО продавець ОСОБА_1) за результатами якої нібито встановлено факт нестачі ТМЦ, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що в акті перевірки вказано неправдиві дані, а саме, що інвентаризація на яку посилаються перевіряючі була проведена на вимогу Новоград-Волинської ОДПІ працівниками ТОВ “Ювілейне”, оскільки, жодної вимоги, щодо проведення інвентаризації посадові особи Товариства не отримували, також є неправдивим вказане в акті, що інвентаризація проводилась працівниками ТОВ “Ювілейне”, на думку представника жодних документальних доказів на підтвердження цих обставин немає.
В п. 3.8 “Проведення інвентаризації активів субєкта господарювання у ході проведення перевірки” акту планової документальної перевірки від 31.05.2010 року № 705/05-53/23-20/13562403 на підставі якого прийняті спірні рішення вказано, що у ході проведення планової документальної перевірки була здійснена вибірково інвентаризація матеріальних цінностей..., за результатами якої встановлено нестачу в межах норм природного убутку 342,4 грн. Інших фактів нестач ТМЦ даною перевіркою не виявлено, а на думку суду твердження відповідача, щодо встановлення факту нестачі в сумі 29845 грн. з посиланням на акт перевірки “щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу СПД від 13.05.2009 року № 06150049/23-40”(далі акт РРО), є неправомірним. В акті перевірки відповідно до “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 р. за № 327 (зареєстровано в Мінюсті 25.08.2005 р. № 925/11205) вказуються тільки ті факти порушення податкового законодавства, які виявлені за її результатами;
Інших фактів нестач ТМЦ даною перевіркою не виявлено. Документально підтверджених фактів проведення інвентаризації та її результатів в судовому засіданні відповідачем не було надано.
Також щодо збільшення позивачеві зобов'язань по податку на прибуток суд зазначає, що відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. У пункті 9 П(С)БО 9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема, ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів. Отже, вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Балансова вартість запасів (витрат) які включаються до перерахунку відповідно до пункту 5.9 ст.5 Закону про прибуток у роздрібній торгівлі визначається за первісною вартістю без урахування податку на додану вартість та торговельної націнки на ці товари. Сума 29845 грн. на яку позивачеві збільшено обєкт оподаткування з податку на прибуток (29845грн.*25% = 7461 грн.) включає суму націнки та суму податку на додану вартість, що не відповідає вищевказаному.
Щодо збільшення позивачеві зобов'язань по податку на додану вартість суд зазначає, що нарахування податкового зобов`язання з ПДВ з подвійного розміру нестачі Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року не передбачено.
Відповідно до п.11.4 ст.11 Закону про ПДВ зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до Закону про ПДВ окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.
Судом встановлено, що в п.3.2.1 акту перевірки вказано, що на порушення п.4.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон про ПДВ) та п.2 Постанови від 22.01.1996 року № 116 “Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (далі Порядок 116), п.4 Положення (Стандарту бухгалтерського обліку № 9 “Запаси” товариством не нараховано податок на додану вартість на суму нестачі ТМЦ в розмірі 9950,0 грн. (із суми двохкратного розміру нестачі 59689,4 х 16,67 %).
Вищевказане не може мати правових наслідків з огляду на те, що п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ на який посилається відповідач, не містить норми, якою визначено, що на суму недостачі нараховувався ПДВ в двухкратному розмірі.
Крім того, є безпідставним посилання відповідача, при визначенні бази оподаткування ПДВ на Порядок 116 та на ПСБО № 9 з огляду на наступне.
Щодо посилання відповідача на Порядок 116 позивач вказує, що у бухгалтерському обліку відповідно до п. 20 ПСБО 16, суми нестач і втрат від псування цінностей включаються до складу інших операційних витрат. Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (зі змінами та доповненнями), і Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Мінфіну України “Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів” від 10.01.2007 р. № 2 (зі змінами та доповненнями), суми нестач у межах установлених норм природного убутку, виявлені при зберіганні, а також нестачі понад норми природного убутку визнаються видатками звітного періоду і відображаються за дебетом субрахунку 947 “Нестачі та втрати від псування цінностей”. Суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до ухвалення рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”. Якщо винні в крадіжці особи так і не будуть встановлені або судом буде відмовлено у стягненні з них шкоди, сума, що обліковується на субрахунку 947, списується на фінансовий результат, тобто в дебет субрахунку 793 “Результат від іншої звичайної діяльності”. Якщо винні особи встановлені, то сума заподіяної шкоди, що підлягає відшкодуванню такими особами у зв'язку із крадіжкою, нестачею, знищенням (псуванням) основних засобів, визначається відповідно до Порядку 116. Заборгованість винної особи, визначена згідно з цим Порядком, відображається за дебетом рахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”.
У бухгалтерському обліку робиться такий запис: за дебетом субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” з кредитом субрахунку 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”визнано суму збитку, що належить до відшкодування винними особами. Одночасно сума збитку списується з позабалансового субрахунку 072.
Із наведеного слідує, що Порядок 116 застосовується тільки в тому випадку коли встановлена винна в нестачі особа і підприємство відповідно до нього визначає розмір завданих збитків які ця особа повинна відшкодувати підприємству.
На думку суду даний Порядок не рагламентує визначення бази оподаткування ПДВ.
Щодо включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених при придбанні ТМЦ від ПП «Елада - Дрінк» суд зазначає, що згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як було встановлено судом, на виконання договірних умов між позивачем та ПП «Елада - Дрінк» продукція Товариству поставлялась у відповідності до визначеного асортименту. ТОВ «Ювілейне», поставлений товар був прийнятий та повністю оплачений. Придбані ТМЦ в подальшому підлягали господарським операціям з продажу з відповідним включення до податкового зобовязання з ПДВ. Всі документи які відображають здійснення даних господарських операцій складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Суми ПДВ включені до податкового кредиту підтверджуються податковими накладними складеними у відповідності до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання. Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва ПП «Елада - Дрінк» судом не встановлено. Отже, його реєстрація у якості платника податку на додану вартість - чинна та передбачає право і зобов'язання платника видавати податкові накладні на загальних підставах.
Із наведеного випливає, що не включення продавцем сум ПДВ по виписаних податкових накладних до складу податкового зобовязання, а відповідно не сплата податку в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупця. Аналогічна позиція викладена в Постановах Верховного суду України від 13.01.2009 р. № 21-1578во08, від 26.09.2006 р. № 21-358во06.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Ювілейне» правомірно було віднесено до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Елада - Дрінк», при придбанні товарної продукції.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 9.07.10 року № 0005422320/1, № 0005412320/1.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 30 січня 2012 р.
присуджено до стягнення <сума >грн.
матеріальну шкоду <сума >грн.
моральну шкоду <сума >грн.
Судове рішення № 21417020, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 24.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6809/10/0670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: