Постанова № 21415873, 31.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 р. справа № 2а-24129/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю:

прокурора Вартанової О.М.

представника позивача - Єсіна В.Ю.

представника відповідача Кінаш В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372342/0 від 20.07.2010 року, зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначило, що 20 липня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Сніжному Донецької області на підставі Акту № 527/23-32457909 від 19.07.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року було винесене податкове повідомлення-рішення № 000037234242/0 про зменшення бюджетного відшкодування на суму - 563731,00 грн. В обґрунтування свого рішення податковий орган посилається на те, що ТОВ «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» в порушення п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» завищило суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за квітень 2010 року у сумі 414335 гривень, у звязку з тим, що за результатами зустрічних перевірок не підтверджено суми податкового кредиту нарахованих платниками податку по ланцюгу. Позивач не погоджується з вказаним рішенням податкового органу, вважає що заявлена до бюджетного відшкодування сума по декларації з ПДВ за квітень 2010 року повністю підтверджується первинними документами та була визначена у відповідності до вимог діючого податкового законодавства України. Посилаючись на вказані обставини просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372342/0 від 20.07.2010 року та зобовязати податковий орган надати відділенню Державного казначейства у Донецькій області висновок із зазначенням суми в розмірі 860315 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову. Посилаючись при цьому на те, що перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодуванню за квітень 2010 року у розмірі 149396 грн. у звязку з тим, що за результатами зустрічних перевірко не підтверджено суми податкового кредиту нарахованих (сплачених) платниками податку по ланцюгу. Постачальниками, які є посередниками, не надані для перевірки документи: податкові накладні, які підтверджують отримання вугілля, платіжні доручення, які підтверджують оплату за вугілля. Перевіркою встановлено завищення в частині визначення суми бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2010 року на загальну суму 563731 грн. Сума бюджетного відшкодування по рядку 25.1 по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 1424046 грн. виникла за рахунок частини залишку відємного значення фактично сплаченого отримувачем товарів постачальникам у попередніх періодах згідно додатку 2 «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає виключенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду». Отже, за результатами перевірки ТОВ «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» частина залишку відємного значення, фактичного сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах склала 1009711 грн. Це порушення відображено в бухгалтерському обліку: платіжних дорученнях, виписках банку, ж-о по рахунку 311 «Розрахунковий рахунок у національній валюті», в податковому обліку декларації з ПДВ за квітень 2010 року. На підставі цього порушення було прийнято рішення № 0000372342/0 від 20.07.2010 року на зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 563731 грн. ДПІ у м. Сніжному вважає податкове повідомлення-рішення прийнятим відповідно до діючого законодавства. Представник відповідача просив відмовити ТОВ «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін дослідивши та оцінивши надані докази з урахуванням висновків судово-економічної експертизи за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» є юридичною особою та як платник податків перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області.

Державною податковою інспекцією у м. Сніжному Донецької області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період жовтень, листопад 2009 року, січень-березень 2010 року (акт від 19.07.2010 року № 527/23-32457909).

В акті перевірки зазначено, що позивач на порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 р. по рядку 25.1 у сумі - 149396 грн.

Зазначене порушення актом перевірки визначено в звязку з тим, що за результатами зустрічних перевірок не підтверджено суми податкового кредиту нарахованих (сплачених) платниками податку по ланцюгу, по декларації з ПДВ за квітень 2010 року на суму 563731 грн.

На підставі акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року № 0000372342/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 563731 грн.

Судом також встановлено, що сума сплаченого підприємство ПДВ в складі розрахунків за відповідні періоди складає: у вересні 2009 року 541479,99 грн., жовтні 2009 року 546620,24 грн., листопаді 2009 року 1034179,64 грн., грудні 2009 року 1046680,33 грн., січні 2010 року 741999,40 грн., лютому 2010 року 9159975,81 грн., березні 2010 року 533343,05 грн.

В податковому періоді, що передує жовтню 2009 року було сплачено ПДВ у складі розрахунків з постачальниками в сумі 541479,99грн, в періоді, що передує березню 2009 року сплачено ПДВ у складі розрахунків постачальниками в сумі 915975,81 грн.

За результатами судово-економічної експертизи по вказаній адміністративній справі 12 жовтня 2011 року прийнято висновок, за яким висновки акту перевірки ДПІ у м. Сніжному про порушення позивачем п.п. 7.4.1 7.4.5 п. 7.4 п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року по рядку 25.1 у сумі 149396 грн. документально не підтвердились.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 156).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 156).

Пунктом «а» п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 цього ж закону передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом також встановлено, що акт перевірки не містить будь-яких посилань, про визнання угод, що були укладені з контрагентами позивача недійсними, або відомостей про неналежний податковий облік операцій з поставки зазначених товарів з боку постачальника ТОВ «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча», або з боку будь-яких постачальників цього підприємства по ланцюгу.

Висновки про порушення ТОВ «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» п.п. 7.4.1 7.4.5 п. 7.4 п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ґрунтуються виключно на неможливості перевірити всі підприємства в ланцюгу постачання товару.

Також, акт перевірки, не містить відомостей про не підтвердження позивачем показників податкової звітності первинними документами.

З огляду на наведені норми податкового законодавства, умовою для надання покупцю права на формування податкового кредиту з ПДВ не є перевірка продавців товару по ланцюгу.

Отже, в судовому засіданні знайшли документальне підтвердження заявлені до складу податкового кредиту позивачем суми з ПДВ за перевіряємий період, а саме, вказані суми підтверджуються: висновком експертизи, податковими та видатковими накладними, актами приймання-передання продукції, квитанціями про приймання вантажу, виписками з особового рахунку про проведення розрахункових операцій.

Разом з тим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача частково, а саме, у позовних вимогах, позивача про зобовязання податкового органу надати відділенню Державного казначейства у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету слід відмовити, з огляду на те, що ці вимоги позивача стосуються зобовязання вчинення дій на майбутнє, при тому, як завданням адміністративних судів є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, які були допущені при виконанні делегованих повноважень. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, і також не може бути умовним. Окрім цього, процедура бюджетного відшкодування з ПДВ з набранням 1 січня 2011 року Податкового кодексу України змінилася. Протягом судового розгляду вказаної справи позовні вимоги в зазначеній частині позивачем змінені не були.

З огляду на зазначене суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, яка стосується зобовязання податкового органу надати відділенню Державного казначейства у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення ч. 3 ст. 94 КАС України, згідно з якою, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372342/0 від 20.07.2010 року, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати повідомлення-рішення у м. Сніжному Донецької області № 0000372342/0 від 20.07.2010 року.

В решті частини позовних вимог позивачу відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Донрибкомбінат» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 жовтня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 4 листопада 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

< Список >

Суддя Галатіна О.О.