Постанова № 21414792, 25.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

25.01.2012

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 р. Справа № 2а-15522/09/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська. Звернувшись до суду, позивач просить:

1.Податкове повідомлення-рішення ДШ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №0000501701/3/38110 від 11 листопада 2009року (№00005011701/0/16963 від 19 травня 2009 року (№00005011701/1/24782 від 23 липня 2009 року (№0000501701/2/33850 від 02 жовтня 2009року)) про сплату донарахованого мені 16101,68гривень податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій на суму 8050,84гривні - визнати не чинним.

2.Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №0000501701/3/38111 від 11 листопада 2009року (№00005011701/0/16964 від 19 травня 2009 року (№00005011701/1/24781 від 23 липня 2009 року (№0000501701/2/33849 від 02 жовтня 2009року)) про сплату донарахованого мені 8598,50гривень податку на доходи фізичних осіб - визнати не чинним.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень, що оскаржено.

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Актом, проведеної відповідачем, планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. встановлено порушення ст. 13 розділу ІУ Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. за №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» в частині безпідставного включення до складу валових витрат витрати на транспортно-експедиційні послуги у сумі 57323,35 грн. без наявності підтверджуючих первинних документів та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР в частині завищення податкового кредиту з ПДВ у 2007-2008 року на загальну суму 16101,68 грн.

Відповідно до вимог ст.13 розділу 4 Декрету №13-92, загальним оподаткованим доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Документально підтвердженими витратами є оплачені витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду та підтверджені відповідними документами. З метою зменшення розміру валового доходу на витрати, які пов'язані з його придбанням, необхідно виконати декілька умов: витрати повинні бути оплачені; товар (роботи, послуги) повинен бути отриманий; витрати повинні бути пов'язані із отриманням доходу.

Згідно наданих ПП ОСОБА_2 договорів, укладених між підприємцем та ПП «Роман» (код ЄДРПОУ 13317773), ТОВ «Метакомп» (код ЄДРПОУ 20212997) встановлено, що ПП «Роман» та ТОВ «Метакомп» є перевізниками товару. Згідно вищезазначених договорів замовник - (ПП ОСОБА_2.) повинен поручити виконавцям (ПП «Роман» та ТОВ «Метакомп») транспортні перевезення по Україні згідно попередніх замовлень,

Оплата транспортних послуг здійснюється «Замовником» на розрахунковий рахунок «Виконавця» протягом 3-х банківських днів після надання транспортних послуг.

Загальна вартість наданих послуг по перевезенню товара склала 57323,35 грн (без ПДВ).

Виконавцем послуг по перевезенню товару ПП «Роман» виписано лише податкові накладні та складено акти прийомки-здачі виконаних робіт, в яких наведено інформацію про номер та марку автомобіля, який здійснював перевезення продукції, ПІБ водія, який здійснював перевезення продукції, маршрут перевезення продукції, а також номер подорожнього листа, при цьому відсутня необхідна інформація стосовно перевезення товару, а саме: конкретний пункт відвантаження та розвантаження продукції, що перевозилась (перевізником - ПП «Роман» вказано маршрут: Львів-Дніпропетровськ, тоді як юридична адреса ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (основного постачальника ПП ОСОБА_2.): м. Рівне, вул. Котляревського, 18.

В талоні замовника (типова форма №1-Т3), який було виписано ПП «Роман», наведено показання спідометра автомобіля, згідно якого відстань по маршруту складає 2100-2150 км., тоді як відстань між містами Львів та Дніпропетровськ згідно карти автомобільних доріг України складає 947 км.)

Виконавцем послуг по перевезенню товару ТОВ «Метакомп» виписано лише податкові накладні та складено акти прийомки-здачі виконаних робіт, в яких наведена інформація про маршрут, за яким здійснювалось перевезення товару, відстань перевезення та дати перевезення товару, але відсутня необхідна інформація стосовно перевезення товару, а саме: конкретний пункт відвантаження та розвантаження продукції, що перевозилась, інформація про номер та марку автомобіля, який здійснював перевезення продукції, ПІБ водія, який здійснював перевезення продукції, а також номер подорожнього листа.

Товарно - транспортні накладні, які засвідчують факт перевезення товару в ході перевірки не надано. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (далі - Правила №363) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -замовники. Наказом від 29.12.1995 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, серед яких затверджена обов'язкова типова форма товаро-транспортної накладної.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, відповідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (996-14) «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні» за даними бухгалтерського обліку формуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88 (зареєстровано в Мін'юсті України 5 червня 1995 року за № 168/704), первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Відповідно до пункту 1 Правил товарно - транспортна документація це комплект документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками траспортного процесу.

Товарно - транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку викконаної роботи.

Пунктом 3.1 Правил встановлено, що договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі.

Згідно підпункту 11.1 п.П Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортна накладна та подорожні листи вантажного автомобіля.

Листом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 27493/7/23-38 від 11.06.2009р., надана вичерпна інформаційна довідка про перевізника ТОВ «Метакомп» (код ЄДРПОУ 20212997). Проте у довідці відсутня інформація про наявність ліцензії на право здійснення вантажних перевезень та не підтверджено наявність товарно - транспортних накладних.

Листом від 09.07.2009р. № 238/23/13317773 від Вінницької Міжрайонної ДПІ про підтвердження фінансово - господарських відносин з іншим перевізником ПМП «Роман», наведено інформацію про зустрічну документальну перевірку: взаємовідносини підтверджені складеними актами виконаних робіт, податковими накладними та платіжними документами, згідно довідки товарно-транспортні накладні не складалися, ведення подорожніх листів по теперішній час - не підтверджено.

У разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, у даному випадку - товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат.

На підставі вищевикладеного, ПП ОСОБА_2 завищено валові витрати у 2007-2008 році на загальну суму 57323,35 грн. в тому числі по періодах: у 2007р. - 33481,69 грн., у 2008р. - 23841,66 грн.

ПП ОСОБА_2 з урахуванням вимог ст.7 закону від 22.05.2003 р. № 889 « Про податок з доходів фізичних осіб», за результатами перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 8598,50 грн. (57323,35 грн. * 15%) у тому числі по періодах: 2007 рік - 5022,25 грн.; у 2008 рік - 3576,25 грн.

Статтею 47 Статуту автомобільного транспорту, затверджений постановою Ради Міністрів № 401 від 27.06.1969р. передбачено, що вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні які є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами та організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.

Як передбачено пунктом 11.1 Правил № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням статті 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається (пункт 11.3 Правил №363).

Згідно пункту 11.5 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил №363).

Пунктом 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)). Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №283 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Будь-які витрати з придбання послуг мають бути підтверджено відповідним актом виконаних робіт (наданих послуг), платіжним документом про перерахування коштів у якості оплати таких послуг та іншими документами в залежності від характеру операції.

Правила оформлення документів на перевезення встановлено статтею 48 Закону України від 05.04.2001 №2344-111 «Про автомобільний транспорт».

Згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт по договорах на автопослуги, наданих підприємцю до перевірки є інформація про марку автомобіля; № шляхового листа; ПІБ водія, який здійснював перевезення вантажу; маршрут, за яким здійснювалося перевезення вантажу. Але ні в акті виконаних робіт, ні в податковій накладній, ні в талоні замовника не наведено інформації про вантаж, який транспортується згідно акту виконаних робіт та податкової накладної. Також не наведено жодної інформації про власника вантажу, який транспортується згідно акту виконаних робіт та податкової накладної. Таким чином, відсутні докази, що транспортні перевезення, пов'язані із господарською діяльністю підприємця.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від З квітня 1997 року №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Надані в ході перевірки ПП ОСОБА_2 документи не дозволяють зробити висновок про те, що вказані перевезення пов'язані із його господарською діяльністю.

На підставі вищевикладеного в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР підприємцем ОСОБА_2 завищено податкового кредиту з ПДВ у 2007-2008 року на загальну суму 16101,68 грн. у тому числі по періодах:09.2007р. - 2090,01 грн.; 10.2007р.- 1600,00 грн.; 11.2007р.- 833,33 грн.; 12.2007р. - 1100,00 грн.; 01.2008р. - 833,33 грн.; 02.2008р. - 3026,67 грн.; 03.2008р. - 1850,00 грн.; 05.2008р. -2808,34 грн.; 12.2008р. - 1960,00 грн.

З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є правомірними. Тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, предбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)

< Список >

Постанова не набрала законної сили 12.12.2011

Суддя Р.А. БарановськийР.А. Барановський

< Текст >