Постанова № 21414737, 24.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

24.01.2012< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2012 р. Справа № 2а-9411/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О.Д.

при секретарі судового засіданняТуранській С.О.

за участю представників:

позивачаОСОБА_1

третьої особиФуголь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: 1. Державне підприємство «Інформаційний центр», 2. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 3. ОСОБА_5, про визнання дії протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: 1. Державне підприємство «Інформаційний центр», 2. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 3. ОСОБА_5, з позовними вимогами, з урахуванням уточнень позовної заяви, про:

-визнання дій Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо накладення заборони на відчуження нерухомого майна, а саме: квартири, будівельна адреса АДРЕСА_1 - протиправними;

-зобов'язання Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 внести зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна шляхом вилучення обтяження обєкта нерухомого майна, а саме: квартири, будівельна адреса АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначено, що Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 не мав права вносити відомості щодо заборони на нерухоме майно до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, а саме: квартиру, будівельна адреса АДРЕСА_1, адже воно на момент укладання договору іпотеки перебувало в стадії будівництва, тобто це була нерухомість, будівництво якого не завершено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та третя особа 3 в судове засідання не зявились, причину неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи або розгляд справи за їх відсутності не звернулись, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.

Відповідач наданим йому правом згідно до вимог ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень на позов, на вимогу суду, не надав.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заперечення проти позову, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №DNHDGK00000282 від 21.02.2006 року (далі-Кредитний договір) ОСОБА_5 21.02.2006 року отримав кредит у розмірі 52000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.02.2021 року.

Зобовязання за Кредитним договором були забезпечені іпотекою відповідно до Договору іпотеки №DNHDGK00000282 від 21.02.2006 року, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк», посвідченого 21.02.2006 року нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого в реєстрі за №269 (далі-Договір іпотеки).

Відповідно до п.2 Договору іпотеки іпотекою за цим договором забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавця ОСОБА_5, що випливають з Кредитного договору: повернення кредиту, сплата відсотків за користування кредитом, сплата гієні та штрафів, відшкодування збитків, а також вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, витрат по реєстрації іпотеки, збитків, завданих порушенням умов Договору іпотеки.

Предметом іпотеки згідно з п.6 цього Договору є майнові права на отримання у власність згідно договору №03/583, укладеного 10.01.2006 року між TOB «К енд Фд» (код ЄДРПОУ 31705305) та ОСОБА_5, нерухомого майна (далі-Предмет іпотеки), а саме: квартира будівельний номер 12.3. розташовану на 12 поверсі загальною площею 91,20 кв.м., житлова площа 53,20 кв.м. Предмет іпотеки буде належати Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору №03/583 від 10.01.2006 року. Предмет іпотеки переданий в іпотеку з невід'ємними приналежностями, які знаходяться в ньому. Предмет іпотеки буде зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення Предмету іпотеки жила нерухомість.

Відповідно до 17.7. Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний не передавати предмет іпотеки в оренду (майновий найм), у лізинг, наступну іпотеку, у спільну діяльність або позичку, не здійснювати його відчуження або інше розпорядження предметом іпотеки без письмової згоди Іпотекодержателя.

Будь-якої згоди на відчуження або інше розпорядження предметом іпотеки ОСОБА_5 не надавалось, відповідно й будь-яке відчуження предмету іпотеки неможливе.

Договір іпотеки на сьогоднішній день є чинним та строк його дії не скінчився. Зазначене випливає з положень п.27 Договору іпотеки, де зазначено, що термін дії договору встановлений до повного виконання Позичальником (ОСОБА_5) зобов'язань за Кредитним договором та всім додатковим угодам до нього. Окрім того, відповідно до положень ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, враховуючи вищевикладене, будь-яке відчуження предмету іпотеки не могло бути здійснено, та враховуючи дійсність на сьогоднішній день Договору іпотеки та Кредитного договору з ОСОБА_5, немає жодних правових підстав для внесення змін до Єдиного реєстру заборон про виключення заборони на нерухоме майно, про що просить Позивач в своєму адміністративному позові.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що 27.09.2007 року між Позивачем та ОСОБА_5 був укладений Акт проведення розрахунків за договором дольової участі №03/1001, який за своєю правовою природою не є цивільно-правовою угодою та не регулює взаємовідносини між його сторонами щодо передачі прав власності на предмет іпотеки та відповідно не може породжувати правових наслідків щодо переходу права власності на предмет іпотеки. З приводу незаконних дій щодо відчуження предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» подано заяву до Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про вчинення злочину, за ознаками, передбаченими ч.1 ст.388 та ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, копія якого наявна в матеріалах справи.

Також, правомірність внесення відомостей Відповідачем до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, а саме: квартиру, будівельна адреса АДРЕСА_1, та безпідставність внесення змін до Єдиного реєстру заборон про виключення заборони на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, випливає з положень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5.

Відповідно до п.98 Інструкції, Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекодавцем за таким іпотечним договором може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва.

Згідно з п.252 Інструкції, накладання заборони щодо відчуження реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна. Накладені заборони щодо відчуження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно з Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за № 364/3657, чи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830.

Позивач у своєму адміністративному позові зазначає, що Приватний нотаріус не мав права вносити відомості щодо заборони на нерухоме майно до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, а саме: квартиру, будівельна адреса АДРЕСА_1, адже воно на момент укладання договору іпотеки перебувало в стадії будівництва, тобто це була нерухомість, будівництво якого не завершено.

Проте, зазначені вище аргументи Позивача, заявлені в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, прямо суперечать положенням діючого законодавства України. Зокрема, частиною 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» визначено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Відповідно до положень ст. 3 Закону, іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.

Нотаріус, в свою чергу, Договір іпотеки посвічував на підставі Договору №03/583 від 10.01.2006 року.

В свою чергу, відповідно до п.253 тієї ж Інструкції, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою: банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання; заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним; заставодержателя (іпотекодержателя) у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З огляду на зазначені вище норми, та ті обставини, що договір іпотеки є дійсним, зобовязання Іпотекодавцем за Кредитним договором не виконані, відповідно зазначене свідчить лише про безпідставність та необґрунтованість заявлених Позивачем позовних вимог, що полягають у визнанні незаконними дій нотаріуса по внесенню відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, та зобов'язання внесення змін до Єдиного реєстру заборон про виключення заборони на нерухоме майно.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застави.

Відповідно до статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Те ж саме передбачено й положеннями ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Тобто, предмет іпотеки є забезпеченням виконання боржником за Кредитним договором своїх зобов'язань та Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» має право в будь-який момент в разі невиконання боржником зобов'язань по поверненню кредитних коштів реалізувати своє право по зверненню стягнення на предмет іпотеки, тим самим захищаючи свої права.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: 1. Державне підприємство «Інформаційний центр», 2. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 3. ОСОБА_5, про визнання дії протиправними та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 23 січня 2012 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< Текст >