Постанова № 21414726, 23.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.01.2012< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/10165/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича <Текст > при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 Макарова Т.П. Димарьова В.В. не з'явився <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації України до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

-визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, які виразилися у незаконному позбавленні права на адміністративне оскарження рішень податкового органу та безпідставному складанні та направленні нових податкових повідомлень-рішень;

-визнати задоволеними скарги Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії “Євро-Нафта-АЗС» до Державної податкової адміністрації України від 14.10.2010 року та до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 11.11.2010 року;

-визнати відкликаними податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/3 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська;

-визнати недійсними податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/2 Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі м. Дніпропетровська.

В подальшому позивач заявою від 21.11.2011 року № 75/11 зменшив розмір позовних вимог та просить суд:

- визнати незаконними дії (бездіяльність) Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі м. Дніпропетровська, які виразилися в незаконному позбавленні права на адміністративне оскарження рішень податкового органу, ненадання відповіді на звернення та безпідставному складанні та направленні нових повідомлень-рішень;

- визнати задоволеною скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії «Євро-Нафта-АЗС» до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 11.11.2011 року;

- визнати недійсними податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/2 Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі м. Дніпропетровська.

27.12.2011 року позивач через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог від 26.12.2011 року № 87/11, у якій просить суд:

- визнати незаконними дії (бездіяльність) Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі м. Дніпропетровська, які виразилися є незаконному позбавленні права на адміністративне оскарження рішень податкового органу, ненаданні відповіді на звернення та безпідставному складанні та направленні нових повідомлень-рішень;

- визнати задоволеною скаргу визнати задоволеною скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії «Євро-Нафта-АЗС» до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 11.11.2011 року;

- визнати недійсними податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/2 Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі м. Дніпропетровська;

- визнати недійсними податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/3 Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі м. Дніпропетровська.

Ухвалою суду від 23 січня 2012 року позивачу повернуто заяву від 21.11.2011 року № 75/11 про зменшення позовних вимог та заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог від 26.12.2011 року № 87/11, у звязку з тим, що останні за своїм змістом є заявами про зміну предмету позову та подані позивачем після початку розгляду справи по суті, крім того, вказані заяви не відповідають вимогам п. 3 ч.1 ст. 106 КАС України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач 05.10.2010 року отримав від Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області рішення про результати розгляду скарги від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008. Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач оскаржив це рішення до Державної податкової адміністрації України подавши скаргу 14.10.2010 року. Державна податкова адміністрація України своїм рішенням продовжила строк розгляду скарги позивача до 16.12.2010 року. Про те станом на 20.12.2010 року позивач не отримав від Державної податкової адміністрації України рішення за результатами розгляду його скарги, а тому вважає її задоволеною у повному обсязі.

Крім того, позивач зазначає, що за результатами прийнятого Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області рішення про результати розгляду скарги від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008 Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська направила позивачу податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та від 28.09.2010 року № 0010761501/3. Позивач зазначає, що підставою для прийняття вищевказаних двох податкових повідомлень-рішень послугував Акт перевірки № 00193/1501/31270972 від 01.02.2010 року, з яким позивач не знайомий та який позивач не отримував.

Після цього позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та від 28.09.2010 року № 0010761501/3 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області; заява про оскарження подана позивачем 11.11.2010 року.

Про те, від Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відповіді на скаргу позивача станом на 20.12.2010 року не надійшло.

Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області направила позивачу рішення про залишення скарги позивача без розгляду від 08.12.2010 року № 34469/10/25-008. У звязку з чим позивач вважає рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про залишення скарги позивача без розгляду незаконним та таким, що позбавляє позивача наданого законом права на адміністративне оскарження повідомлень-рішень податкового органу.

10.12.2010 року позивач отримав від Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська лист від 07.12.2010 року № 35492/10/15-316, яким позивача повідомлено про те, що Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відкликає податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та від 28.09.2010 року № 0010761501/3 згідно Акту перевірки № 00193/1501/31270972 від 01.02.2010 року у звязку з некоректною роботою програмного забезпечення та направляє податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/2 згідно Акту перевірки № 218/15-306/3127072.

У звязку з викладеним позивач вважає дії Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі м. Дніпропетровська щодо направлення позивачу нових податкових повідомлень-рішень незаконними, оскільки попередні податкові повідомлення-рішення скасовані не були.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач 1 - Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у судовому у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, у звязку з тим, що рішення та дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська по відношенню до позивача були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; відповідач 1 надав суду письмові заперечення проти заявлених позовних вимог.

Відповідач 2 - Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка є завідувачем сектору адміністративних платежів за землекорестування, місцевих податків та зборів, ресурсних (рентних) платежів і неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська пояснила суду, що податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та від 28.09.2010 року № 0010761501/3 згідно Акту перевірки № 00193/1501/31270972 від 01.02.2010 року були відкликані у звязку з некоректною роботою програмного забезпечення та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Щодо заявленої позовної вимоги про визнання задоволеними скарги Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії “Євро-Нафта-АЗС» до Державної податкової адміністрації України від 14.10.2010 року та до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 11.11.2010 року суд зазначає наступне.

Як встановлено судом позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації України рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008.

Судом встановлено, що Державна податкова адміністрація України своїм рішенням продовжила строк розгляду скарги позивача до 16.12.2010 року.

На запит суду Державна податкова адміністрація України листом від 05.10.2011 року № 997/5/10-1416/3943 повідомила наступне.

Рішення Державної податкової адміністрації України продовжено строк розгляду скарги позивача до 16.12.2010 року, вищевказане рішення направлено позивачу 05.11.2010 року та отримано останнім 20.11.2010 року, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

В матеріалах справи знаходиться копія рішення Державної податкової адміністрації України від 15.12.2010 року № 13689/6/25-0215 про результати повторної скарги позивача та докази його направлення позивачу 15.12.2010 року та отримання останнім 25.12.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Суд зазначає, що у відповідності до п.5.2.2. ст.5 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

На підставі викладеного судом встановлено, що Державна податкова адміністрація України у строк встановлений Законом України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направила своє рішення за результатами розгляду скарги позивачу.

Судом також встановлено, що позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та від 28.09.2010 року № 0010761501/3.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 08.12.2010 року № 34469/10/25-008 скарга позивача залишена скарги без розгляду.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області у встановлений Законом України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк прийняла рішення за результатами розгляду скарги позивача.

Враховуючи те, що Законом України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), а також те, що Державна податкова адміністрація України та Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області у строк встановлений вищевказаним законом направили позивачу свої рішення за результатами розгляду скарги позивача, то у суду не має підстав вважати скарги позивача задоволеними на користь платника податків позивача у відповідності до п.5.2.2. ст.5 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, суд зазначає у статтею 105 КАС України не передбачено такого способу захисту порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин як визнання задоволеною скарги.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні вимоги про визнання задоволеними скарги Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії “Євро-Нафта-АЗС» до Державної податкової адміністрації України від 14.10.2010 року та до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 11.11.2010 року.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, які виразилися у незаконному позбавленні права на адміністративне оскарження рішень податкового органу та безпідставному складанні та направленні нових податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за результатами прийнятого Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області рішення про результати розгляду скарги від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008 Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська направила позивачу податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та від 28.09.2010 року № 0010761501/3.

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.

У відповідності до п.5.2.2 ст.5 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Порядок розгляду скарг платників податків регулюється наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом також встановлено, що Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення від 08.12.2010 року № 34469/10/25-008 про залишення скарги без розгляду.

Підставою для прийняття Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області рішення про залишення скарги позивача без розгляду слугувала та обставина, що повторні звернення одним і тим же органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з одного і того ж самого питання не розглядається, якщо перше вирішено по суті.

Судом встановлено, що позивач звернувся зі скаргою № 433/10 від 11.11.2010 року до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, у якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3, від 28.09.2010 року № 0010761501/3 прийняті Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Судом також встановлено, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська склала оскаржені податкові повідомлення-рішення в порядку інформації керуючись пунктом 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008 про результати розгляду скарги позивача від 25.08.2010 року № 405/10.

У відповідності до наказу Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Враховуючи те, що позивач у своїй скарзі до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області ставить ті ж самі питання, які були вирішені у рішенні Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008 про результати розгляду скарги позивача від 25.08.2010 року № 405/10, то Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області правомірно прийняла рішення від 08.12.2010 року № 34469/10/25-008 про залишення скарги (заяви) без розгляду.

Таким чином, судом встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області рішення про залишення скарги позивача без розгляду прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому Державна податковою адміністрацією у Дніпропетровській області не позбавила позивача права на адміністративне оскарження рішень податкового органу.

Що стосується Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем направлено до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська скаргу № 433/10 від 11.11.2010 року на податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та № 0010761501/3, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 12.11.2010 року та фіскальним чеком відділення звязку від 12.11.2010 року № 0662, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська листом від 13.12.2010 року № 35912/10/31-114 повідомила позивача про те, що скарга № 433/10 від 11.11.2010 року не підлягає розгляду по суті, оскільки правомірність визначення державними податковими органами зобовязань вже розглядалась Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області. Докази направлення та отримання позивачем вказаного листа знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до наказу Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Враховуючи те, що позивач у своїй скарзі до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ставить ті ж самі питання, які були вирішені у рішенні Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008 про результати розгляду скарги позивача від 25.08.2010 року № 405/10, то Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська правомірно у листі від 13.12.2010 року № 35912/10/31-114 повідомила позивача про те, що скарга № 433/10 від 11.11.2010 року не підлягає розгляду по суті.

Суд зауважує на тому, що Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області та Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська жодним чином не позбавили позивача права на адміністративне оскарження рішень податкового органу, оскільки як було встановлено судом позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення № 0010771501/3 від 28.09.2010 року та № 0010761501/3 від 28.09.2011 року до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області шляхом подання заяв про адміністративне оскарження від 11.11.2010 року, які були отримані відповідачами.

Таким чином, подавши заяви про адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень позивач реалізував своє право на адміністративне оскарження рішень податкового органу.

Суд звертає увагу позивача на те, що непогодження позивача із змістом рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 08.12.2010 року № 34469/10/25-008 про залишення скарги (заяви) без розгляду, а також зі змістом листа Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 13.12.2010 року № 35912/10/31-114, не має наслідком позбавлення позивача права на адміністративне оскарження рішень податкового органу, оскільки позивач реалізував дане право шляхом направлення відповідних скарг.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, які виразилися у незаконному позбавленні права на адміністративне оскарження рішень податкового органу.

Стосовно безпідставного складання та направлення нових податкових повідомлень-рішень Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, то суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобовязання (пені і штрафних санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження. Податке повідомлення вважаться відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобовязання (пені і штрафних санкцій).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до п.5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.01 р. N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.01 р. за N 567/5758 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та: а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов`язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним; б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов`язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов`язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

Відповідно до п. 4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.01 р. N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.01 р. за N 567/5758 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), номер первинного податкового повідомлення складається з таких частин:

порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення);

номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера;

через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення

Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008 про результати розгляду скарги скасовано рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 20.07.2010 року № 19369/10/25-008 про результати розгляду повторної скарги в частині 16267,26 гривень донарахованої суми земельного податку з юридичних осіб та 20127,13 гривень застосованої штрафної санкції на підставі підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; скасовано у відповідних частинах податкові повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 01.02.2010 року № 0001491501/0 (від 27.04.2010 року № 0001491501/1/13306, від 20.07.2010 року № 0001491501/2/23314) та від 20.07.2010 року № 0007721501/2/23317, а скаргу в цій частині задоволено.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська направляючи позивачу податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3, від 28.09.2010 року № 0010761501/3, від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та від 28.09.2010 року № 0010761501/2 діяла на підставі наказу Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253.

Судом також встановлено, що Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області не направляла позивачу податкові повідомлення-рішення.

Щодо позовної вимоги про визнання відкликаними податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/3 Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі м. Дніпропетровська, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.6.4.1 ст.6 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків; б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження; в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом; г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; д) податковий борг визнається безнадійним.

Судом встановлено відсутність підстав перерахованих у п.6.4.1 ст.6 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» існування яких дозволяло би стверджувати, що податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/3 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська являються відкликаними.

Судом також встановлено, що 10.12.2010 року позивач отримав від Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська лист від 07.12.2010 року № 35492/10/15-316, яким позивача повідомлено про те, що Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відкликає податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та від 28.09.2010 року № 0010761501/3 згідно Акту перевірки № 00193/1501/31270972 від 01.02.2010 року у звязку з некоректною роботою програмного забезпечення та направляє податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/2 згідно Акту перевірки № 218/15-306/3127072.

Суд зазначає, що жоден із наведених у п.6.4.1 ст.6 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» випадків, за яких податкове повідомлення-рішення могли б вважатися відкликаними не відбувся, а такої підстави для відкликання податкового повідомлення-рішення, як направлення платнику податків листа з повідомленням про відкликання податкового повідомлення-рішення у звязку з некоректною роботою програмного забезпечення, законодавством не передбачено.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та від 28.09.2010 року № 0010761501/3 не є ідентичними податковим повідомлення-рішенням форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та від 28.09.2010 року № 0010761501/2, оскільки відрізняються підставами для їх складання: у перших двох податкових повідомленнях-рішеннях вказано, підставу для їх складання акт перевірки № 00193/1501/31270972 від 01.02.2010 року, а других двох податкових повідомленнях-рішеннях вказано, іншу підставу для їх складання акт перевірки акт перевірки № 218/15-306/31270972 від 26.01.2010 року.

Крім того, суд зазначає у статтею 105 КАС України не передбачено такого способу захисту порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин як визнання відкликаним рішення субєкта владних повноважень .

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні вимоги про визнання відкликаними податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/3 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/3 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/2 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, суд зазначає наступне.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 28.09.2010 року № 26404/10/25-008 про результати розгляду скарги позивача від 25.08.2010 року № 405/10.

У відповідності до п.5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та: а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов`язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним; б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов`язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов`язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

Відповідно до п. 4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.01 р. N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.01 р. за N 567/5758, номер первинного податкового повідомлення складається з таких частин:

порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення);

номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера;

через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення

Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вправі була направляти позивачу податкові повідомлення-рішення із проставленням через дріб номеру скаргу, щодо якої воно складено.

Судом також встановлено та не заперечується позивачем та відповідачем, що позивач за договором № АЗС-15/2002 придбав 22.04.2002 року у Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Джі Бі Інвестментс» адміністративно-побутовий комплекс з прилеглими будівлями та спорудами, розташований по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську.

Право власності позивача на вказане майно зареєстровано в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 09.03.2007 року.

У відповідності до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Судом також встановлено, що Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Джі Бі Інвестментс» користувалось земельною ділянкою площею 1,1574 га, на якій були розміщені адміністративно-побутовий комплекс з прилеглими будівлями та спорудами, розташований по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську, на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.01.2003 року № 2757.

Судом встановлено та не заперечується позивачем та відповідачем, що позивач та Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Джі Бі Інвестментс» спільно 14.06.2006 року подали до Дніпропетровської міської ради лист-відмову в користуванні земельною ділянкою площею 1,1574 га на користь нового власника нерухомого майна Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії “Євро-Нафта-АЗС» - позивача.

Судом на підставі пояснень позивача встановлено, що останнім з Дніпропетровською міською радою не було укладено договір оренди земельною ділянкою, на якій розташований адміністративно-побутовий комплекс з прилеглими будівлями та спорудами по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську.

Судом також встановлено та не заперечується позивачем та відповідачем, що позивач 04.12.2009 року продав адміністративно-побутовий комплекс з прилеглими будівлями та спорудами, розташований по Криворізькому шосе, 35 у м. Дніпропетровську компанії «СНД ОІЛ Петролеум Трейд Корпорейшин».

У відповідності до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (який був чиним на час виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю».

Згідно статті 5 зазначеного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Підставою для нарахування земельного податку згідно зі статтею 13 Закону України «Про плату за землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 ст. 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Оскільки користування будівлею (спорудою) неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обовязок щодо сплати сум податкових зобовязань із земельного податку у нового власника будівлі (споруди) виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою. Це підтверджується розвитком правового регулювання цього питання. Положення щодо переходу права на власності або права користування земельною ділянкою в разі відчуження житлового будинку, будівлі або споруди закріплені статтею 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), у відповідності до якої при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, до останніх переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічну позицію займає також Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.04.2010 року по справі № К-13021/07 (А27/132) за позовом ВАТ «Завод «Дніпропрес» до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд України у своїй постанові від 24.12.2010 року по справі № 21-59а10 по справі за позовом ТОВ «Європа-вікно» до Калуської ОДПІ Івано-Франківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення зазначає, що залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, касаційний суд виходив із того, що право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди. Цей висновок є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Закону України «Про плату за землю» та Земельному кодексу України (статті 125, 126), які регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий об'єкт та які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин, стаття 120 Земельного кодексу України та стаття 377 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У відповідності до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, з моменту ліквідації Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Джі Бі Інвестментс», яка відбулася згідно інформації з сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр (www.irc.gov.ua) 06.03.2008 року, у якого позивач придбав обєкти нерухомого майна та у користуванні якого знаходилась земельна ділянка під обєктами придбаного позивачем нерухомого майна площею 1,1574 га та до дати реєстрації права власності на нерухоме майно за компанією «СНД ОІЛ Петролеум Трейд Корпорейшин» 04.12.2009 року саме позивач повинен був сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою на якій було розташовано нерухоме майно, яке було у власності позивача та за частину ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

Судом встановлено на підставі пояснень сторін, що розмір земельної ділянки під обєктами нерухомого майна, яке було у власності позивача та частини ділянки, яка необхідна для його обслуговування становить 1,1574 га.

Згідно інформації управляння Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 11.12.2009 року № 1/7105/7, яка наведена у Акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти сплати земельного податку до бюджету ДП з ІІ «Євро-Нафта-АЗС» № 218/15-306/31270972 від 26.01.2010 року нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки становила за адресою: Криворізьке шосе, 35 у м. Дніпропетровську у 2008 році 1686,60 гривень, а у 2009 році 1942,96 гривень.

У звязку з цим позивачу відповідачем нараховано земельний податок у розмірі 367973,72 гривень за період з 07.03.2008 року по 04.12.2009 року та штрафну санкцію у розмірі 172333,26 гривень на підставі підпункту 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі викладеного податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010771501/2 та податкове повідомлення-рішення форми «р» від 28.09.2010 року № 0010761501/2 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська прийнято на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративному позову Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії “Євро-Нафта-АЗС» відмовити повністю

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 січня 2012 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.В. Златін

< Текст >