Постанова № 21414528, 19.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

19.01.2012< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/6228/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіДєєва М.В. <Текст > при секретаріПополітові І.М. за участю: представника позивача представника відповідача третя особа Деркача В.А. Кравченко М.В. ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, третя особа - ОСОБА_5, про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000038812, № 0000028812 від 17.01.2011 року та № 000098812 від 02.03.2011 року щодо сплати податку на прибуток у сумі 23842 грн. та штрафних санкцій 5950 грн. 50 коп., а також зменшення розміру відємного значення суми ПДВ у розмірі 37535 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення, із посиланням на порушення приписів п. 3.1 ст. 3, п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, з урахуванням п. 1.32 ст.1, п.6.1 ст. 6, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, в результаті порушення зазначених норм права занижено податок на прибуток на 23842 грн. та внаслідок укладення нікчемного правочину завищено суму податкового кредиту на загальну суму 37535 грн. 80 коп., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту на вказану суму. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення рішення необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, з огляду на те, що позивачем дотримано всіх вимог законодавства щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та ведення податкового обліку придбання товарів. Також, позивач зазначив, що відповідачем під час перевірки безпідставно взято до уваги обставини, що встановлені Самарським районним судом м. Дніпропетровська у вироку від 13.08.2009 року по справі № 1-298/2009, винесеного за вчинення злочину, серед інших директором ТОВ «Петра Плюс» - ОСОБА_5, щодо порушення встановленого нормами чинного законодавства порядку надання фінансових послуг без реєстрації підприємства як фінансової установи. При цьому, у вироку суду серед переліку документів, які визнано недійсними, не зазначено жодного документу стосовно договору між ВАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» та ТОВ «Петра Плюс». Таким чином, судом не було встановлено недійсність укладених договорів та первинних документів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись, при цьому, на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що укладаючи договори сторони мали на меті намір на ухилення від сплати податків, що виявилося в завищенні валових витрат. З огляду на положення Цивільного кодексу України, правочин, внаслідок якого неправомірно сформовані валові витрати ВАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ», по суті спрямований на незаконне одержання податкової вигоди, а отже, згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним. Встановлення обставин, які викладені в акті перевірки, дає підстави для визнання суми валових витрат, віднесеної позивачем по визначеному нікчемному правочину, як неправомірно віднесеної. З огляду на викладені обставини, представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення відповідають діючому законодавству, та не підлягають скасуванню.

У судовому засіданні третя особа зазначила, що дійсно ТОВ «Петра Плюс» мало взаємовідносини з позивачем, при цьому, всі умови договору виконані, розрахунки між товариствами були проведені в повному обсязі, що підтверджується актами приймання передачі виконаних робіт, податковими накладними, рахунками, банківськими виписками, договорами щодо прощення боргу, актами приймання передачі векселів, актами предявлення векселів до платежу, векселями, тощо. При цьому, будь які зауваження підприємства одне до одного не мали. Крім того, посилання у акті перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 року по справі № 1-298/2009, є безпідставним, оскільки під час розгляду вищевказаної справи, не досліджувалися взаємовідносини ТОВ «Петра Плюс» з ВАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську супровідним листом Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 22.10.2010 року № 36973/7/23-3 отримано акт № 8517/23-3/34883676 від 21.10.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Петра Плюс» з питань правильності дотримання податкового та іншого законодавства за період з 19.02.2007 року по 28.04.2010 року», у якому зазначено, що встановлено, крім іншого, факт відсутності субєкта господарювання за юридичною адресою, відсутність у підприємства трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ. Метою створення ТОВ «Петра Плюс» є покриття незаконної діяльності по наданню фінансових послуг, здійсненню операцій , повязаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому, фінансово грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобовязань. Крім того, у акті перевірки зауважено на тому, що згідно вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська директора ТОВ «Петра Плюс» - ОСОБА_5 визнано винним у відповідності до ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 336 КК України. У звязку з наведеними обставинами, податковий орган зробив висновок, що діяльність ТОВ «Петра Плюс» здійснювалась всупереч чинному законодавству в зв'язку з чим правочини, здійснені ТОВ «Петра Плюс» відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

29.12.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 20.06.2010 року при взаємовідносинах з ТОВ «Петра Плюс».

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 4192/08-02/2-05393116 від 29.12.2010 року, у якому зазначено, що перевіркою встановлені:

- порушення п. 3.1 ст. 3, п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, з урахуванням п. 1.32 ст.1, п.6.1 ст. 6, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на 23842 грн., в тому числі за ІІІ квартали 2008 року на 130 грн., за 2008 рік на 14441 грн., за 1 п/р 2010 року на 9401 грн.

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок укладання нікчемного правочину завищено суму податкового кредиту на загальну суму 37535 грн. 80 коп., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту на загальну суму 37535 грн. 80 коп., в тому числі в травні 2008 року -8333 грн. 40 коп., в липні 2008 року 3415 грн. 40 коп., в вересні 2008 року 14667 грн., в жовтні 2008 року 11120 грн. Вищевикладене призвело до порушення абз. б п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено відємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 37536 грн.

Зазначений акт перевірки підписаний уповноваженими особами ВАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» з запереченнями, в яких зазначено, що висновки податкового органу є неправомірними та безпідставними, оскільки ВАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» та ТОВ «Петра Плюс» належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, отже, будь які умисні дії позивача стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладання нікчемних правочинів, відсутні.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення: від 17.01.2011 року № 0000038812, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 37535 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 9383 грн. 75 коп.; № 0000028812 по податку на прибуток в сумі 23842 грн. та штрафних санкцій в сумі 5960 грн. 50 коп.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням рішенням, 27.01.2011 року оскаржив його до ДПА у Дніпропетровській області. За результатами розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення рішення від 17.01.2011 року № 0000028812, а скаргу позивача на це рішення без задоволення, скасовано податкове повідомлення рішення від 17.01.2011 року № 0000038812, про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 9383 грн. 75 коп., а в іншій частині скаргу платника податків на це податкове повідомлення рішення залишає без задоволення. Крім того, ДПА у Дніпропетровській області винесено нове податкове повідомлення рішення від 02.03.2011 року № 0000098812, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 37535 грн.

10.03.2011 року позивач звернувся до ДПА України із повторною скаргою на податкові повідомлення рішення № 0000038812, № 0000028812 від 17.01.2011 року, № 000098812 від 02.03.2011 року та рішення ДПА у Дніпропетровській області № 5435/10/25-008 від 23.02.2011 року. За результатами розгляду повторної скарги ДПА України прийнято рішення, яким залишено без змін податкові повідомлення рішення № 0000038812, № 0000028812 від 17.01.2011 року, з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області № 5435/10/25-008 від 23.02.2011 року, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 4192/08-02/2-05393116 від 29.12.2010 року, виходячи з наступного.

Відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачених ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, інспекціям не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 3 ст. 215 ЦК України закріплено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Крім того, поняття правочину, що порушує публічний порядок надано у Постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Пункт 18 даної Постанови передбачає «перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, підставами для визнання договору недійсним є недотримання сторонами при укладенні такого договору вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, недійсність такого договору прямо не передбачена законом, а одна із сторін або інша зацікавлена сторона вважає, що договір укладений з порушенням ст. 203 ЦКУ, то такий договір може бути визнаний недійсним тільки в судовому порядку. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Суд звертає увагу, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори суперечать інтересам держави та суспільства, не підтверджена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

Матеріали справи свідчать, що ВАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» та ТОВ «Петра Плюс» належним чином оформили договірні правовідносини та первинні документи бухгалтерської та податкової звітності: договори с додатками до них, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні, рахунки, банківські виписки, акти приймання-передачі векселів, акти пред'явлення веселів до платежу, векселя; розписки про отримання платежу по векселям.

Суд не бере до уваги, посилання податкового органу у акті перевірки № 4192/08-02/2-05393116 від 29.12.2010 року на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 року по справі № 1-298/2009, яким засуджено керівництво ТОВ «Петра Плюс» за вчинення злочину щодо порушення встановленого нормами чинного законодавства порядку надання фінансових послуг без реєстрації підприємства як фінансової установи, оскільки у вироку суду серед переліку документів, які визнано недійсними, не зазначено жодного документу стосовно договору між позивачем та ТОВ «Петра Плюс». Таким чином, судом не було встановлено недійсність укладених договорів та первинних документів.

Крім того, у зазначеному вироку суду зазначено, що діяльність ТОВ «Петра Плюс» в особі його директора ОСОБА_5 в організованій злочинній групі здійснювалась у період з 01.09.2008 року по 23.04.2009 року. Разом з тим, згідно з реєстраційними документами ТОВ «Петра Плюс» було зареєстровано у встановленому порядку у січні 2007 року. Тобто, з січня 2007 року підприємство вже здійснювало свою діяльність, при цьому діяльність у період з 2007 року до 01.09.2008 року податковим органом під сумнів не ставилася. Таким чином, висновок податкової інспекції щодо мети створення ТОВ «Петра Плюс» є невірним.

Також, суд звертає увагу на те, що договори між ВАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» та ТОВ «Петра Плюс» були укладені у березні, червні та липні 2008 року, тобто до вчинення злочинної діяльності директором ТОВ «Петра Плюс» ОСОБА_5, на яку посилається відповідач. Під час укладення договорів із позивачем ТОВ «Петра Плюс» було зареєстровано платником ПДВ та мало відповідне свідоцтво платника ПДВ, також ТОВ «Петра Плюс» мало ліцензію на право виконання будівельних робіт. Крім того, у вищевказаному вироку суду зазначено про незаконну діяльність по наданню фінансових послуг, при цьому, договори, які були укладені між позивачем та ТОВ «Петра Плюс» відношення до ринку фінансових послуг не мають. Роботи, які виконувались згідно з укладеними договорами здійснювалися підрядником відповідно до наданих дозвільних документів та згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду підставність та обгрунтованість прийнятих ним рішень.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000038812, № 0000028812 від 17.01.2011 року та № 000098812 від 02.03.2011 року щодо сплати податку на прибуток у сумі 23842 грн. та штрафних санкцій 5950 грн. 50 коп., а також зменшення розмірі відємного значення суми ПДВ у розмірі 37535 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 28.12.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >М.В. Дєєв

< Текст >