Постанова № 21414070, 13.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

13.01.2012< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/10274/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання:Троценко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Третьякова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго»про стягнення 546456, 36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2011р. Західно-Донбаська обєднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 12.09.2011р., просить стягнути кошти з рахунків відповідача у обслуговуючих банках на користь державного бюджету у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в суму 461400,52 грн. та з податку на прибуток підприємства, що належить до комунальної власності в сумі 85055,84 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, знаходиться на обліку в Західно-Донбаської ОДПІ як платник податків та має податковий борг перед бюджетом в розмірі 546456,36 грн., в т.ч. з податку на додану вартість 461400,52 грн. та з податку на прибуток підприємства, що належить до комунальної власності 85055,84 грн. 20.06.2011р. за актом перевірки № 247/15-227-03342250 відповідачеві донараховано штрафні санкції в сумі 30327,52 грн. на підставі податкового повідомлення рішення № 0002591542 від 20.06.2011р., яке було вручене представнику відповідача 20.06.2011р. У звязку з тим, що податковий борг у відповідача виник ще у 2003 році, тому першу податкову вимогу № 1/630 на суму 610354,52 грн. було сформовано 27.05.2003р., яку представник відповідача отримав 02.06.2003р.; другу податкову вимогу № 2/824 на суму 832994,42 грн. було сформовано 03.07.2003 р., отримано представником відповідача 03.07.2003р. Однак, станом на 11.08.2011р. відповідачем не було сплачено податкового боргу, який позивач і просить стягнути в судовому порядку, посилаючись на ст.ст. 14, 49, 57, 113, 129, 203 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 09.09.2011р., 05.10.2011р., 02.11.2011р., 25.11.2011р. та 19.12.2011р. не зявився, причину неявки не повідомив, про час і місцерозгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується поштовими повідомленнями від 01.09.2011р., 27.09.2011р., 13.10.2011р., 09.11.2011р. та 06.12.2011р. (а.с. 44, 58, 63, 69, 73).

Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у ній доказами у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєктом владних повноважень є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач орган державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Пунктом 16.1.3 та п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітності та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Аналогічний обовязок визначений і п. 36.1, 36.2 ст. 36 Податкового кодексу України згідно якого податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обовязок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені Податковим кодексом України. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п. 203.1, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» зареєстроване 07.02.2003р. Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради за № 04052229Ю0021797 та з 28.02.1993р. знаходиться на податковому обліку в Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції за № 2351, що підтверджується копіями Свідоцтва про державну реєстрацію та довідкою про взяття на облік платника податків від 14.03.2003р. № 62 (а.с. 19, 19 зворот).

Із доданих до позову документів вбачається, що відповідач подав до податкової інспекції наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- № 9004245193 від 20.06.2011р., у якій самостійно в рядку 25 визначив суму грошового зобовязання в сумі 101688 грн. (а.с. 23-24);

- № 9005191571 від 21.07.2011р., у якій самостійно в рядку 25 визначив суму грошового зобовязання в сумі 20383 грн. (а.с. 28-29);

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9005538338 від 29.07.2011р. у якому самостійно в рядках 25-26 визначив суму грошового зобовязання у розмірі 309000 грн. (а.с. 25-27).

Відповідач за вказаними деклараціями у встановлені ст. 203 ПК України строки суми грошового зобовязання не сплатив, що підтверджується даними облікової картки платника податків станом на 10.08.2011р. (а.с. 40-42).

Таким чином, у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість по деклараціях від 20.06.2011р. за травень 2011р. 01.07.2011р.; по декларації від 21.07.2011р. за червень 2011р. 31.07.2011р.; по уточнюючому розрахунку від 29.07.2011р. 30.07.2011р. на загальну суму 431073 грн.

Також, 20.06.2011р. Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності та несплати узгодженої суми податкових зобовязань по податку на додану вартість за результатами якої складено акт № 247/15-227-03342250 від 20.06.2011р. (а.с. 30-31).

Перевіркою було встановлено, що в порушення пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI платником податку на додану вартість КП «Павлоградтеплоенерго» несвоєчасно сплачено та не сплачено податок на додану вартість:

- за декларацією за січень 2008 року № 3987 від 19.02.2008р., граничний термін сплати 03.03.2008р., податкове зобовязання у розмірі 340908 грн. було сплачено з затримкою;

- за декларацією за березень 2011р. № 9002367871 від 20.04.2011р., граничний термін сплати 30.04.2011р., податкове зобовязання у розмірі 177868 грн. не сплачено;

- за декларацією за квітень 2011р. № 9003628632 від 20.05.2011р., граничний термін сплати 30.05.2011р., податкове зобовязання у розмірі 100219 грн. не сплачено;

- за уточнюючим розрахунком за лютий 2010 р. № 9003746446, граничний термін сплати 31.05.2011р., податкове зобовязання у розмірі 415192 грн. не сплачено;

- за уточнюючим розрахунком за квітень 2010р. № 9003746445, граничний термін сплати 31.05.2011р., податкове зобовязання у розмірі 182000 грн. не сплачено;

- за уточнюючим розрахунком за травень 2010р. № 9003746449, граничний термін сплати 31.05.2011р., податкове зобовязання у розмірі 47905 грн. не сплачено.

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 247/15-227-03342250 від 20.06.2011р. за вищевказане порушення податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення форми Ш № 0002591542 від 20.06.2011р. на суму 30327,52 грн., яке вручене головному бухгалтеру КП «Павлоградтеплоенерго» під підпис 20.06.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення рішення від 20.06.2011р. (а.с. 32).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. 54.3.1 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, за вказаним вище податковим повідомленням рішенням у відповідача виник податковий борг у сумі 30327,52 грн. з 01.07.2011р.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного до 01.01.2011р.), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- перша податкова вимога № 1/630 від 27.05.2003 р. на суму 610354,52 грн., яка була вручена головному бухгалтеру КП «Павлоградтеплоенерго» під підпис 02.06.2003 р. (а. с. 33);

-друга податкова вимога № 2/824 від 03.07.2003 р. на суму 832994,42 грн., яка була вручена бухгалтеру з податків КП «Павлоградтеплоенерго» під підпис 03.07.2003 р. (а. с. 33).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми позову з податку на додану вартість загальна сума податкового боргу становить 461400,52 грн. (а.с. 10).

Відповідач в судове засідання не зявився 09.09.2011р., 05.10.2011р., 02.11.2011р., 25.11.2011р. та 19.12.2011р., доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки суду не надав. Не надано суду також і доказів оскарження податкового повідомлення рішення у встановленому законодавством порядку.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 461400, 52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач у позові просить стягнути пеню по податку на прибуток у сумі 85055,84 грн., розраховану на підставі ст. 129 Податкового кодексу України.

Зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні рішенні згідно з цим Кодексом.

Пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобовязань.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності нарахування пені відповідачу з 22.05.2007р. на підставі ст. 129 ПКУ, не вказані суми з яких нараховувалася пеня, представник позивача також у судовому засіданні не зміг пояснити з якої суми боргу нараховувалася пеня з 22.05.2007р., у звязку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 85055,84 грн.

Отже, суд приходить до висновку про безпідставність та неправомірність нарахування пені в сумі 85055,84 грн. на підставі ст. 129 ПКУ з 22.05.2007р., оскільки Податковий кодекс України набрав чинності лише з 01.01.2011р. та його положення можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли з 01.01.2011р.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин суд находить позовні вимоги обґрунтованими лише в частині стягнення 461400,52 грн., а в частині стягнення пені в сумі 85055,84 грн. позовні вимоги є недоведеними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про стягнення 546456, 36 грн. задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 13-А, ЄДРПОУ 03342250, р/р 26002010023007 Дніпропетровська філія АТ «Індекс-Банк» в м. Дніпропетровськ, МФО 307015) у обслуговуючих банках на користь державного бюджету (р/р 31113029700032, код платежу 14010100, банк одержувача УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 461400, 52 грн. (чотириста шістдесят одна тисяча чотириста гривень 52 коп.).

В частині позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 85 055,84 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26.12.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.О. Конєва

< Текст >