Постанова № 21413274, 05.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

05.01.2012

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/12485/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми Костянтина Сергійовича <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Авіко" про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Заявник в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідач станом на 02 вересня 2011 року має податковий борг по орендній платі за землю в сумі 18055, 23 грн. У звязку з тим, що відповідачем податкові вимоги залишені без задоволення, податковим органом проведено опис активів на які поширюється право податкової застави, акт опису від 02 червня 2010 року №0002189. Згідно довідки з Державного комітету України із земельних ресурсів за ТОВ ВП «Авіко» зареєстрована земельна ділянка за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 123-а (площа 0, 2148 га) по фактичному розміщенню нежитлових будівель на підставі договору оренди земельної ділянки №5274 від 08 червня 2004 року терміном дії до 08 жовтня 2018 року. Податковий борг по орендній платі за землю в сумі 18055, 23 грн. на момент подачі позову не скасовано і не списано. Отже, діями (бездіяльністю) відповідача порушено п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, якими регламентовано обовязок платника податків щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених законодавством. За таких обставин, заявник вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просив: надати дозвіл ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі ТОВ виробниче підприємство «Авіко».

В судовому засіданні представники заявника та позивача зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, надали всі докази в обґрунтування позовних вимог та просили подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, про що надали відповідні заяви.

Відповідач в судове засідання в черговий раз свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки кореспонденція направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до вимог ч.4 ст.33 та ч.8 ст.35 КАС України. /а.с.35-40/.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Авіко» (код за ЄДРПОУ 24985992) було зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради 20 червня 1997 року та з цієї дати знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська. /а.с.7-11/.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону).

Згідно статті 27 даного Закону, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року №1251-ХІІ встановлено, що земельний податок є обовязковим платежем, а платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законом строки.

Відповідно до матеріалами справи, ТОВ ВП «Авіко» має податковий борг по орендній платі за землю в сумі 18055, 23 грн. станом на 02 вересня 2011 року. /а.с.22/.

На виконання п.6.2.2. п.п.6.2.3. п.6.2. ст.6 положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181 відповідачу 16.04.2010 р. надіслано першу податкову вимогу від 01.04.2010 р. №1/366 на суму 3 308, 47 грн., лист повернуто з відміткою працівника пошти про відсутність одержувача за вказаною адресою, про що складено акт №50/24-038 від 26.04.2010 р. про неможливість вручення першої податкової вимоги №1/366 від 01.04.2010 р. та розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська 26.04.2010 р. /а.с.19, 20/.

Відповідачу 03.06.2010 р. надіслано другу податкову вимогу від 27.05.2010 р. №2/555 на суму 6 897, 76 грн., з підтвердженням про відправлення та вручення. /а.с.21/.

Відповідно до п.п.6.4.1. п.6.4. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового зобовязання або податковий борг, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашаються платником податків. У звязку з тим, що податкове зобовязання не було повністю погашено та податкові вимоги №1/366 від 01.04.2010 р., №2/555 від 27.05.2010 р. не відкликані, нові податкові вимоги не формуються органом ДПС та не надсилаються підприємству.

При розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181, який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка)- податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

У відповідності з п.п.5.1. ст.5 даного Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 цього Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту.

Відповідно до ст.5 п.5.1., п.5.4. п.п.5.4.1. Закону України «Про погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Активи платників податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 цього Закону).

Відповідно до п.3.1.1. ст.3 Закону активи платників податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключено за рішенням суду.

Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.8.1 ст.8 даного Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували у його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Позивачем зазначено, що згідно ст.ст.88, 89, 91 Податкового кодексу України проведено опис активів на які поширюється право податкової застави, акт опису від 02 червня 2010 року №0002189. Зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. /а.с.5, 6/.

Згідно довідки з Державного комітету України із земельних ресурсів за ТОВ ВП «Авіко» зареєстрована земельна ділянка за адресою: АНД район, вул.Білостоцького, 123-а (площа 0, 2148 га) по фактичному розміщенню нежитлових будівель на підставі договору оренди земельної ділянки №5274 від 08 червня 2004 року терміном дії до 08 жовтня 2018 року. /а.с.13/.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.60.6. ст.60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобовязання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобовязання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Пунктом 95.1. статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3. ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що заявником та позивачем до суду не надано відомостей щодо відсутності у відповідача коштів на рахунках у банку, обслуговуючого такого платника податків, а також готівки, що належить такому платнику податків, а надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо тільки за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Авіко» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >К.С. Кучма

< Текст >