Постанова № 21407672, 10.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

10.11.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/5604/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Українсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства «Комета»з іноземними інвестиціями про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

          13.05.2011 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Українсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства «Комета» з іноземними інвестиціями адміністративно-господарські санкції в сумі 19510 грн. 11 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 р., та пеню в сумі 3 644 грн. 55 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

          Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Українсько-Кіпрське виробничо-торгівельне акціонерне товариство «Комета»з іноземними інвестиціями, при середньообліковій чисельності штатних працівників підприємства –267 осіб, повинно було створити у 2008 році 11 робочих місць, на які працевлаштувати інвалідів. Проте, фактично на підприємстві працювало 10 інвалідів. Таким чином, відповідач не виконав норматив щодо створення одного робочого місця для працевлаштування інвалідів, чим порушив вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв’язку з чим, зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 19510 грн. 11 коп., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, та пеню на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій у сумі 3 644 грн. 55 коп. за несвоєчасну їх сплату. У добровільному порядку відповідач не сплачує суму заборгованості, тому позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

          В судове засідання представники сторін не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

          Позивач надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі, та повідомив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

          Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

          Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально –економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов’язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно –господарські санкції.

          Судом встановлено, що Українсько-Кіпрське виробничо-торгівельне акціонерне товариство «Комета»з іноземними інвестиціями перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

          Згідно форми № 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2008 рік, що надавався відповідачем 16.02.2009 р. до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 267 осіб, кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві згідно нормативу –11 осіб, при цьому штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві у 2008 році працювало 16 осіб (а.с. 4).

          Проте, за результатами позапланової невиїзної перевірки стану виконання вимог Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що підприємством у поданому звіті за формою № 10-ПІ за 2008 рік викривлено відомості в частині кількості працюючих на підприємстві інвалідів, зокрема, було встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, складає 16 осіб.

          За результатами перевірки, складено акт № 462 від 13.12.2010 р., який в той же день вручено уповноваженій особі підприємства для підписання та повернення примірника акту до відділення Фонду (а.с. 5).

          Зазначена перевірка проведена на вимогу прокуратури Тернівського району м. Кривого Рогу від 25.11.2010 р., у зв’язку з встановленням прокурором факту невідповідності даних щодо кількості працевлаштованих інвалідів у поданій відповідачем звітності до Фонду соціального захисту інвалідів (звіт форми 10-ПІ), та до Пенсійного фонду (додаток до звіту № 23) (а.с. 14).

          Акт перевірки не був підписаний посадовими особами відповідача. Відповідно, адміністративно-господарські санкції та пеня в добровільному порядку сплачені також не були, що стало підставою для звернення позивача до суду із зазначеним адміністративним позовом.

                    Виходячи з нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», на підприємстві потрібно було працевлаштувати 11 інвалідів, про що відповідач самостійно зазначив у звіті за формою 10 –ПІ (а.с. 4).

          Під час розгляду справи судом, відповідачем не надано документів, які б спростовували висновки акту перевірки від 13.12.2010 р. щодо незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 особу, тобто, що у 2008 р. на підприємстві фактично працювало 10 осіб, яким встановлено інвалідність.

          Згідно інформації Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу від 20.06.2011 р. № 930, наданої на запит Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Українсько-Кіпрське виробничо-торгівельне акціонерне товариство «Комета»з іноземними інвестиціями протягом 2008 року звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»надавало нерегулярно –31.03.2008 р., 21.04.2008 р., 20.05.2008 р., 14.07.2008 р., 30.07.2008 р., 14.10.2008 р., при цьому, у зазначених звітах вакансії для осіб, що мають інвалідність, відсутні. Також, зазначене підприємство не зверталось до центру зайнятості з проханням надсилати громадян з інвалідністю для працевлаштування (а.с. 15).

          Відповідно до абз. 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 р., підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов’язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання.

Отже, вказана інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 р.

Як вже зазначалося вище, відповідачем звітність за формою № 3-ПН, в якій би заявлялася потреба у працівниках –інвалідах, до центру зайнятості протягом 2008 року не подавалася.

Доказів щодо вжиття заходів, спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у необхідній кількості у 2008 році, чи вжиття інших дій, направлених на виконання встановленого нормативу, відповідачем не надано.

Отже, суд дійшов висновку про те, що вимоги ст.ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у 2008 році відповідачем не виконані.

У відповідності до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач вказані обставини не довів.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж це встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2008 р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в строки, встановлені законом, не були сплачені, позивач здійснив розрахунок зазначених санкцій за даними поданого відповідачем звіту за формою 10-ПІ, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в сумі 19 510 грн. 11 коп., а також нарахував пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 3 644 грн. 55 коп. Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 23 154 грн. 66 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення внаслідок порушення відповідачем у 2008 р. вимог ст.ст. 18-20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(незабезпечення виконання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання необхідної для організації працевлаштування інвалідів інформації у державну службу зайнятості, несплату у встановлені строки адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів – задовольнити.

Стягнути з Українсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства «Комета» з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 05825863) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31210230700025, отримувач – Тернівський район, банк отримувача – ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 25005978) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 р. в сумі 19 510 грн. 11 коп. (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот десять гривень одинадцять копійок), та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 3 644 грн. 55 коп. (три тисячі шістсот сорок чотири гривні п’ятдесят п’ять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                     В.В.Чорна