Постанова № 21407638, 21.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10435/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. <Текст > при секретаріГудим І.В. за участю: представників позивача Прус О.О., Кіби М.А. представників відповідача Півнової А.В., Сороки В.М. < ПІБ Представників ><Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Азон» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ: До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Азон» про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинськ від 27.07.2011р. № 0003041501 про донарахування податку на прибуток. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011р. № 0003041501 згідно із яким позивачу було донараховано податок на прибуток у сумі основного платежу 18250,00 грн. та штрафної санкції 1 грн. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення таким, що суперечать нормам законодавства, оскільки ним було правомірно визначено суму валових витрат за податковий період. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, надавши заперечення на позовну заяву в яких зазначили, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 p. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств". За наслідками встановлених порушень податковою інспекцією було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську була здійснена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ПП «Азон».

За результатами перевірки був складений акт перевірки № 3642/266/151/13454694 від 01 серпня 2011 року.

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено наступне.

Відповідно до додатку К4 до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. ПП „Азон" скоригувало свої валові витрати у зв'язку з невиконанням контрагентом умов договору від 31.03.2008р. № 031/3/08, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_7 Термін погашення заборгованості було подовжено до 15.10.2010 р. За цим договором (після уступки права вимоги приватному підприємству „Азон" у розмірі 73000,0 грн.) заборгованість ОСОБА_7 перед ПП „Азон" станом на 30.03.2008р. складала 73000,00грн., а тому приватному підприємцю ОСОБА_7 було заявлено претензію-вимогу на вказану суму, яка залишена без розгляду та відповіді. З цієї підстави ПП «Азон» у І кварталі 2011р. здійснило коригування валових витрат на підставі пп. 12.1.1 п. 12.1. ст. 12 Закону України від 28.12.1994 p. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивачем 20.06.2011р було надано для проведення перевірки копії наступних документів: договір про строки і порядок погашення заборгованості; лист №16/3 від 16.03.2010р.; претензія-вимога про сплату заборгованості №14/10 від 14.10.2010р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7

В акті перевірки зазначено, що відповідно до п. 1 наказу ДПА України від 11.07.2003р. №346, якщо платник здійснює урегулювання сумнівної заборгованості на підставі абз. б) п.п.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". то в цьому випадку право на збільшення валових витрат виникає тільки за умови обов'язкового надсилання претензії до покупця. У цьому разі право на збільшення валових витрат виникає у податковому періоді, на який припадає виникнення наступної події - закінчення дев'яностого календарного дня з моменту граничного строку погашення заборгованості, передбаченого договором та отримання від покупця згоди про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або неотримання відповіді на претензію протягом строків, які встановлені розділом II «Досудове врегулювання господарських спорів» Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991р. №1798-ХІІ. Згідно ст.7 Господарського процесуального кодексу України претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

Факт одержання претензії не встановлено, оскільки ПП «Азон» не надано підтвердження щодо направлення та вручення претензії ПП ОСОБА_7, що свідчить про порушення порядку пред'явлення претензії, передбаченого ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що претензія надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку. Таким чином у підприємства ПП «Азон» відсутні підстави для збільшення суми валових витрат за І квартал 2011 року у зв'язку з відсутністю протягом такого звітного періоду виникнення подій, які надають право на таке збільшення.

Згідно наданих позивачем копій документів для проведення перевірки встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до безнадійної заборгованості належить заборгованість, яка відповідає з наведених нижче ознак, а саме, прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Таким чином, на думку відповідача заборгованість за договором №31/3/08 від 31.03.2008р. у сумі 73000 грн. набуває статусу простроченої заборгованості лише в 4 кварталі 2011 р.

Відповідно до висновків акту перевірки, є неправомірним віднесення ПП «Азон» до складу валових витрат у І кварталі 2011 р. заборгованості за договором №31/3/08 від 31.03.2008р. у сумі 73000 грн. Позивачем було порушено вимоги п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання.

Позивачем було оскаржено акт камеральної перевірки від 01.07.2011р. №3642/266/151/13454694 до ДПІ у м.Дніпродзержинську.

За результатами розгляду заперечень до акту перевірки позивачу було надано відповідь від 22.07.2011 р. в якій повідомлялося наступне.

Згідно отриманої копії договору про передачу товару на консигнацію №1/9 від 01.09.2005 р. між ПП «Азон-К» та ПП ОСОБА_7 та договору уступки вимоги №31/3/08 від 31.03.2008 р. від ПП «Азон-К» до ПП «Азон» відповідно до Цивільного кодексу України договір консигнації передбачає, що сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнат) за плату чинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок консигнанта.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями під продажем товарів слід розуміти будь-які операції, що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажу. міни, поставки та інших цивільно-правових договорів, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

При передачі товару від консигнанта до консигнатора в межах договору консигнації не передбачено переходу права власності на такий товар, тому така операція не є продажем, а отже валового доходу у консигнанта як і валових витрат у консигнатора не виникає.

У разі, якщо консигнатор реалізує товар покупцю (тобто третій особі), відбувається перехід права власності від консигнанта до покупця. Така операція вважається продажем. Операція з продажу товарів (робіт послуг) передбачає перехід права власності на такий товар (роботи, послуги) від продавця до покупця і відповідно до п.п. 12.1.1 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» діє для консигнанта, який у даному випадку є власником такого товару, лише у межах відносин з покупцем такого товару.

При цьому ст.12 Закону не передбачено врегулювання сумнівної безнадійної заборгованості в разі затримки в перерахуванні коштів консигнатором консигнанту за реалізований товар покупцю.

З урахуванням розгляду заперечень, ДПІ у м. Дніпродзержинську 27.07.2011р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003041501 про донарахування основного платежу у сумі 18250 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 1 грн.

Суд вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним з огляду на наступне.

Згідно пп.5.2.8. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат відносяться суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

У відповідності до п.п. 12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).

Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

- платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

- зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

- за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були скориговані валові витрати у зв'язку з невиконанням контрагентом умов договору від 31.03.2008р. № 031/3/08, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_7 згідно якого термін погашення заборгованості було подовжено до 15.10.2010 р. Відповідно до даного договору заборгованість ПП ОСОБА_7 перед позивачем станом на 30.03.2008р. складала 73000,00грн.

У звязку з цим приватному підприємцю ОСОБА_7, позивачем було направлено претензію-вимогу від 14.10.2010р. № 14/10 на вказану суму заборгованості, яка була залишена без відповіді.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що претензія-вимога від 14.10.2010р. була надіслана ПП ОСОБА_7 простим листом. Після направлення боржнику даної претензії позивачу стало відомо, що ОСОБА_7 померла 23.10.2008р., що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.10.2011р. № 253394.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відноситься прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також: визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Щодо посилань відповідача на Наказ ДПА України від 11.07.2003р. №346 стосовно того, що факт одержання ПП ОСОБА_7 претензії є не встановленим, оскільки ПП «Азон» не надано підтвердження щодо направлення та вручення претензії, що свідчить про порушення позивачем порядку пред'явлення претензії, передбаченого ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої претензія надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку, то суд зазначає, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» які є спеціальними, не визначають обовязкового способу надіслання претензії боржнику, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення або простим листом.

Таким чином, позивачем були виконані всі умови визначені п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст.5, пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - а саме, здійснені заходи по стягненню заборгованості з боржника шляхом направлення претензії - вимоги про стягнення заборгованості від 14.10.2010р. № 14/10, яка була залишена без відповіді.

Також судом не приймаються доводи відповідача про те, що при передачі товару від консигнанта до консигнатора в межах договору консигнації не передбачено переходу права власності на такий товар, тому така операція не є продажем, а отже валового доходу у консигнанта як і валових витрат у консигнатора не виникає, оскільки відповідно до п.п.11.2 п.11 договору про передачу товару на консигнацію від 01.09.2005р. № 1/9 укладеного між ПП «Азон-К» та ПП ОСОБА_7, поставлений товар на протязі всього строку консигнації, починаючи з моменту дати поставки до дати платежу, залишається власністю консигнатора та не може бути наданий у заставу консигнантом або відчужений будь яким іншим чином.

Виходячи з цього висновки в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 01.07.2011 № 3642/266/151/13454694 про порушення позивачем п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст.5, пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими, оскільки позивачем правомірно у І кварталі 2011 р. було здійснено коригування валових витрат на підставі пп. 12.1.1 п. 12.1. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено протиправно.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Азон» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинськ від 27.07.2011 р. № 0003041501 про донарахування податку на прибуток.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Врона

< Текст >