Номер провадження 2/0515/25/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2012 року місто ДОКУЧАЄВСЬК
ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі ПАНІХІНОЇ Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, виселення та зняття з реєстраційного обліку за місцем реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
26.10.2011р. ПАТ «КБ «ПриватБанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, виселення та зняття з реєстраційного обліку за місцем реєстрації. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначило, що 08.08.2005р. між сторонами був укладений кредитний договір № DOVWGK40000026, відповідно до якого, відповідач отримав кредит у розмірі 29750грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14/04% на рік, з кінцевим терміном повернення 08.08.2025р. На забезпечення виконання умов кредитного договору, між сторонами 09.08.2005р. був укладений договір іпотеки № 26, відповідно до якого відповідачем в іпотеку було передане нерухоме майно у вигляді квартири № 80, розташованої в будинку № 102 по вулиці Леніна у місті Докучаєвську Донецької області. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти на купівлю квартири, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобовязання у звязку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком. Станом на 22.09.2011р. відповідач має загальну заборгованість у розмірі 33318,23грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 21983,37грн.; за відсотками за користування кредитом у розмірі 9043,37грн.; заборгованість по комісії у розмірі 270грн., крім того, відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобовязань в розмірі 2021,49грн. Посилаючись на вимоги ст.ст. 33, 35, 39-40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст. 6-7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», просить позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не зявився, направивши на адресу суду за допомогою телефаксу письмову заяву, де просить справу розглянути за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ні в попереднє судове засідання 02.12.2011р., ні в судові засідання 08.12.2011р, та 05.01.2012р.. не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не подав.
З огляду на вимоги частин 4, 5 статті 74, частини 1 статті 76, частини 2 статті 77 ЦПК України, відповідач є належним чином повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи за його відсутності на підставі наявних в справі доказів.
Виходячи з положень частини 4 статті 169, частини 1 статті 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю сторін з винесенням по справі заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно частин 1, 2 статті 589 цього ж Кодексу, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
За частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом встановлено, що 08.08.2005р. між ЗАТ «КБ «ПриватБанк»(на теперішній час ПАТ «КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DOVWGK40000026, відповідно до якого, банк надав позичальнику кредитні кошти шляхом: перерахунку на строк до 08.08.2025р. включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 29750грн., у вигляді непоновлювальної лінії на наступні цілі: придбання квартири у розмірі 25000грн. та на оплату страхових платежів у розмірі 4750грн., з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та комісії за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,18% щомісячно от суми виданого кредиту /а.с. 12-13/.
На забезпечення виконання умов кредитного договору, між цими ж сторонами 09.08.2005р. був укладений договір іпотеки № 26, посвідчений приватним нотаріусом Докучаєвського міського нотаріального округу Донецької області Пятовським О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1605, за яким, в іпотеку банку була передана квартира № 80, розташована в будинку № 102 по вулиці Леніна у місті Докучаєвську Донецької області /а.с. 9-11/.
Вказані договори у встановленому законом порядку сторонами не оспорені та не визнані недійсними.
Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти на придбання нерухомого майна, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобовязання у звязку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком.
Станом на 22.09.2011р. відповідач має загальну заборгованість у розмірі 33318,23грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 21983,37грн.; за відсотками за користування кредитом у розмірі 9043,37грн.; заборгованість по комісії у розмірі 270грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань в розмірі 2021,49грн. /а.с. 4-6/.
Суд погоджується з розрахунками, проведеними позивачем, оскільки вони повністю відвідають умовам договору
За пунктом 21 договору іпотеки № 26 від 09.08.2005р., звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішення суду у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані /а.с. 10/.
З огляду на те, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобовязань за кредитним договором, заперечень проти задоволення позовних вимог не надіслав, має суму заборгованості за договором, в тому числі, прострочену по сплаті кредиту та відсоткам, суд вважає за можливе в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DOVWGK40000026 від 08.08.2005р. в сумі 33318,23грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 45кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ «КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
В частині позовних вимог щодо виселення та зняття відповідача з реєстраційного обліку за місцем реєстрації позивачу необхідно відмовити, оскільки:
Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Разом з тим, у частині 1 статті 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятків наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У частинах 2 і 3 цієї ж статті, законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку чи житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку».
Недотримання вищевказаної процедури є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки, і на яке звертається стягнення.
Виходячи із аналізу вказаних правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно диспозитивних приписів, встановлених частиною 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку»та частиною 3 статті 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення вказаного житлового приміщення їх мешканцями, в розумінні вимог статті 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.
Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 341,68грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 530, 553-554, 1050 Цивільного кодексу України, статтями 39-40 Закону України «Про іпотеку», статтею 9 ЖК України, на підставі статей 8, 10-11, 60, 74-77, 88, 169, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, виселення та зняття з реєстраційного обліку за місцем реєстрації задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DOVWGK40000026 від 08.08.2005р. в сумі 33318,23грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 45кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ «КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемови, будинок № 50), розрахунковий рахунок № 64993919400001, код ЕДРПОУ 14360570, МФО 305299, судовий збір у розмірі 341,68грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а всього 461,68грн.
В частині позовних вимог щодо виселення та зняття відповідача з реєстраційного обліку за місцем реєстрації відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Судове рішення № 21407629, Докучаєвський міський суд Донецької області було прийнято 15.02.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-597/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: