Постанова № 21406515, 13.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

13.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10150/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. <Текст > при секретаріГудим І.В. за участю: представника позивача - Щоголєва М.І. представника відповідача Обертовича М.Г. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства ТД «Тіара» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства ТД «Тіара» в якому позивач просить суд: визнати дії ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо невизнання як податкової звітності приватного підприємства ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) декларації з ПДВ за січень-березень 2011 р. неправомірними та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська вчинити певні дії щодо визнання як податкової звітності приватного підприємства ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) декларації з ПДВ за січень-березень 2011 р.; визнати дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо проведення 05.04.2011р. документальної невиїзної перевірки по приватному підприємству ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011р. та проведення 15.04.2011р. документальної невиїзної перевірки по приватному підприємству ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 р. - протиправними;

визнати дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо висновків викладених в акті від 05.04.2011 р. № 1007/23-307/36162482 документальної невиїзної перевірки по приватному підприємству ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011р. та висновків викладених в акті від 15.04.2011 р. № 1145/23-307/36162482 документальної невиїзної перевірки по приватному підприємству ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011р. протиправними (з урахуванням уточнень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено документальні невиїзні перевірки приватного підприємства ТД «Тіара» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за січень та лютий 2011 р., якими встановлені порушення ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за періоди січень та лютий 2011 року. Зазначені висновки позивач вважає необґрунтованими та безпідставними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, письмово виклавши свої заперечення та пояснив, що, за результатами перевірок було встановлено відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, що свідчить про відсутність у ПП ТД "Тіара" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язані. В ході перевірок встановлено, що укладені угоди позивачем є нікчемними, згідно ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України по операціям придбання товарів від постачальників та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців. Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська були проведені документальні позапланові невиїзні перевірки ПП ТД «Тіара» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період за січень - березень 2011р. За результатами вказаних перевірок ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було складено акти № 1007/23-307/36162482 від 05.04.2011 р. та №1145/23-307/36162482 від 15.04.2011 р.

Дані перевірки були проведені на підставі даних облікової справи, матеріалів отриманих від підрозділів податкової міліції, АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Фахівцями ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, з метою вручення листа від 02.03.2011р. про надання документальних підтверджень та пояснень, здійснено вихід за юридичною адресою підприємства.

У ході перевірки встановлено, що посадові особи ПП ТД "Тіара" за юридичною адресою, не знаходяться.

17.03.2011р. - співробітниками ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська здійснено вихід за юридичною адресою ПП ТД "Тіара" м.Дніпропетровськ, вул.Арабатська, б.33. За результатами виходу, місцезнаходження позивача не встановлено, про що складено довідку від 17.03.2011р. Таким чином, ПП ТД«Тіара», було порушено ст.93 ЦК України.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, відповідачем встановлено відсутність: виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійсненим господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Так, відповідач зазначає, що при проведенні перевірки ПП ТД «Тіара» встановлено, що згідно довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємств становить 1 особу, яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи.

В ході проведення перевірки, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Під час перевірки встановлено, що операції з придбання та реалізації по ланцюгу ПП ТД "Тіара" за січень-лютий 2011р. не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Операції з поставки та реалізації по ланцюгу ПП ТД "Тіара" порушують ст.228 ЦК України щодо укладення правочину який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, який спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності. Згідно із ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону. Згідно з ч.2 ст.215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході перевірки не встановлено факту поставок та реалізації товарів по ланцюгу ПП ТД «Тіара».

Оскільки у ПП ТД «Тіара» відсутні орендовані офісні та складські приміщення, трудові ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Таким чином, позивачем було порушено вимоги п.198.6 ст.198., п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що висновки відповідача викладені в актах перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання дій протиправними по проведенню перевірок то суд зазначає, що відповідно до ст.79 Податкового Кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Таким чином, право на проведення документальної виїзної перевірки податкові органи мають лише в тому разі, якщо був винесений наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, які повинні бути надіслані та вручені платнику податків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів щодо дотримання процедури на виконання приписів ст.79 ПК України, зокрема доказів про надіслання позивачу наказ на перевірку та повідомлення про дату початку та місця проведення такої перевірки.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, на те, що позивача не було повідомлено про проведення перевірки, так як за даними податкової інспекції він не знаходиться за вказаною адресою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені вимоги Податкового кодексу України при проведенні документальної невиїзної перевірки ПП ТД «Тіара».

Щодо суті викладених порушень в актах перевірки то суд зазначає наступне.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У відповідності із ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб державної податкової інспекції під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи зазначені цим кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб передбачений цим кодексом або іншими законами.

Пунктом 85.2 ст.85 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податків надати посадовим (службовим особам) органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не були надані до перевірки ні договори, ні документи податкової звітності, які б дозволили встановити факти нікчемності укладених угод. В актах перевірки зазначено, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від продавців до позивача і від позивача до покупців, в зв'язку із відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Також в актах зазначено, що первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства за січень 2011р. та за лютий 2011р. до перевірки не надано. Таким чином, висновки про те, що правочини між ПП ТД «Тіара» і підприємствами - постачальниками та підприємствами-покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків та є нікчемними були винесені відповідачем без дослідження первинних документів та даних, що стосуються діяльності позивача.

Стосовно посилань відповідача на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем ч.ч. 1. 5 ст. 203. п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, у звязку з чим зазначені угоди мають ознаки нікчемності, то відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачених ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, інспекціям не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до ст.200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів / послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями, здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством вимогам, у зв'язку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Правомірність та реальність здійснення господарської операції за договорами між ПП ТД «Тіара» і підприємствами - постачальниками та підприємствами-покупцями також підтверджується належними доказами, а саме окрім копії договорів, специфікацій та податкових накладних, видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, договорами на відповідальне зберігання, складськими накладними, актами прийому передачі товарів/робіт, актами звірок, договорами на товарно-транспортне перевезення. Угоди, які були укладені повністю виконувалися сторонами.

В судовому засіданні було доведено, що на момент здійснення господарських операцій, які не визнала податкова інспекція, продавці та покупці знаходилися в Єдиному державному реєстрі та не були визнані судом банкрутом або припинені.

Таким чином, суд вважає, що позивачем було доведено та підтверджено доказами правомірність здійснення господарських операції з підприємствами продавцями та покупцями.

Пунктом 86.7 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Частиною 2 ст.55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З аналізу вищевказаних норм суд встановив, що дії податкового органу щодо висновків викладених в акті перевірки можуть бути оскаржені до суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо визнання дій відповідача стосовно проведення перевірок та дій стосовно викладення висновків в актах перевірки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки є доведеними та підтвердженими належними доказами.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача з невизнання як податкової звітності приватного підприємства ТД «Тіара» декларації з ПДВ неправомірними та зобов'язання визнати як податкову звітність декларації з ПДВ, суд вважає за необхідне зазначити.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська були надіслані податкові декларації з ПДВ» за січень, лютий та березень 2011р.

Відповідачем на адресу позивача були направлені листи, згідно до яких, декларації з податку на додану вартість за січень - березень 2011 р. не визнані як податкові, оскільки до податкової інспекції надійшли відомості про внесення інформації, щодо відсутності позивача за вказаною адресою, які повернулись на адресу відповідача установою поштового звязку з невідомих причин.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього кодексу. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пункт 48.3 ПК України встановлює, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Пункт 49.8 ст.49 Податкового кодексу України передбачає, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст.48 цього кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно до п.49.11 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пункт 49.10 ПК України встановлює, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених ст.49 Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування відємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань, тощо) забороняється.

Судом встановлено, що надані позивачем до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська (поштовими відправленнями ) податкові декларації з ПДВ за січень -березень 2011р., повністю відповідають п.п.48.3 та 48.4 ст.48 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд доходить висновку, що ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська неправомірно не визнала податкові декларації з ПДВ за січень-березень 2011р., оскільки для цього були відсутні правові підстави визначені п.49.11 ст.49 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства ТД «Тіара» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо невизнання як податкової звітності приватного підприємства ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) декларації з ПДВ за січень-березень 2011 р. неправомірними та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська вчинити певні дії щодо визнання як податкової звітності приватного підприємства ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) декларації з ПДВ за січень-березень 2011 р.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо проведення 05.04.2011р. документальної невиїзної перевірки по приватному підприємству ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011р. та проведення 15.04.2011р. документальної невиїзної перевірки по приватному підприємству ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 р. протиправними.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо висновків викладених в акті від 05.04.2011 р. № 1007/23-307/36162482 документальної невиїзної перевірки по приватному підприємству ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011р. та висновків викладених в акті від 15.04.2011 р. № 1145/23-307/36162482 документальної невиїзної перевірки по приватному підприємству ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011р. протиправними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства ТД «Тіара» судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Врона

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >