Постанова № 21406227, 23.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.08.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/1653/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. <Текст > при секретаріГудим І.В. за участю: прокурора представника позивача представника відповідача Дидюк Н.О. Снітько Е.В. Липенко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську від 21.01.2011р. № 0000112301/0/2063 та зобовязання ДПІ в м.Дніпродзержинську відшкодувати суму податку на додану вартість в розмірі 5176 570,00 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «ДЗМД».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення невиїзної позапланової перевірки позивача, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення згідно із яким сума бюджетного відшкодування, яка була заявлена позивачем в податкових деклараціях за відповідні періоди, була зменшена на суму 5176 570,00 грн. Підставою для прийняття даного рішення було завищення позивачем розміру податкового кредиту, оскільки позивач при податковому обліку операцій по придбанню товарів від контрагентів на мав права вносити суми ПДВ, сплачені ним в ціні товару, до складу податкового кредиту, тому, що в процесі обороту цих товарів, в ланцюгу їх поставки позивачу, приймали участь суб'єкти господарювання, які на думку відповідача, порушили вимоги податкового законодавства. Проте, дане повідомлення-рішення є необґрунтованим та прийняте всупереч нормам закону, так як прийняте на підставі помилкового висновку, оскільки позивач вніс суми сплаченого ПДВ в рахунок податкового кредиту цілком обґрунтовано та законно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Прокурор та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, письмово виклавши свої заперечення в яких зазначили, що у зв'язку з тим, що при відпрацюванні взаємовідносин між ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» далі по ланцюгу постачання сировини, згідно надісланих ДПІ у м.Дніпродзержинську запитів до інших ДПІ, та отриманих відповідей, встановлено, що первісні постачальники позивача ДП з ІІ «Сантрейд», ТОВ «Агрофест-Україна», ТОВ «Укртрансхім», які є посередниками, по ланцюгах постачання продукції, мали сумнівні взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які мають ознаки «фіктивності» (за юридичною адресою не знаходиться, припинено юридичну особу, визнано банкротом), а також по даним операціям встановлені розбіжності між сумами податкових зобовязань та сумами податкового кредиту. Дані факти унеможливлюють та не надають законних підстав для винесення рішення органами ДПС щодо підтвердження достовірності факту формування податкового кредиту позивача по декларації з ПДВ за жовтень 2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 18.01.2011р. по 19.01.2011 р. відповідачем проводилася невиїзна позапланова перевірка ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» з питання правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин ПАТ «ДЗМД» з контрагентами по ланцюгах постачання за вересень 2010р., що вплинуло на заявлені суми ПДВ до відшкодування по деклараціям з ПДВ за жовтень 2010 р.

За результатами перевірки було складено акт № 336/15-т/23-408/31980517 від 19.01.2011р. в якому відповідачем були встановлені обставини та зроблені наступні висновки.

Позивачем було подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010р. з урахуванням уточнюючого розрахунку від 03.12.2010р. № 9005394352 з заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 13679183,0 грн. та з нарахованою сумою від'ємного значення з ПДВ за вересень 2010р.

ДПІ у м.Дніпродзержинську з 13.12.10р. по 15.12.10р. була проведена виїзна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ПАТ "ДЗМД" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 р. за рахунок платника у банку, на підставі якої складено довідку перевірки від 16.12.2010р. №10391 /198- т /23-408/31980517.

Для дослідження факту сплати податку до бюджету постачальниками товарів для виробника або імпортера з метою підтвердження права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2010р. у розмірі 13679183,0 грн. відпрацьовувалось від'ємне значення податку на додану вартість (та відповідно достовірності формування податкового кредиту) по податковій декларації за вересень 2010 р. Для підтвердження взаємовідносин з основними постачальниками по ланцюгу постачання товару, для встановлення факту надмірної сплати податку до бюджету було надіслано запити до відповідних ДПІ - для підтвердження взаємовідносин ПАТ «ДЗМД» з основними постачальниками та далі по ланцюгу постачань товару (послуг) у вересні 2010р.

За результатами відпрацювання податкового кредиту, сформованого ПАТ «ДЗМД» по декларації з ПДВ за вересень 2010р. заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за жовтень 2010р. підтверджено до відшкодування на рахунок платника у банку ПАТ «ДЗМД» частково - у розмірі 3 593 105, 00 грн. Тобто, на дану суму, згідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено факт надмірної сплати податку до бюджету.

Залишок не підтвердженої та не відшкодованої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010р. на дату складання акту, становить 10 086 078, 00 грн. в зв'язку з тим, що на суму 4 909 508,00 грн. в ланцюгах постачання товару не встановлено походження товару до виробника - тривають зустрічні перевірки. На суму 5 176 570,00 грн. встановлено схеми ймовірного руху ПДВ по контрагентах з ризиковими станами, а також існування розбіжностей між сумою податкового кредиту і сумою податкових зобов'язань, сформованими платниками за операціями з придбання товарів.

При відпрацюванні взаємовідносин між ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» та далі по ланцюгу постачання сировини, згідно надісланих ДПІ у м.Дніпродзержинську запитів до інших ДПІ та отриманих відповідей, встановлено, що первісні постачальники - ДП з ІІ «Сантрейд», ТОВ «Агрофест-Україна», ТОВ «Укртрансхім» які є посередниками, у вересні 2010р. по ланцюгах постачання сировини, мали сумнівні взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які на даний час або визнані банкротами, або припинені чи не знаходяться за своєю адресою, а також мають невідповідність між сумою податкового кредиту і сумою податкових зобов'язань, сформованими за операціями з придбання товарів.

Отже, відповідач вважає, що за вказаний податковий періоди позивач завищив суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 5176570,00 грн. шляхом необгрунтованого включення вказаної суми у податковому періоді до складу податкового кредиту по операціям які мають ознаки фіктивності, оскільки немає можливості підтвердити взаємовідносини первісних постачальників позивача з підприємствами 2-ї ланки в ланцюжках постачальників товарів, кінцевим споживачем яких є позивач.

В акті зроблений висновок, що дані факти унеможливлюють та не надають законних підстав для винесення рішення органами ДПС щодо підтвердження достовірності факту формування податкового кредиту позивачем по декларації з ПДВ за жовтень 2010р. «на предмет коректності», відпрацювання всього ланцюга постачання сировини на ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» до виробника, відповідно, підтвердження до відшкодування заявлених сум ПДВ на розрахунковий рахунок по деклараціям з ПДВ. Тобто, позивачем в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 України «Про податок на додану вартість» неправомірно включено до складу податкового кредиту декларації за вищевказані періоди суму податку на додану вартість по операціях з придбання ТМЦ від контрагентів по ланцюгах постачання в розмірі 5176570,00 грн. Також, неправомірно збільшена заявлена сума до відшкодування ПДВ з бюджету за вищевказані періоди в сумі 5176570,00 грн.

Відповідачем зазначено, що відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

На думку відповідача для визначення права позивача на включення до податкового кредиту сум з податку на додану вартість необхідно встановити наявність трьох обов'язкових підстав у їх сукупності: здійснення операції з придбання товарів (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168), наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону), надходження сум податку до Державного бюджету України (п.1.8 ст. 1 Закону).

Податкова накладна згідно закону розуміється не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит. Тобто, законодавством передбачено, що навіть при наявності податкової накладної податковий кредит може бути і не підтверджений і сума податкового кредиту зазначена в податковій накладній не є остаточною і беззаперечною і може бути не підтверджена за результатами перевірки, що і відбулося в даному випадку.

Оскільки позивач постійно придбавав товар у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, то він не має права на відшкодування податку, сплаченого ним у зв'язку зі здійсненням експорту. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про відшкодування ПДВ з державного бюджету, так, як платник податків діяв без належної обачності.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Дніпродзержинську було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2011р. № 0000112301/0/2063 на загальну суму зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ у розмірі 5176 570,00 грн.

Суд не погоджується з висновоками ДПІ у м.Дніпродзержиньску та вважає податкове повідомлення-рішення від 21.01.2011р. № 0000112301/0/2063 необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам законодавства з огляду на наступне:

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" закріплено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 названого Закону зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту; платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.

У пп. 7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється за засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, і доведенні перед судом їх переконливості.

З матеріалів справи вбачається, що по взаємовідносинах з ДП з ІІ «Сантрейд», ТОВ «Агрофест-Україна», ТОВ «Укртрансхім» позивачем до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, які достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством вимогам, згідно ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності. Також виписками з банківського рахунку підтверджується обставина сплати позивачем, як покупцем товарів відповідно до укладених ним договорів, суми ПДВ у розмірі 5176 570,00 грн., постачальникам товарів.

В судовому засіданні було доведено, що на момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція, продавці знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

З акту перевірки вбачається, що угоди, які укладались ДП з ІІ «Сантрейд», ТОВ «Агрофест-Україна», ТОВ «Укртрансхім» виконані сторонами повністю, а саме постачальники поставили (передали), а позивач прийняв товар та розрахувався за нього. З огляду на зазначені норми та обставини щодо виконання господарських договорів для позивача жодних правових наслідків не має той факт, що постачальники продукції, що знаходяться в 2-й ланці в ланцюжках постачальників товарів в подальшому були припиненні, визнані банкротом або неправомірно вели свій податковий облік. Платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Законом України «Про податок на додану вартість» визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Таким чином, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимогу позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки видані податкові накладні були оформленні у відповідності до вимог законодавства, продавці знаходилися в державному реєстрі та були зареєстровані як платники ПДВ. Відповідач безпідставно зробив висновок про завищення позивачем сум податкового кредиту через те, що в ланцюгу постачальників товарів, кінцевим споживачем в яких виступав позивач, були контрагенти відносно яких ДПІ у м.Дніпродзержинську мало сумніви, та виходячи з цього незаконно виніс податкове повідомлення-рішення від 21.01.2011р. № 0000112301/0/2063.

Щодо позовних вимог про зобовязання ДПІ в м.Дніпродзержинську відшкодувати суму податку на додану вартість в розмірі 5176 570,00 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «ДЗМД» то суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податків, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податків в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.7.5 - 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп.7.7.6. п.7.7 ст.7 даного Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Проте, позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до податкової інспекції у встановленому порядку із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та до Державного казначейства України з копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття. Внаслідок цього, суд не вбачає, що відповідачем було порушено таке право позивача.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» до Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську від 21.01.2011р. № 0000112301/0/2063.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» судовий збір в розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Врона

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >