Постанова № 21404760, 24.01.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року <год:хв >Справа № 2а/0370/33/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Замлинського С.С.,

представників відповідачів Гаврилюка В.С., Харка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом виробничо-комерційної фірми “Інтегро”у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання діянь протиправними та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 142614,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма «Інтегро» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі виробничо-комерційна фірма «Інтегро» у формі ТзОВ, підприємство, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ, відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (надалі ГУДКСУ у Волинській області, відповідач 2), в якому просить визнати протиправними діяння Луцької ОДПІ щодо ненадання органу державного казначейства висновку про повернення на рахунок в банку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року та стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість (надалі ПДВ) за грудень 2008 року в сумі 142614,00 грн. (а.с.28-29).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з поданою до Луцької ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за грудень 2008 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку ним задекларовано 142614,00 грн. Податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку виробничо-комерційна фірма «Інтегро» у формі ТзОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2008 року. За результатами перевірки складено довідку від 19 травня 2009 року № 176/2399/23020382, якою порушень при розрахунку належної до відшкодування суми ПДВ у податковій декларації за грудень 2008 року не виявлено, однак зазначено, що перевіркою буде підтверджено відображене бюджетне відшкодування у сумі 142614,00 грн. після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Таким чином, як вважає позивач, вказаною довідкою перевірки підтверджено достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, отже, підтверджено право підприємства на відшкодування ПДВ за грудень 2008 року в сумі 142614,00 грн. Разом з тим, Луцькою ОДПІ у порушення встановленого порядку не надіслано висновок органу державного казначейства для проведення відшкодування ПДВ на рахунок підприємства.

Норми чинного законодавства України не ставлять право платника податків на податковий кредит і повернення зайво сплаченого ним ПДВ в залежність від сплати продавцем податкового зобовязання. Обовязковість проведення зустрічних перевірок постачальників визначається податковим органом самостійно. Проте проведення цих перевірок не може подовжувати визначений Законом України «Про податок на додану вартість» термін відшкодування ПДВ з Державного бюджету України.

З наведених підстав позивач просить задовольнити позов.

Відповідач 1 у письмовому запереченні проти позову його вимог не визнав (а.с.43-44). В обґрунтування заперечень зазначив, що на час судового розгляду справи залишок невідшкодованих сум ПДВ за грудень 2008 року становить 142614,00 грн. При проведенні перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування за грудень 2008 року одночасно направлявся запит на проведення зустрічної перевірки основного постачальника позивача. Відповідно до спільного наказу Державної податкової адміністрації України (ДПА України), Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03 серпня 2004 року № 451/501/132 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби» відшкодуванню з бюджету підлягає сума ПДВ, по якій наступив термін відшкодування, виходячи з результатів завершених документальних перевірок, включаючи стовідсоткове проведення зустрічних перевірок по ланцюгу товарів (робіт, послуг) до виробника (імпортера).

Крім того, згідно з даним наказом та телеграмою від 04 травня 2006 року № 8437/19-0417 «Про затвердження регламенту формування реєстрів про відшкодування ПДВ та передачі до ДПА України» державні податкові адміністрації в областях протягом місяця, але не пізніше десяти днів до податку кожного місяця, виходячи з результатів завершених документальних перевірок, включаючи виконання вимог щодо проведення зустрічних перевірок, забезпечують подання до Департаменту оподаткування юридичних осіб зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування грошовими коштами в кожному регіоні та інформацію за субєктами підприємницької діяльності, за якими прийнято рішення щодо законності відшкодування ПДВ у сумі 100 і більше тисяч гривень, а також уточнених реєстрів інвентаризації платників ПДВ на оформлення облігацій внутрішньої державної позики. ДПА України надає Державному казначейству України реєстр субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ і одночасно повідомляє державні податкові адміністрації в областях про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань ПДВ, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до територіальні органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку.

Підстав для надання відповідного висновку в Луцької ОДПІ не було. А тому у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Відповідач 2 у письмовому поясненні (а.с.38-39) зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства відшкодування ПДВ з державного бюджету здійснюється органами Державної казначейської служби України на підставі висновків податкового органу або за рішенням суду. Оскільки висновки Луцької ОДПІ на суму, заявлену в позовній заяві, не надходили, правових підстав для такого відшкодування немає.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує повністю з підстав, у ньому викладених, та просив задовольнити позов.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 просять відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених відповідно у письмовому запереченні та поясненні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 1997 року виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області проведено державну реєстрацію юридичної особи виробничо-комерційної фірми «Інтегро» у формі ТзОВ. Підприємство є платником податків, в тому числі ПДВ, та знаходиться з 01 липня 1997 року на податковому обліку в Луцькій ОДПІ. Зазначені обставини підтверджуються копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 390275 (а.с.7), довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 033407/600 (а.с.8), свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 23 жовтня 1997 року № 02602885.

19 січня 2009 року позивач подав до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 року разом із розрахунком бюджетного відшкодування, заявою про відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 142614,00 грн. (а.с.9-15).

Державною податковою адміністрацією у Волинській області (ДПА у Волинській області) з 05 травня 2009 року по 12 травня 2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в листопаді 2008 року. За результатами перевірки складено довідку від 19 травня 2009 року № 176/2399/23020382 (а.с.16-23, далі довідка перевірки). Висновками довідки перевірки (а.с.20) зазначено, що відображене підприємством за декларацією за грудень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 142614,00 грн. буде підтверджено після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника. Разом з тим, відповідно до пункту 3.3. довідки (а.с.19, зворот) розбіжностей між даними платника та даними перевірки щодо достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вказаний період, не виявлено. Також перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих підприємством показників сум податкового кредиту та податкового зобовязання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені на час виникнення правовідносин були врегульовані пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ( далі Закон №168/97-ВР).

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Позивачем відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Порядок та строки вчинення дій податковим органом у звязку із надходженням декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку встановлено підпунктом 7.7.5 пунктом 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР. Так протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Пунктом 9 частини шостої 6 статті 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначено підстави для проведення органами державної податкової служби позапланової виїзної перевірки. Зокрема, така перевірка проводиться, якщо платником подано декларацію з відємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

Оскільки виробничо-комерційною фірмою «Інтегро» у формі ТзОВ заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 142614, 00 грн., то податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку.

Як встановлено судом, у ході перевірки податковим органом направлено запит на проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача згідно з Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженими наказом ДПА України № 350 від 18 жовтня 2005 року та наказом Державної податкової адміністрації України від 12 листопада 2002 року № 538 «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ».

З довідки перевірки вбачається, що основними постачальниками позивача у листопаді 2008 року було товариство з обмеженою відповідальністю «Цунамі» (ТзОВ «Цунамі») - безпосередній виробник товару. Саме ці операції вплинули на формування податкового кредиту та спричинили відємне значення ПДВ, що і стало підставою для бюджетного відшкодування у грудні 2008 року (98,05% від дозволеного податкового кредиту). Представник відповідача не заперечує про завершення зустрічної перевірки основного постачальника позивача. Про наявність одного ланцюга постачання від виробника до позивача свідчить повідомлення ТзОВ «Цунамі» від 12 травня 2009 року № 111 (а.с.40-42), адресоване ДПА у Волинській області.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави прийти до висновку, що Закон № 168/97-ВР не передбачає проведення перевірки контрагентів платника ПДВ по ланцюгу постачання до виробника як обовязкову умову відшкодування ПДВ, а повязує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування ПДВ з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. Наведений закон не ставить таке право платника у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Водночас, суд звертає увагу, що виконання органами державної податкової служби вимог відомчих наказів про проведення зустрічних перевірок платника податків має відбуватись у строки, визначені підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки підзаконні нормативно-правові акти не повинні суперечити цьому спеціальному Закону.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР). Закон № 168/97-ВР не повязує виникнення права платника податків на отримання бюджетного відшкодування з фактом погодження суми бюджетного відшкодування з ДПА України.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року N 209/72 затверджено Порядок відшкодування податку на додану вартість, пунктом 4 якого (далі - Порядок, у редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21 травня 2001 року № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за № 489/5680 та чинному до 21 січня 2011 року) визначено, що відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду (підпункт 4.1). Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ, установленого чинним законодавством. На підставі висновків про відшкодування ПДВ органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування, та дає достатні можливості податковим органам своєчасно виявляти невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, з метою недопущення безпідставного бюджетного відшкодування і, як наслідок, втрат бюджету, а також передбачає обовязок податкового органу надати такий висновок, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Луцька ОДПІ не надала суду належних і допустимих доказів порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню за грудень 2008 року, у сумі, що ним заявлена. В акті перевірки вказано, що не виявлено укладення позивачем недійсних (нікчемних) правочинів та взаємовідносин з субєктами господарювання, у яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця визнані недійсними; також за результатами автоматизованого співставлення даних податкового обліку не встановлено розбіжностей між сумами податкового зобовязання та податкового кредиту за господарськими операціями, на підставі яких у позивача виникло право на бюджетне відшкодування. Як встановлено судом, Луцькою ОДПІ в порушення вищевказаних норм не було надано до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача за грудень 2008 року.

Умови, аналогічні тим, що містять підпункти 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР, встановлено і пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, чинному з 01 січня 2011 року (ПК України).

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Луцька ОДПІ як суб'єкт владних повноважень не надала суду належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б вказували на відсутність у позивача права на бюджетну відшкодування за грудень 2008 року у сумі 142 614,00 грн. Зважаючи на ту обставину, що проведеною перевіркою не виявлено невідповідності при формуванні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 142 614,00 грн. за декларацією за грудень 2008 року вимогам статті 7 Закону № 168/97-ВР, суд приходить до переконання, що ненадання Луцькою ОДПІ висновків на відшкодування позивачу ПДВ на вказану суму є протиправною бездіяльністю останнього. Відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 6 Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Враховуючи те, що позивачу безпідставно не відшкодовано 142 614,00 грн. ПДВ за декларацією за грудень 2008 року, то належним способом захисту порушеного права останнього є стягнення цієї бюджетної заборгованості на його користь.

Відповідно до пункту 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості у сумі 142 614,00 грн. підлягає задоволенню, отже, позов слід задовольнити повністю.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то на користь позивача слід присудити понесені витрати у звязку із сплатою судового збору за ставками, визначеними частиною другою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір»: 1426,14 грн. - 1 відсоток розміру майнових вимог та 32,19 грн. - за вимогу немайнового характеру, а всього 1458,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 16 та 23 грудня 2011 року № 564 та № 556 (а.с.2-3).

Керуючись статтями 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статті 200 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Луцької обєднаної державної податкової інспекції щодо ненадання органу державного казначейства висновку на проведення відшкодування виробничо-комерційній фірмі “Інтегро” у формі товариства з обмеженою відповідальністю податку на додану вартість за декларацією за грудень 2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь виробничо-комерційної фірми “Інтегро” у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 142614,00 грн. (сто сорок дві тисячі шістсот чотирнадцять грн. 00 коп.).

Присудити з Державного бюджету України на користь виробничо-комерційної фірми “Інтегро” у формі товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати у сумі 1458,33 грн. (одна тисяча чотириста пятдесят вісім грн. 33 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 26 січня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк