Постанова № 21404237, 26.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5561/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : Гатенюк Ю.Ю.

відповідача : Волощука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-С"

до: державної податкової інспекції в м.Вінниці

про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

15.12.2011 р. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позовутовариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-С" додержавної податкової інспекції в м.Вінниці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій № 0004252340 від 13.09.2011 року, яким ДПІ у місті Вінниці застосувало до ТОВ «Кондитер-С» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 194 184 гривні - 100% вартості отриманої партії товару за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні є необґрунтованим, оскільки фактично договорів купівлі-продажу продукції укладено не було, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду 19 грудня 2011 року відкрито провадження по даній справі.

11.01.2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшло письмове заперечення на позовну заяву, в якому відповідач спростовує доводи позивача та зазначає, що наявність таких розрахункових документів, як фіскальні чеки, свідчить про фактичну реалізацію алкогольних напоїв, а перевіркою встановлено, що такі алкогольні напої реалізовані нижче за встановлені мінімальні ціни.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що позивачем до завершення правовідносин з продажу алкогольних напоїв вжито всіх залежних від нього заходів щодо недопущення правопорушення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову, підтримавши позицію, викладену в письмових запереченнях на позовну заяву.

11.01.2012 р. в ході судового засідання представником позивача заявлено клопотання про виклик свідка.

В судовому засіданні, яке призначалось на 26.01.2012 року, викликана в якості свідка гр. ОСОБА_3 пояснила, що 08.08.2011 року вона сплатила до каси TOB «Кондитер-С» готівкові кошти в якості передплати за товар: 1) Горілка Неміров (0,5 л.) - 18 пляшок, за ціною 23,88, грн., всього на суму 429,84 грн.; 2) Горілка Преміум (0,7 л.) - 10 пляшок за ціною 62,07 грн., всього на суму 620,70 грн.; 3) Горілка Неміров (1,0 л.)-З пляшки за ціною44,86 грн., всього на суму 134,58 грн.; 4) Горілка Преміум (0,5 л.) - 18 пляшок за ціною 25,25 грн., всього на суму 454,50 грн.; 5) Вино Цинандалі Біле - 2 пляшки за ціною 50,46 гривень, всього на суму 100,92 грн. з роздрукуванням фіскального чеку №0001 про отримання коштів в сумі 1740, 55 гривень. Однак, вказані товари вона не отримала оскільки відмовилась від договору кіпівлі-продажу у зв'язку із збільшенням ціни на вказану продукцію. Відповідальною особою позивача їй було повернуто кошти, внесені в якості передплати за товари, однак акт про повернення помилково проведеної через РРО суми розрахунку було складено на наступний день, у зв'зку із відсутністю в неї документа, що підтверджує особу.

11.01.2012 р. в ході судового засідання представником відповідача заявлено клопотання про виклик свідка.

В судовому засіданні, яке призначалось на 26.01.2012 року, викликаний в якості свідка гр. ОСОБА_4 пояснив, що він працює головним державним податковим інспектором-ревізором і з 22.08.2011 року по 31.08.2011 року проводив фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-С». В ході перевірки були перевірені контрольні стрічки, відповідно до яких було встановлено факт здійснення продажу продукції за цінами, нижчими за мінімальні ціни, встановлені законодавством. Перевіряючий дійшов висновку про наявність даного правопорушення з огляду на розбіжність у часі повернення помилково проведеної через РРО суми розрахунку (08.08.2011р.) та складання акту про повернення помилково проведеної через РРО суми розрахунку (09.08.2011р.), що, на думку свідка, свідчить про укладення договору купівлі-продажу, тобтоо, про продаж позивачем продукції за цінами нижчими за мінімальні ціни, встановлені законодавством.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, заслухавши пояснення свідків, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

В період з 22.08.2011 року по 31.08.2011 року Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-С» з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів рахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, нових виробів», Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року, Закону України «Про оплату праці».

За результатами фактичної перевірки було складено Акт (Довідку) фактичної перевірки від 31.08.2011 року офісу-магазину, що розташований за адресою: м.Вінниця, вул. Лебединського, 15, на підставі якого Державною податковою інспекцією у м.Вінниці було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0004252340 від 13.09.2011 року, яким ДПІ у місті Вінниці застосувало ТОВ «Кондитер-С» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 194 184 гривні - 100% вартості отриманої партії товару за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні.

Не погоджуючись із рішенням про застосування штрафних санкцій TOB «Кондитер-С» оскаржило дане рішення в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня - Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, що підтверджується скаргою №521 від 23.09.2011 року.

10.10.2011 року заступником голови ДПА у Вінницькій області було прийнято рішення про продовження строку розгляду первинної скарги до 02 грудня 2011 року.

26.10.2011 року TOB «Кондитер-С» отримало рішення заступника голови ДПА у Вінницькій області про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін рішення Державної податкової інспекції м.Вінниці про застосування фінансових санкцій № 0004252340 від 13.09.2011 року.

Аргументуючи своє рішення, заступник голови ДПА зазначив, що наявні розрахункові та інші документи, зазначені в акті перевірки від 31 серпня 2011 року №346/02/32/23/36310071, свідчать про здійснення 08 серпня 2011 року роздрібної торгівлі TOB «Кондитер-С» горілки за цінами нижчими, ніж мінімальні, докази, наведені у скарзі директора TOB «Кондитер-С» Мельника М.М. не можуть бути підставою для скасування рішення ДПІ у м.Вінниці від 13 вересня 2011 року №0004252340 про сплату застосованих фінансових санкцій.

TOB "Кондитер-С" не погоджуючись з таким рішенням, оскаржило його до Державної податкової адміністрації України.

Судом встановлено, що позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги в листі №6461/6/10-2415 від 30.11.2011 року, яким залишено без змін рішення ДПІ у м.Вінниці про застосування фінансових санкцій № від 13.09.2011 року, а скаргу залишено без задоволення.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій № 0004252340 від 13.09..2011 року та рішення про результати розгляду первинної скарги №22174/10/25-009 від 26.10.2011р. є Акт (Довідка) фактичної перевірки від 31.08.2011 року, яким встановлено факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями: 1) Немирів 0,5 л. (фіскальний чек №0001 від 08.08.2011 р.) -18 пляшок по ціні 23,88 грн. на суму 429,84 гривні; 2) Немирів 1,0 л. (фіскальний чек №0001 від 08.08.2011 р.) - 3 пляшки по ціні 44.,86 грн. на суму 134, 58 гривень; 3) Немирів 0,5 л. Делікат м'яка (фіскальний чек №0001 від 08.08.2011 р.) -18 пляшок по ціні 25,25 грн. на суму 454,50 гривні; 4) Sobieski (0,5 л. Код 31607) ( фіскальний чек №0019 від 11.08.2011 р.) - 6 пляшок по ціні 25,97 грн. на суму 155,82 грн.; 5) Sobieski (0,5 л. Код 31607) ( фіскальний чек №0020 від 11.08.2011 р.) -12 пляшок по ціні 25,97 грн. на суму 311,64 грн. за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий вид алкогольних напоїв.

Як вбачається із матеріалів справи, посадовими особами органу ДПС не враховано всі фактичні обставини укладення та виконання сторонами договору продажу горілки: 1) Немирів 0,5 л. (фіскальний чек №0001 від 08.08.2011 р.) - 18 пляшок по ціні 23,88 грн. на суму 429,84 гривні; 2) Немирів 1,0 л. (фіскальний чек №0001 від 08.08.2011 р.) - 3 пляшки по ціні 44.,86 грн. на суму 134, 58 гривень; 3) Немирів 0,5 л. Делікат м'яка (фіскальний чек №0001 від 08.08.2011 р.) - 18 пляшок по ціні 25,25 грн. на суму 454,50 гривні, оскільки, допитаний в якості свідка державний інспектор-ревізор, що проводив перевірку ОСОБА_4 зазначив, що підставою для складання акту було складання акту про повернення помилково проведеної через РРО суми розрахунку на наступний день після здійснення операції з повернення коштів покупцеві. Однак, суд критично оцінює дану позицію перевіряючого з огляду на наступне.

Так, TOB «Кондитер-С» здійснює оптово-роздрібну торгівлю алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва.

Ліцензією серії АГ №368297 від 01.12.2010 року визначено місце здійснення діяльності, назва торговельної точки та її повна адреса: м. Вінниця, вул.Лебединського, 15, офіс-магазин. Згідно Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру (Серія №015202) місце зберігання оптових партій алкогольних напоїв TOB «Кондитер-С» знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Ватутіна, 137.

Статтею 1 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Статтями 655 та 698 Цивільного кодексу України визначені зобов'язання сторін договору купівлі-продажу: Покупець зобов'язується оплатити товар та прийняти його, а Продавець зобов'язується передати товар Покупцеві та прийняти оплату.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що діяльність продавця - TOB «Кондитер-С» з приймання від покупців під час роздрібної купівлі-продажу алкогольних напоїв грошових коштів в рахунок оплати товару здійснюється відповідно до вимог України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки, відповідно до його преамбули, саме цим законом визначається порядок здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі.

Діяльність продавця ТОВ «Кондитер-С» по передачі товару Покупцям здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податкового та Цивільного кодексів України, і складається з належного та підставного оприбуткування товару, його обліку, переміщення та видачі.

Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що особливості господарської діяльності TOB "Кондитер-С" не дозволяють здійснювати оплату товару після його прийняття та або прийняття товаророзпорядчих документів, оскільки місце зберігання алкогольних напоїв та місце приймання готівки в касу є різними і передача товару раніше ніж сплата його в касу підприємства, створюють умови для розкрадання товару .

У зв'язку з вказаним, покупці, які мають намір купити в TOB «Кондитер-С» алкогольні напої у роздріб, спочатку здійснюють передплату товару в касу підприємства, яка розташована за адресою: м.Вінниця. вул.Лебединського, 15, після чого, згідно складених товарних накладних, отримують товар на складі підприємства, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 137, і операція приймання Покупцем товару від Продавця завершується підписом Покупця, як особи що прийняла товар, та відміткою TOB «Кондитер-С» про те, що товар відпущений Покупцю. Тільки після цього товарна накладна набуває сили первинного документу, згідно якого обліковуються продаж товарно-матеріальних цінностей TOB «Кондитер-С».

Зазначений комплекс дій по продажу товару повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Приймання коштів в касу підприємства, як передплати за товар, відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є розрахунковою операцією, яка повинна здійснюватися з дотриманням ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

08.08.2011 року о 12.53. мало місце прийняття в касу TOB «Кондитер-С» готівкових коштів в якості передплати за товар: 1) Горілка Неміров (0,5 л.) -18 пляшок, за ціною 23,88, грн., всього на суму 429,84 грн.; 2) Горілка Преміум (0,7 л.) - 10 пляшок за ціною 62,07 грн., всього на суму 620,70 грн.; 3) Горілка Неміров (1,0 л.) - 3 пляшки за ціною44,86 грн., всього на суму 134,58 грн.; 4) Горілка Преміум (0,5 л.) - 18 пляшок за ціною 25,25 грн., всього на суму 454,50 грн.; 5) Вино Цинандалі Біле - 2 пляшки за ціною 50,46 гривень, всього на суму 100,92 грн. з роздрукуванням фіскального чеку №0001 про отримання коштів в сумі 1740, 55 гривень. Вказані операції регулюються положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчитзняного виробництва» із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України №819 від 03.08.2011 року «Про внесення змін у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», що набрали чинності 05.08.2011 року.

Судом встановлено, що станом на 08.08.2011 року TOB «Кондитер-С» ще здійснювало роботи по перепрограмуванню касового апарату, через який вносилась передплата за алкогольні напої. Однак, під час формування товаророзпорядчих документів на передплачений товар, відповідальними особами TOB «Кондитер-С» було встановлено невідповідність цін на товар, за який внесено передплату в касу, мінімальним роздрібним цінам, встановленим Постановою КМУ №957 від 30.10.2008 року.

Нормування товаророзпорядчих документів на передплачений товар було припинено, а покупцю - ОСОБА_3, яка внесла передплату за товар в касу підприємства, не надано вищезазначену продукцію та повернуто кошти, що підтверджується, наданими в судовому засіданні, показами покупця.

Відповідно до п.4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів рахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за №37/5298, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акт про повернення помилково проведеної через РРО суми розрахунку було складено 09.08.2011 року, оскільки у покупця був відсутній документ, що встановлює особу, що підтвердила, допитана в якості свідка, ОСОБА_3 (покупець).

Стаття 214 ЦК України передбачає, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках передбачених законом, відмовитися від нього.

Статтею 665 ЦК України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право на повернення суми попередньої оплати .

Частиною 3 статті 214 ЦК України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у тій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Скориставшись правом відмови від договору та правом на повернення передплати, Покупець вимагав від TOB «Кондитер-С» повернення передплачених за товар коштів .

Як вбачається із матеріалів справи, ТOB «Кондитер-С» повернуло відповідно до видаткових чеків №№0001,0001,0002,0003,0004 від 09.08.2011 року, покупцю передплату, в сумі 1740,55 гривень, з роздруківкою розрахункового документу. Покупець кошти та розрахунковий документ отримав, що є доказом односторонньої відмови Покупця від правочину.

Частиною 1 статті 651 ЦК України, встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З викладеного вбачається, що договір купівлі продажу, укладений між TOB «Кондитер-С» та роздрібним покупцем, на купівлю зазначених алкогольних напоїв було розірвано в результаті односторонньої відмови Покупця від договору в повному обсязі, у зв'язку з чим зобов'язання Продавця щодо передачі товару Покупцю, було припинено.

Також судом встановлено, що руху товарів, зазначених у фіскальному чеці №0001 від 08.08.2011 року, по складу підприємства не було, що підтверджується довідкою про стан руху товарів на складі TOB «Кондитер-С». Таким чином, договір купівлі-продажу припинено відмовою Покупця від договору. Відсутність виконання договору є наслідком не продажу товару, що доводить відсутність факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями, про який йдеться в Акті.

На момент проведення перевірки, тобто з 22.08.2011 року по 31.08.2011 року, в бухгалтерському обліку TOB «Кондитер-С»: (Z- звіт дений за 09.08.2011 року та видаткові чеки №№0001,0001,0002,0003,0004 1Э.08.2011 року) було відображено повернення передплати за фіскальним чеком №0001 від 08.08.2011р. та розірвання договору купівлі-продажу алкогольних напоїв відмовою покупця від договору, тому у перевіряючих не було законних підстав вважати, що TOB «Кондитер-С» реалізувало вказані алкогольні напої із перевищенням мінімальних роздрібних цін, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва».

Крім того, перевіряючим був наданий на огляд акт про повернення помилково проведеної через РРО суми розрахунку від 09.08.2011 року, заповнений відповідно до вимог Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, та ксерокопія паспорту та ідентифікаційного номеру покупця. Перевіряючими вказані документи були оглянуті.

Факт дослідження посадовими особами ДПІ у м. Вінниці Акту про повернення помилково введеної через РРО суми розрахунку від 09.08.2011 року та відсутність фактів порушення статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та підпункту 4.7 пункту 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів рахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за №37/5298, підтверджується Актом, в якому зазначено, що порушення касової дисципліни відсутні.

З огляду на дані обставини суд дішов висновку про необгрунтованість оскаржуваного рішення.

Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача викладені в письмовому запереченні на позовну заяву з огляду на наступне.

Так, в запереченнях відповідач зазначає, що TOB «Кондитер-С» безпідставно посилається у своєму позові на норми Цивільного кодексу, оскільки, відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, його дія не розповсюджується на податкові правовідносини.

Однак, відповідачем не враховано, що, відповідно до ст.1 Податкового кодексу України податкові правовідносини, це правовідносини які виникають під час адміністрування податків та зборів, визначення прав та обов'язків платників податків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

TOB «Кондитер-С» не застосовувало норми цивільного законодавства до вказаних правовідносин.

Необхідність застосування Цивільного законодавства виникла під час встановлення факту та обставин існування господарської операції з продажу товарів .

Пунктом 14.1.202. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

Судом встановлено, що позивачем правомірно застосовані норми Цивільного кодексу України під час встановлення обставин укладені та виконання договору купівлі-продажу алкогольних напоїв між TOB «Кондитер-С» та покупцем - громадянкою ОСОБА_3

Що стосується посилання відповідача на п.4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари послуги, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року, в якому зазначається, що реєстрація продажу товару проводиться одночасно з розрахунковою операцією, воно є некоректним, оскільки діючим законодавством не передбачено, що реєстрація продажу - це та обставина, яка підтверджує факт продажу товару.

Продаж товарів - це господарська операція, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, відповідно до п.14.1.202 Податкового кодексу та ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Тобто, правовідносини з продажу товарів завершуються під час фактичної передачі продавцем товару покупцю, або врученням товарно-розпорядчого документу. Саме в цей момент відбувається припинення права власності на товар Продавця та набуття права власності Покупцем, відповідно ч.1 ст 334 Цивільного кодексу України.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачені підстави господарсько-правової відповідальності, якою встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Позивачем до моменту завершення правовідношення з продажу алкогольних напоїв ОСОБА_3 було припинено здійснення господарської операцій з продажу алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін, грошові кошти повернені в касу підприємства, а товар, як і товарно-розпорядчі документи, Покупцеві не передані.

Таким чином, позивачем доведено і це підтверджується матеріалами справи, що до завершення правовідношення з продажу алкогольних напоїв, позивачем було вжито усіх залежних від нього заходів щодо недопущення правопорушення: реалізації алкогольних напоїв за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у звязку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м.Вінниці №0004252340 від 13.09.2011 року про застосування до ТОВ "Кондитер-С" фінансових санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-С" судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович

26.01.2012