Постанова № 21404233, 25.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5861/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.

за участю представників сторін:

позивача : Косяка В.М.

відповідача : Слушного О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Скибинці"

до: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області Погребищенське відділення

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

30 грудня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Скибинці» з позовом до Іллінецької міжрайонної державної інспекції Погребищенське відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.12.2011 року Іллінецькою МДПІ (Погребищенське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000702301 про зменшення ТОВ «Скибинці» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 201630,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50407,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення Позивач вважає таким, що суперечать чинному законодавству, є протиправним, не ґрунтується на жодних законних підставах та винесене з порушенням вимог законодавства та просить визнати його протиправним і скасувати.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судових засіданнях, просив позов задовольнити повністю.

Представник Відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами, з підстав викладених у своїх письмових запереченнях вих. №276/5-10 від 13.01.2012 року (а.с. 124-126), в яких зазначив, що Іллінецька МДПІ (Погребищенське відділення), приймаючи оскаржуване рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, оцінивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В період з 22 листопада по 05 грудня 2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Іллінецькою МДПІ (Погребищенське відділення) Синюченком А.І. проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунках платника у банку за березень-вересень 2011 року, за результатами якої складено акт № 17/34335005 від 12.12.2011 року (а.с. 8-16).

В ході вказаної вище перевірки перевіряючим констатовано порушення законодавства, допущені Позивачем, про які зазначено в акті 17/34335005 від 12.12.2011 року. Зокрема, вказано, що ТОВ «Скибинці» порушено п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 201630,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту, Іллінецькою МДПІ (Погребищенське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000702301 від 19.12.2011 року (а.с. 7) про зменшення ТОВ «Скибинці» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 201630,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50407,00 грн.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

В перевіряємий період позивачем було укладено договір купівлі-продажу сільгосподарської техніки з ТОВ «Ерідон Тех» та договір поставки сільгосптехніки з ТОВ НВФ «Агроінтер», виконання яких переважно впливало на формування податкових зобовязань ТОВ «Скибинці» наступних податкових періодів.

Так, 24 лютого 2011 року ТОВ «Ерідон Тех» та ТОВ «Скибинці» укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №224, відповідно до п. 1 якого продавець (ТОВ «Ерідон Тех») продає, а покупець (ТОВ «Скибинці») купує сільськогосподарську техніку, в кількості, по ціні та на умовах, що є зазначеними у додатку 1, що є невідємною частиною договору.

На виконання вказаного договору, ТОВ «Ерідон Тех» передано, а ТОВ «Скибинці» отримано товар «трактор колісний CLAAS AXION 850 сер. А3000781» на загальну суму 1150905,00 грн. (в т.ч. ПДВ 191817,50 грн.), що підтверджується актом приймання-передачі від 04.03.2011р., видатковою накладною №156 від 04.03.2011р., податковою накладною №250 від 04.03.2011р.

В свою чергу, ТОВ «Скибинці» здійснено оплату придбаного товару на загальну суму 1150905,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №34 та №35 від 16.03.2011р.

1 квітня 2011 року ТОВ НВФ «Агроінтер» та ТОВ «Скибинці» укладено договір поставки №010401, відповідно до п. 1 якого постачальник (ТОВ НВФ «Агроінтер») зобовязався поставити, а покупець (ТОВ «Скибинці») прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку.

На виконання вказаного договору, ТОВ НВФ «Агроінтер» передано, а ТОВ «Скибинці» отримано товар «Агрегат УДА-5.2-20» на загальну суму 130880,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21813,33 грн.), що підтверджується видатковою накладною №РН-0000144 від 06.04.2011р., податковою накладною №1 від 01.04.2011р. та №15 від 06.04.2011р.

В свою чергу, ТОВ «Скибинці» здійснено оплату придбаного товару на загальну суму 120880,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №50 від 01.04.2011р., №71 від 29.04.2011р. та №61 від 20.04.2011р.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Таким чином, за результатами проведення зазначених господарських операцій, а також інших операцій з контрагентами згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних, Позивачем цілком правомірно сформовано та в подальшому відображено в податкових деклараціях за березень та квітень 2011 року відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, а саме:

-За березень 2011 року в сумі 189474,00 грн.,

-За квітень 2011 року в сумі 45894 грн.

Вказані обставини відображені в акті перевірки та Відповідачем не оспорюються.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Таким чином, рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду.

Для прийняття такого рішення платник податку суму бюджетного відшкодування, яка підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, відображає у рядку 23.2 податкової декларації. Зазначена у рядку 23.2 податкової декларації сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Однак, як слідує з матеріалів справи, а саме з поданих Позивачем податкових декларацій з ПДВ за березень-вересень 2011 року (а.с.17-39), ТОВ «Скибинці» у вказаний період рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, не приймало. Натомість, подаючи податкову звітність у квітні, травні, червні, липні та серпні 2011 року ТОВ «Скибинці» відображало суми, які підлягали бюджетному відшкодуванню у рядку 24 податкової декларації - як залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, що не позбавляє права платника податку в наступних податкових періодах прийняти рішення про повернення вказаних сум бюджетного відшкодування.

Висновки податкового органу про протилежне не знайшли свого підтвердження при розгляді справи та повністю спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. З огляду на приписи вищевказаної правової норми Позивачем цілком правомірно при подачі декларації з ПДВ за вересень 2011 року прийнято рішення про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 201630 грн.

Посилання Відповідача на те, що по декларації з ПДВ за серпень 2011 року різниця між податковим зобовязанням та податковим кредитом має позитивне значення, а відтак право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування у вересні 2011 року у платника не виникає, є помилковим, оскільки податковим органом при визначені різниці між податковим зобовязанним та податковим кредитом у серпні 2011 року не враховано рядок 24 Декларації, в якому відображено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області (Погребищенське відділення) № 0000702301 від 19.12.2011 року, яким зменшено ТОВ «Скибинці» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 201630 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 50407 грн.. є безпідставним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення №0000702301 від 19.12.2011 року, винесене Іллінецькою МДПІ (Погребищенське відділення) з порушенням вимог законодавства, не розсудливо, упереджено та на підставі не обґрунтованих висновків про можливі порушення законодавства та підлягає скасуванню.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником Відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000702301 від 19.12.2011 року, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 201630,00 грн. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 50407,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки, платіжним дорученням № 182 від 28.12.2012 року підтверджено сплату Позивачем судового збору у розмірі 28,24 грн., то дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скибинці».

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000702301 від 19.12.2011 року.

Стягнути на користь Позивача з Державного бюджету України 28 грн. 24 коп. (двадцять вісім гривень 24 коп.) сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна

25.01.2012