Постанова № 21404154, 24.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

24 січня 2011 р. 11:22 Справа №2а-15366/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Фіолент" <Список ><Позивач в особі >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача представники за довіреністю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача представник за довіреністю - ОСОБА_3,

Обставини справи: відкрите акціонерне товариство «Завод «Фіолент» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с.66-67), просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000280700/0 від 18.11.10р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у квітні 2010 року у нього виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а відповідач при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» щодо неправомірного звернення про відшкодування суми ПДВ на розрахунковий рахунок позивача по декларації з ПДВ за квітень 2010р. в сумі 146037,37грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки зроблені у ході проведеної перевірки не ґрунтуються на законі. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, при цьому зазначає, що податкове повідомлення рішення прийнято ним правомірно, оскільки під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» та виявлено відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування у квітні 2010р. в сумі 146037,грн.., у частині підтвердженої сплати суми ПДВ до бюджету постачальником ПП «Констракшн Груп».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим була проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Завод «Фіолент» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у березні 2010 року з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету.

За результатами вказаної перевірки складено акт №370/07-00/14309586 від 11.11.2010 року (а.с.8-12), відповідно до висновку якого було встановлено порушення позивачем п.1.8, 1.3 ст.1. пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 146037,37 грн., та відображено у р. 25 Декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

За результатами перевірки та на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000280700/0 від 18.11.10р. (а.с.13), яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 146037,37грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В акті перевірки вказано, що по ланцюгу до кінцевого виробника, з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту були направлені запити на проведення зустрічних перевірок, у тому числі до ДПІ в Залізничному районі м. Львова, щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин Відкритого акціонерного товариства Завод «Фіолент» з ТОВ «Чебурашка» на суму 146037,3 грн. Згідно відповіді, отриманої від ДПІ в Залізничному районі м. Львова ТОВ «Чебурашка» є посередником. Постачальником реалізованої продукції є ПП «Констракшн Груп», на суму ПДВ 224684,44 грн. Згідно результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що постачальник ПП «Констракшн Груп» має стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження.

Згідно акту перевірки, відповідачем був направлений запит по ланцюгу постачання до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин ПП «Констракшн Груп» з ТОВ «Чебурашка». Відповідно отриманої відповіді з ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова від 21.09.2010р. №15081/23-416/945 провести зустрічну перевірку ПП „Констракшн Груп" немає можливості оскільки за результатами виходу по юридичному та фактичному адресу підприємства встановлено відсутність підприємства за даними адресами (акт обстеження від 15.09.2010р. №70). Згідно бази даних АІС ОР стан платника - 10 «Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)».

Враховуючи зазначене, відповідач в акті вказав, що підтвердити взаємовідносини між підприємствами та сплату ПДВ до Державного бюджету України ПП «Констракшн Груп» не має можливості.

Керуючись нормами Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач в акті вказав, що встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку.

Таким чином, із змісту акту перевірки вбачається, що в звязку з неможливістю встановити сплату контрагентами позивача ПДВ до бюджету відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР, який діяв на час виникнення вказаних відносин, визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР (далі Закон України №168, податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України №168 бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до положень п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Судом досліджено суму податку, фактично сплачену ВАТ «Завод «Фіолент» у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), яка увійшла в суму бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем у квітні 2010 року.

Суми податку на додану вартість були фактично сплачені ВАТ «Завод «Фіолент» постачальнику ТОВ «Чебурашка», зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та були перераховані на розрахункові рахунки продавця.

Цей факт, а також факт отримання позивачем товару підтверджується видатковими накладними, приходними ордерами, податковими накладними №156 від 27.02.10р., №187 від 09.03.10р., №193 від 11.03.10р., №194 від 11.03.10р., яки були виписані ТОВ «Чебурашка» (а.с.33-41).

Суд зазначає, що відповідач не заперечував проти наявності факту сплати позивачем коштів за отриманий товар, а також фактичного отримання позивачем придбаних товарів для використання їх у господарській діяльності, такі факти також не встановлені проведеною перевіркою.

Суд підкреслює, що спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість». Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість, насамперед, слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту і не суперечать спеціальному Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Суд також зазначає, що пункт 7.5 статті 7 Закону №168, який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює кореляції між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість, що свідчить про необґрунтованість позиції про обовязковість включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість залежно від сплата цих сум до Державного бюджету України.

Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми податку на додану вартість поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по вказаних операціях з контрагентом та виконання ним усіх передбачених законом умов щодо отримання відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що висновки зроблені відповідачем за наслідком перевірки суперечать вимогам діючого законодавства, є необґрунтованими, в звязку з чим прийняте за наслідком перевірки та на підставі акту перевірки податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 28.01.2011р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000280700/0 від 18.11.10р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32 - А, ЄДРПОУ 20732066) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >