Постанова № 21404134, 19.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-10043/11/0170/1 (14:38) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача Пономарьової Ю.В.,

представника відповідача - Абсеметова З.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000422301/0 від 18.05.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока».

Адміністративний позов мотивований тим, що у травні 2010 року Сакською ОДПІ в АРК проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» з питань достовірності бюджетного відшкодування за січень 2009 року ПДВ при взаєморозрахунках з іншими підприємствами, та був складений акт перевірки № 565/23-01/31733374 від 05.05.2009 року, в якому визначено, що ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» під час ведення податкового обліку порушило вимоги п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.4, п.п.7.7.7 п.7.7, п.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач зазначає, що 18.05.2009 року Сакська ОДПІ в АРК за результатами перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000422301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» на суму 207150 гривень, незважаючи на те, що проведеною перевіркою не заперечується правомірність проведення господарських операцій з придбання товарів та послуг, за результатами яких було визначено суму податкового кредиту, а також підтверджується факт їх повної оплати.

Позивач зазначає, що податкове повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000422301/0 від 18.05.2009 року є протиправним та має бути скасованим.

Позивач пояснює, що ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» взято на облік в податковому органі 16.11.2001 року, 04.10.2007 року ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 100069004.

Позивач зазначає, що ним до Сакської ОДПІ була подана декларація з ПДВ за січень 2009 року з заявленою сумою бюджетного відшкодування в розмірі 207150 гривень. Зазначена сума сформувалась у звязку з придбаними та оплаченими у попередніх періодах товарами та послугами в рамках господарської діяльності.

Позивач пояснює, що для здійснення господарської діяльності в період вересня 2007 року січня 2009 року ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» були укладені з постачальниками ряд договорів, за якими загальна сума сплаченого позивачем ПДВ склала 207150,00 гривень.

Позивач зазначає, що в акті перевірки відповідач стверджує, що той факт, що на час оформлення податкових накладних та перерахування постачальникам, незважаючи на наявність права, сплачені суми ПДВ, не включив їх до складу податкового кредиту з ПДВ, який формувався в періоди оформлення податкових накладних та здійснення оплат. На думку відповідача, даний факт є підставою відмови в отриманні бюджетного відшкодування та підставою для висновків про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Позивач підкреслює, що вищезазначені висновки акту перевірки є безпідставними, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить жодних норм, які б підтверджували правомірність таких висновків податкового органу.

Позивач зазначає, що всі задекларовані в декларації за січень 2009 року суми підтверджені податковими накладними, оплата підрядникам (постачальникам) робіт (товарів, послуг) підтверджена платіжними дорученнями та виписками банку.

Позивач пояснює, що в акті перевірки не заперечується правомірність проведення господарських операцій з придбання товарів та послуг, за результатами яких позивачем було визначено суму податкового кредиту, а також підтверджується факт їх повної оплати позивачем відповідним постачальникам.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.09.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, пояснив, що податкове повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000422301/0 від 18.05.2009 року є законним та обгрунованим, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Сакська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» є юридичною особою, яка зареєстрована 23.07.2007 року виконавчим комітетом Сакської міської ради АРК, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 54-01-26-52/182 від 23.07.2007 року, витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 13.09.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» взято на облік в органах податкової служби 16.11.2001 року за № 267/160.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 04.10.2007 року № 100069004, виданого Сакською ОДПІ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» було зареєстровано платником ПДВ з 04.10.2007 року по 28.01.2009 року.

Свідоцтво платника ПДВ від 04.10.2007 року № 100069004 анульовано 28.01.2009 року на підставі акту про анулювання реєстрації платника ПДВ № 3 від 28.01.2009 року.

З акту вбачається, що платник подає протягом дванадцяти послідовних місяців податкові декларації з ПДВ з грудня 2007 року по листопад 2008 року включно, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» повернуто податковому органу свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ. Позивач 28.01.2009 року виключений із реєстру як платник ПДВ.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» є субєктом господарювання, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено що після анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ ним 11.03.2009 року ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» до Сакської ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2009 року. З декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації) вбачається, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 207150 гривень.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 1688 гривень;

- частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 207150 гривень;

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 207150 гривень.

Судом встановлено, що 16.04.2009 року Сакською ОДПІ видано наказ № 174 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока».

На підставі направлення від 17.04.2009 року № 126/23-01, виданого Сакською ОДПІ, податковими ревізорами інспекторами Демидовим К.О. та Єрмолаєвою О.О. згідно п.9 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу Сакської ОДПІ від 16.04.2009 року № 174 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 207150 гривень за січень 2009 року на розрахунковий рахунок, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з листопада 2007 року по грудень 2008 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 05.05.2009 року № 565/23-01/31733374 (надалі акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що направлення та копія наказу органу ДПС вручені 17.04.2009 року під розписку головному бухгалтеру ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока».

В акті перевірки зазначено, що перевірку проведено з відома директора Степанової Т.Р. та у присутності головного бухгалтера ОСОБА_4

Перевірка проводилась з 17.04.2009 року по 24.04.2009 року.

Термін проведення перевірки продовжувався з 27.04.2009 року по 28.04.2009 року на підставі наказу Сакської ОДПІ від 27.04.2009 року № 186.

Перевіркою встановлено, що відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.п.7.7.3, п.п.7.7.4, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» не мало право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З висновку перевірки вбачається, що на порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.п.7.7.3, п.п.7.7.4, п.п.7.7.7 п.7.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 207150 гривень.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту по рядку 26 Декларації з ПДВ за січень 2009 року на 1688 гривень.

Судом встановлено, що 06.05.2009 року Сакською ОДПІ супровідним листом № 2626/10/23-01 направлено на адресу позивача матеріали виїзної позапланової перевірки ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» з питань достовірності бюджетного відшкодування за січень 2009 року.

05.05.2009 року Сакською ОДПІ складено акт № 284/23-01/31733374 про неможливість вручення для ознайомлення та підписання посадовим особам ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» акту виїзної позапланової перевірки від 05.05.2009 року № 565/23-01/31733374 з питань достовірності бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з листопада 2007 року по грудень 2008 року.

Судом встановлено, що 13.05.2009 року позивачем було отримано матеріали виїзної позапланової перевірки ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» з питань достовірності бюджетного відшкодування за січень 2009 року, направлені Сакською ОДПІ супровідним листом № 2626/10/23-01 від 06.05.2009 року.

Позивач, не погодившись з актом перевірки від 05.05.2009 року № 565/23-01/31733374, звернувся до ДПА в АРК з відповідною скаргою.

ДПА в АРК, розглянувши скаргу ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» на акт перевірки від 05.05.2009 року № 565/23-01/31733374, залишила скаргу без розгляду по суті.

На підставі акту перевірки від 05.05.2009 року № 565/23-01/31733374 податковим повідомленням рішенням від 18.05.2009 року № 0000422301/0 за порушення п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 п.п.7.7.3 п.п.7.7.4 п.п.7.7.7 п.7.7, п.п.7.4.1п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 207150 гривень.

Податкове повідомлення рішення Сакської ОДПІ від 18.05.2009 року № 0000422301/0 було отримано позивачем 27.05.2009 року.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням рішенням Сакської ОДПІ від 18.05.2009 року № 0000422301/0, звернувся зі скаргою до ДПА в АРК вх. № 1087/10 від 28.05.2007 року.

ДПА в АРК, розглянув скаргу позивача, рішенням про результати розгляду скарги від 16.06.2009 року № 1526/10/25-023 залишила без розгляду скаргу позивача у звязку з порушенням ним порядку та строків подачі скарги.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням рішенням Сакської ОДПІ від 18.05.2009 року № 0000422301/0, звернувся до суду.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, судом встановлено наступне.

З акту перевірки від 05.05.2009 року № 565/23-01/31733374 вбачається, що ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» у відповідності до абзацу а) п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мало право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на 207150 гривень.

Перевіркою встановлено, що у рядку 18.2 декларації з ПДВ за січень 2009 року ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» відображено, що різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду становить 0 грн. Перевіркою встановлено, що значення рядку 18.2 має бути 0 грн.

У рядку 23.1 Декларації з ПДВ за січень 2009 року позивачем відображено значення рядку 22.2 декларації з ПДВ за грудень 2008 року у сумі 53 грн. За результатами даної перевірки встановлено, що зазначена сума має бути 0 грн.

У рядку 25.1 Декларації з ПДВ за січень 2009 року ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» заявило бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 207150 гривень.

У рядку 26 Декларації з ПДВ за січень 2009 року ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» відображена сума ПДВ у розмірі 1688 гривень, за результатами даної перевірки встановлено, що сума ПДВ має складати 0 грн.

Досліджуючи обґрунтованість висновків податкового органу в зазначених актах перевірки, та правомірність спірного податкового повідомлення рішення, суд зазначає наступне.

Обов'язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування визначені Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, та бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Суд зазначає, що необхідними підставами для відшкодування ПДВ з бюджету є наявність у платника податку податкової накладної, виданої продавцем товару та оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з ПДВ та докази використання отриманого товару в господарській діяльності.

Перевіряючи наявність підстав для відшкодування позивачеві ПДВ в сумі 207150 гривень, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності в період вересня 2007 року по січень 2009 року ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» були укладені з контрагентами відповідні договори.

З договору підряду № 28/12-3 від 28.12.2007 року, укладеного ВКФ «Титан» («Підрядником») та ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» («Замовником»), вбачається, що замовник доручає, а підрядник зобовязується якісно власними або залученими силами виконати будівельні роботи з прокладання каналізаційного колектора на будівельному обєкті, розташованому за адресою: вул.Морська, Саки, АР Крим, у відповідності до затвердженої проектно - коштористної документації.

Відповідно до п.2.1 договору загальна сума договору згідно кошторису складає 324580,00 гривень, в т.ч. ПДВ 54097,75 гривень, згідно затвердженої кошторисної документації.

Згідно з п.3.1 договору оплата за договором здійснюється в наступному порядку та строки: 3.1.1 авансовий платіж 20 % від суми договору. Строк оплати протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п.3.1.2 договору кінцевий розрахунок здійснюється поетапно, у відповідності до актів виконаних робіт.

Згідно з п.4.2 договору строк дії договору до 31.03.2009 року з правом подальшого пролонгування.

Відповідно до п.4.3 договору замовник зобовязується прийняти роботи в 3- денний строк з моменту надання підрядником акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивачем здійснено часткову оплату ВКФ «Титан» за роботи згідно договору підряду № 28/12-3 від 28.12.2007 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 412 від 02.10.2008 року на суму 100000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 16666,67 гривень, та № 398 від 22.09.2008 року на суму 100000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 16666,67 гривень.

ВКФ «Титан» були видані ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» податкові накладні № 1003 від 02.10.2008 року на суму 100000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 16666,67 гривень, та № 908 від 22.09.2008 року на суму 100000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 16666,67 гривень.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2008 року (вх. № 29161 від 20.11.2008 року) включено ПДВ за податковою накладною № 412 від 02.10.2008 року, виданою ВКФ «Титан». До складу податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2008 року (вх. № 25348 від 20.10.2008 року) позивачем включено ПДВ за податковою накладною № 398 від 22.09.2008 року.

Судом встановлено, що 30.01.2009 року ВКФ «Титан» та ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» складено акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року на суму 324580,00 гривень, в т.ч. ПДВ 54097,75 гривень.

З договору підряду № 24/09-2 від 24.09.2007 року, укладеного ВКФ «Титан» («Підрядником») та ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» («Замовником»), вбачається, що замовник доручає, а підрядник зобовязується якісно власними або залученими силами виконати роботи з водопостачання Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока», будівельний обєкт розташований за адресою: вул.Морська, Саки, АР Крим, у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.2.1 договору загальна сума договору згідно кошторису складає 321233,00 гривень, в т.ч. ПДВ 53539,80 гривень.

Згідно з п.3.1 договору оплата за договором здійснюється в наступному порядку та строки: 3.1.1 авансовий платіж 20 % від суми договору. Строк оплати протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п.3.1.2 договору кінцевий розрахунок здійснюється поетапно, у відповідності до актів виконаних робіт.

Згідно з п.4.2 договору строк дії договору до 31.12.2007 року з правом подальшого пролонгування.

Відповідно до п.4.3 договору замовник зобовязується прийняти роботи в 3- денний строк з моменту надання підрядником акту виконаних робіт.

30.11.2007 року ВКФ «Титан» та ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» складено акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року на суму 321233,00 гривень, в т.ч. ПДВ 53539,80 гривень.

Судом встановлено, що позивачем здійснено оплату ВКФ «Титан» за роботи згідно договору підряду № 24/09-2 від 24.09.2007 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 242 від 09.10.2007 року на суму 200000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 33333,33 гривень, № 287 від 26.12.2007 року на суму 150000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 25000,00 гривень.

ВКФ «Титан» була видана ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» податкова накладна № 1004 від 09.10.2007 року на суму 200000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 33333,33 гривень, № 1215 від 26.12.2007 року на суму 150000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 25000,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2007 року (вх.28498 від 11.12.2008 року) включено ПДВ за податковою накладною № 1004 від 09.10.2007 року, виданою ВКФ «Титан». До складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2007 року (вх. №32447 від 15.01.2008 року) включено ПДВ за податковою накладною № 1215 від 26.12.2007 року.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що договори, укладені позивачем з ВКФ «Титан», виконані сторонами: ВКФ «Титан» надано послуги позивачу, ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» сплачено вартість отриманих послуг з ПДВ, ВКФ «Титан» виписано податкові накладні на суму наданих та оплачених позивачем послуг.

Реальність вищезазначених правочинів, укладених позивачем з ВКФ «Титан», використання в господарській діяльності отриманих позивачем послуг підтверджується також проведеною по справі судово-економічною експертизою.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 130 від 25.11.2011 року при дослідженні журналу - ордеру за рахунком 631 за контрагентом ВКФ «Титан» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року встановлено, що за період з моменту реєстрації у якості платника ПДВ ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» з 04.10.2007 року по грудень 2008 року сплачено робот на суму з ПДВ 550000,00 гривень.

Виконані роботи відображені на суму 622374,20 гривень:15 рахунок «Капітальне будівництво» на суму 526575,50 гривень; 6441 «Податковий кредит» на суму 95798,70 гривень.

З висновку експертизи вбачається, що до складу податкового кредиту включено суми за податковою накладною, виписаною за передплатою 550000 гривень (в т.ч. ПДВ 91666,67 гривень).

Судом встановлено, що позивачем також отримано послуги та товари за правочинами, контрагентами за якими є ДЗ «Сакської районної санітарно-епідеміологічної станції «МОЗ України», ТОВ «Корт», ТОВ «Крименерго» .

Згідно висновку експертизи з картки рахунку 631 по контрагенту ДЗ «Сакської районної санітарно-епідеміологічної станції «МОЗ України» за період з січня 2007 року по грудень 2008 року вбачається, що за період квітень 2008 року - грудень 2008 року сплачено наданих послуг на суму з ПДВ 1199,14 гривень. Виконані роботи відображені на суму 1199,14 гривень, в т.ч.: 15 рахунок «Капітальне будівництво» на суму 999,28 гривень; 6441 «Податковий кредит» на суму 199,86 гривень.

Доказами сплати позивачем за надані ДЗ «Сакської районної санітарно-епідеміологічної станції «МОЗ України» послуги є платіжні доручення № 288 від 16.01.2008 року на суму 240,00 гривень, в т.ч. ПДВ 40,00 гривень, № 375 від 29.08.2008 року на суму 240,00 гривень, в т.ч. ПДВ 40,00 гривень, № 404 від 29.09.2008 року на суму 240,00 гривень, в т.ч. ПДВ 40,00 гривень, № 413 від 09.10.2008 року на суму 479,14 гривень, в т.ч. ПДВ 79,86 гривень.

ДЗ «Сакської районної санітарно-епідеміологічної станції «МОЗ України» були видані позивачу податкові накладні № 2 від 16.01.2008 року на суму 240,00 гривень, в т.ч. ПДВ 40,00 гривень, № 517 від 29.09.2008 року на суму 240,00 гривень, в т.ч. ПДВ 40,00 гривень, № 448 від 29.08.2008 року на суму 240,00 гривень, в т.ч. ПДВ 40,00 гривень, № 537 від 09.10.2008 року на суму 479,14 гривень, в т.ч. ПДВ 79,86 гривень.

Судом встановлено, що до податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2008 року (вх.1796 від 15.02.2008 року) позивачем включено ПДВ за податковою накладною № 2 від 16.01.2008 року, до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2008 року (вх. 29161 від 20.11.2008 року) позивачем включено ПДВ за податковими накладними № 517 від 29.09.2008 року, № 448 від 29.08.2008 року, № 537 від 09.10.2008 року.

З картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Корт» за період з січня 2007 року по грудень 2008 року вбачається, що за період вересень 2008 грудень 2008 року сплачено за наданих послуг та матеріалів на суму з ПДВ 690806,23 гривень.

Доказами сплати позивачем за послуги та матеріали, що отримуються від ТОВ «Корт», є платіжні доручення № 330 від 22.04.2008 року на суму 345403,12 гривень, в т.ч. ПДВ 57567,19 гривень, № 345 від 23.05.2008 року на суму 345403,11 гривень, в т.ч. ПДВ 57567,19 гривень.

Виконані роботи відображені на суму 906236,60 гривень: 15 рахунок «Капітальне будівництво» на суму 215430,37 гривень, 205 рахунок «Будівельні матеріали» на суму 575671,86 гривень, 6441 «Податковий кредит» на суму 115134,37 гривень.

З висновку експертизи вбачається, що ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» та ТОВ «Корт» укладені акти приймання передачі будівельних матеріалів, придбаних від ТОВ «Корт» (кабель XRUHAKS 1* 240/50 20 kv -8370 м, на суму без ПДВ 575671,86 гривень) підряднику ВКФ «Титан».

ТОВ «Корт» були видані позивачу податкові накладні № 108 від 22.04.2008 року на суму 345403,12 гривень, в т.ч. ПДВ 57567,19 гривень, № 120 від 05.05.2008 року на суму 243639,18 гривень, в т.ч. ПДВ 40606,53 гривень, № 154 від 13.05.2008 року на суму 101763,92 гривень, в т.ч. ПДВ 16960,65 гривень.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2008 року (вх. № 11880 від 20.06.2008 року) включено ПДВ за вищезазначеними податковими накладними, виданими ТОВ «Корт» за передоплатою.

З картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Крименерго» за період з січня 2007 року по грудень 2008 року вбачається, що за період вересень грудень 2008 року сплачено за поставлену електроенергію суму з ПДВ 899,83 гривень. Поставки відображені на суму 914,80 гривень: 15 рахунок «Капітальне будівництво» на суму 675,09 гривень; 92 рахунок «Адміністративні витрати» на суму 74,78 гривень; 6441 «Податковий кредит» на суму 164,93 гривень.

Факт оплати позивачем ТОВ «Крименерго» за поставлену електроенергію підтверджується платіжними дорученнями: № 397 від 16.09.2008 року на суму 89,74 гривень, в т.ч. ПДВ 14,96 гривень, № 416 від 27.10.2008 року на суму 173,12 гривень, в т.ч. ПДВ 28,85 гривень, № 426 від 04.11.2008 року на суму 217,99 гривень, в т.ч. ПДВ 36,33 гривень, № 442 від 02.12.2008 року на суму 318,48 гривень, в т.ч. ПДВ 53,08 гривень.

ТОВ «Крименерго» були видані позивачу податкові накладні № 8166/5163 від 30.09.2008 року на суму на суму 89,74 гривень, в т.ч. ПДВ 14,96 гривень, № 8242/5163 від 14.10.2008 року на суму 173,12 гривень, в т.ч. ПДВ 28,85 гривень, № 9143/5163 від 12.11.2008 року на суму 318,49 гривень, в т.ч. ПДВ 53,08 гривень, № 10078/516 від 12.12.2008 року на суму 318,49 гривень, в т.ч. ПДВ 53,08 гривень.

Судом встановлено, що до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2008 року (вх. № 29161 від 20.11.2008 року) позивачем включено ПДВ за податковими накладними № 8166/5163 від 30.09.2008 року, № 8242/5163 від 14.10.2008 року. До податкового кредиту з ПДВ за листопад 2008 року (вх. № 29799 від 10.12.2008 року) позивачем включено ПДВ за податковою накладною № 9143/5163 від 12.11.2008 року. До податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2008 року (вх. № 34962 від 20.01.2009 року) позивачем включено ПДВ за податковою накладною № 10078/516 від 12.12.2008 року.

Експерт в висновку зазначає, що наданими на дослідження документами по ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» підтверджується, що в рахунок бюджетного відшкодування за січень 2009 року віднесена сума 207150 гривень, в т.ч. за періодами: листопад 2007 року 33333 гривень, грудень 2007 року - 25000 гривень, січень 2008 року 40 гривень, травень 2008 року 115134 гривень, вересень 2008 року 16667 гривень, жовтень 2008 року 16870 гривень, листопад 2008 року 53 гривні, грудень 2008 53 гривні.

Експерт в висновку зазначає, що наданими на дослідження документами по ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» оплата сум бюджетного відшкодування за період жовтень 2007 року грудень 2008 року підтверджується в повному обсязі заявленого бюджетного відшкодування платіжними дорученнями та записами за рахунком 631 «Розрахунки з постачальниками».

З висновку експерту вбачається, що наданими на дослідження документами по ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» підтверджується відображення господарських операцій з придбання у постачальників будівельних робіт на суму 1242905,21 гривень, в т.ч. ПДВ 207150,87 гривень.

В висновку експертизи зазначено, що наданими на дослідження документами по ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» підтверджується відображення господарських операцій з придбання у постачальників будівельних робіт сум без ПДВ 1035754,25 гривень (загальна сума 1242905,21 гривень, в т.ч. ПДВ 207150,87 гривень) в бухгалтерському обліку підприємства по ДТ рахунку 151 «Капітальне будівництво», що свідчить про те, що підприємством господарські операції за даним постачальникам віднесені як капітальні витрати та відображені у складі необоротних активів підприємства. У відповідності з нормативними положеннями капітальні вкладення та капітальне будівництво мають своєю метою створення певних обєктів для отримання в майбутньому економічних вигод від їх використання.

З висновку експертизи вбачається, що розбіжність з даними акту +270150 гривень в бік збільшення бюджетного відшкодування, утворилася за рахунок того, що податковий кредит підприємства за вісь період (листопад 2007 року січень 2009 року), коли утворилося бюджетне відшкодування, підтверджено податковими накладними, розрахунки з постачальниками товарів здійснені, формування податкового кредиту здійснено за рахунок сум ПДВ за операціями споруди основних фондів.

Експерт зазначає, що завищення бюджетного відшкодування в сумі 207150 гривень наданими на дослідження документами не підтверджується.

Отже, судом встановлено, що сума заявленого бюджетного відшкодування за січень 2009 року в розмірі 207150,87 гривень підтверджена податковими накладними, господарські операції по розрахункам з постачальниками відображені в складі незавершених капітальних інвестицій в бухгалтерському обліку, оплата постачальникам здійснена в повному обсязі.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (конрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: до складу податкового кредиту платником віднесені суми ПДВ, сплачені у звязку з придбанням послуг будівництва, постачання електроенергії по обєкту, розташованому по вул. Морській, м.Саки, з моменту отримання свідоцтва платника ПДВ 04.10.2007 року № 100069004, як таких, що не відносяться до господарської діяльності платника у звязку з відсутністю дозвільних документів на будівництво обєкту, суд зазначає наступне.

Суд підкреслює, що зазначені доводи податкового органу є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства та спростовуються висновками експертизи.

Суд зазначає, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закон України «Про податок на додану вартість» (які були чинними на час виникнення спірних відносин) не містять норм, які б дозволяли амортизувати витрати на будівництво обєктів основних фондів в податковому обліку тільки при наявності дозвільних документів. Призначення обєкту для використання в господарській діяльності підприємства є визначальною умовою, яка дозволяє зменшити оподаткований прибуток на суму амортизації.

Експерт в висновку експертизи дійшов висновку, що завищення податкового кредиту по ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» в сумі 207150,87 гривень наданими до дослідження документами не підтверджується, розходження з даними акту +207150,87 гривень в бік збільшення утворилося за рахунок того, що в акті не прийнято до уваги, що діюче законодавство не містить норм, які б дозволяли амортизувати витрати на будівництво обєктів основних фондів та відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ в податковому обліку тільки за наявності дозвільних документів.

Отже, вищезазначене спростовує доводи податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у звязку з придбанням послуг будівництва, постачання електроенергії по обєкту, розташованому по вул.Морській в м.Саки, з моменту отримання свідоцтва платника ПДВ 04.12.2007 року № 100069004, як таких, що не відносяться до господарської діяльності платника податку у звязку з відсутністю дозвільних документів на будівництво обєкту.

Щодо посилань податкового органу в акті перевірки на те, що позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2009 року у відповідності до абз. а) п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник не відображав в декларації з ПДВ суми бюджетного відшкодування у податкових періодах, в яких виникло відємне значення з ПДВ, а саме: згідно поданих декларацій з ПДВ у листопаді 2007 року, грудні 2007 року, січні 2008 року, травні 2008 року, вересні 2008 року, жовтні 2008 року, листопаді 2008 року, грудні 2008 року, незважаючи на фактичну сплату податку при придбанні ТМЦ та послуг, суд зазначає наступне.

З висновку експертизи вбачається, що протягом всього періоду суми перевищення податкового кредиту над податковими зобовязаннями відносилось підприємством в декларації з ПДВ в строку 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» та відображалися у складі податкового кредиту наступних податкових періодів.

Більш того, суд зазначає, що посилання податкового органу на абз. а) п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» як на обґрунтування відмови в відшкодуванні податку на додану вартість є безпідставним, у звязку з тим, що п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” прямо передбачено підстави, за яких особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування, до яких норми абз. а) п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не відносяться.

Крім того, суд зазначає, що за змістом п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ залежить лише від фактичної оплати цього податку в ціні товару в податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, в яких періодах фактично були отримані товари.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Правильність зазначеної позиції підтверджує і чинна з 1 січня 2008 року редакція підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якою бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних відносин) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що доводи податкового органу щодо того, що позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2009 року у відповідності до абз. а) п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», є безпідставними.

Вищезазначена позиція підтверджується постановою ВСУ від 10.10.2011 року по справі № 21-231а11 за позовом ТОВ «Тамко» до ДПІ у м.Свердловську Луганської області про визнання протиправним податкового повідомлення рішення.

Суд зазначає, що як встановлено вище, коло осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування встановлено п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Щодо посилань податкового органу на той факт, що у позивача були відсутні оподатковувані операції за період з грудня 2007 року по листопад 2008 року, що підтверджується відповідними податковими деклараціями з ПДВ, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що у розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” оподатковувана операція це операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

За змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Зазначені норми Закону України “Про податок на додану вартість”, як і визначення понять поставки товарів та послуг, наведені у пункті 1.4 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є обєктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобовязання, а у покупця право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Вищезазачена позиція підтверджується постановою ВСУ від 17.10.2011року по справі № 21-180а11 за позовом ТОВ «Мінерал Кераміка» до ДПІ у Волноваському районі Донецької області про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Як встановлено вище, позивачем у перевіряємий період здійснювалася купівля товарів та отримання послуг, що підтверджується правочинами, описаними вище, у звязку з чим позивачем за рахунок сум ПДВ, сплачених в ціні товарів та послуг, формувався податковий кредит.

Отже, вищевказане підтверджує той факт, що позивач за період з грудня 2007 року по листопад 2008 року мав оподатковувані операції.

Як встановлено судом, основною діяльністю ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» є будівництво будівель, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 54-01-26-52/182 від 23.07.2007 року.

Суд зазначає, що як випливає з п.п.7.7.11 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємства, які здійснюють будівництво основних засобів, мають право на бюджетне відшкодування незалежно від обємів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що п.п.а) п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, як підстава для відмови в отриманні бюджетного відшкодування, не розповсюджується на позивача.

Щодо посилань податкового органу на пропуск позивачем встановленого законом строку для подачі податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року за наслідками анулювання ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» як платника ПДВ, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.

Судом встановлено, що податковий період для позивача дорівнює місяцю, тому він був зобовязий протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подати до Сакської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ.

Судом встановлено що після анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ ним ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» податкову декларацію з ПДВ за січень 2009 року до Сакської ОДПІ подано тільки 11.03.2009 року.

Отже, суд зазначає, що дійсно позивачем порушено строк подачі податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року до Сакської ОДПІ .

Однак, суд зауважує, що порушення строку подачі декларації з ПДВ не є підставою для відмови в бюджетному відшкодуванні заявленої ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» в декларації з ПДВ за січень 2009 року суми.

Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, податковий орган мав право застосувати до позивача штрафні санкції за затримку подання податкової звітності відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чого ним зроблено не було.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд зазначає, що висновки акту перевірки про те, що позивач відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.п.7.7.3, п.п.7.7.4, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідно, завищив заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 207150 гривень, суд визнає необґрунтованими.

Приймаючи до уваги, що висновки акту перевірки про те, що позивач не мав право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 207150 гривень суд визнав безпідставними, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000422301/0 від 18.05.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» на суму 207150 гривень.

При цьому, враховуючи, що Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення) було встановлено право платника податків для звернення з позовом до суду щодо оскарження податкових повідомлень - рішень протягом 1095 днів, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» з позовом до суду щодо оскарження податкового повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000422301/0 від 18.05.2009 року звернулося своєчасно.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.01.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 24.01.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000422301/0 від 18.05.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» на суму 207150 гривень.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Каламитська затока» (ЄДРПОУ 31733374) судовий збір в розмірі 3,4 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Трещова О.Р.

<Текст >