Постанова № 21404119, 26.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

26 січня 2012 р. 10:57 Справа №2а-14636/11/0170/12 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Левченко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу <Текст >, <Поле для ввода текста >

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корус" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, довіреність № б/н від 10.11.11;

відповідача - ОСОБА_2, посвідчення УКР № НОМЕР_2, довіреність № б/н від 23.04.09 Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Корус» (далі позивач, ТОВ «Корус») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2011 № 0001041501/0.

Позов мотивовано протиправними, на думку позивача, висновками відповідача про завищення ТОВ «Корус» відємного значення обєкта оподаткування податку на прибуток в декларації за 2-й квартал 2011 за рахунок включення від'ємного значення 1-го кварталу 2011 за результатами господарської діяльності 2010 в розмірі 1043199,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові. Крім того, представник позивача зазначив, що правомірність його дій підтверджується також листом Комітету Верховної ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.01.2011 № 04/39/10-1160, відповідно до якого у 1-му кварталі 2011 сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010, та не були враховані у складі валових витрат у 2010, та збитки, які утворилися у 2011, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011, та відповідно стають відємним значенням 1-го кварталу 2011. Зазначене відповідає положення ст.6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких сума від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та відповідно стають витратами 1-го календарного кварталу. З урахуванням зазначеного згідно з пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України пункт 150.1 статті 150 застосовується у 2011 році таким чином, що розрахунок обєкту оподаткування за наслідком другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.01.2011 проти позову заперечував з підстав, зазначених в письмових запереченнях від 25.02.2012 за вих. № 49/9/10-00, згідно з якими вважає прийняте рішення правомірним, оскільки діяв відповідно до норми пункту 1 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, відповідно до якої визначено, що розділ ІІІ Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат,, що отримані і проведені з 1-го квітня 2011 року, а відповідно до п.3 цього ж підрозділу пункт 150.1 ст.150 Податкового Кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 є відємне значення , то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 . Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого четвертого кварталів 2011 року, здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. При цьому, представник відповідача вважає, що дослівне тлумачення цих положень дають підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 включається виключно від'ємне значення обєкту оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 з 2010.

Крім того, представник відповідача посилався в запереченнях на Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 №1 рп/99, згідно з яким дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, у зв'язку з чим набрання 01.04.2011 чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України , та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 від'ємного значення обєкту оподаткування за 2010 рік, до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 не включається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.08.2011 за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, що була проведена працівниками відповідача, було складено Акту № 1363/1501/36499440, згідно з яким було зафіксовано порушення позивачем п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України у зв'язку з тим, що в декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 рядок 06.6 «Від'ємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного (податкового)періоду значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий ) період або від'ємне значення обєкту оподаткування за 1-й квартал 2011)», включена сума збитків у розмірі 1209093,00 грн. Проте, з вказаної суми 1043199,00 грн. сума збитків 2010 року. На думку перевіряю чого, від'ємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду (1-го кварталу 2011) повинен складати 165894,00 грн., позивач зазначив 1209093,00 грн., витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування підприємства (рядок 04 декларації) за 2-й квартал 2011 повинен складати 344650,00 грн.(у декларації зафіксовано 1387849,00 грн.).

На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку про завищення позивачем від'ємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1043199, грн.

За висновками Акту камеральної перевірки № 1363/1501/36499440, з урахуванням розгляду заперечень до Акту від 31.08.2011 вих № 42/01(відповідь від 07.09.2011 № 1224/10/15-01), відповідачем на адресу позивача направлено податкове повідомлення рішення від 12.09.2011 № 0001041501/0 про зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 в сумі 1043199,00 грн.

Позивач оскаржив вказане рішення в порядку адміністративного оскарження (первинна скарга від 16.09.2011 вих № 46/01, повторна скарга від 19.10.2011 № 53/01), проте рішеннями ДПА В АР Крим від 06.10.2011 вих № 3823/10/25-023, та ДПА України від 04.11.2011 вих № 4982/6/10-2115, скарги позивача було залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України(якій діє на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На час проведення відповідачем камеральної перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення”ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до приписів пункту 2 підрозділу 2 розділу XIX. «Прикінцеві положення» Податкового Кодексу при визначені валових витрат та обєкту оподаткування податком на прибуток підприємств до 01.04.2011 необхідно керуватись нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст. 28 із наступними змінами).

Отже, при формуванні податкової звітності по податку на прибуток за 2010 р. та за 1квартал 2011 р. підлягали застосуванню норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” було визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

-суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

-суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.6.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року мав від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягала включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснювався з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 р. норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст. 22 цього Закону. Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 р.

У 2011 р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Проаналізувавши наведені вище положення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , можна зробити висновок про те, що у 1 кварталі 2011 р. сума збитків, які утворились станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 р., включались до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 р. та, відповідно, мали бути враховані як від'ємне значення об'єкту оподаткування платника податку на прибуток у податковій звітності за 1-й квартал 2011 р.

Суд зазначає, що, як вказано вище , починаючи з II кварталу 2011 р. , при розрахунку доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми ПК України .

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У п. 150.1. ст.150 ПК України зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вивчивши зміст наведених вище положень ПК України, приймаючи до уваги порядок визначення обєкту оподаткування податку на прибуток, встановлений у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який застосовувався до 01.04.2011р., суд прийшов до висновку,що при формуванні податкової звітності по податку на прибуток за другий квартал 2011 р. мали прийматись до уваги показники податкової звітності за перший квартал 2011 р. , в тому числі і відємне значення,сформоване за підсумками діяльності в 2010 р. Зміст п. 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України не містить заборони на врахування у 2011р.збитків, які виникли до 01.01.2011 р., в наслідок чого такі збитки мають бути врахованими у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Вказана позиція викладена в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. N 04-39/10-1160.

Матеріали справи свідчать про те,що позивач при складанні декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 р., керуючись наведеними вище положеннями Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, включив відємне значення обєкту оподаткування минулого податкового періоду -2010 р. до складу валових витрат І кварталу 2011 р. в стр. 04.9 Декларації на прибуток за І квартал 2011р. у сумі 1043199,00 грн. , в наслідок чого розмір валових витрат за вказаний період часу склав 1587897,00 грн.(рядок 06), валових доходів - 380970,00 грн. (рядок 03), відємне значення об'єкта оподаткування склала склало 1209093,00 грн. (рядок 08). Як вбачається з матеріалів справи в декларації з податку на прибутку за ІІ квартал 2011 р. до рядку 06.6 “Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду” була також включена сума відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 р.

Під час розгляду справи представник відповідача зазначав,що платник податків при переносі в рядок 06.6 Декларації по податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. від'ємного значення об'єкту оподаткування за попередні податкові період допустив помилку, безпідставно вказавши суму від'ємного значення з урахуванням збитків 2010. Ця помилка за твердженнями податкового органу призвела до заниження позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 р. на 1043199,00 грн. Наведені висновки податкового органу ґрунтуються на тому,що на його думку у звязку зі вступом 01.04.2011 р. в силу розділу III Податкового кодексу України та відсутністю в ньому посилання на облік в ІІ кварталі 2011 р. відємного значення обєкту оподаткування податку на прибуток , визначеного у податковій звітності за І квартал 2011р. , сформованого в тому числі з урахуванням податкової звітності за 2010р., відємне значення обєкту оподаткування за 2010 р., що відображено у декларації за І квартал 2011 р. у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не включається до складу відємного значення ІІ кварталу 2011р.

Суд вважає вказану позицію помилковою з причин відсутності, як зазначено вище, у ПК України заборони щодо врахування у 2011р. збитків, які виникли до 01.01.2011 р.

За таких обставин , приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів невірного визначення позивачем показників податкової звітності по податку на прибуток за 2010 р. та за 1 квартал 2011 р., суд приходить до висновку,що від'ємне значення обєкту оподаткування по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. розраховано відповідачем без дотримання порядку ,встановленого чинним законодавством України, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи немайновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат.

Під час судового засідання, яке відбулось 26.01.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 31.01.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим від 12.09.11р. №0001041501/0 про зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1043199,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Корус» (97600, АР Крим, Білогірський район, вул. Гоголя, 10) судові витрати29,55грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя <підпис >Котарева Г.М.

<Текст >