Постанова № 21404023, 23.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

23 серпня 2011 р. 11:33 Справа №2а-12525/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Ківа А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" <Список ><Позивач в особі >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про скасування податкових повідомлень - рішень

за участю:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1,

відповідач не зявився

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим та просить скасувати податкове повідомлення рішення від 07.07.10р. №0000454001/2, ухвалою суду від 04.10.10р. відкрито провадження в справі, якій присвоєно №2а-12525/10/7/0170.

ДП “Сімферопольський виноробний завод” звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000474001/2, ухвалою суду від 04.10.10р. відкрито провадження в справі, якій присвоєно №2а-12544/10/7/0170.

Ухвалою суду від 02.12.2010р. об'єднані в одне провадження адміністративні справи №2а-12525/10/7/0170 та №2а-12544/10/7/0170 з присвоєнням справі номеру №2а-12525/10/7/0170.

Відповідно уточнень позовних вимог (т.2 а.с.137-140), позивач просить визнати протиправними та скасувати вказані податкові повідомлення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі висновків якої прийняті оскаржувані повідомлення рішення, відповідач дійшов до неправильних висновків щодо господарської діяльності позивача в ході якої відбулася реалізація купажів оброблених коньяків, що не пройшли усіх встановлених технологічним процесом стадій виробництва і використовуються у виробництві готових коньяків, оскільки така продукція не обкладається акцизним збором, також реалізація такої продукції не повинна відбуватися виходячи з встановлених мінімальних цін. Отже позивач вважає, що висновки позивача є необґрунтованими, а податкові повідомлення рішення, яким позивачу нараховані податкове зобовязання з акцизного збору та штрафні санкції і податкове повідомлення рішення, яким нарахований податок на прибуток підлягають скасуванню.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений, причини неявки не повідомив. У судових засіданнях, що відбулися раніше проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що податкові повідомлення рішення прийняті ним правомірно, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення, прийняті ним на підставі встановлених перевіркою порушень, є обґрунтованим та законним. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.2 а.с.87-88).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Сімферопольський виноробний завод” зареєстроване 12.04.1996р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, код 05414657.

Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка ДП "Сімферопольський виноробний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.0.08р. по 30.06.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. по 30.06.09р., за результатом якої був складений Акт від 03.03.2010р. №75/40-01/05414657 (далі акт перевірки (т.2 а.с.9-27), на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 07 липня 2010 року №0000454001/2 (т.1 а.с.30) про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 637 913.30 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 474 760 грн., та фінансові санкції у сумі 163153,3 грн.;

-від 07 липня 2010 року № 0000474001/2 (т.2 а.с.29) про нарахування податкового зобов'язання з акцизного збору у сумі 543 396 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 362 264 грн., та фінансові санкції у сумі 181132 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень рішень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення позивачем:

- п.п. 4.1.1. п.4.1. ст.4, п.п. 5.2.5., п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижений податок на прибуток у загальній сумі 474760грн.

- ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» та ст.ст. 3, 4, 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992р. №18-92, що привело до заниження сум податкових зобов'язань з акцизного збору від оборотів з реалізації продукції. Встановлено заниження податкових зобовязань по акцизному збору на загальну суму 362264грн.

Вказаних висновків, згідно до матеріалів справи, відповідач дійшов з встановлення під час перевірки факту реалізації позивачем ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», ЗАТ «ЗМВК» Коктебель» коньяку наливом (без розливу у пляшки), при цьому позивачем не був сплачено акцизний збір.

Висновку про порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідач дійшов внаслідок встановлення реалізації вказаним контрагентам коньяку ординарного за оптово відпускними цінами, нижчими ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».

Матеріали справи свідчать, що між позивачем з ЗАТ «Завод марочних вин і коньяків «Коктебель» був укладений договір купівлі продажу №657/1/09 ВМ від 23.03.09р. (т.2 а.с.34-35), предметом якого є товар купаж коньяку України 4 зірки.

Позивачем з ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» 15.05.09р. був укладений договір постачання №15 (т.2 а.с.40-41), предметом якого є товар коньяк України 3 зірки, а також між даними сторонами був укладений договір постачання №21 від 22.05.09р. (т.2 а.с.42-43), предметом якого є товар купаж коньяків України 3,4,5 зірки.

Товар, право власності на який було передано позивачем за вказаними договорами контрагентам, фактично не є підакцизним товаром та не є обєктом нарахування та сплати акцизного збору, виходячи з наступних підстав.

Порядок нарахування та порядок сплати, ставки акцизного збору встановлено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №18-92 від 26.12.1992р. “Про акцизний збір”, Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” № 178 від 7 травня 1996 року, Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” встановлені ставки акцизного збору на алкогольні напої “Вина виноградні натуральні” код товару згідно з УКТ ЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) - за ставкою 0,01 грн. за 1 л, “Вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені)”код товару згідно з УКТ ЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00), відповідно до ст. 2 цього Закону, тимчасово, до 1 січня 2011 року, на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00 Коньяк) встановлено на 14 гривень за 1 л 100-відсоткового спирту.

Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», встановлено, що об'єкти оподаткування визначаються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір».

Згідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Відповідно до положень ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, об'єктом оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Отже, відповідно до п. “б”ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” об'єктом оподаткування є обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів). Слід відзначити, що така ж норма міститься у пп. “в”п. 2 ст. З Закону “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, відповідно до якої, не підлягають оподаткуванню вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Суд зазначає, що норма яка встановлена у п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” щодо поняття акцизного збору, відсилає до інших законів, якими мають встановлюватися підакцизні товари (продукція).

Так, Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” визначає особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При цьому, статтею 1 вказаного Закону встановлений термін “алкогольний напій”це продукт, одержаний шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Таке ж саме поняття алкогольного напою встановлено ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Крім того, положення ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” містять таки поняття, як “сировина”- предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці, а також “повний технологічний цикл виробництва”- сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства.

Відповідно до Митного тарифу України Розділ IV, Готові харчові продукти; алкогольні напої алкогольні та безалкогольні напої та оцет; тютюн та його замінники, визначені позиції алкогольних напоїв:

2204Вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне, крім того, що включено до товарної позиції 2009.

2205Вермут та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів.

2206Інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені.

2208 - Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт. 2208 20 12 00 - коньяк (Cognac), 2208 20 62 00 - коньяк (Cognac).

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1996 року N 365/96-ВР "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір" передбачено, що цей перелік визначається й обмежується переліками підакцизних товарів, які ввійшли до Законів України від 6 лютого 1996 року N 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби", від 7 травня 1996 року N 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", від 24 травня 1996 року N 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них", від 11 липня 1996 року N 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" встановлюється обмежений перелік товарів на якій встановлені ставки акцизного збору, у тому числі на алкогольні напої.

Враховуючи встановлені Декретом Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”поняття акцизного збору, з урахуванням мети, на яку виданий Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, суд робить висновок, що до підакцизних товарів (продукції) належать алкогольні напої.

При цьому, вказаним законом чітко встановлене поняття алкогольного напою.

Отже, виходячи з цього, є очевидним, що товари (продукція), які не підпадають під поняття алкогольного напою, що встановлено Законом, не можуть вважатися підакцизним товаром, оскільки не матимуть чітко визначених, встановлених ознак такого товару.

Частиною 1 статті 9 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, включаючи воду, які навмисно включені до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

Безпечність харчового продукту - стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.

Безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не створює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосередковано за умов його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням;

Непридатний ("едалтерований") харчовий продукт - харчовий продукт вважається непридатним до споживання людиною ("едалтерованим"), якщо він, у тому числі, не відповідає обов'язковим мінімальним специфікаціям якості; іншим чином не відповідає відповідним санітарним заходам або технічним регламентам.

Оцінивши в сукупності положення вказаних норм, суд приходить до висновку, що до алкогольних напоїв слід відносити готову продукцію, яка регламентується основними нормативними документами, які відповідають для кожного виду продукції Технологічним інструкціям, с подальшою сертифікацією.

Готова продукція, призначена для реалізації безпосередньо споживачу в торгівлі алкогольний напій, що має певний аромат, смак, колір, розфасований у споживчу тару різної місткості, дозволеної Міністерством охорони здоровя для контакту з харчовими продуктами, по своїм показникам відповідаючий параметрам встановленим відповідними вимогами, якість та безпека якого регламентується основними нормативними документами, відповідаючими для кожного виду продукції Технологічними інструкціями, ДСТУ, сертифікований у Дерстандарті та такий, що витримує гарантійні строки зберігання.

Діючім законодавством не вважається алкогольна рідина що не пройшла повного технологічного циклу та не відповідає існуючим стандартам для алкогольних напоїв.

Отже товар, який знаходиться на стадії незавершеного виробництва до закінчення повного технологічного процесу у любій фазі обробки, не може відноситися до розряду готової алкогольної продукції та не може бути сертифікований, як готова продукція для реалізації кінцевому споживачу.

Враховуючи це, до підакцизної продукції може бути віднесено лише та продукція, яка призначена для пиття та містить алкоголь.

Така думка викладена Верховним Судом України в постанові від 15.01.2008р. по справі Державного підприємства “Радгосп-завод Алушта”до ДПІ у м. Алушта АР Крим та ДПА в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Судом, з метою встановлення обґрунтованості висновків відповідача про допущені позивачем порушення, досліджені документи про фактично реалізовану позивачем продукцію, стосовно належності цієї продукції до алкогольних напоїв, та, як наслідок, чи підлягає вона оподаткуванню акцизним збором.

Як було вказано вище предметом договорів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами є купаж коньячний.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем покупцям фактично відвантажувався купаж коньячний, про що свідчать рахунки, накладні, матеріальні звіти.

Також до матеріалів справи залучені листи контрагентів позивача (т.2 а.с.39,48): ЗАТ «Завод марочних вин і коньяків «Коктебель» та ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», в яких позивачу повідомляється про те, що ними з придбаного у позивача за договорами купівлі продажу №657/1/09 ВМ від 23.03.09р., договору постачання №15 від 15.05.09р., договору постачання №21 від 22.05.09р., товару сировини (купажу коньяку) була вироблена продукція, яка в подальшому була реалізована різним покупцям алкогольної продукції, внаслідок реалізації якої до бюджету був сплачений акцизний збір. Також в даних відповідях вказано на технологічні процеси проведені контрагентами при виробництві готової алкогольної продукції.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про виноград та виноградне вино” встановлено, що коньяки України - це міцні алкогольні напої з характерними букетом і смаком, виготовлені шляхом купажу коньячних спиртів, отриманих методом дистиляції коньячних виноматеріалів на спеціальних мідних апаратах з фракціонуванням, витриманих не менше 3 років у дубовій тарі, або нержавіючих чи емальованих ємкостях з дубовою клепкою. Це також визначено у ДСТУ 4700:2006 “Коньяки України технічні умови”.

Згідно до п 30) ст. 1 Закону України Закону України “Про виноград та виноградне вино”, купаж - суміш у певному співвідношенні різних виноматеріалів, коньячних спиртів, бренді з компонентами, встановленими технологічними інструкціями для надання вину, вермуту, коньяку України, бренді типовості, забезпечення покращання його смаку та аромату (букета), забезпечення випуску однорідних за своїми органолептичними і фізико-хімічними показниками вин, вермутів, коньяків України, бренді. Технологічна операція приготування купажу має назву купажування.

Отже реалізований позивачем товар, з урахуванням вказаних норм, є купажами необроблених коньяків, які на момент здійснення купівлі-продажу знаходились на технологічної операції.

Крім того, на момент продажу товарів на підставі договорів та накладних, сертифікати відповідності готової продукції на реалізований товар були відсутні, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Вироблення коньяків і вин в Україні здійснюється відповідно до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, Закону України “Про виноград та виноградне вино”, “Коньяки України технічних умови”ДСТУ 4700:2006, технологічної інструкції на виробництво і розлив коньяків України (ТІ У 00011 050-15.91.10-4:2008), “Вина загальні технічні умови”ДСТУ 4806:2007р.

Відповідно до п.3.3.7 Технологічної інструкції на виробництво і розлив коньяків України (ТІ У 00011 050-15.91.10-4:2008) тривалість відпочинку коньяків складає не менше 9 місяців групи “КВ” , а інших груп не менше 12 місяців.

Відповідно до Основних правил виробництва і зберігання коньяків України, ординарні та марочні коньяки виготовляються за схемою: купаж (в якому використовуються такі матеріали: витриманий коньячний спирт, пом'якшена вода, цукровий сироп, а за необхідності цукровий колер, спиртовані й запашні води, купажні коньяки), обклеювання (за необхідності), фільтрація, післякупажний відпочинок, фільтрація і розлив. Коньяки, не стабільні до помутніння і випадіння осаду, обробляють холодом.

Відповідно до п.3.3.7 Технологічної інструкції на виробництво і розлив коньяків України (ТІ У 00011 050-15.91.10-4:2008), розлив у пляшки і відвантаження коньяків України на інші підприємства здійснюють не раніше встановлених термінів післякупажного відпочинку.

Відповідність продукції технічним умовам та стандартам може бути підтверджена відповідним сертифікатом відповідності, якого, як зазначалося раніше на реалізовану продукцію не було.

Відповідно до п. 2 технологічної інструкції на виробництво і розлив коньяків України (ТІ У 00011 050-15.91.10-4:2008) для виготовлення коньяків України використовують таку сировину та матеріали: спирт коньячний, витриманий не менше 3-х років; купажні коньяки; духмяні води; спиртовані води; цукор; вода питна; кислота лимонна харчова; желатин харчовий; клей рибячий харчовий; білок з курячих яєць; кислота ортофосфорна “ч.д.а.”.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що фактично за вказаними договорами контрагентам був реалізований товар, який за своїми властивостями та характеристиками не відноситься до алкогольних напоїв, а отже не може вважатися підакцизним товаром (продукцією) з обовязком позивача до нарахування та сплати акцизного збору при його реалізації.

Вказане свідчить про те, що відповідач при проведенні перевірки, керуючись даними договорів, накладними, не зясував, який саме товар за договорами фактично передається позивачем у власність контрагенту, що свідчить про те, що висновки відповідача за наслідком проведеної перевірки, були зроблені необґрунтовано та по неповно зясованих обставинах, в звязку з чим, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення -рішення про нарахування позивачу акцизного збору є протиправним та підлягає скасуванню.

Встановлені судом обставини підтверджуються висновком експерта №0-437 від 06.10.10р. проведеної на замовлення позивача (т.2 а.с.63-83). Відповідно до вказаного висновку перед експертом було поставлено питання встановити до якої категорії виробництва відносяться обєкт оцінки купажі коньяків в асортименті з урахуванням їх якісного стану.

Предметом дослідження експертизи були товари купажі коньяків, які є предметом за укладеними між позивачем та вказаними контрагентами договорами.

У висновках експертом вказано, що оброблені купажі коньяку ординарного та марочного на момент купівлі продажу, що знаходяться у стадії незавершеного виробництва до завершення повного технологічного процесу в любій фазі переробки (обробки) та відпочинку, не є готовою продукцією та без відповідних обовязкових технологічних операцій розливу не підлягають та не можуть бути сертифіковані як готова продукція для реалізації кінцевому споживачу.

Згідно до висновку комплексної судової експертизи №170 від 12.04.2011р. (т.2 а.с.110-117), проведеної по справі на підставі ухвали суду від 02.12.2010р., експертом встановлено, що купажі коньяків, реалізовані позивачем ЗАТ «ЗМВК «Коктебель» та ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» по товаро транспортним накладним від 30.03.09р., 31.03.09р., 18.05.09р., 04.06.09р. згідно договорів №657/1/09 від 23.03.09р. №15 від 15.05.09р., №21 від 22.05.09р. не пройшли повний цикл виробництва. Вказані купажі коньяків , що були реалізовані, на момент купівлі продажу знаходилися в стадії незавершеного виробництва та не являлися на момент купівлі продажу готовою продукцією.

Також за висновком судової економічної експертизи №171 від 27.05.11р. (а.с.102-107) проведеної по справі на підставі ухвали суду від 02.12.2010р., експертом встановлено, що документами первинного бухгалтерського та податкового обліку висновки відповідача викладені в акті перевірки, щодо заниження податкових зобовязань по акцизному збору у сумі 362264грн. не підтверджено.

Вказані висновки експерта суд вважає повними та обґрунтованими і приймає у якості доказу по справі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача та про протиправність прийнятого на підставі таких висновків податкового повідомлення рішення від 07 липня 2010 року № 0000474001/2 про нарахування податкового зобов'язання з акцизного збору у сумі 543 396 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 362 264 грн., та фінансові санкції у сумі 181132 грн., яке підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення від 07 липня 2010 року №0000454001/2 (т.1 а.с.30) про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 637 913.30 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 474 760 грн., та фінансові санкції у сумі 163153,3 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивачем реалізовувалася контрагентам продукція, яка не є готовою алкогольною продукцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» встановлені розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва згідно з додатком, що затверджений даною постановою.

Як встановлено судом, позивачем реалізовувалася контрагентам продукція, яка не є готовою алкогольною продукцією.

Таким чином, позивач не повинен був керуватися встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» розмірами мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва.

За таких підстав суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача про реалізацію позивачем товару за цінами нижчими ніж встановлені вказаною Постановою Кабінету Міністрів України.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст. 4 вказаного Закону, на порушення якого вказав відповідач, встановлено, що валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Враховуючи викладене, позивач правомірно реалізував товар за договірною ціною, а тому порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ним допущено не було.

Таким чином є необґрунтованими висновки відповідача про заниження валового доходу з податку на прибуток в звязку з чим прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення рішення є протиправним.

За таких обставин оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено,якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 3,40 грн. по кожній позовній заяві, а також понесені витрати на проведення судової експертизи у сумі 8444грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.129, 132), актом виконаних робіт.

Таким чином, на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 6,80грн. та 8444грн.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 29.08.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим:

- від 07 липня 2010 року №0000454001/2 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 637 913.30 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 474 760 грн., та фінансові санкції у сумі 163153,3 грн.;

-від 07 липня 2010 року № 0000474001/2 про нарахування податкового зобов'язання з акцизного збору у сумі 543 396 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 362 264 грн., та фінансові санкції у сумі 181132 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" (м. Сімферополь, 9-й км. Московського шосе, ЄДРПОУ 05414657) 6,80 грн. судового збору, 8444грн. витрат на проведення експертизи.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >