Постанова № 21404006, 21.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

21 листопада 2011 р. (10:32) Справа №2а-1630/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті,Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення фінансових санкцій у розмірі 5100,00 грн.,

за участю представників:

від прокуратури Єрьоменко А.М., посвідчення № 11317;

від позивача ОСОБА_3, довіреність № 41/1-8-556и від 14.06.11р;

від відповідача не зявився;

Обставини справи: прокурор м. Євпаторії АР Крим в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті,Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Кримзвернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 5100,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлений законодавством строк, фінансові санкції, застосовані до нього за порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Прокурор у судовому засіданні, яке відбулося 21.11.2011 року, позовні вимоги підтримав.

Позивач у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав на підставах викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та в строк, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45), про поважність причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України, який відповідно до ст.1 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" №1572 від 15.12.1999 року, є вищим органом у системі органів виконавчої влади. В його складі діє центральний орган виконавчої влади у галузі автомобільного транспорту Міністерство транспорту та звязку України (п.1 Положення про Міністерство транспорту та звязку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.06 року №789).

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті. Таким урядовим органом державного управління, згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" №1190 від 08.09.2004 року, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Міністерства транспорту і звязку України і йому підпорядковується Головавтотрансінспекція, яка здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 20 зазначеної постанови передбачено, що Головавтотрансінспекція є юридичною особою, і у відповідності до вимог ст.80 ЦК України може бути позивачем в суді.

Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може створювати територіальні органи (п.8 постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 08.09.2004 року).

Згідно п.1 наказу Міністерства транспорту та звязку України "Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" № 888 від 14.12.2005 року, територіальні органи Головавтотрансінспекцїї в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтотрансінспекції в АРК. Основними завданнями територіальних управлінь (п.4 наказу № 888 від 14.12.2005 року) є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія-посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Згідно ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:

- надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, п.3,4 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" № І567 від 08.11.2006 року, передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. За результатами перевірки у відповідності до вимог п.21 зазначеної Постанови посадовими особами органу державного контролю складається акт встановленої форми.

Якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням субєкта господарювання не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п.25). За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється за встановленою формою (п.27).

З наведеного вище та положень інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, повязані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів" від 07.02.2006 року №01-8\301 випливає, що Голавтотрансінспекція та її територіальні управління, приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, є органом державної влади у здійсненні управлінських функцій та субєктом владних повноважень.

Фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (п.28 постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року).

Порядок стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначає Кабінет Міністрів України (ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт"). Проте, постановою Кабінету Міністрів України "Про твердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" №1567 від 08.11.2006 року порядок примусового стягнення накладених штрафних санкцій, в разі не сплати їх в добровільному порядку, не врегульовано.

Так, 16.09.2010 року, 16.08.2010 року, 17.08.2010 року посадовими особами позивача були проведені перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В ході перевірки 16.09.2010 виявлено, що водій ОСОБА_4 на автомобілі НОМЕР_1, що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, надавав послуги з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме ліцензійної картки на автомобільний транспорт.

За вказаним фактом державними інспекторами було складено акт перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 16.09.2010 р. №190056 (а.с. 7).

За результатами перевірки 16.08.2010 року, встановлено, що водій ОСОБА_5, на автомобілі НОМЕР_2, що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, надавав послуги з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме ліцензійної картки на автомобільний транспорт.

За вказаним фактом державними інспекторами було складено акт перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 16.08.2010 р. №188303 (а.с. 11).

В ході перевірки, яка проведена 17.08.2010, виявлено, що водій ОСОБА_6 на автомобілі НОМЕР_1, що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, надавав послуги з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме ліцензійної картки на автомобільний транспорт.

За вказаним фактом державними інспекторами було складено акт перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 17.08.2010 р. №190218 (а.с. 15).

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивачем винесено постанову від 21.09.2010 року № 091331 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. (а.с. 9), яка отримана відповідачем 27.09.2010р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10); постанову від 28.09.2010 року № 091354 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. (а.с. 13), яка отримана відповідачем 02.10.2010р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14); постанову від 28.09.2010 року № 091358 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. (а.с. 17), яка отримана відповідачем 02.10.2010р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18).

Отже, загальна сума фінансових санкцій складає 5100,00 грн., яка на час розгляду справи відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 21.11.2011 року. У повному обсязі постанову складено 25.11.2011 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України фінансові санкції в сумі 5100,00 грн. (р\р 31110106700015 держбюджету в УДК у м. Євпаторії ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798 код бюджетної класифікації доходів 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >