Постанова № 21400310, 06.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2012 № 41/221

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Рудченка С.Г.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. б/н від 29.06.2011р.;

Рязанов О.І. директор;

від відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства «Антей-Захід»

на рішення господарського суду м. Києва

від 31.10.2011р. (дата підписання 08.11.2011р.)

у справі № 41/221 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Приватного підприємства «Антей-Захід»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд Технології»

про стягнення 106637,37 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології»

до Приватного підприємства «Антей-Захід»

про визнання недійсним договору №Ф-0111/02 від 01.01.2011р.

встановив:

У липні 2011р. Приватне підприємство «Антей-Захід» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології» про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами Договором на охорону обєкту №Ф-0111/02 від 01.01.2011р. у розмірі 106637,37 грн., з яких: 97717,00 грн. основний борг за послуги, надані протягом січня-травня 2011р., а також 2582,16 грн. пені, 963,78 грн. 3% річних та 5374,43 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення з 01.02.2011р. по 01.06.2011р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором зобовязань в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з охорони обєкту.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №41/221.

26.08.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології» звернулося до господарського суду із зустрічним позовом і просило визнати «недійсним як неукладений (таким, що відбувся)» Договір на охорону обєкту №Ф-0111/02 від 01.01.2011р., відмовивши на цій підставі у задоволення первісних позовних вимог.

Обґрунтовуючи зустрічні вимоги, ТОВ «Транс-Буд-Технології» зазначило, що, на його думку, предметом спірного правочину є матеріальні цінності та транспортні засоби, які Товариство зобовязувалося передати Приватному підприємству «Антей-Захід» за актом прийому-передачі для забезпечення їх схоронності. У звязку з тим, вказувало Товариство, що такий акт сторонами не складався, фактичної передачі матеріальних цінностей та транспортних засобів Підприємству не відбулося, а оскільки договір зберігання є реальним договором, тому, за оцінкою ТОВ «Транс-Буд-Технології», укладений сторонами Договір не може вважатися вчиненим.

Серед іншого, ТОВ «Транс-Буд-Технології» звертало увагу на відсутність у ПП «Антей-Захід» ліцензії на право здійснювати охорону (зберігання), як того вимагає Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Таким чином, на переконання Товариства, Договір на охорону обєкту №Ф-0111/02 від 01.01.2011р. не відповідав вимогам діючого законодавства України, тому за приписами ст.215 ЦК України є недійсним.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.08.2011р. зустрічну позовну заяву ТОВ «Транс-Буд-Технології» прийнято для спільного розгляду із первісним позовом ПП «Антей-Захід».

ПП «Антей-Захід» проти зустрічних позовних вимог заперечило, а доводи іншої сторони процесу про необхідність застосування до правовідносин сторін положень , які регулюють зберігання спростовувало і зазначало , що між сторонами виникли правовідносини з охорони обєктів , до яких застосовуються у першу чергу приписи ст.978 ЦК України .

Спростовуючи доводи ТОВ «Транс-Буд-Технології» щодо відсутності у ПП «Антей-Захід» ліцензії на надання охоронних послуг, Підприємство приєднало до відзиву на зустрічну позовну заяву копію Ліцензії №232697 від 28.12.2006р. (а.с.86), виданої Міністерством внутрішніх справи України Приватному підприємству «Антей-Захід» на надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності. Строк дії ліцензії до 28.12.2011р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2011р. у справі №41/221 (суддя Спичак О.М.) первісні позовні вимоги ПП «Антей-Захід» задоволено частково, визначено до стягнення із ТОВ «Транс-Буд-Технології» на користь ПП «Антей-Захід» 36353,00 грн. основного боргу, 988,57 грн. пені, 846,79 грн. інфляційних втрат та 191,34 грн. 3% річних, нарахованих за період прострочення оплати наданих послуг з 01.02.2011р. по 01.06.2011р.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Транс-Буд-Технології» відмовлено повністю.

Висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Транс-Буд-Технології» про визнання спірного правочину неукладеним та недійсним мотивовано недоведеністю заявлених вимог. За оцінкою місцевого господарського суду правові підстави для визнання Договору на охорону обєкту №Ф-0111/02 від 01.01.2011р. недійсним у відповідності до положень ст.215 ЦК України відсутні. З приводу доводів Товариства про те, що цей Договір є неукладеним, суд першої інстанції вказав на часткове виконання його сторонами та зауважив, що визнання правочину неукладеним може мати місце лише на стадії укладення договору у разі недосягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами.

Частково задовольняючи первісні позовні вимоги ПП «Антей-Захід» про стягнення із Товариства заборгованості в оплаті вартості послуг з охорони, місцевий господарський суд виходив з того, що обовязковою умовою для сплати коштів Товариством є двосторонньо підписаний акт виконаних робіт.

Зважаючи на ту обставину, що наданими двосторонньо підписаними актами за січень 2011р. на суму 20677,00 грн. та за лютий 2011р. на суму 18676,00 грн. підтверджено лише надання послуг на суму 36353,00 грн. , суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення первісного позову лише у тій частині вартості послуг, надання яких підтвердженої двосторонніми актами . В іншій частині вимог про стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 61364,00 грн. за послуги, надані у березні-травні 2011р. , місцевим господарським судом відмовлено з посиланням на відсутність у матеріалах справи двосторонньо підписаних актів, які, за оцінкою господарського суду, є належним доказом надання охоронних послуг відповідачу ТОВ «Транс-Буд-Технології».

З огляду на часткове задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 97717,00 грн., суд першої інстанції в межах заявленого позивачем періоду здійснив власний перерахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, які підлягають стягненню із відповідача.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, ПП «Антей-Захід» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду м. Києва від 31.10.2011р. у справі №41/221 в частині частково задоволення первісних позовних вимог скасувати та прийняти у цій частині новий судовий акт про задоволення позовних вимог ПП «Антей-Захід» у повному обсязі. В іншій частині рішення місцевого господарського суду апелянт просив залишити без змін.

У доводах апеляційного оскарження ПП «Антей-Захід» вказувало на допущені місцевим господарським судом порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Зокрема, скаржник не погодився із висновком суду першої інстанції щодо відсутності у матеріалах справи доказів надання Товариству послуг охорони в період з березня по травень 2011р. На думку апелянта, наявна у справі копія Журналу ПП «Антей-Захід» приймання-здавання поста та контролю за несенням служби на обєкті «Домбровський карєр» м. Калуш за березень-квітень 2011р. та копія Журналу прийому-здачі поста по охороні обєкта «Домбровський карєр» м. Калуш за травень 2011р. є належними доказами надання охоронних послуг відповідачу ТОВ «Транс-Буд-Технології».

За оцінкою Підприємства, неправомірні дії ТОВ «Транс-Буд-Технології» щодо відмови підписати акти приймання-передачі виконаних робіт за березень-травень 2011р. при відсутності будь-яких письмових претензій щодо якості наданих позивачем послуг не можуть бути підставою для звільнення Товариства від обовязку розрахуватися із ПП «Антей-Захід» за надані останнім послуги охорони.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2011р. №41/221 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 23.01.2012р.

У судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення по суті доводів апеляційного оскарження.

Представники позивача просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення первісних позовних вимог ПП «Антей-Захід» та прийняти у цій частині новий судовий акт про задоволення позовних вимог Підприємства у повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив оскаржене судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У порядку ст.77 ГПК України у судовому засіданні від 23.01.2012р. оголошувалась перерва до 06.02.2012р.

У призначене судове засідання зявилися представники позивача (за первісним позовом). Представник відповідача ТОВ «Транс-Буд-Технології» процесуальним правом на участь не скористався, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомив.

З огляду на належне повідомлення відповідача ТОВ «Транс-Буд-Технології» про час та місце судового засідання, судова колегія вирішила, що неявка його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переданий на вирішення господарському суду спір потребував визначення правової природи укладеного між сторонами договору і у відповідності із встановленим зясування дійсних прав та обовязків сторін.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2011р. , між Приватним підприємством «Антей Захід» (виконавець, первісний позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТрансБудТехнології» (замовник, первісний відповідач) був укладений Договір на охорону обєкту охоронною фірмою ПП «АнтейЗахід» №Ф-0111/02 (далі Договір).

За предметом договору ( п. 1) замовник зобовязувався передати, а виконавець прийняти під охорону згідно Акту прийому-передачі, підписаному представниками обох сторін, матеріальні цінності і транспортні засоби замовника на території Домбровського Карєру (Івано-Франківська обл., Калузький р-н). Для забезпечення та здійснення охорони виконавець виділяє два пости охорони з своїх працівників , при цьому пропуск на територію обєкта ,ввезення/вивезення матеріальних цінностей здійснюється працівниками виконавця на підставі перепусток, виданих замовником.

Місцевий господарський ухилився від необхідності визначення правової природи договору та суті правовідносин, які склалися між сторонами внаслідок укладеного договору .

Між тим, зясування вказаного мало визначальне значення для правильного вирішення як зустрічного , так і первісного позовів.

На думку судової колегії апеляційного господарського суду , між сторонами виникли правовідносини з фізичної охорони працівниками позивача обєктів, матеріальних цінностей і транспортних засобів на території Домбровського карєру у Калузькому районі Івано-Франківської області на відплатній основі.

Отже , відсутність чи наявність обєктів на території Домбровського карєру , на чому наполягав відповідач, не є інституційною ознакою для виникнення між сторонами зобовязань за договором охорони , а тому не впливає на обсяг прав та обовязків сторін , визначених Договором.

При таких обставинах справи зустрічний позов про визнання Договору таким, що не відбувся ( є невчиненим ), до задоволення не підлягав.

Згідно з пунктом 4.1 Договору вартість послуг охорони за цим Договором становила 667,00 грн. за кожну добу охорони 2-ма працівниками виконавця.

У відповідності до п.5.1 Договір набирає чинності з 01.01.2011р. строком до 01.02.2011р.

У подальшому сторони підписали Додаток до Договору та домовились продовжити строк дії Договору до 01.03.2011р., обумовивши, що у разі, якщо за 5 днів до закінчення дії Договору жодна із сторін письмово не заявила про його припинення, Договір вважається продовженим на тих самих умовах ще на один місяць.

Доказів письмового повідомлення про припинення дії Договору сторони господарському суду не надали, у звязку з цим судова колегія дійшла до висновку про продовження дії Договору на наступні місяці.

Згідно положення ст.978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення із ТОВ «Транс-Буд-Технології» (замовника) заборгованості за Договором на охорону обєкту від 01.01.2011р. №Ф-0111/02, ПП «Антей-Захід» (виконавець) зазначало, що послуги з охорони надавалися охоронцем на підставі укладеного між сторонами Договору протягом січня-травня (включно) 2011р. Загальна вартість наданих Товариству послуг охорони протягом вказаного періоду, за поясненнями Підприємства, становила 100717,00 грн.

ТОВ «Транс-Буд-Технології» у порушення умов Договору та взятих на себе зобовязань розрахувалося із ПП «Антей-Захід» частково , на суму 3000,00 грн., а в іншій частині , на суму 97717,00 грн. , надані позивачем (за первісним позовом) послуги залишилися неоплачені відповідачем.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПП «Антей-Захід» про стягнення основного боргу за Договором, місцевий господарський суд посилався на положення п.4.2 Договору, в якому сторони погодили, що розрахунок за даним Договором повинен здійснюватися шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у Договорі. При цьому, підставою для перерахування коштів є рахунок, виставлений виконавцем та акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що обовязковою умовою для сплати коштів є підписаний з боку замовника акт виконаних робіт.

Утім, з такою правовою позицією суду першої інстанції судова колегія апеляційного суду погодитися не може .

Судова колегія виходить з того, що надаючи послугу у процесі вчинення певної дії або певної діяльності, виконавець продає не результат, а дії (діяльність), які до нього призводять.

Підставою виникнення у замовника обовязку розрахуватися із виконавцем є здійснення виконавцем певної діяльності (вчинення певних дій), спрямованих на забезпечення схоронності майна замовника, а не двосторонньо підписаний акт виконаних робіт.

За правовим висновком Вищого господарського суду України, який, проаналізувавши приписи статті 11 ЦК України та статті 174 ГК України, цивільні права і обовязки виникають крім угод, також внаслідок інших дій організації. Такі обовязки можуть виникати із фактичних дій сторін, зокрема, обовязок оплати послуг охорони може виникнути у відповідача із дій позивача по наданню таких послуг та із їх прийняття відповідачем. У звязку з цим, до предмету доказування за даної категорією спорів ВГСУ відніс необхідність зясування обставин фактичного здійснення охорони обєктів (постанова від 21.06.2007р. у справі №2-2/14526-2006, постанова від 23.09.2009р. у справі № 6/213)

Отже, визначальним у даному випадку є встановлення факту надання позивачем ПП «Антей-Захід» (виконавцем), як виконавцем за Договором, послуг із спостереження за майном відповідача (замовника за Договором) та вчинення виконавцем дій, спрямованих на збереження його схоронності.

Покладаючи в основу висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог відсутність двосторонньо підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт за березень-травень 2011р., місцевий господарський суд не повно дослідив усі обставини справи і залишив поза правовою оцінкою наявні у матеріалах справи копії витягів із журналів ПП «Антей-Захід», у яких зафіксовано факт дислокації поста охорони на обєкті «Домбровський Карєр» - м. Калуш, Івано-Франківської області протягом січня-травня 2011р. та спостереження за майном замовника шляхом фізичної охорони (2 охоронця на посту) протягом заявленого позивачем періоду (а.с.19-31).

Здійснюючи перегляд справи у повному обсязі на підставі положень ст. 101 ГПК України та з урахуванням правових позицій вищих судів України та проаналізувавши пояснення сторін та подані ними докази, судова колегія встановила, що між виконавцем (охоронцем) та замовником (Товариством) протягом спірного періоду дійсно існували цивільно-правові відносини з фізичної охорони працівниками охоронця обєкту, на якому знаходилося майно замовника, на відплатній основі.

Як вбачається із наданої Підприємством службової документації, зняття постів охорони працівниками ПП «Антей-Захід» на обєкті зафіксовано 31.05.2011 р.

Беручи до уваги встановлене , судова колегія визнала неправомірним висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для примусового стягнення із ТОВ «Транс-Буд-Технології» вартості наданих йому протягом березня-травня 2011р. охоронних послуг на загальну суму 61364,00 грн., а тому рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення первісних вимог у заявленій сумі вартості послуг .

Водночас, перевіривши обґрунтованість доводів апелянта в частині вимог про скасування рішення місцевого господарського суду і у частині відмови у стягненні із відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних , судова колегія не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги у цій частині доводів , з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4.3 Договору у разі несвоєчасної оплати наданих послуг замовником сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент розрахунків за кожний день прострочення, від суми простроченого платежу.

В силу ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Укладаючи 01.01.2011р. Договір на охорону обєкту, сторони погодили, що розрахунок за надані виконавцем ПП «Антей-Захід» послуги повинен бути проведений у строк до 31.01.2011р. Однак, підписуючи додаток №1 до Договору про продовження строку його дії сторони не визначили строки проведення розрахунків при подальшій пролонгації дії Договору. Отже, строк виконання відповідачем ТОВ «Транс-Буд-Технології» по оплаті послуг, наданих Підприємством у січні 2011р. настав 31.01.2011р., а по оплаті послуг, наданих у лютому-травні 2011р. умовами Договору не визначений.

В силу ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

01.06.2011р. ПП «Антей-Захід» направило на адресу ТОВ «Транс-Буд-Технології» претензію (вих.№97/11 від 01.06.2011р. а.с.17) з вимогою до 10.06.2011р. погасити існуючу заборгованість за Договором на суму 97717,00 грн.

Згідно відмітки на примірнику Підприємства претензії , вона була отримана представником Товариства 01.06.2011р.

Отже, строк виконання зобовязань ТОВ «Транс-Буд-Технології» настав 07.06.2011р., як це визначено приписами ч.2 ст.530 ЦК України.

Утім, заявлений позивачем період нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошових зобовязань обмежений строком з 01.02.2011р. по 01.06.2011р.

За таких обставин справи та не виходячи за межі позовних вимог, судова колегія визнає правомірним висновок місцевого господарського суду з приводу того, що за період прострочення неоплаченої відповідачем вартості охоронних послуг, наданих позивачем у січні 2011р., на суму 26677,00 грн. (з урахуванням часткового погашення боргу 05.04.2011р. на суму 3000,00 грн.), позивач має право на примусове стягнення з ТОВ «Транс-Буд-Технології» пені у розмірі 988,57 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 846,79 грн. та 3% річних у розмірі 191,34 грн.

В іншій частині вимог позов до задоволення не підлягає , адже прострочення оплати вартості послуг, наданих у період лютий травень 2011р., почалося з 10.06.2011р., тоді як заявлений позивачем період їх нарахування обмежений позивачем 01.06.2011р.

В решті висновків рішення господарського суду слід залишити без змін та скасування , а апеляційну скаргу - без задоволення .

З огляду на часткове скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі , судова колегія вважає за необхідне здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Аналогічно, судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам а зайво сплачений судовий збір - повернути апелянту.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Антей-Захід» на рішення господарського суду м. Києва від 31.10.2011р. у справі №41/221 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 31.10.2011р. у справі №41/221 скасувати в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог ПП «Антей-Захід» про стягнення із ТОВ «Транс-Буд-Технології» основного боргу у розмірі 61364,00 грн.

3. Прийняти у цій частині нове судове рішення про задоволення вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансБудТехнології» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський рн, вул. Лютеранська, буд.20; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код ЄДРПОУ 33301614) на користь Приватного підприємства «АнтейЗахід» (місцезнаходження: 76018, ІваноФранківська обл., м. ІваноФранківськ, бульв. Північний ім. Пушкіна, буд.4, кв.9; фактична адреса: 76000, ІваноФранківська обл., м. ІваноФранківськ, вул.Тичини, 8-А, офіс 23, код ЄДРПОУ 34078609) 61 364,00 грн. основного боргу.

5. Здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції, стягнувши із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансБудТехнології» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський рн, вул. Лютеранська, буд.20; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код ЄДРПОУ 33301614) на користь Приватного підприємства «АнтейЗахід» (місцезнаходження: 76018, ІваноФранківська обл., м. ІваноФранківськ, бульв. Північний ім. Пушкіна, буд.4, кв.9; фактична адреса: 76000, ІваноФранківська обл., м. ІваноФранківськ, вул. Тичини, 8-А, офіс 23, код ЄДРПОУ 34078609) 997,44 грн. державного мита та 220,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

7. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансБудТехнології» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський рн, вул. Лютеранська, буд.20; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, код ЄДРПОУ 33301614) на користь Приватного підприємства «АнтейЗахід» (місцезнаходження: 76018, ІваноФранківська обл., м. ІваноФранківськ, бульв. Північний ім. Пушкіна, буд.4, кв.9; фактична адреса: 76000, ІваноФранківська обл., м. ІваноФранківськ, вул. Тичини, 8-А, офіс 23, код ЄДРПОУ 34078609) 634,47 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

8. Повернути Приватному підприємству «АнтейЗахід» (місцезнаходження: 76018, ІваноФранківська обл., м. ІваноФранківськ, бульв. Північний ім. Пушкіна, буд.4, кв.9; фактична адреса: 76000, ІваноФранківська обл., м. ІваноФранківськ, вул. Тичини, 8-А, офіс 23, код ЄДРПОУ 34078609) з Державного бюджету України 361,25 грн. зайво сплаченого державного мита за подачу апеляційної скарги.

9. Матеріали справи №41/221 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддяКропивна Л.В.

СуддіПоляк О.І.

Рудченко С.Г.