Постанова № 21400260, 07.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2012                                                                                           № 41/106

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Яковлева М.Л.

суддів:           Тарасенко К.В.

          Жук Г.А.

при секретарі судового засіданні – Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 07.02.2012 року по справі № 41/106 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Солом’янського району м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 19.12.2011 року) по справі № 41/106 (головуючий суддя –Спичак О.М., судді Курдельчук І.Д., Чебикіна С.О.)

за позовом Прокурора Солом’янського району м. Києва (м. Київ) в інтересах

держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві (м. Київ)

до публічного акціонерного товариства «Компанія «Росток», м. Київ

про стягнення 196058,62 грн.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Солом’янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення 196058,62 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року (підписаного 19.12.2011 року) у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить рішення скасувати та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Так, зокрема, скаржник вважає, що оскільки не визнано протиправним та не скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності Рисака О.В. за несанкціоноване розміщення відходів, то суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року по справі № 41/106 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 07.02.2012 року.

Публічне акціонерне товариство «Компанія «Росток», м. Київ, на підставі ст.96 ГПК України надало суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги прокурора на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року у справі № 41/106 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

Представник прокуратури був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокуратури Солом’янського району м. Києва - без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника позивача, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, виступ представників відповідача та прокуратури, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року по справі №41/106 - скасуванню.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 04.11.2010 року по 12.11.2010 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства закритого акціонерного товариства «Компанія «Росток».

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/163а, яким виявлено засмічення земель, шляхом несанкціонованого розміщення будівельних та комунально-побутових відходів н відкритому ґрунті земельної ділянки загальною площею 35 м2, середньою висотою 0,25 м., біля приміщення колишньої градильні, навпроти автотранспортного цеху (а.с. 8-9).

Перевіркою також установлено, що зазначені дії відповідача порушують ст.ст. 17 Закону України “Про відходи”.

На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 27.10.1997р. № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 25.04.2007р. за № 422/13689) позивачем розраховано суму збитків, які заподіяні відповідачем, розмір яких складає 196058,62 грн. (а.с. 15).

З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, які встановлені актом перевірки № 08/163а від 04.11.2010 року по 12.11.2010 року відповідачу було надіслано припис № 08/74п від 15.11.2010 року (а.с.116-120).

В процесі розгляду даної справи, відповідачем до адміністративного суду оскаржено результати перевірки дотримання природоохоронного законодавства, в тому числі і установлені Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/163а від 04.11.2010 року по 12.11.2010 року.

За результатами розгляду адміністративної справи № 2а-5607/11/2670 за позовом публічного акціонерного товариства «Компанія «Росток» до Державної екологічної інспекції в місті Києві про визнання дій неправомірними, скасування акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, скасування припису, Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову від 07.07.2011 року про задоволення позовних вимог частково. Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції в м. Києві, щодо проведення перевірки інспекторами інспекції ЗАТ «Компанія Росток», складання акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ «Компанія Росток» від 04.11.2010 по 12.11.2010 року за № 08/163а, складання припису стосовно ЗАТ «Компанія Росток» № 08/74п від 15.11.2010 року. Визнано протиправним та скасувати припис стосовно ЗАТ «Компанія Росток» № 08/74п від 15.11.2010 року винесений ДЕІ в м. Києві. В іншій частині позову провадження закрито.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Зазначена норма також застосовується і щодо фактів, які встановлені судовим рішенням адміністративного суду і мають значення для вирішення спору.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2011 у справі № 2а-65607/11/2670 встановлено, що позивачем під час здійснення перевірки здійснено ряд порушень.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість нарахування штрафу та про відмову у задоволені позовних вимог.

Однак, колегія суддів з цим не може погодитись, оскільки в постанові адміністративної справи визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції в м. Києві, щодо проведення перевірки інспекторами інспекції ЗАТ «Компанія Росток» та складання акту перевірки саме в частині його підписання Зражевський Є.В., а сам акт на момент розгляду справи у апеляційній інстанції є чинним, доказів його скасування до суду не надано.

В матеріалах справи також наявні пояснення Коновалова С.В., голови правління ЗАТ «Компанія Росток», та Альошина В.С., технічного директора товариства, в яких зазначено, що засмічення виникло внаслідок неналежного виконання обов’язків покладених на начальника цеху по культурі виробництва під час проведення ремонтних робіт товариства та їхніми орендарями (а.с. 103-108).

Також, з матеріалів справи вбачається, що на вимогу прокуратури Солом’янського району № 1050 – вих. – 11 від 16.02.2011 року Державною екологічною інспекцією м. Києва від 17.02.2011 року № 201 направлено інспекторів на проведення позапланової перевірки на предмет виконання п. 5 припису № 08/74п від 15.11.2010 року (а.с. 111). За результатами якою направлено на адресу прокуратури лист № 813-08/19 від 11.02.2011 року, в якому зазначено, що 17.02.2011 року спеціалістів Державної екологічної інспекції в м. Києві не було допущено до проведення перевірки ЗАТ «Компанія Росток», що є порушенням ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», про що складено відповідний акт № 08/170а від 17.02.2011 року (а.с. 112-113).

Як зазначалось вище, за наслідками виявленого засмічення земель, шляхом несанкціонованого розміщення будівельних та комунально-побутових відходів, начальника електромеханічного відділення ЗАТ «Компанія Росток» Рисака О.В. постановою №000236 від 15.11.2010 року, яка не оскаржувалась та є чинною, притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу, який було добровільно сплачено у повному обсязі (а.с. 17-19).

Всі зазначені документи не заперечують наявності засмічення, а навпаки, що підтверджено і представниками ЗАТ «Компанія Росток» в повідомленнях про те, що зазначене порушення буде усунуто, однак доказів не надано.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про відходи” суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема,

запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Статтею 33 Закону України “Про відходи” встановлено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно ст. 42 Закону України “Про відходи” особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за самовільне розміщення чи видалення відходів.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про відходи” підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення і засмічення земельних ресурсів здійснено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171.

Розмір шкоди визначено за формулою методики:

Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кнв х Кег,

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн..;

А – питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б – коефіцієнт перерахунку, що при засмічення земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами – 100;

Гоз – нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн../кв.м;

Пдз – площа засміченої земельної ділянки, кв.м.;

Кзз – коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

Кнв – коефіцієнт небезпеки відходів;

Кег – коефіцієнт еколого-господарського значення земель.

Відповідно до вказаної формули розмір шкоди заподіяної державі становить 196058,62 грн.

Однак, відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування висновків акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/163а 04.11.2010 року по 12.11.2010 року, а також не надано доказів відшкодування в добровільному порядку збитків в розмірі 196058,62 грн. у зв’язку з порушенням вимог природоохоронного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач зобов’язаний відшкодувати завдані державі збитки в розмірі 196 058,62 грн., які обчислені відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Щодо доводів відповідача, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає їх безпідставними, які спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позов прокурора Солом’янського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві до публічного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення шкоди у сумі 196 058,62 грн., зумовленої засміченням земель підлягає задоволенню в повному обсязі.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1,2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року прийнято після неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга прокуратури Солом’янського району міста Києва підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу прокуратури Солом’янського району м. Києва, м.Київ на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року у справі № 41/106 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року у справі № 41/106 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Компанія «Росток»(03067, м. Київ, б-р. Івана Лепсе, 4) на користь державного бюджету України (р/р 33116331700001, МФО 820019, код 24262621, код бюджетної класифікації 24262621, одержувач платежу –ГУ Державного казначейства в м. Києві) заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства збитки в сумі 196058,62 грн.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Компанія «Росток»(03067, м. Київ, б-р. Івана Лепсе, 4) на користь Державного бюджету України 1960,58 грн. державного мита та 236,00 грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 41/106 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Яковлев М.Л.

Судді                                                                                          Тарасенко К.В.

                                                                                          Жук Г.А.