Постанова № 21400172, 01.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2012 № 9/335

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко О.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від позивача: не зявився

від відповідача: 1) ОСОБА_2 дов. №77 АА3415270 від 08.10.2011 року

2) ОСОБА_3 дов. від 22.04.2011 року

3) не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Господарського суду м. Києва

від 20.12.2011 року

у справі № 9/335 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Острів», зареєстрованого

за законодавством Російської Федерації

до 1) ОСОБА_4

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укос»

3) Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація

про розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав,

визнання права власності на частку в статутному капіталі та

зобов'язання вчинити дії

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Острів» до ОСОБА_4 (надалі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укос" (надалі - відповідач-2) про:

- розірвання Договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), укладеного між юридичною особою за законодавством Російської Федерації Закритим акціонерним товариством «ОСТРІВ» та громадянином Російської Федерації ОСОБА_4 07.04.2009 року у м. Вишгороді Київської області та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6

- визнання права власності Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ», юридичної особи за законодавством Російської Федерації (141011, Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, 6.23, основний державний реєстраційний номер 1025003524193) на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС» (ідентифікаційний код 32619700) в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень;

- визнання частково недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) від 07 квітня 2009 року (Протокол № 4 від 07.04.2009 р.) в частині включення до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС» (ідентифікаційний код 32619700) громадянина Російської федерації ОСОБА_4 з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень;

- зобов'язання державних реєстраторів Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відомості щодо включення юридичної особи за законодавством Російської Федерації Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ»(141011, Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, 6.23, основний державний реєстраційний номер 1025003524193) до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень, яка належала громадянину Російської федерації ОСОБА_4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач 1 не виконав свої зобовязання за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року, укладеним між позивачем та відповідачем 1, а саме: до цього часу не сплатив вартість зазначеного договору в сумі 11385, 60 гривень, чим істотно порушив умови договору. На підставі викладеного позивач просить суд у відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України розірвати відповідний договір купівлі продажу корпоративних прав і визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі відповідача 2, у розмірі 35, 58 %.

На виконання укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року, позивач за актом передав відповідачу 1 належну йому частку відповідача 2, в розмірі 35, 58 % статутного капіталу. Оскільки, в результаті укладення зазначеного вище договору та передачі частки рішенням Загальних зборів учасників відповідача 2 від 07.04.2009 року (оформленого Протоколом № 4) було включено до складу його учасників відповідача 1, та, згодом, були зареєстровані відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, позивач також просить суд визнати частково недійсним рішення Загальних зборів учасників відповідача 2 від 07.04.2009 року (оформленого Протоколом № 4), в частині включення до складу учасників відповідача 2 ОСОБА_4 та зобовязати державних реєстраторів Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін до Статуту відповідача -2 та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відомості щодо включення позивача до складу учасників відповідача 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 року залучено до у часті у справі у якості відповідача-3 Соломянську районну у м. Києві державну адміністрацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у справі № 9/335 позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір купівлі продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), укладений між юридичною особою за законодавством Російської Федерації Закритим акціонерним товариством «ОСТРІВ» та громадянином Російської Федерації ОСОБА_4 07.04.2009 року у м. Вишгороді Київської області та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. з моменту набрання цим рішенням законної сили. Визнано право власності Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ», юридичної особи за законодавством Російської Федерації (141011, Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, 6.23, основний державний реєстраційний номер 1025003524193) на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з фізичної особи громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 на користь Закритого акціонерного товариства «Острів» витрати по сплаті державного мита в сумі 70 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укос» на користь Закритого акціонерного товариства «Острів» витрати по сплаті державного мита в сумі 70 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що розписка ОСОБА_7, яка наявна в матеріалах справи, не є первинним документом, в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ч.ч. 1, 2 ст. 9 Федерального Закону Росії «Про бухгалтерській облік». Як вбачається з довіреності № 9-529 від 03.04.2009 року ОСОБА_7 не мав повноважень, щодо отримання коштів по укладеному спірному договору. Отже, відповідачем 1 не виконано умови спірного договору, у звязку з чим вимога позивача про розірвання спірного договору є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача про визнання права власності Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ» на частку в статутному капіталі ТОВ «УКОС» в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень є похідною вимогою при основній вимозі розірвати спірний договір, і повністю відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, встановлених ст. 16 ЦК України , отже підлягає задоволенню.

Оскільки на момент прийняття рішення Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС» від 07 квітня 2009 року (Протокол № 4 від 07.04.2009 р.) договір купівлі продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) був чинний, отже прийняте рішення Загальних зборів учасників ТОВ «УКОС» від 07 квітня 2009 року, оформлене Протоколом № 4 від 07.04.2009 р. відповідало вимогам законодавства України на момент його прийняття. Таким чином у суду не має підстав для визнання його недійсним та/або частково недійсним, а також не має підстав скасовувати державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача 2, проведену 22.04.2009 року, номер запису 1073105 0001 016164.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2011 року у справі № 9/335, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2012 року апеляційну скаргу відповідача 2 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2012 року, та зобовязано відповідача 2 надати докази сплати судового збору у встановленому законом порядку (доплатити судовий збір в розмірі 7565,73грн. за вимоги майнового характеру).

Оскільки вимоги Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2012 року відповідачем 2 не виконано, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року апеляційну скаргу відповідача 2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2011 року у справі № 9/335, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга з поясненнями до неї обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що договір купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року був відповідачем 1 виконаний в повному обсязі. Вартість придбаної частки в сумі 11385, 60 грн. була передана представнику позивача ОСОБА_7 про що останнім була видана розписка, у відповідності до п. 3.6. договору купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року. Повноваження ОСОБА_7 на прийняття коштів в оплату корпоративних прав за спірним договором підтверджуються довіреністю №9-529 від 03 квітня 2009 року. Таким чином, ОСОБА_4 сплатив вартість корпоративних прав за спірним договором повністю, в строк, відповідно до умов Договору, а твердження позивача про порушення ОСОБА_4 умов договору не відповідає фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2012 року апеляційну скаргу відповідача 1 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2012 року, та зобовязано відповідача 1 надати докази сплати судового збору у встановленому законом порядку (доплатити судовий збір в розмірі 7565,73грн. за вимоги майнового характеру).

Вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2012 року відповідачем 1 виконано.

31.01.2012 року представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник позивача знаходиться в іншому судовому процесі в Рівненському апеляційному господарському суді та не може бути присутнім в даному судовому засіданні, крім цього не отримав по пошті Ухвали Київського апеляційного господарського суду про призначення апеляційної скарги до розгляду, отже не міг завчасно дізнатись про дату та час розгляду справи. Розглянувши наведене клопотання позивача, колегія суддів відхиляє його, оскільки до клопотання не додано належних в розумінні ст.33,34 ГПК України (письмових) доказів знаходження представника позивача в іншому судовому засіданні в Рівненському апеляційному господарському суді, крім цього товариство не було позбавлено можливості направити в судове засідання іншого представника (видати довіреність на представництво інтересів товариства іншому представнику). Також посилання позивача на те, що останнім не отримано ухвали Київського апеляційного господарського суду про призначення апеляційної скарги до розгляду, отже позивач не міг завчасно дізнатись про дату та час розгляду справи спростовується фактом подання даного клопотання, отже представник позивача обізнаний про дату та час розгляду даної справи.

31.01.2012 року представником відповідача 3 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 3.

Представник відповідача 1, відповідача 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги відповідача 1 підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2011 р. у справі №9/335 скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Про судове засідання 01.02.2012 позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, проте представник останнього не зявився.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обовязок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії”(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_4 у відсутності представника позивача та відповідача 3.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача 1, відповідача 2, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2009 року між позивачем Закритим акціонерним товариством “Острів”, що зареєстроване за законодавством Російської Федерації, як продавцем та відповідачем 1 ОСОБА_4, громадянином Російської Федерації, як покупцем у місті Вишгород Київської області було укладено договір купівлі продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) (далі за текстом договір).

Укладений договір посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 302.

Від імені позивача договір уклав ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_9, нотаріусом нотаріального округу м. Корольов Московської області 03.04.2009 року, його особу та повноваження при укладанні договору було перевірено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6

Предметом договору є частка у розмірі 35, 58 % (тридцять пять цілих пятдесят вісім сотих відсотків) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Укос” відповідача 2 (зареєстроване в Україні, Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.08.2008 року, Свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №530569, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1073145 0000 016164, ідентифікаційний код 32619700, знаходиться за адресою м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 92-Б), що складає 756573, 12 (сімсот пятдесят шість тисяч пятсот сімдесят три) гривні 12 копійок, яку продавець (в особі представника) передає у власність, а покупець приймає і зобовязується сплатити вартість цієї частини на умовах, які встановлені договором.

Згідно п. 3.1. договору за домовленістю сторін за придбання частки в статутному капіталі відповідача 2 покупець зобовязувався сплатити продавцеві грошову суму у розмірі 11385, 60 (одинадцять тисяч триста вісімдесят пять) гривень 60 копійок.

Відповідно до п. 3.2. договору зазначену в п. 3.1. договору суму покупець зобовязався перерахувати на банківський рахунок продавця або внести до каси продавця після підписання і нотаріального посвідчення договору. Договором валюта розрахунку була визначена гривня (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.6. договору факт належного проведення розрахунків підтверджується розпискою представника продавця.

Відповідно до п. 6.3. договору спірні питання, які не були врегульовані шляхом переговорів, передаються на рішення суду загальної юрисдикції по місцю знаходження відповідача 2. При вирішенні суперечок застосовується матеріальне і процесуальне право України. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором (п.п. 8.1, 8.2. договору).

Також, у п. 9.1. договору сторони обумовили, що усі правовідносини, що виникають з договору або безпосередньо повязані з ним, у тому числі повязані з укладанням, виконанням та припиненням умов договору, внесенням змін та доповнень до нього, його тлумаченням, визначенням наслідків недійсності або порушення умов договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обігу на підставі принципів порядності, розумності та справедливості.

07.04.2009 року позивач відповідно до умов укладеного договору передав, а відповідач 1 прийняв частку в розмірі 35, 58 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Укос”, що підтверджується Актом прийому передачі корпоративних прав до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року, який є невідємною частиною договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 07.04.2009 року ОСОБА_7, як представник позивача за довіреністю № 9-529 від 03.04.2009 року, на виконання договору купівлі продажу корпоративних прав № 302 від 07.04.2009 року отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в оплату частки в ТОВ “Укос” в розмірі 35, 58 % в сумі 11385, 60 (одинадцять тисяч триста сімдесят пять) гривень 60 копійок, що підтверджується розпискою від 07.04.2009 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

07.04.2009 року у місті Вишгороді відбулися Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Укос”, на яких були вирішені, зокрема, наступні питання: 1) продати частку ЗАТ “Острів”у розмірі 35, 58 % за 11385, 60 (одинадцять тисяч триста вісімдесят пять) гривень 60 копійок ОСОБА_4; 2) затвердити новий склад учасників та розділити частки в статутному капіталі ТОВ “Укос”таким чином, що ОСОБА_4 належить частка в розмірі 35, 58 %, номінальна вартість якої в гривнях становить 756573, 12 (сімсот пятдесят шість тисяч пятсот сімдесят три) гривні 12 копійок; 3) затвердити та підписати Статут ТОВ “Укос”в новій редакції.

22.04.2009 року Соломянською районною в місті Києві державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідних змін до установчих документів відповідача 2, номер запису якої 1073105 0001 016164, реєстраційну дію провів державний реєстратор Бондаренко Ольга Степанівна.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 25.08.2011 року розмір внеску ОСОБА_4, що мешкає в АДРЕСА_2, до статутного фонду відповідача 2 складає 756573, 12 (сімсот пятдесят шість тисяч пятсот сімдесят три) гривні 12 копійок.

Позивач зазначає, що відповідачем 1 не було сплаченого грошові кошти за придбану частку в розмірі 35,58% статутного капіталу ТОВ «Укос» 27.05.2011 року, у звязку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалось вище, 07 квітня 2009 року на виконання умов спірного договору ОСОБА_4 сплатив вартість придбаної частки в сумі 11 385, 60 гривень.

Вказані грошові кошти були передані представнику ЗАТ «Острів» ОСОБА_7.

Повноваження ОСОБА_7 на прийняття коштів в оплату корпоративних прав за спірним договором підтверджуються довіреністю №9-529 від 03 квітня 2009 року, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі

Залежно від обсягу повноважень, що надаються представнику особою, яку він представляє, виокремлюють два види довіреності: 1) загальна довіреність; 2) спеціальна, у тому числі разова, довіреність.

Загальна (генеральна) довіреність уповноважує представника на здійснення будь-яких правочинів та інших юридичних дій різного характеру. Спеціальна довіреність надає повноваження на здійснення юридичних дій або правочинів певного типу. Якщо особа, яку представляють, уповноважує представника на здійснення якого-небудь одного правочину, то спеціальна довіреність у цьому випадку буде називатися разовою довіреністю.

Згідно ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з довіреності від 03.04.2009 для виконання доручення по укладанню договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Укос” ОСОБА_7 надавалося право: представляти інтереси позивача перед усіма підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та галузевої приналежності, фізичними особами, в тому числі в органах нотаріату, подавати документи, підписувати від позивача договір (договори) купівлі продажу частки в статутному капіталі, акти прийому-передачі на виконання вказаних договорів, а також інші документи, необхідні для оформлення вказаних угод, виконувати інші законні дії та формальності, повязані з виконанням доручення.

Таким чином, вказана довіреність уповноважувала ОСОБА_7 представляти інтереси ЗАТ «Острів» з питань продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Укос» шляхом укладення відповідних договорів купівлі - продажу.

При цьому, вказаною довіреністю ОСОБА_7 уповноважувався не лише на підписання договору купівлі - продажу, а також на вчинення дій, пов'язаних з виконанням даного договору, отже ОСОБА_7 надавалось право отримувати кошти від покупця (відповідача 1).

ОСОБА_7 в підтвердження прийняття оплати за Договором видав розписку про отримання грошових коштів в сумі 11 385, 60 гривень.

Згідно п. 3.6. договору факт належного проведення розрахунків за договором підтверджується розпискою представника продавця.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Верховного Суду України від 04.08.2001, «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ (Зобов'язання, що виникають з угод)» судом можуть братися до уваги інші засоби доказування (наприклад, розписка про одержання за майно грошей на підтвердження наявності договору купівлі-продажу).

Таким чином, згідно п. 3.6 Договору розписка є належним доказом виконання покупцем (відповідачем 1) свого обовязку щодо оплати позивачу придбаної частки в статутному капіталі ТОВ «Укос» за договором купівлі-продажу від 07.04.2009 року.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що на підтвердження того, що відповідачем 1 виконано умови спірного договору щодо сплати грошових коштів, відповідач 1 письмово звернувся до представника позивача ОСОБА_7 за поясненнями щодо обставин укладання та виконання спірного договору.

З відповіді ОСОБА_7 вбачається, що станом на час розгляду справи судом грошові кошти в сумі 11385, 60 (одинадцять тисяч триста сімдесят пять) гривень 60 копійок знаходяться у ОСОБА_7, і відповідно, не перераховані на рахунок позивача та не внесені до його каси, з тієї причини, що жодних вказівок по передачі зазначених грошових коштів ОСОБА_7 від позивача впродовж 2009 2011 років не отримував.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач 1 сплатив вартість корпоративних прав за спірним договором в строк, відповідно до умов договору, а твердження позивача про порушення відповідачем 1 умов спірного договору є необґрунтованими.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом

Оскільки умови спірного договору відповідачем 1 не порушено, грошові кошти відповідачем 1 сплачено в повному обсязі, отже вимога позивача про розірвання Договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), укладеного між юридичною особою за законодавством Російської Федерації Закритим акціонерним товариством «ОСТРІВ» та громадянином Російської Федерації ОСОБА_4 07.04.2009 року у м. Вишгороді Київської області та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 є безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ» на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС» в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756573,12грн, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.

Обєктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.

Підставою ж позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Частка у розмірі 35,58% у статутному капіталі ТОВ «Укос» була придбана відповідачем 1 шляхом укладення правочину договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) від 07.04.2009 року.

Спірний договір нотаріально посвідчений, відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України у відповідача 1 виникло право власності на спірну частку у статутному капіталі ТОВ «Укос».

Отже, вимога позивача про визнання права власності Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ» на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС» в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756573,12грн. є безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання частково недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ «УКОС» від 07 квітня 2009 року (Протокол № 4 від 07.04.2009 р.) в частині включення до складу учасників ТОВ «УКОС» громадянина Російської федерації ОСОБА_4 з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень, колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки судова колегія дійшла висновку про безпідставність позовних вимог про розірвання Договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), отже спірний договір купівлі продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) є дійсним, то вищевказана вимога позивача є безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання державних реєстраторів Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «УКОС» та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відомості щодо включення юридичної особи за законодавством Російської Федерації ЗАТ «ОСТРІВ» до складу учасників ТОВ «УКОС» з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень, яка належала громадянину Російської федерації ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 7 Закону України “Про господарські товариства” зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобовязане у пятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про господарські товариства” установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей зазначених у ст. 4 цього закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір та порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток в статутному фонді. Вказана норма кореспондується з нормами ст. 143 ЦК України.

Відносини державної реєстрації юридичних осіб та реєстрації змін, які сталися в їх установчих документах регламентуються Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів. Стаття 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” визначає порядок державної реєстрації змін до установчих документів товариства, а саме: для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: 1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 2) примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; 3) оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; 4) два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; 5) документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи. Згідно ст. 31 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про зобов'язання державних реєстраторів Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «УКОС» та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відомості щодо включення юридичної особи за законодавством Російської Федерації ЗАТ «ОСТРІВ» до складу учасників ТОВ «УКОС» з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень, яка належала громадянину Російської федерації ОСОБА_4 є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2011року у справі №9/335 скасуванню.

У звязку з задоволенням апеляційної скарги відповідача 1, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2011року у справі №9/335 скасувати .

3. Прийняти нове рішення, яким:

В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Острів” (141011, Російська Федерація, Московська обл., м. Митіщі, вул. Комуністична, буд. 23, реєстраційний номер 1025003524193 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь фізичної особи громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 (Російська Федерація, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 8036,23грн. ( вісім тисяч тридцять шість грн. 23 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва

7. Матеріали справи №9/335 повернути до Господарського суду м. Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяТищенко О.В.

СуддіСмірнова Л.Г.

Чорна Л.В.