Постанова № 21399857, 25.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2012                                                                                           № 11/5026/2397/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           Тищенко О.В.

          Чорної Л.В.

при секретарі:                    Дмитрина Д.О.          

За участю представників:

від позивача – не з’явився;

від відповідача 1 – не з’явився;

від відповідача 2 – не з’явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Булстат-Інвест”

на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2011

у справі № 11/5026/2397/2011 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Приватного підприємства „Булстат-Інвест”

до 1. Черкаської міської ради

2. Комунального підприємства „Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації”

про визнання права власності та зобов’язання вчинити дії

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду Черкаської області передані вимоги Приватного підприємства „Булстат-Інвест” (далі – позивач) до Черкаської міської ради (далі – відповідач 1) та Комунального підприємства „Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” (далі – відповідач 2) про визнання за позивачемправа власності на господарські споруди магазину-кафе «Марина», що розташовані по вул. Героїв Дніпра, 29,м. Черкаси, а саме сарай «Б», сарай «В» та прибудову тазобов'язання Комунального підприємства „Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за Приватним підприємством «Булстат-Інвест» право власності на господарські споруди магазину-кафе «Марина», що розташовані по вул. Героїв Дніпра, 29 в м. Черкаси, а саме сарай «Б», сарай «В» та прибудову.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є власником комплексу нежитлових приміщень магазину-кафе «Марина», яке придбав на умовах договору купівлі-продажу від 14 квітня 2010 року. При оформлені договору до складу комплексу помилково не було включено спірне майно, яке за твердженням позивача входить до його складу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.11.2011 у справі №11/5026/2397/2011 в частині позовних вимог про визнання за позивачемправа власності на господарські споруди магазину-кафе «Марина», що розташовані по вул. Героїв Дніпра, 29,м. Черкаси, а саме сарай «Б», сарай «В» та прибудову відмовлено, в частині зобов'язання Комунального підприємства „Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за Приватним підприємством «Булстат-Інвест» право власності на господарські споруди магазину-кафе «Марина», що розташовані по вул. Героїв Дніпра, 29 в м. Черкаси, а саме сарай «Б», сарай «В» та прибудову припинено провадження у справі.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведена наявність законних підстав для задоволення позовних вимог,.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Приватне підприємство „Булстат-Інвест” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2011 у справі №11/5026/2397/2011 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 апеляційну скаргу Приватного підприємства „Булстат-Інвест” прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.01.2012.

В судове засідання з’явився представник позивача, проте витребуваних ухвалою суду доказів не надав.

Розгляд справи було відкладено на 25.01.2012, представник позивача про час та місце судового засідання був повідомлений під розписку.

Представники відповідачів в судове засідання 25.01.2012 повторно не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75.

Зокрема, про належне повідомлення учасників судового процесу про час і місце розгляду справи свідчить відбиток штампу та підпис працівника суду, зроблені на звороті ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія приходить до висновку, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

Позивач є власником магазину-кафе «Марина» (літ «А-1» площею 354 кв. м.), що знаходиться в м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 29, на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2010, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., Право власності зареєстровано комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за №2380 в книзі 24, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26210526 від 25.05.2010.

Магазин-кафе «Марина» знаходиться на земельній ділянці площею 1516 кв.м. (кадастровий номер 7110136400:01:012:0040), що на момент набуття права власності на вказану нерухомість, була передана в оренду попередньому власнику згідно рішення Черкаської міської ради від 13.09.2009 №5-127 «Про надання Приватному підприємству «Фінансові технології» земельної ділянки в по вул. Героїв Дніпра, 29», що підтверджується довідкою Міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі від 22.06.2010 №5670/01-09.

Згідно технічного паспорту на нежитлове приміщення, складеного комунальним підприємством «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації», на вказаній земельній ділянці розташована будівля безпосередньо магазину-кафе «Марина» (позначені на плані літерою «А-1»), літня площадка, з розміщеними на ній сараями (літери «Б» і «В»), та замощення («І»).

Також, за твердженнями позивача на цій земельній ділянці розташована прибудова, що знаходиться між спорудою магазину-кафе «Марина», сараєм «В» та житловим будинком «А-9», проте дана прибудова не міститься в технічній документації.

Вказані будівлі за твердженням позивача використовуються як допоміжні-господарські споруди для обслуговування магазину-кафе.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2011 Приватне підприємство «Булстат-Інвест» звернулося до Комунального підприємства «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» з клопотанням внести відповідні зміни в матеріали технічної справи та технічного паспорту вказаного об'єкта. У відповіді на адресу позивача другий відповідач повідомив, що при первинній реєстрації права власності на кафе «Марина» відповідно до рішення Черкаської міської ради № 1642 від 16.11.2004, право власності оформлене лиш на кафе (літ. А-1) без сараїв, в договорі купівлі-продажу від 14.04.2010 вищевказані сараї теж не є предметом договору, та що право власності на сараї не зареєстровано.

Не погоджуючись з цим висновком, позивач звернувся до Черкаської ради міської з клопотанням визнати за ним право власності на сарай «Б», сарай «В» та прибудову.

Листом виконавчого комітету Черкаської міської ради від 03.08.2011 №6626-01-15 позивачу було відмовлено в визнанні за ним права власності на вказані нежитлові споруди.

Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 ЦК України).

Згідно зі статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 328 ЦК України закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що за договором купівлі продажу від 14.04.2010 позивач набув право власності на нежитлове приміщення - магазин-кафе «Марина», площею 354 кв.м., позначений у інвентарній справі літ. „А-1”. Розташовані на території, що прилягає до приміщення магазину-кафе сараї позначені на плані літерами «Б» та «В», а також тимчасова прибудова позивачем не придбавались, про що свідчить договір купівлі-продажу від 14.04.2010 та витяг із державного реєстру реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Будь-які інші правочини, відповідно до яких позивач набув право власності на сарай «Б», сарай «В» та прибудову, розташовані по вул. Героїв Дніпра, 29,м. Черкаси, позивачем представлені не були.

За таких обставин твердження позивача про набуття ним прав власності на це майно є безпідставним, а тому у позові слід відмовити.

Що стосується вимог позивача до другого відповідача про зобов’язання зареєструвати за Приватним підприємством «Булстат-Інвест» право власності на спірне майно судова колегія зазначає наступне.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно регулюється Тимчасовим Положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року № 66/7387.

Відповідно до приписів пунктів 2.1, 2.2 Положення для реєстрації виникнення існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення права власності на нього до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії, а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідно до пункту 1.12 Положення відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Як встановлено судовою колегією, матеріали справи не містять будь яких правовстановлювальних документів на сарай «Б», сарай «В» та прибудову, розташовані по вул.Героїв Дніпра, 29,м. Черкаси.

На підставі вказаного суд апеляційної інстанції вважає, що позивач необґрунтовано звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання Комунального підприємства „Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” здійснити реєстрацію прав власності на спірне нерухоме майно, тому приходить до висновку про відмову у позові в цій частині. Місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про припинення провадження в цій частині позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області у даній справі підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Булстат-Інвест” на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2011 у справі №11/5026/2397/2011залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2011 у справі №11/5026/2397/2011 змінити.

3.          Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2011 у справі №11/5026/2397/2011 викласти в наступній редакції:

Відмовити Приватному підприємству „Булстат-Інвест” в задоволенні позовних вимог повністю.

4.          Стягнути з Приватного підприємства „Булстат-Інвест” (18000, м. Черкаси, вул. Піонерська, 10, оф. 2, код ЄДРПОУ 36463889) в дохід Державного бюджету України 9008,25 грн. (дев’ять тисяч вісім) судового збору, недоплаченого під час звернення з апеляційною скаргою.

5.          Матеріали справи №11/5026/2397/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      Смірнова Л.Г.

Судді                                                                                          Тищенко О.В.

                                                                                          Чорна Л.В.