Постанова № 21399783, 24.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2012 № К8/162-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Моторного О.А.

суддів: Кошіля В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі - Браславській А.В.,

за участю представників:

від позивача Джиоєва Д.В.,

від відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

від третьої особи не зявились,

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2011 (суддя СкутельникП.Ф.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.»

доОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «УТІЛСЕРВІС»

провизнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю «УТІЛСЕРВІС», застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційних записів та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 (відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю «УТІЛСЕРВІС», застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційних записів та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог.

В процесі розгляду справи залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «УТІЛСЕРВІС».

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.11.2011 у задоволенні позову відмовлено повністю. Господарські витрати за даним позовом у вигляді державного мита у сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладено на ФІРМУ «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.».

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ Фірма «Т.М.М.» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апелянт вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 24.01.2012.

В судове засідання 24.01.2012 зявилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи в засідання суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду від 15.11.2011, апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача надав усні пояснення, в яких просив залишити оскаржуване рішення суду в силі, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.04.2008 між ТОВ Фірмою «Т.М.М.» (покупець) та ОСОБА_3 (продавець) з дотриманням вимог ст.ст. 100, 114, 116, 117, 147, 203, 361, 362 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ «Утілсервіс» (далі - договір), за умовами якого відповідач передав у власність позивачу належну відповідачу частину у розмірі 19,5 %, що становить 39000,00 грн., від належної відповідачу частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ «Утілсервіс» у розмірі 43 %, що становить 86000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, відступивши позивачу за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ «Утілсервіс», вчинив удаваний правочин, у звязку з тим, що діяв з прихованим умислом створити нове товариство з обмеженою відповідальністю зі схожою назвою «Утіл-сервіс» після укладення договору купівлі-продажу (відступлення) з метою використання комерційної назви ТОВ «Утілсервіс» для введення контрагентів ТОВ «Утілсервіс» в оману для забезпечення їх господарських взаємовідносин з ТОВ «Утіл-сервіс». У звязку з цим, позивач вважає недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ «Утілсервіс» та просить застосувати наслідки недійсності правочину, визнати недійсним рішення загальних зборів від 23.04.2008 ТОВ «Утілсервіс», скасувати реєстраційні записи та визнати недійсним акт заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009 внаслідок недійсності договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ «Утілсервіс».

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з вищенаведеними доводами позивача, беручи до уваги наступне.

Згідно зі ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

В ст.53 Закону України «Про господарські товариства» зазначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Відповідно до ст.147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 цього Кодексу. Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

Як вбачається з довідки АБ за № 139030 з ЄДРПОУ (а.с. 30), виданої 14.03.2008, основними видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» за КВЕД є: - 90.02.0 збирання та знищення інших відходів; - 90.03.0 прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності; - 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, товариство з обмеженою відповідальністю «Утіл-сервіс», ідентифікаційний код: 25566174, зареєстровано 07.04.1998 за адресою: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9, про що в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 07.04.1998 зроблено запис за №1331120 0000 000183, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ за №664497 (а.с. 71).

Згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Утілсервіс», ідентифікаційний код: 33008064, зареєстровано 15.10.2004 за адресою: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9, про що в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 15.10.2004 зроблено запис за № 1331102 0000 000041, що підтверджується копією виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ за № 664496 (а.с.70).

Дослідивши оригінали вищевказаних виписок, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Утіл-сервіс» за адресою: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9, зареєстровано на шість років раніше реєстрації ТОВ «Утілсервіс» за адресою: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що ТОВ «Утілсервіс» за адресою: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9, зареєстровано раніше ТОВ «Утіл-сервіс» за адресою: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9.

Крім того, наявні в матеріалах справи: дозвіл на розміщення відходів у 2009 році від 27.03.2008 за №05-3, ліміт на утворення та розміщення відходів у 2009 році від 04.07.2008, дозвіл на розміщення відходів у 2010 році від 02.12.2009 за №751-3, ліміт на утворення та розміщення відходів у 2010 році від 27.01.2010, дозвіл на розміщення відходів у 2011 році від 16.11.2010 за №712-3, ліміт на утворення та розміщення відходів у 2011 році від 12.12.2010, тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та договір оренди земельної ділянки від 27.09.2005 свідчать, що за адресою: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9, діяльністю по утворенню та розміщенню відходів на полігонні твердих побутових відходів ТОВ «Утілсервіс» займається виключно ТОВ «Утілсервіс» та за вказаною адресою будь-яка інша юридична особа, зокрема, ТОВ «Утіл-сервіс», діяльністю по утворенню та розміщенню відходів на полігонні твердих побутових відходів ТОВ «Утілсервіс» не займається.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (в редакції чинній на момент укладення договору); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав, передбачених ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, для визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ «Утілсервіс» від 23.04.2008, у звязку з тим, що вказаний договір укладений з дотриманням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Враховуючи, що позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним рішення загальних зборів від 23.04.2008 ТОВ «Утілсервіс», скасування реєстраційних записів та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009 є похідними від позовних вимог про визнання договору недійсним та враховуючи відсутність підстав для визнання останнього недійсним, господарським судом першої інстанції правомірно зазначено про відсутності підстав для застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним рішення загальних зборів від 23.04.2008 ТОВ «Утілсервіс», скасування реєстраційних записів та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009 за договором, та обґрунтовано відмовлено в задоволенні цих вимог.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і обєктивно зясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» та скасування рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2011.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2011 у справі №К8/162-11 - без змін.

2. Матеріали справи №К8/162-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддяМоторний О.А.

СуддіКошіль В.В.

Шапран В.В.