Постанова № 21399728, 23.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2012 № 9/308

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зеленіна В.О.

суддів: Чорної Л.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі:Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_1, довіреність № 112 від 21.10.2011;

відповідача:не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло України»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від29.11.2011

у справі№ 9/308 (суддя: Бондаренко Г.П.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло України»

до Приватного підприємства «Альфа-тех»

простягнення боргу 64603,70 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло України» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Альфа-тех» про стягнення боргу 64603,70 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2011 у справі № 9/308 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства “Альфа-Тех” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Світло Україна” 41559,48 грн. основної заборгованості, 9655,37 грн. штрафу, 2913,04 грн. інфляційних збитків, 1077,10 грн. трьох відсотків річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 552,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 214,98 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло України» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 у справі № 9/308 скасувати в частині відмови позивачу в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 5398,71 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 прийнято до розгляду справу № 9/308. Розгляд апеляційної скарги призначений на 23.01.2012 о 10:00.

20.01.2012 представником скаржника через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 23.01.2012 № 01-22/1/2 у справі № 9/308 у звязку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Чорну Л.В.

23.01.2012 представник відповідача, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду апеляційної скарги відповідач повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

23.01.2012 в судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

04.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Союз-Світло Україна” (продавець) та Приватним підприємством “Альфа-тех” (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №СУ-0061/1901 (надалі Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця ел. лампи (надалі за текстом Договору - „Товар") за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості згідно накладних, що є невід'ємними частинами Договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такий товар (партію товару) згідно з умовами, передбаченими Договором. Загальна кількість товару, яка продається по Договору визначається протягом строку дії Договору, з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) такого товару переданого покупцю.

Зобов'язання продавця по поставці товару згідно умов Договору виникає з моменту отримання продавцем замовлення покупця на конкретну партію Товару. Продавець протягом 24 годин з моменту отримання замовлення покупця розглядає можливість виконання замовлення покупця повністю або в частині. Після чого продавцем оформлюється та направляється на адресу покупця рахунок-фактура, яка є підтвердженням взяття замовлення до виконання. Замовлення можуть надсилатись продавцю поштою або по факсу (п. п. 1.2., 1.3. Договору).

Продавець здійснює поставку товару зі складу в м. Київ на умовах базису поставки - ЕХW (склад продавця: вул. Якутська, 8). Передача (приймання-передача) товару відбувається: - на базисі поставки ЕХW: на складі продавця по товаросупровідним документам. Датою поставки товару вважається дата фактичної передачі продавцем товару покупцеві, про що свідчить дата на накладних / товаро - транспортних накладних (п. п. 2.4, 2.5. Договору).

В п. 2.10. Договору визначено, що приймання товару здійснюється уповноваженими представниками покупця. Повноваження представників покупця на приймання товару повинні бути підтверджені довіреностями, оформленими відповідно до вимог діючого законодавства України.

Узгодженою ціною на товар Сторони вважають ціну відображену в накладних, яка зазначається в національній валюті України (гривні). Загальна сума Договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту, та загальної кількості товару, проданого у відповідності з умовами Договору (п. п. 3.1., 3.3. Договору).

Відповідно до п. п. 3.4., 3.6. Договору оплата товару проводиться у національній грошовій валюті. Форма розрахунків: безготівкова шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця в повному обсязі.

Пунктом 3.7. Договору визначено, що покупець зобовязаний сплатити за поставлений йому товар (партію товару) протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки товару продавцем.

Згідно з п. 14.1. Договору, даний Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє по 31 грудня 2011р. (включно). У випадку невиконання сторонами зобовязань, обумовлених Договором, він діє до повного виконання сторонами таких зобовязань.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується видатковими накладними, що за період з 11.01.2011 - 01.08.2011 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 96578, 14 грн.

Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

До того ж з матеріалів справи вбачається, що факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та рахунки-фактури виставлені відповідачу на оплату товару.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не мав зауважень щодо кількості та якості отриманої продукції на підставі Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується виписками по рахунках позивача відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар у розмірі 51018,66 грн.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання за Договором, але всупереч умовам Договору відповідач порушив взяті на себе зобовязання.

Таким чином, на час подання позовної заяви заборгованість відповідача складала 45559,48 грн.

Однак, після порушення провадження у справі відповідачем сплачено ще 4000 грн. боргу, а отже позивач з урахуванням зменшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача 41559,48 грн. основної заборгованості.

Сплата відповідачем заборгованості, свідчить про визнання ним боргу перед позивачем.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції в розмірі 41559,48 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару по Договору позивачем нарахована пеня в сумі 5398,71 грн., 9655,37 грн. штрафу, 2913,04 грн. інфляційних втрат, 1077,10 грн. 3% річних.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, за порушення строків сплати вартості товару, встановлених Договором, покупець зобовязаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі 1 (одного) % від суми несплаченого товару за кожен день прострочки.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що в разі, якщо покупець порушує строки сплати вартості товару, встановлені Договором та таке прострочення триває більше 10 (десяти) днів від дня, коли таке зобовязання повинно було бути виконане, покупець додатково сплачує на користь продавця штраф в розмірі 10 (десяти) % від загальної вартості товару відносно якого відбувається прострочення оплати.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9655,37 грн. штрафу, 2913,04 грн. інфляційних втрат, 1077,10 грн. 3% річних.

Проте, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені в сумі 5398,71 грн. не підлягає задоволенню, так як застосування за невиконання грошового зобов'язання і пені, і штрафу одночасно є неправомірним та суперечить приписам норм чинного законодавства, зокрема Конституції України.

Проте, зазначений вище висновок суду є помилковим з огляду на наступне.

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В свою чергу, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Проте, статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Проаналізувавши зроблені позивачем розрахунки пені, суд вважає їх правильними та обґрунтованими, так-як були здійсненні відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд зазнає, що Договір підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких зауважень і застережень та скріплений їх печатками, в судовому порядку не оскаржений.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В звязку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 у справі № 9/308 в частині відмови позивачу в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 5398,71 грн. пені прийняте з неправильним застосуванням норми процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з задоволенням у позові в цій частині.

Оскільки, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло України» підлягають задоволенню повністю, то розмір господарських витрат який підлягає достягненню з Приватного підприємства «Альфа-тех» становить 53 (пятдесят три) грн. 98 коп. державного мита та 22 (двадцять дві) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло України» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 у справі № 9/308 в частині відмови позивачу в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 5398,71 грн. пені скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватного підприємства “Альфа-Тех” (04053, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд. 7, оф. 2; код ЄДРПОУ 35894741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Світло Україна” (04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 34-А, кв. 22; код ЄДРПОУ 35961869) 5398 (пять тисяч триста девяносто вісім) грн. 71 коп. пені.

4. Достягнути з Приватного підприємства “Альфа-Тех” (04053, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд. 7, оф. 2; код ЄДРПОУ 35894741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Світло Україна” (04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 34-А, кв. 22; код ЄДРПОУ 35961869) 53 (пятдесят три) грн. 98 коп. державного мита та 22 (двадцять дві) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 у справі № 9/308 залишити без змін.

6. Стягнути з Приватного підприємства “Альфа-Тех” (04053, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд. 7, оф. 2; код ЄДРПОУ 35894741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Світло Україна” (04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 34-А, кв. 22; код ЄДРПОУ 35961869) 705 (сімсот пять) грн. 75 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

7. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 9/308 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяЗеленін В.О.

СуддіЧорна Л.В.

Іоннікова І.А.

26.01.12 (відправлено)