Рішення № 21399135, 08.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/4/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.12 Справа № 5009/99/12

Суддя Горохов І.С.

За позовом Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 180-а

до відповідача Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, 97

про стягнення 1817478,41 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: ОСОБА_1., представник дов. № 01/2072 від 27.12.2011

від відповідача: ОСОБА_2., представник за дов. 1030 від 12.09.2011

Суть спору:

Розглядається позовна заява Комунального підприємства «Облводоканал»Запорізької обласної ради до відповідача Комунального підприємства «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради про стягнення 1817478,41 грн.

Ухвалою господарського суду від 03.01.2012 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 25.01.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 08.02.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору №4/11 від 30.05.2011 позивачем у листопаді 2011 року було надано послуги з водопостачання на суму 1816602,47 грн. Відповідач свої зобовязання по договору не виконав, надані послуги не оплатив. Крім того, позивачем на несвоєчасне виконання зобовязань нараховано штрафні санкції у вигляді 726,64 грн. пені, 149,30 грн. 3% річних. Позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, у відзиві зазначив, що заборгованість утворилася у звязку зі складним матеріальним становищем. Просить зменшити розмір пені, нарахованої позивачем, на 100%. Крім того, просить розстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив, що 30.05.2011 між Комунальним підприємством «Облводоканал»Запорізької обласної ради Виробник (позивач у справі) та Комунальним підприємством «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради Споживач (відповідач у справі) укладено договір №04/11 про надання послуг з водопостачання, за умовами якого Виробник зобовязався надавати Споживачу, який є оптовим споживачем, безперебійне надання послуг з питного водопостачання в обсягах, передбачених в п. 2.1. договору та якісними нормативами , передбаченими в п. 2.3. договору, а Споживач зобовязується прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та на умовах даного договору.

Згідно з п. 8.1 договору, оплата за послуги водопостачання проводиться Споживачем грошовими коштами на підставі отриманого рахунку та акту про надані послуги в такому порядку: 40% вартості спожитих послуг до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, 60% вартості спожитих послуг до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору 30.11.2011 між сторонами підписано акт №6, згідно якого Споживачем спожито 641 909 м. куб. води.

Позивачем на оплату наданих послуг виставлено рахунок №564 від 30.11.2011 на суму 1816602,47 грн. за листопад 2011р.

Відповідач в порушення умов договору виставлений рахунок не оплачено.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до положення ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої тне вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1816602,47 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасну оплату відповідачем наданих послуг позивачем нараховано 149,30 грн. 3% річних за період з 26.12.2011р. по 26.12.2011р. та 726,64 грн. пені за період з 26.12.2011р. по 26.12.2011р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.2 договору, коли оплата у встановлений термін не проведена, Споживач зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,04% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій, 3% річних та встановлено, що розрахунок штрафних санкцій виконано вірно.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців, яке обґрунтоване тим, що КП «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради має збитки у своїй діяльності, одночасне стягнення всієї суми боргу може ще більше погіршити стан підприємства та як наслідок паралізувати його діяльність, що потягне за собою перебій у водопостачанні м. Бердянська та погіршити санітарно-епідеміологічну обстановку міста, оскільки підприємство є монополістом у сфері водопостачання та водовідведення в м. Бердянську. Крім того, передбачається, що НКРЕ через деякий час затвердить нові тарифи на воду, після чого у підприємства зявляться додаткові кошти для сплати розстроченої суми боргу.

Згідно із п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Проаналізувавши обставини, на які посилається відповідач, приймаючи до уваги матеріальний стан сторін та обставини наведені відповідачем в обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання рішення суду, а також те, що одночасне стягнення всієї суми заборгованості може призвести до неможливості виконання судового рішення у даній справі внаслідок ускладнення нормальної господарської діяльності підприємства при примусовому звернення стягнення на майно відповідача, беручи до уваги соціальну значимість підприємства для міста Бердянська, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково та розстрочити виконання судового рішення строком на чотири місяці зі сплатою заборгованості рівними частинами починаючи з лютого 2012 року.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Облводоканал»Запорізької обласної ради до відповідача Комунального підприємства «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пр. Пролетарський, 97, код ЄДРПОУ 37622628) на користь Комунального підприємства «Облводоканал»Запорізької обласної ради (69035 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-А, код ЄДРПОУ 03327115) суму основного боргу в розмірі 1816602 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч шістсот дві) грн. 47 коп., 726 (сімсот двадцять шість) грн. 64 коп. пені, 149 (сто сорок девять) грн. 30 коп. 3% річних. Розстрочити виконання рішення суду строком на 4 місяці шляхом стягнення рівними частинами починаючи з лютого 2012 року по 454369,60 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради (71112 м. Бердянськ Запорізької області, пр. Пролетарський, 97, код ЄДРПОУ 37622628) на користь Комунального підприємства «Облводоканал»Запорізької обласної ради (69035 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-А, код ЄДРПОУ 03327115) судового збору в розмірі 36349 (тридцять шість тисяч триста сорок девять) грн. 57 коп. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 13.02.2012р.