Рішення № 21399018, 06.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.12 Справа № 20/5009/7750/11

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Віст-Запоріжжя” (69000, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 48; юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 56) до Приватного акціонерного товариства “Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство “Символ” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 33-а)

про витребування майна з незаконного володіння

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 05.01.2012 р.);

ОСОБА_2. (дов. б/н від 05.01.2012 р.);

Від відповідача ОСОБА_3 (дов. б/н выд 06.02.2012р.);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про витребування з незаконного володіння відповідача металевого ангару (навісу) вартістю 37369,19 грн., площею 160 кв.м, який розташований праворуч від складу (літера В) за адресою: м. Запоріжжя, вул.Рекордна, 33А і належить ТОВ “Віст-Запоріжжя” на праві приватної власності.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/7750/11, судове засідання призначено на 11.01.2012р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 30.01.2012р., потім на 06.02.2012р.

06.02.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника відповідача судовий процес у засіданні 06.02.2012р. фіксувався за допомогою технічних засобів програмно-апаратного забезпечення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням письмового пояснення (том 1 а.с.99) стосовно змісту позовної заяви, в тому числі допущених в ній технічних помилок. Вимоги мотивовано наступним. 01.12.1998р. між ТОВ “Віст-Запоріжжя” та ЗАТ “Символ”, правонаступником якого є відповідач, було укладено договір оренди №3, відповідно до умов якого позивач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33-А, для використання під офіс, торгові площі, складські та підсобні приміщення. В подальшому сторонами підписувались додаткові угоди до даного договору, якими, в тому числі, вносилися зміни до договору щодо терміну його дії. Додатковою угодою №11 від 22.12.2010р. до договору оренди №2 від 01.12.1998р. встановлено, що він діє до 31.12.2011р. Позивач 04.11.2002р. звернувся до відповідача з листом за наданням дозволу для монтажу металевого ангару (навісу) поряд з орендованими приміщеннями, на земельній ділянці, яка була надана орендодавцю у постійне користування, та отримав згоду. На замовлення позивача згідно з договором підряду №7 від 05.11.2002р. підрядною організацією було виготовлено металевий навіс із наданих замовником матеріалів відповідно до проектної документації, вартість яких склала 12254,19 грн. У серпні 2003 року за замовленням позивача також було виконано роботи з покращення змонтованого обєкту, загальна вартість яких склала 5115,00 грн. Підрядні роботи були прийняті та повністю оплачені позивачем, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі та банківськими виписками. На даний час виготовлений та змонтований за кошти позивача обєкт - ангар (навіс) представляє собою металеву конструкцію площею 160 кв.м., яка розташована праворуч від складу (літера В) за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33-А. Зазначений ангар не є обєктом нерухомості. З 01 вересня 2011 року укладений з відповідачем договір оренди приміщень був достроково припинений, а орендовані приміщення поступово повернуті орендодавцю за актам приймання-передачі. Згідно з останнім актом від 31.08.2011р. усі орендовані приміщення були остаточно повернуті, будь-які претензії відсутні. У звязку з припиненням орендних правовідносин позивач здійснив спробу демонтувати належний йому ангар (навіс), проте зіткнувся з протидією відповідача, який заблокував виїзд зі своєї території і не дозволив вивезти належне позивачу майно. Зазначені обставини зафіксовано в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи. Листом вих.№96 від 06.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з проханням призначити дату, коли він зможе безперешкодно у присутності представників відповідача завершити демонтаж свого майна та вивезти його з території. Відповіді на цей лист позивачем не отримано. У звязку з цим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та на підставі ст.ст.387, 1212, 1213, 1215 ЦК України просить витребувати металевий ангар (навіс) з незаконного володіння ПАТ “Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство Символ”.

Відповідач у своєму письмовому відзиві стосовно позовних вимог зазначив наступне. Протягом дії договору оренди №3 від 01.12.1998р. ТОВ “Віст-Запоріжжя” належним чином виконувало зобовязання відносно внесення орендної плати. На прохання орендаря щодо зменшення розміру плати, керівництво підприємства орендодавця йшло йому на зустріч, про що підписувалися додаткові угоди. При цьому, рівень цін на послуги сторонніх організацій (тепло, електроенергія, водопостачання, інші послуги з урахуванням обовязкових податків та зборів), які оплачувалися відповідачем, постійно зростав. За результатами аудиторської перевірки за період 2010 року надано висновок, згідно з яким було виявлено різницю між сумою виставлених рахунків та фактичною вартістю. У звязку з цим, ТОВ “Віст-Запоріжжя” був виставлений рахунок на компенсацію комунальних послуг за 2010 рік на загальну суму 121644,92 грн. На момент повернення орендованих приміщень з оренди ТОВ Віст-Запоріжжя” було запропоновано викупити ангар по справедливій ціні або здійснити взаємозалік в рахунок заборгованості з орендної плати (комунальних послуг), на що було отримано усну згоду. Відповідач зазначив, що викладені у позові відомості не відповідають дійсності, а саме: щодо надання відповідачем згоди на будівництво на його території ангара, а також письмового повідомлення про намір його демонтажу, що розцінюється як самовільні дії з боку орендаря без дозвільних документів та узгоджень. У судовому засіданні представник відповідача усно пояснив, що не заперечує проти того, що спірний металевий ангар є власністю відповідача, виготовлений та змонтований за його кошти, однак вважає, що останній може його вивезти з території ПАТ “СМЕП “Символ” після здійснення розрахунків. Також пояснив, що згоден купити ангар у позивача за справедливою вартістю.

Крім того, заявив усне клопотання про проведення незалежної оцінки для встановлення справедливої вартості ангару для укладення між сторонами договору купівлі-продажу спірного ангару.

Клопотання судом відхилено, оскільки укладення договору купівлі-продажу обєкту не є предметом даного спору. У судовому засіданні позивач наполягав на позові про витребування майна і заперечив можливість на цей час укласти договір купівлі-продажу.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.1998р. між Закритим акціонерним товариством “Символ” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Віст-Запоріжжя” (Орендар, позивач у справі) був підписаний договір оренди №3, відповідно до умов якого орендодавець здає орендарю приміщення (в томі числі офісні, складські та підсобні), які розташовані по вул.Рекордній, 33-А.

Відповідно до п.1.1 пятої редакції Статуту Приватного акціонерного товариства “Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство “Символ” (відповідач у справі), зареєстрованого 27.12.1010р., останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства “Символ”.

У подальшому сторонами укладалися додаткові угоди до вищевказаного договору оренди, якими вносилися зміни, зокрема, щодо розміру орендної плати, розміру загальної площі орендованих приміщень, а також терміну дії договору. Згідно з додатковою угодою №11 від 22.12.2010р. сторонами узгоджено, що договір діє до 31.12.2011р.

Матеріали справи свідчать, що ЗАТ “Символ” до реорганізації 22.11.1994р. було Спеціалізованим монтажно-експлуатаційним орендним підприємством “Символ” і є його правонаступником (розпорядження голови Запорізької РДА від 22.11.94р. №611р.). Згідно з договором купівлі-продажу державного майна №126 від 27.06.1994р. та актом передачі державного майна від 22.08.1994р. СМЕП “Символ” придбав у власність цілісний майновий комплекс за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33-А, про що отримав свідоцтво право власності від 02.12.1994р. №73. Також 13.06.2000р. ЗАТ “Символ” видано державний акт ІІ-ЗП №000587 на право постійного користування 0,8545 га землі за вказаною адресою для функціонування виробничої бази.

Листом №229 від 04.11.2002р. (том 1 а.с.34) ТОВ “Віст-Запоріжжя” звернулося до директора ЗАТ “Символ” із проханням надати дозвіл на монтаж на території підприємства, виготовленого за власний рахунок металевого ангару площею 160 кв.м., поруч із орендованим складом. На даному листі міститься резолюція “Узгоджено”, яку, як пояснив позивач, поставив діючий на той час директор відповідача.

Позивачем до матеріалів справи надано завірені копії документів: договір підряду №7 від 05.11.2002р., перелік матеріалів, акти приймання виконаних робіт за грудень 2002р. лютий 2003р. (том 1 а.с.35-39), оригінали яких оглянуто судом. Відповідно до цих документів, ТОВ “Віст-Запоріжжя” було замовлено підрядній організації роботи з виготовлення з власних матеріалів металевого навісу розміром 160 кв.м. та його монтажу за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33-А, які було повністю виконано. Згідно з актом приймання виконаних роботи за серпень 2003р. (том 1 а.с.40) позивачем також було прийнято замовлені роботи з додаткового облаштування вказаного ангару. Загальна вартість виготовлення та монтажу зазначеного ангару (навіс) склала 37369,19 грн., в тому числі вартість матеріалів, робіт, покращень обєкта (банківські виписки том 1 а.с.41-49). Металевий ангар з первинною вартістю 32254,19 грн. було поставлено на баланс ТОВ “Віст-Запоріжжя” 01.04.2003р., присвоєно інвентарний номер (інвентарна картка №203, том а.с.101), після здійснення поліпшень вартістю 5115 грн. до інвентарної картки 30.08.2003р. внесено відповідний запис.

Відповідно до представлених доказів та наданих сторонами пояснень, у звязку зі зміною керівництва орендодавця між сторонами виник конфлікт, який призвів до прийняття рішення про припинення орендних правовідносин. Орендуємі приміщення були поступово повернуто Орендодавцю (акти від 18.07.11р., 22.07.11р, 31.07.11р. 05.08.11р., 08.08.11р., 31.08.11р. том 1 а.с.63-68). За актом приймання-передачі від 31.08.2011р. до договору оренди №3 від 01.12.1998р. було остаточно повернуто орендовані приміщення. В пункті 3 акту зазначено, що всі орендовані площі по договору передані орендодавцю.

У матеріалах справи міститься лист вих.№96 від 06.09.2011р. (том 1 а.с.71) “Щодо повернення майна”, згідно з яким ТОВ “Віст-Запоріжжя” просило керівництво ПАТ “СМЕП “Символ” повідомити дату, коли можливо безперешкодно здійснити демонтаж належного позивачу ангара та вивезти його з території підприємства відповідача. Направлення цього листа та вручення його 14.09.2011р. представнику ПАТ “СМЕП “Символ” підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення від 06.09.2011р. та поштовим повідомленням про вручення (том 1 а.с.72-73).

У грудні 2011 року ТОВ “Віст-Запоріжжя” звернулося з позовом про витребування з незаконного володіння ПАТ “СМЕП “Символ” металевого ангар (навісу), за яким господарським судом Запорізької області порушено провадження у даній справі. В підтвердження своїх вимог позивач надав, в тому числі, копію постанови Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про відмову в порушення кримінальної справи.

Судом досліджено оригінали відмовного матеріалу, витребуваного у Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, які свідчать, що 31.08.2011р. через оператора 102 надійшло повідомлення про конфлікт за адресою м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33-а. За результатами перевірки даного повідомлення, з виїздом на місце працівника міліції, зібраних матеріалів та пояснень свідків було зясовано, що особи, які діяли від імені ТОВ “Віст-Запоріжжя”, намагалися демонтувати та вивезти металоконструкцію з території ПАТ “СМЕП “Символ” за вказаною адресою. У звязку з тим, що роботи здійснювалися без будь-якого узгодження, ТОВ “Віст-Запоріжжя” було заблоковано виїзд із території та викликано наряд міліції. За наслідками проведеної перевірки та встановлених обставин, оперуповноваженим Орджонікідзевського РВ ЗМУ було винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України у звязку з тим, що правовідносини мають цивільно-правовий характер.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Предметом розгляду є позовні вимоги про витребування майна, яке було влаштовано позивачем на земельній ділянці в межах охоронюваної території відповідача поряд із орендованими у останнього приміщеннями, а саме: металевого ангару (навісу) вартістю 37369,19 грн., площею 160 кв.м, який розташований праворуч від складу (літера В) за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33А, який виготовлений за кошти позивача та є його власністю. Належність позивачу на праві власності спірного обєкту відповідач не заперечив. Згідно з представленим позивачем фотографічним зображенням цього майна (том 1 а.с.50), воно являє собою конструкцію з металевими покрівлею, стінами та воротами, яка не має фундаменту і може бути демонтована. Відповідно до наданої викопіровки з технічного паспорту (том а.с.60-61) позначено місцезнаходження металевого ангару, який розташований праворуч від будівлі складу літ.В за вказаною адресою.

Статтями 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Предметом даного позову є вимога про повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Згідно з ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1,3 статті 1212 глави 83 ЦК України, якою обґрунтовано позовні вимоги, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Із змісту цієї норми слідує, що для встановлення чи набула особа відповідного зобовязання, передбаченого ст.1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарсько-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищенаведеними матеріалами справи повністю підтверджуються викладені у позові обставини, в тому числі право власності ТОВ “Віст-Запоріжжя” на спірне майно, його вартість, факт вибуття цього майна з володіння позивача та факт його знаходження у незаконному володінні відповідача. Відповідач факт належності спірного майна позивачу не оспорив, визнав, доказів у підтвердження наявності правових підстав для утримування цього майна не надав.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві та надані ним докази, не мають значення для вирішення даного спору по суті та не спростовують висновків суду. ПАТ “СМЕП “Символ”, який вважає, що його права порушені наявністю заборгованості за комунальні послуги, не позбавлено можливості із зазначених ним підстав звернутися до суду в окремому позовному провадженні.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 1411,50 грн. судового збору, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства “Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство “Символ” (69035, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33-А, код ЄДРПОУ 20503714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Віст-Запоріжжя” (69000, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 48; юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 56; код ЄДРПОУ 24906389) металевий ангар (навіс) вартістю 37369,19 грн., площею 160 кв.м, який розташований праворуч від складу (літера В) за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33А.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство “Символ” (69035, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 33-А, код ЄДРПОУ 20503714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Віст-Запоріжжя” (69000, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 48; юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 56; код ЄДРПОУ 24906389) суму 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 10.02.2012р.