Рішення № 21398854, 02.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.12 Справа № 20/5009/7405/11

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя За позовом: Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області (70100, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Горького, 13) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Позивач: Новомиколаївська районна державна адміністрація Запорізької області (70100, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Космічна, 3)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія Запоріжжя” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Г)

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від прокурора Романов Р.О. (посвідчення № 83);

Від позивача ОСОБА_1. (довіреність № 1615/01-11 від 07.06.2011р.);

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007р., укладеного між Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія Запоріжжя”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/7405/11, судове засідання призначено на 19.12.2011 р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 10.01.2012 р., потім на 23.01.2012р. Ухвалою суду від 23.01.2012р. у порядку ч.3 ст.69 ГПК України за заявою прокурора строк вирішення спору у справі продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 02.02.2012р.

02.02.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор та позивач підтримали вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано наступним. За результатами проведеної прокурорської перевірки додержання земельного законодавства встановлено, що в порушення умов договору оренди земельної ділянки водного фонду від 07.02.2007р., укладеного між Новомиколаївською райдержадміністрацією та ТОВ “УГМК-Запоріжжя”, останнє не використовує земельну ділянку, яка є обєктом оренди, за цільовим призначенням, а саме: для рибогосподарських потреб. Зазначене підтверджується актом перевірки Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства від 12.05.2011р. та актом перевірки Держекоінспекції в Запорізькій області від 23.06.2011р., згідно з якими встановлено, що водоймище, розташоване на земельній ділянці, перебуває у спорожнілому стані, дно вкрито рослинністю, що свідчить про відсутність будь-якого використання цієї ділянки. Позов обґрунтовано ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, п.п.5.1., 9.4 договору оренди земельної ділянки, ст.ст.13, 15, 24, 25, 32 Закону України “Про оренду землі”, ч.1 ст.626, ч.2 651 ЦК України, ст.193 ГК України.

Представник відповідача у судові засідання не зявлявся, витребувані судом документи не представлені. Про місце та час судових засідань повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69106, м.Запоріжжя, вул.Фінальна, 1-Г. Згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана уповноваженим представником ТОВ “Українська гірничо-металургій компанія“ завчасно до дати судового засідання, призначеного на 19.12.2011р., а саме: 01.12.2011р. Будь-яких заяв, клопотань, заперечень по суті позовних вимог від відповідача не надходило.

Згідно з п.п.3.9.1, 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких дослідженні в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2007р. між Новомиколаївською районною державною адміністрацією (Орендодавець, позивач) та ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія “ (Орендар, відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Згідно з п.2.1 договору загальна площа переданої в оренду земельної ділянки складає 8,8456 гектарів земель водного фонду (кадастровий номер 2323684000:01:002:0001), в контурі №305, з них: 2,2022 га під водним дзеркалом, 6,5669 га прибережна смуга та 0,0765 га під гідротехнічною спорудою. Договір укладено на сорок девять років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Передача земельної ділянки здійснюється не пізніше 7 банківських днів після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (п.п.3.1, 6.2, 15.1).

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.04.2007р. за №040727400001.

Актом прийому-передачі, який підписаний сторонами 19.04.2007р., земельна ділянка передана в користування Орендаря. Згідно з Актом Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий номер 2323684000:01:002:0001 загальною площею 8,8456 га, в тому числі під ставком 2,2022 га, під прибережною захисною смугою (болото) 6,5669 га, під гідротехнічною спорудою (дамба) 0,0765 га.

Згідно з ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Приписами ст.2 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України договір є підставою виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку).

Згідно з ст. ст.525, 526 ЦКУкраїни зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Предметом спору є розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007р. Підставою для розірвання договору є факт не використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.ст.18,19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а)землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е)землі лісогосподарського призначення; є )землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч.1 ст.58, ч.1 ст.59 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Пункт “а” частини 1 ст.96 Земельного кодексу України передбачає обовязок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Пленум Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” в п.п.2.20-2.21 розяснив, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України “Про оренду землі”, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України. У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України “Про оренду землі”.

Статтями 31, 32 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до приписів ст.ст.24, 25 Закону України ”Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобовязаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені в ст.ст.141, 143 Земельного кодексу України.

Відповідно до підпункту ”ґ” ст.141, підпункту ”а” ст.143 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, в тому числі примусового (в судовому порядку) є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно з ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до розділу 5 спірного договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007р. встановлено умови використання земельної ділянки. Так, за цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до земель водного фонду і передавалася в оренду для рибогосподарських потреб. Умовою збереження стану обєкта є забезпечення орендарем умов, за яких не буде погіршуватися стан земельної ділянки. В пункті 8.1 визначено, що обмеженням на орендовану земельну ділянку є зміна цільового призначення.

Згідно з пунктом 9.1 договору Орендар зобовязався, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому порядку; забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Орендодавець відповідно до п.9.1 має право здійснювати контроль за цільовим використанням земельної ділянки орендарем.

В пункті 12.3 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: - за взаємною згодою сторін; - за рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вказаної статті ЦК України сторона має право вимагати розірвання договору також з інших підстав, що прямо встановлені законом, зокрема, законом, що регулює спірні земельні правовідносини, а також договором.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом, спеціалістами Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства (Акт від 12.05.2011р.) та Державної екологічної інспекції в Запорізькій області (Акт від 23.06.2011р.), проведено перевірки дотримання ТОВ “УГМК Запоріжжя” вимог водного та природоохоронного законодавства, якими, зокрема, було встановлено, що між ТОВ “УГМК-Запоріжжя” та Новомиколаївською районною державною адміністрацією 07.02.2007р. було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років, а також договір оренди водного обєкту загальнодержавного значення від 01.03.2007р. площею 2,2 га строком на 24 роки з метою риборозведення. Ставок знаходиться на р.Солона басейну р.Верхня Терса на відстані 0,5 км від села Підгірне. Станом на час проведення перевірок земляна дамба ставка по центру прорвана, водовипускна споруда відсутня; на момент обстеження чаша ставка пуста (без води), ложе ставка сухе, заросло травяною рослинністю.

Судом встановлено, що 10.01.2012р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі №17/5009/7278/11 про задоволення позовних вимог прокурора Новомиколаївського району про розірвання договору надання водних обєктів загальнодержавного значення, розташованих на території Новомиколаївського району в користування на умовах оренди від 01.03.2007р., укладеного між Новомиколаївською районною державною адміністрацією та ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія Запоріжжя”. В рішенні встановлено, що відповідно до умов спірного договору було обумовлено, що орендодавець має право достроково розірвати договір у разі не використання за призначенням водоймища протягом року з дня набуття права користування, невикористання правил експлуатації ставків і гідротехнічних споруд. На час розгляду даної справи, рішення суду від 10.01.2012р. у справі №17/5009/7278/11 ніким не оскаржено та набрало законної сили.

Встановлений судом факт зруйнованості дамби, спорожненості водного обєкту ставка, розташованому на земельній ділянці, наявність на ній травяної рослинності доводить, що земельна ділянка не використовується відповідачем за цільовим призначенням.

Слід зазначити, що додатком до Акту перевірки Державної екологічної інспекції в Запорізькій області від 23.06.2011р. є письмове пояснення голови Підгірненської сільської ради, на території якої (за межами населеного пункту) знаходиться земельна ділянка, згідно з яким ставок був обезводнений у 2000 році внаслідок стихійного лиха, під час якого водою прорвало дамбу, і ТОВ “УГМК-Запоріжжя” у 2007 році взяло його в оренду без води, однак ніяких відновлювальних та інших видів робіт не проводилося.

Однак, належні докази в підтвердження даного факту відсутні. Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007р. та акту приймання-передачі обєкту оренди в оренду передавалася земельна ділянка, в тому числі 2,2022 га під водним дзеркалом ставку. В акті зазначено, що земельна ділянка перебуває у незадовільному стані, однак якого саме характеру не вказано. Спеціальних умов щодо необхідності проведення будь-яких відновлювальних робіт договір не містить. Разом з тим, отримавши у користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб (п.5.1,5.2), погодившись, що земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п.2.4), відповідач зобовязаний використовувати її за цільовим призначенням.

Відповідач викладені у позовній заяві обставини та доводи прокурора і позивача не спростував, доказів у підтвердження належного виконання своїх зобовязань за договором щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням не надав.

Таким чином, оскільки судом встановлений факт невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007р. у частині використання її за цільовим призначенням, останнім не додержуються вимоги щодо утримання земельної ділянки в належному стані. Невиконання вищезазначених умов є істотним порушенням умов договору, тому вимоги про розірвання даного договору є обґрунтованими, засновані на законі та підлягають задоволенню.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача в доход бюджету слід стягнути суму 941 грн. судового збору, оскільки спір доведений до суду внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 07.02.2007р., укладений між Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія Запоріжжя”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія Запоріжжя” (69106, м.Запоріжжя, вул.Фінальна, 1-Г, код ЄДРПОУ 32860987) в доход Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р №31215206783007) суму 941 (девятсот сорок одна) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 07.02.2012р.