ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.02.12 р. Справа № 23/214
за позовом: Одеської залізниці м. Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Центральна збагачувальна фабрика ”Курахівська” с. Курахівка
про стягнення 20035 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: не зявились
Від відповідача: ОСОБА_1. - за довіреністю
В засіданні, яке відбулось 01.02.2012р., згідно ст.77 ГПК України
оголошувалась перерва до 06.02.2012р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Одеська залізниця м. Одеса, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Центральна збагачувальна фабрика ”Курахівська” с. Курахівка, про стягнення 20 035 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній № 48449144 масу вантажу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
-відправлення відповідачем у серпні 2011р. зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Ладижин Одеської залізниці за залізничною накладною № 48449144 у вагоні № 56615040 вантажу - ”концентрат вугільний вологий”;
-здійснення на станції Знамянка Одеської залізниці перевірки маси вантажу, що прибув у вагоні № 56615040, внаслідок якої було виявлено, що фактична маса вантажу нетто на 9800кг менше, ніж зазначено у накладній № 56615040;
-засвідчення вищевказаної обставини комерційним актом АА № 021072/763/19 від 23.08.2011р.;
-ст.ст. 307, 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 920, 925 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України, Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 (далі - Правила складання актів).
Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне: в порушення Правил складання актів комерційний акт АА № 021072/763/19 складено наступного дня після виявлення різниці в масі вантажу; ваги станції Знамянка, на яких здійснювалась перевірка маси вантажу у спірному вагоні, згідно технічного паспорту прийняті до експлуатації у 1967р., термін їх експлуатації складає 12 років, а висновку Державного стандарту про подальшу експлуатацію ваг немає.
Крім того, відповідач звернув увагу суду на можливість зменшення розміру штрафу до розміру однієї провізної плати, що передбачено ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
19.08.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю ”Центральна збагачувальна фабрика ”Курахівська” (вантажовідправник) зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Ладижин Одеської залізниці відвантажив на адресу Ладижинської ТЕС (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 48449144 у вагоні № 56615040 вантаж - ”концентрат вугільний вологий”. При оформленні перевізних документів, зокрема, в залізничній накладній № 48449144 у вищевказаному вагоні відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 71000кг, тара - 21400кг.
Навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника прийомоздавальник ОСОБА_2 у відповідності до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
При прийманні поїзда № 2287, у складі якого був вагон № 56615040, 22.08.2011р. на станції Знамянка Одеської залізниці в результаті зважування на тензометричних динамічних вагах виявлено невідповідність відомостей, зазначених відповідачем в накладній № 48449144 фактичним параметрам. Працівниками станції 22.08.2011р. складений акт загальної форми № 24117, а вагон був відчеплений для проведення контрольного переважування на статичних вагах.
23.08.2011р. при контрольному переважуванні вагону № 56615040 з вантажем на 150-тонних вагонних вагах станції Знамянка виявилось: вага брутто - 84 100кг, тара з брусу - 22 900кг, нетто - 61 200кг, що менше проти даних залізничної накладної на 9 800кг; в документі вказана тара 21400кг, яким способом визначена не вказано, фактично на вагоні на брусі тара 22900кг.
За фактом невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 48449144, складено комерційний акт АА № 021072/763/19 від 23.08.2011р., де зазначено: навантаження навалом нижче бортів 400мм; в вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті; просипання вантажу відсутнє; на поверхні вантажу ознак крадіжки не виявлено; каток не застосовувався; на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє.
Посилання відповідача на той факт, що в порушення Правил складання актів комерційний акт АА № 021072/763/19 складено не в день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом, а наступного дня після виявлення різниці в масі вантажу, суд до уваги не приймає, оскільки п.4 вищевказаних Правил передбачено, що у разі неможливості скласти комерційні акти в терміни, указані в цьому пункті, вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Відповідач звернув увагу суду на те, що згідно технічного паспорту на вагонні ваги станції Знамянка, на яких здійснювалась перевірка маси вантажу у спірному вагоні, термін експлуатації цих ваг складає 12 років, а до експлуатації цей засіб ваговимірювальної техніки прийнятий у 1967р. Тобто, на думку відповідача, вищевказані ваги не придатні до зважування вантажів, які перевозяться залізничним транспортом.
Однак, вищевказана думка спростовується матеріалами справи, оскільки в технічному паспорті на вагонні ваги станції Знамянка містяться відповідні записи про повірку та контроль придатності цього засобу ваговимірювальної техніки для зважування вантажів.
На станції призначення Ладижин Одеської залізниці під час перевірки маси вантажу різниці проти комерційного акту АА № 021072/763/19 від 23.08.2011р. не виявлено, про що в розділі “Є” зроблена відповідна відмітка згідно до п.12 Правил складання актів.
Згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. В даному випадку норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме 1 420кг, що менше виявленої недостачі - 9 800кг.
Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту залізниць України. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначену у залізничній накладній № 48449144 маси вантажу у вагоні № 56615040 позивач нарахував відповідачу як вантажовідправнику штраф в розмірі 20035 грн. із розрахунку: 4 007 грн. (провізна плата) х 5. Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд встановив, що він відповідає вимогам Статуту залізниць України.
Під час розгляду справи відповідач просив суд зменшити розмір штрафу до розміру однієї провізної плати, яка складає 4 007 грн., на підставі ч.2 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України. Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що неправильне зазначення маси вантажу в накладній № 48449144 не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків в розумінні ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України.
Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Враховуючи, що допущене відповідачем порушення не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків, суд, користуючись своїм правом, закріпленим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 1 провізну плату, тобто до суми 16028 грн. В решті вимог щодо стягнення штрафу суд позивачу у позові відмовляє.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 216, 233, 306-308 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Центральна збагачувальна фабрика ”Курахівська” (с. Курахівка, вул. Орджонікідзе, 1а, р/р 26003301490851 в філії відділення ПІБ в м. Селидове, МФО 334312, ЄДРПОУ 33959754) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ ”Експрес-банка”, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) - 16028 грн. штрафу та 1411 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
В судовому засіданні 06.02.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2012р.
Судове рішення № 21398736, Господарський суд Донецької області було прийнято 06.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 23/214. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: