Рішення № 21398588, 06.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.12 р. Справа № 37/361

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл”, м. Донецьк, ідентифікаційний номер 25114650

про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 57 024,87 грн., пені в сумі 2506,84 грн. та штрафу в сумі 5702,49 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1(за довіреністю №4 від 11.01.2012р.);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 10.01.2012р. на 24.01.2012р., з 24.01.2012р. на 06.02.2012р.

У судовому засіданні 06.02.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 57 024,87 грн., пені в сумі 2506,84 грн., штрафу в сумі 5702,49 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3667/2009 від 17.03.2009р. з орендної плати за період з січня 2011р. по серпень 2011р. включно, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3667/2009 від 17.03.2009р. з додатковими угодами та додатками, розрахунок орендної плати, акт приймання - передачі майна, довідку про надходження орендної плати, листи №11-06-03-09391 від 20.09.2011р., №11-06-03-11182 від 30.09.2010р. та №11-06-03-08491 від 05.08.2009р., рішення Господарського суду Донецької області у справах №30/62пд від 16.08.2011р., №40/27 від 12.04.2011р., №37/186 від 08.11.2010р., розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 16, 526, 638, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, та на виконання вимог суду і на підтвердження своєї позиції були надані додаткові документи (а.с.а.с.61-75) для залучення до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання без пояснення причин не зявлявся, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.а.с.45-47), достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Згідно правової позиції, викладеної в п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення Відповідача вважається належним.

У судовому засіданні 06.02.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсягу та наполягав на вирішенні справи за наявними документами.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та неявка його представника без пояснення причин попри належне повідомлення у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з надання підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від перебування сторони за визначеним місцем знаходження і її бажання здійснювати процесуальні права.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідач (Орендар) укладено договір оренди №3667/2009 (а.с.а.с.22-27), згідно п.п.1.1, 1.2. і 10.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нерухоме державне майно частину вбудованого приміщення овочесховища (літ Д-1) загальною площею 608,7 кв.м. та ділянку асфальтового змощення загальною площею 1500,00кв.м. за адресою: м. Донецьк, вул. Весняна, 9, що знаходиться на балансі Донецької виправної колонії №124 УДДУПВП в Донецькій області (Балансоутримувач) вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.09.2008р. і становить за незалежною оцінкою 606433,00грн., для здійснення промислової діяльності: заготівлі, переробки металобрухту чорних та кольорових металів, строком до 11.03.2012р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - січень 2009р. становить 8232,00 грн. без ПДВ а.с.28), що підлягає корегуванню щомісячному інфляційному коригуванню, до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% і 50% відповідно щомісяця не пізніше 15 числа.

Умовами п. 3.7. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення, а в п.3.8. за прострочення сплати орендної плати не менш ніж три місяці встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до умов п. 2.1. договору, 17.03.2009р. обєкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.29).

28.10.2009р. та 24.06.2010р. між сторонами укладені додаткові угоди, якими внесені зміни та доповнення до істотних умов договору (а.с.а.с.18, 20) відносно розміру орендної плати, а саме запроваджено тимчасове (з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.) визначення розміру орендної плати із розрахунку за базовий місяць грудень 2009р. в розмірі 4049,81грн. та змінено розподіл орендної плати між державним бюджетом і балансоутримувачем з 50% на 50% до 70/% на 30% відповідно.

Листом №11-06-03-11182 від 30.09.2010р. (а.с.а.с.14, 15) Орендодавець намагався в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України відмовитися від договору оренди №3667/2009 від 17.03.2009р., проте означене повідомлення не було отримане Орендодавцем (а.с.13).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.11.2010р. у справі №37/186 (а.с.а.с.36-40), яке залишене без змін за результатами апеляційного перегляду згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.01.2011р.(а.с.а.с.61-66), задоволені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл” в частині стягнення заборгованості за договором оренди №3667/2009 від 17.03.2009р. за період з липня 2009р. по серпень 2010р. в сумі 60436,87грн., а також нарахованої пені в сумі 4070,98грн. та штрафу в розмірі 19656,63грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. у справі № 40/27 (а.с.а.с.33-35), яке залишене без змін за результатами апеляційного перегляду згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. (а.с.а.с.69-70) були задоволені позовні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл” в частині стягнення заборгованості за договором оренди №3667/2009 від 17.03.2009р. за період з вересня по грудень 2010р. в сумі 12263,68грн., а також нарахованої пені в сумі 247,84грн. та штрафу в сумі 1226,36грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.08.2011р. у справі № 30/62пд (а.с.а.с.30-32), яке, згідно відомостей програми «Діловодство спеціалізованого суду» не оскаржувалося, були задоволені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл” про розірвання договору оренди №3667/2009 від 17.03.2009р. та зобовязання повернути орендоване державне майно.

Позивач листом №11-06-03-09391 від 20.09.2011р. (а.с.а.с.11, 12) звернувся (а.с.а.с.9, 10) до Відповідача з проханням погасити заборгованість з орендної плати, яка станом на 16.09.2011р. визначалася сумою 57024,87грн., та надіслав акт звіряння розрахунків (а.с.12). У звязку із ігноруванням означеної вимоги та невиконанням грошових зобовязань з орендної плати за період з січня 2011р. по серпень 2011р. включно в сумі 57024,87 грн., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши на вказану суму заборгованості пеню в розмірі 2506,84 грн. та штраф в розмірі 5702,49 грн.

Згідно наданого Позивачем розрахунку орендної плати за договором оренди №3667/2009 від 17.03.2009р. (а.с.12) за підписом начальника відділу обліку орендної плати станом на 16.09.2011р. заявлена до стягнення заборгованість не погашена.

Відповідач відзиву та доказів погашення або відсутності спірного зобовязання з інших підстав не надав та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акт звірення розрахунків, складеного (а.с.а.с.73-75) та надісланого (а.с.а.с.71, 72) Позивачем на виконання вимог суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованих штрафних санкцій.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №3667/2009 від 17.03.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №3667/2009 від 17.03.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежів з орендної плати не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним на користь Державного бюджету та Балансоутримувачу відповідно до умов п. 3.6. договору №3667/2009 від 17.03.2009р. за період користування, у тому числі - з січня по серпень 2011р. включно до моменту припинення означеного договору в порядку ч.5 ст. 188, ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України у звязку із розірванням за рішенням Господарського суду Донецької області у справі №30/62пд, адже за змістом ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України виключно в межах строку договору Орендодавець управнений нараховувати орендні платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного (у тому числі припинення грошових зобовязань у інший, аніж виконання, спосіб) виконання грошових зобовязань, за визначений Орендодавцем період користування (формування стягуваної заборгованості) не було здійснено у повному обсягу орендних платежів за розглядуваний період з січня по серпень 2011р. (який не був предметом розгляду у згаданих вище попередніх судових справах між цими ж сторонами), що кваліфікується судом як порушення відповідних грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши правильність розрахунку позовних вимог в цій частині, суд задовольняє їх у повному обсягу в сумі 57024,87 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, тоді як штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені та штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 3.7. і п. 3.8. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду нарахування, тривалість прострочення платежу, суд, з урахуванням визначення розміру заявленої до стягнення пені із дотриманням ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, та за період стягнення, визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, здійснивши перерахунок за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 2506,84 грн.

В свою чергу, здійснена судом перевірка розрахунку вимог щодо штрафу вказує на обґрунтованість стягнення з цієї підстави визначених 5702,49 грн.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані із сплатою судового збору стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 25114650) про стягнення заборгованості в сумі 57 024,87 грн., пені в сумі 2 506,84 грн. та штрафу в сумі 5 702,49 грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 25114650) на користь державного бюджету (р/р 31113094700005, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач УДК у Калінінському районі м. Донецька Головне управління державного казначейства України у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016) заборгованість в розмірі 57 024,87 грн., пеню в сумі 2 506,84 грн. та штрафу в сумі 5 702,49 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 25114650) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) судовий збір в розмірі 1411,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2012р.

Суддя Попков Д.О.