Рішення № 21398585, 06.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.12 р. Справа № 19/140

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тимченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Виконавчого комітету Донецької міської ради, ідентифікаційний код 04052844

до відповідача: Приватного підприємства „Твій дім”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31582680

про стягнення заборгованості в сумі у розмірі 13 889,60 грн., інфляційне збільшення заборгованості 288,20 грн., 3% річних 97,42 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №01/13-5699 від 04.11.2011р.);

від Відповідача не зявився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 20.12.2012р. на 23.01.2012р., з 23.01.2012р. на 06.02.2012р.

У судовому засіданні 06.02.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Донецької міської ради, (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Твій дім”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі у розмірі 13 889,60 грн., інфляційне збільшення заборгованості 288,20 грн., 3% річних 97,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором № 14 від 18.03.2009р., внаслідок чого виникла стягувана заборгованість за період з травня 2009р. по листопад 2011р. та підстави для нарахування інфляційного збільшення та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав Рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №113/5 від 18.03.2009р., дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №001102 від 18.03.2009р.; договір № 14 від 18.03.2009року з додатком; листи 02/12-3034 від 23.05.2011р., 01/12-3481 від 22.06.2011р., №01/12-4445 від 18.08.2011р., №01/12-4838 від 22.09.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 16 Закону України „Про рекламу”, „Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, „Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Донецька”, затвердженим рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 21.09.2011р. №242, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.31-36), а також заява в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України про зміну розміру позовних вимог від 24.01.2012р. (а.с.а.с.40-41) у звязку із помилково невірно розрахованих інфляційних збільшень та суми 3% річних, якою остаточно вимагав стягнення: заборгованості в сумі у розмірі 13 889,60 грн., інфляційне збільшення заборгованості 288,20 грн., 3% річних 97,42 грн.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів припинення/відсутність спірних грошових зобовязань не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.а.с.22-23), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Згідно правової позиції, викладеної в п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засідання 06.02.2012р. представник Позивача наполягав на задоволені вимог, викладених в заяві від 24.01.2012р. (а.с.а.с.40-41).

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради №113/5 від 18.03.2009р. (а.с.9), вирішено надати Приватному підприємству «Твій дім» дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на умовах виконання ним п.3 Рішення.

Відповідно до п. 3.1 Рішення Приватне підприємство «Твій дім» повинно у дводенний строк з дати винесення рішення укласти з власником місця розміщення рекламної конструкції договір про надання в користування місця для розміщення спеціальної рекламної конструкції та її подальше експлуатування.

18.03.2009р. між Позивачем (Виконком) та Відповідачем (Розповсюджувач реклами) був укладений договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних рекламних конструкцій №14 (а.с.а.с.11-13), відповідно до п.1.1., 2.1. якого Виконком згідно із виданим на підставі рішення №113/5 дозволом (а.с.10), надає Розповсюджувачу реклами за встановлену цим договором плату в користування 1 місце, яке перебуває у комунальній власності, за адресою, що визначена у наданому Дозволі, для розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами, зі строком дії з 18.03.2009р. по 18.03.2014р.

За змістом п.3.1.4. договору Виконком, серед іншого, управнений розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку порушення Розповсюджувачем реклами умов цього договору, при цьому, згідно п. 6.1.2. скасування дозволу є підставою для припинення дії договору.

Згідно з розділу 4 договору №14 від 18.03.2009р. сторони визначили умови щодо розміру плату та порядку розрахунків, своєчасне і повне здійснення яких п. 3.4.19. віднесено до обовязків Розповсюджувача реклами, а саме:

- розмір платежів за цим договором становить 1440,93грн. без ПДВ за квартал, 5763,74грн. без ПДВ за рік, які вносяться Розповсюджувачем реклами на визначений в п. 4.4. рахунок до 15 числа першого місяця поточного кварталу починаючи з 18.03.2009р. (п.п.4.1., 4.2.);

- починаючи з 18.03.2009р. до 31.03.2009р. включно розмір платежу за договором становить 224,14грн. без ПДВ.

При цьому, в п. 4.7. сторони визначили, що Розповсюджувач реклами не звільняється від внесення платежів за цим договором за відсутності рекламного засобу в місці розміщення рекламної конструкції.

Виходячи із змісту наданого 18.09.2009р. на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №113/5 дозволу (а.с. 10) Відповідачеві було дозволено розміщення зовнішньої реклами постер з каркасно-металевого профілю, заповненого акрилом, розміром 1,20 х 1,80 м , площа місця розташування 2,20 кв.м., у кількості 1 конструкції за адресою: м. Донецьк, б.Шахтобудівників, 16, зі строком дії до 18.03.2014р.

Листом №01/12-3034 від 23.05.2011р. (а.с.15) Позивач повідомив Відповідача про наявність заборгованості станом на 15.05.2011р. за 1 квартал 2011р., а також за квітень, травень 2011р. у сумі 2401,55 грн. та за 2009р. в сумі 3546,93 грн., за 2010р. -5763,72 грн. Як вбачається із змісту наданої Виконавчим комітетом казначейської виписки (а.с.а.с.49, 50) Відповідачем на виконання своїх грошових зобовязань за договором було 22.12.2009р. перераховано лише 1000грн.

Позивач ще неодноразово повідомляв Відповідача про наявну заборгованість листами 01/12-3481 від 22.06.2011р. (а.с.16), №01/12-4445 від 18.08.2011р. (а.с.17), №01/12-4838 від 22.09.2011р.(а.с.18), а рішенням №304 /4 від 16.11.2011р. скасував наданий Відповідачеві дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, яке надіслав останньому 04.01.2012р. (а.с.48)

У звязку із невиконанням грошових зобовязань за період з травня 2009р. по листопад 2011р. Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційної індексації, остаточно вимагаючи згідно заяви від 24.01.2012р. (а.с.а.с.40-41) стягнення заборгованості в сумі у розмірі 1 889,60 грн., інфляційної індексації 288,20 грн., 3% річних 97,42 грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів, а надіслані Позивачем акти звіряння-розрахунків (а.с.а.с.31-36) були повернуті поштою (а.с.36а), хоча і надсилалися за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених грошових вимог Позивача, оскільки їх обєднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором).

В свою чергу, судому розглядаються вимоги в редакції заяви від 24.01.2012р., яка кваліфікується судом як заява про зміну розміру позовних вимог, що Позивач цілком управнений здійснювати до прийняття рішення у справі згідно положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про рекламу”, Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. інших нормативних актів, та умовами укладеного між ним договору про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних рекламних конструкцій №14 від 18.03.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу” порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, яке перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, згідно п. 32 Типових правил та п. 33 Положення означена плата визначається договором, що укладається з Розповсюджувачем реклами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №22 від 22.04.2009р. близький до договору найму, адже опосередковую тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи застосовуваних судом в порядку ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обовязок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату, суд зазначає, що укладений між Позивачем та Відповідачем договір №14 від 18.03.2009р. належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із щоквартального здійснення платежів за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, до 15 числа першого місяця поточного кварталу, відповідно щодо розглядуваних ІІІ, IV квартали за 2009р., за 2010р. та за період з 01.11.2011р. по 16.11.2011р. (до моменту припинення дії договору внаслідок скасування дозволу) у відповідності до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не були виконані грошові зобовязання із сплати за користування місцями до розміщення зовнішньої реклами за визначений Позивачем період жодних доказів іншого згідно ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до справи не надано. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив відповідне грошове зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної індексації та 3% річних за весь період прострочення.

Перевіривши розрахунок суми позову, суд дійшов висновку його відповідність умовами договору, арифметичну правильність, а відтак - про можливість задоволення вимог у повному обсягу щодо стягнення: заборгованості у розмірі 13 889,60 грн., інфляційне збільшення заборгованості 288,20 грн., 3% річних 97,42 грн.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Виконавчого комітету Донецької міської ради (ідентифікаційний код 04052844) до Приватного підприємства „Твій дім”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31582680) про стягнення заборгованості в сумі у розмірі 13 889,60 грн., інфляційного збільшення заборгованості 288,20 грн. та 3% річних 97,42 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Твій дім”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31582680) на користь Виконавчого комітету Донецької міської ради (ідентифікаційний код 04052844) заборгованість в розмірі 13 889,60 грн., інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 288,20 грн. та 3% річних в сумі 97,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Твій дім”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31582680) на користь Виконавчого комітету Донецької міської ради (ідентифікаційний код 04052844) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1411,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2012р.

Суддя Попков Д.О.