Рішення № 21398537, 08.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.12 р. Справа № 28/230

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є.

При секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техновітер”, м.Донецьк

про стягнення 20301,84 грн. та розірвання договору

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, сел.Піски, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Техновітер”, м.Донецьк про стягнення 20231,95 грн. та розірвання договору поворотньої фінансової допомоги від 11.07.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору поворотньої фінансової допомоги від 11.07.2011р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.12.2011р. порушив провадження у справі №28/230.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

27.01.2012р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20000,00грн. та 3% річних в розмірі 167 грн., інфляційні витрати в розмірі 134,84 грн. Суд приймає до уваги заяву позивача та розглядає збільшені позовні вимоги.

Відповідач в засідання суду не зявився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись всі адреси, зазначені в матеріалах справи. Тобто, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Як встановлено судом, в позовній заяві вказано адресу відповідача: 83045, м. Донецьк, пр. Ленінський, 14/108. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 19.12.2011р. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення ухвали суду відповідачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

11 липня 2011р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Техновітер” (далі позичальник) був укладений договір поворотньої фінансової допомоги (далі - договір), в порядку та на умовах якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному п.2.1 цього договору (далі - позика), а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору, розмір позики становить 20000,00 грн.

Розділом 3 договору сторонами узгоджений порядок надання позики, зокрема, позичальник передає позику в день підписання цього договору. Позика передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок позичальника. За умовами п.4.1 договору, строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить два тижні, після закінчення якого позичальник зобов'язується протягом трьох календарних днів повернути позикодавцеві позику (п.5.1).

Відповідно до п.6.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові.

Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою договір поворотньої фінансової допомоги від 11.07.2011р. є договором позики та підпадає під правове регулювання §1 Глави 71 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.1046 Цивільного Кодексу України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Аналогічна за змістом норма, що встановлює обовязок позичальника повернути позику, міститься в ст. 1049 Цивільного кодексу України.

Відтак, укладений між позивачем та відповідачем договір поворотньої фінансової допомоги від 11.07.2011р. є законною підставою для виникнення в останнього грошового зобов'язання з повернення позики в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, позивач взяті на себе зобов'язання за договором поворотньої фінансової допомоги від 11.07.2011р. виконав, перерахувавши 11.07.2011р. на рахунок відповідача №26005060090271 в Донецькому РУ ПАТ КБ Приватбанк, м. Донецьк грошові кошти в сумі 20000,00 грн.

Відповідачем порушено приписи вищевикладених норм та умови договору, позичені грошові кошти в обумовлений п.5.1 строк не повернуто, доказів протилежного під час судового розгляду справи №28/230 до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що наявність заборгованості в сумі 20000,00 грн. відповідачем не спростована, суд робить висновок про правомірність позовних вимог про її стягнення з відповідача.

За приписами ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційну складову за прострочення повернення позики у період з вересня 2011р. по листопад 2011р. та 3% річних за прострочення виконання зазначеного грошового зобов'язання у період з 29.07.2011р. по 07.11.2011р.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки інфляційної складової та встановлено, що позивач невірно встановив індекс інфляції за листопад 2011р., здійснивши перерахунок, суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню частково в розмірі 40,02 коп.

Стосовно вимог щодо стягнення 3% річних суд задовольняє ці вимоги та стягує з відповідача 3% річних в розмірі 167,00грн.

Стосовно позивних вимог про розірвання договору поворотньої фінансової допомоги від 11.07.2011р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з цим, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною (ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України) або у звязку з істотною зміною обставин за наявності одночасно сукупності умов передбачених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України.

Проте, виходячи зі змісту п.6.2 договору, строк дії договору поворотньої фінансової допомоги від 11.07.2011р. скінчився 31.12.2011р., тобто після подачі позивачем позову до суду, на підставі зазначеного суд в цій частині позову припиняє провадження по справ відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача оскільки з його вини виник спір.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, сел. Піски до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техновітер”, м.Донецьк задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині розірвання договору поворотньої фінансової допомоги від 11.07.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Техновітер” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у звязку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техновітер” (83045, м. Донецьк, пр. Ленінський, 14/108, ЄДРПОУ 35457440) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86053, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 20000,00 грн., інфляційну складову в сумі 40,02 грн., 3% річних в сумі 167,00 грн., судовий збір в сумі 1411,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 13.02.2012р.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2012р.