Рішення № 21397268, 07.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

07.02.2012Справа №5002-26/123-2012 За позовом Приватного підприємства «Піонер Дрінк», м. Сімферополь

до відповідача Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання», м. Сімферополь про стягнення 117623,52 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність від 01.01.2012 року,

від відповідача не зявився.

Суть спору: Приватне підприємство «Піонер Дрінк» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання» дебіторської заборгованості за договором поставки №149/11 від 04.01.2011р. у сумі 110448,88 грн, пені у розмірі 11960,25 грн, інфляційних витрат у розмірі 4859,75 грн та 3% річних у сумі 2314,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобовязання за договором поставки товару в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару у звязку з чим, за ним утворилася заборгованість та як наслідок невиконання договірних зобовязань позивач нарахував відповідні санкції.

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги в частині нарахованої суми пені, та згідно заяви, разом з 110448,88 грн дебіторської заборгованості, сумою 3% річних у розмірі 2314,89 грн, інфляційних витрат у розмірі 4859,75 грн також просить стягнути 8630,14 грн пені.

Відповідач ні відзиву по справі ні витребуваних судом документів не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позові адресою.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд

встановив:

04.01.2011 року між Приватним підприємством «Піонер Дрінк» - Постачальником та Приватним підприємством «Залізничне торгове обєднання» - Покупцем, укладений договір поставки №149/11.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, Постачальник зобовязується передати у власність Покупця товар (алкогольна продукція і т.п.), в асортименті, обсягах і за ціною погоджених сторонами і зазначених у накладних, що є невідємною частиною цього договору, а Покупець прийняти й оплатити цей товар у терміни зазначені в цьому договорі.

Згідно з розділом 2 договору, загальна сума договору складається з вартості товару, отриманого по всіх накладних. Ціни на товар, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюються окремо на кожну партію і відображаються в накладних. В ціну товару входить її пакування, завантаження на транспорт Постачальника, доставка за адресою вказаною в п. 12.9. цього договору. Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість Товару вважаються узгодженими сторонами після підписання представниками цих сторін накладних. Накладні на поставку Товару являються невідємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1. передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах DAF (ІНКОТЕРМС 2000р.) транспортом Постачальника, до місця визначеного Покупцем.

Згідно з п. 5.1. та п. 5.2. загальна сума цього договору складає суму товару, отриманого по всіх накладних.

Покупець робить оплату за поставлений товар, зазначений у п. 1.1. цього договору, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника або в іншій формі і порядку, схваленому сторонами і не суперечному чинному законодавству України на умовах відстрочки платежу 14 календарних дня.

Пункт 10.1. визначає, що договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2011 року. У випадку якщо розрахунки за договором проведені не в повному обсязі, то дія цього договору продовжується до повного закінчення розрахунків.

19.09.2011 року ПП «Піонер Дрінк» направило на адресу ПП «Залізничного торгового обєднаня» листа №76 з претензією, що станом на 30.04.2011 року за підприємством утворилася заборгованість по оплаті отриманої продукції в сумі 110448,88 грн яку необхідно погасити шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок Постачальника.

Звернувшись до господарського суду АР Крим за захистом своїх майнових прав та інтересів позивач посилається на те, що відповідач жодним чином не відреагував на направленому йому претензію та заборгованість не погасив, у звязку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між ПП «Піонер Дрінк» та ПП «Залізничне торгове обєднання» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір поставки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно представлених суду накладених (а.с.15-56) підтверджується як поставка відповідачу товару на вказану позивачем суму так і отримання ним цього товару.

Крім того, заборгованість також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків, (а.с.12).

На день розгляду справи відповідач не представив суду доказів сплати вказаної заборгованості.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 110448,88 грн є цілком обґрунтованими, а тому суд їх задовольняє.

В іншу чергу, позивач просить стягнути пеню за прострочення виконання грошових зобовязань.

Відповідно до п. 9.1. договору поставки №149/11 від 4.01.2011 року, порушення термінів оплати, зазначених у п. 5.2. цього договору, тягне за собою сплату Покупцем на користь Постачальника пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від відшкодування Постачальникові збитків, заподіяних цим порушенням.

Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимога про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 8630,14 грн також підлягає задоволенню.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача сум, що нараховуються у випадку прострочення виконання грошового зобовязання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно даної статті, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ПП «Залізничне торгове обєднання» не виконало своїх зобовязань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору поставки №149/11 від 04.01.2011 року, вимоги про стягнення нарахованих згідно ст. 625 ЦК України сум у вигляді інфляційних витрат та 3% річних у розмірах 4859,75 грн та 2314,89 грн відповідно, підлягають задоволенню.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Разом з цим, враховуючи, що позивач в ході розгляду справи зменшив суму позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути на його користь різницю між сплаченим судовим збором у розмірі 2591,68 грн та сумою судового збору розрахованою з урахуванням зменшення позовних вимог у розмірі 2352,47 грн, а саме 239,21 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», згідно з ч. 1 ст. 7 Закону, сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст повязаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи. Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 07 лютого 2012 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання» на користь Приватного підприємства «Піонер Дрінк» суму дебіторської заборгованості у розмірі 110448,88 грн, суму пені у розмірі 8630,14 грн, суму інфляційних витрат у розмірі 4859,75 грн, суму 3% річних у розмірі 2314,89 грн, 2352,47 грн судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Піонер Дрінк» (Україна, 95040, АР Крим, м. Сімферополь, Залізничний район, пров. Елеваторний, 16, ЄДРПОУ 32703487) 239,21 грн судового збору сплаченого за платіжним дорученням №2487 від 26.12.2011 року оригінал якого знаходиться в господарському суді Автономної Республіки Крим у матеріалах справи №5002-26/123-2012.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.

Повний текст рішення підписаний 13 лютого 2012 року.