Постанова № 21393759, 14.02.2012, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 708/16/2012

Провадження № 1/708/16/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2012 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І.І.

при секретарі - Данилевич Н.І.,

з участю обвинувача прокурора Машкаринець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працівника ТОВ «Дастор», раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2011 року біля 06.40 год. ОСОБА_1, керуючи мікроавтобусом марки «ГАЗ-3221», д\н НОМЕР_1, по автодорозі «Перечин-Свалява-Липча» зі сторони с. Т.Ремета у напрямку м. Перечин зі швидкістю 50-60 км/год та під час проїзду лівостороннього повороту по вул. Карпатській у с. Сімер Перечинського району, в порушення вимог п. п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.10, 10.1, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, не забезпечив безпеку дорожнього руху та не врахувавши дорожню обстановку, з»їхав з проїзної частини дороги на праве по ходу його руху узбіччя, а після цього в кювет, де зіткнувся з сироростучим деревом і бетонною огорожею будинку № 1, внаслідок чого пасажири вказаного транспортного засобу, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що працює водієм у ТОВ «Дастор». Так, 22 вересня 2011 року близько 06.00 год. він на автомобілі марки «ГАЗ 3221», д/н НОМЕР_1, перевозив працівників вказаного товариства з різних населених пунктів до м.Ужгород. Рухався зі швидкістю біля 50-60 км/год, оскільки був сильний туман. Проїжджаючи через с. Сімер та неподалік повороту, який веде в с.Сімерки, йому на зустріч рухався автомобіль, який частково виїхав на умовну осьову лінію, що розділяє транспортні потоки. Побачивши це, і при цьому проїжджаючи лівосторонній поворот по напрямку свого руху, він виїхав на праве узбіччя. Тоді побачивши, що передні колеса автомобіля вже над прірвою, вирішив не викручувати кермо, щоб не перекинути транспортний засіб і з»їхав прямо до кювету, де зіткнувся з бетонною огорожею. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він та пасажири отримали тілесні ушкодження. Під час розгляду справи підсудний заявив суду клопотання про закриття щодо нього кримінальної справи в порядку ст. 45 КК України, тобто у звязку з дійовим каяттям.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з»явилися, однак подали до суду заяви, в яких просять справу розглянути у їх відсутності, будь-яких притензій морального чи матеріального характеру до підсудного не мають.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспорним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про заявлене підсудним ОСОБА_1 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, суд, заслухавши думку прокурора, яка не заперечила проти задоволення такого, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 1 КК України, який згідно ст. 12 цього Кодексу відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Також встановлено, що підсудний у вчиненому щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, потерпілі не мають до нього будь-яких претензій матеріального та морального характеру.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як роз»яснено в п. 3 постанови Пленуму Верховного суду Україйни «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року за 12 передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Його треба здійснювати в порядку, встановленому ст. 7-2 КПК, незалежно від того, надійшла справа до суду із відповідною постановою чи з обвинувальним висновком.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підсудного ОСОБА_1 на підставі ст. 45 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, закривши щодо нього провадження у справі.

Питання про речові докази та судові витрати вирішуватимуться в порядку ст. 81 та ст. 93 КПК України.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 7-1,7-2, 282 КПК України, ст. 45 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч. 1 КК України на підставі ст. 45 цього Кодексу звільнити у звязку з дійовим каяттям, а справу провадженням закрити.

Речовий доказ, а саме автомобіль марки «ГАЗ -3221», д/н НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у заступника директора ТОВ «Дастор-Ужгород» ОСОБА_7 повернути ТОВ «Дастор Ужгород».

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення автотехнічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області: банк одержувача УДК в Закарпатській області, р/р 31256272210434; МФО 812016; код ЄДРПОУ 25575144; свідоцтво платника ПДВ: 100347784; ІПН 255751407015, КЕКД 25010100 судові витрати у розмірі 644 (шістсот сорок чорити) грн. 40 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд скасувати.

На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий: І. І. Ганько