Вирок № 21270832, 07.02.2012, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 708/17/2012

Провадження № 1/708/17/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2012 року м. Перечин Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Шешені М.О.

при секретарі судового засідання- Багара М.М.,

з участю обвинувача - помічника прокурора Машкаринець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

02 жовтня 2011 року біля 09 год.00 хв. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп”яніння, керуючи автомобілем марки “ВАЗ-21011”, 1981 року випуску, д/н НОМЕР_1, по вул.Центральній в с.Вільшинки Перечинського району Закарпатської області, рухаючись у сторону с.Турички Перечинського району Закарпатської області, разом з гр.ОСОБА_2, який знаходився на передньому сидінні даного автомобіля, будучи не пристебнутими ремнями безпеки, об”їзжаючи ями по зустрічній смузі руху, рухаючись зі швидкістю 60 км./год., порушуючи п.п. 2.3 (б), 2.3(в), 2.9 (а.), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, не впорався з керуванням і напроти будинку НОМЕР_2, допустив зіткнення з деревом, після чого з”їхав в кювет, внаслідок чого гр.ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №1001 від 24.11.2011 року отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що у його власності є автомобіль марки ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1, бежевого кольору, вже 5 років. Права на керування автомобілем у нього з 1989 року, і весь цей час він їздить на різних автомобілях. Так, в ніч з 01 на 02 жовтня 2011 року він разом зі своєю жінкою були на весіллі в гр.ОСОБА_3 З весілля він разом з жінкою пішли додому біля 04 год.00хв. 02 жовтня 2011 року. Прийшовши додому вони з жінкою посварилися і він знову повернувся на весілля. Знаходячись на весіллі ОСОБА_4 попросив його, щоб він на автомобілі відвіз його знайому додому, тобто в нижній кінець с.Вільшинки. Тоді він сам пішов додому за автомобілем. Це було біля 04год.30хв. Взявши автомобіль, він сів за кермо, будучи в нетверезому стані, і забравши ОСОБА_4 та інших пасажирів, відвіз їх по домівках. Після чого, вони повернулися на автомобілі за с.Вільшинки, де він залишився в автомобілі, а ОСОБА_4 сказав, що йде принести горілки. Але останній так і не повернувся, а він знаходячись в автомобілі заснув. Коли він прокинувся, на вулиці вже був день, і тоді він вирішив зайти до ОСОБА_2, який проживає недалеко від нього, а автомобіль він залишив на полі за с.Вільшинки, оскільки не хотів сідати за кермо. Прийшовши до ОСОБА_2, вони один раз випили горілки, після чого останній сказав, що піде взяти ще пляшку горілки, а він залишився чекати на вулиці. Взявши пляшку горілки вони направилися до місця, де стояв його автомобіль. Прийшовши він сів за кермо, і вони поїхали в сторону дороги на с.Зарічево, по полю. По дорозі вони зустріли жінку ОСОБА_2, після чого вони з ОСОБА_2 поїхали в урочище „Черник", де куплену пляшку розпили. Потім, він розповів йому про проблеми і сказав, що додому не йде і буде там спати, але ОСОБА_2 сказав щоб він йшов з ним, і він їх з жінкою примирить. Тоді вони поїхали на його автомобілі на пиво в село. Заїхавши в село, бар був закритий і вони вирішили направитися в нижній кінець с.Вільшинки в інший бар. Їдучи по дорозі десь неподалік сільської ради близько 09год.00 хв., він будучи за кермом їхав по рівній дорозі, лівою стороною, оскільки з правої сторони були ями, які він постійно об'їжджав. Об'їхавши ями, він різко повернув вправо, а ОСОБА_2, який сидів на передньому пасажирському сидінні, від того що він різко вильнув, нахилився на нього і сперся на його праву руку, від чого він не зміг вивернути руль вліво. В той час, коли він різко повернув направо, лівою рукою підтягував скло, а руль тримав лише однією правою рукою, і вони у той момент з'їхали в кювет. Коли ОСОБА_2 затис йому руку, автомобіль почав різко рухатися в праву сторону, і тоді він побачив, що направляється прямо в дерево, і він відразу натиснув на гальма, але було вже пізно, оскільки в той час він вже знаходився на узбіччі. Від того, що він натиснув на гальма, автомобілем розвернуло, і лівою стороною, а саме задньою дверкою вдарило в дерево, після чого автомобіль з'їхав в кювет. Від удару в дерево він вдарився лише трохи головою, і тоді йому було потемніло в очах. Коли його пройшло, то він відразу почав дивитися що з ОСОБА_2, і в той час до них вже підійшло було багато людей. Що відбувалося далі він точно згадати не може, оскільки від того всього в нього був шок. За медичною допомогою він не звертався. Знає що ОСОБА_2 забрала швидка. В той час коли він об'їжджав ями перед ДТП, то рухався зі швидкістю близько 60 км./год. на четвертій передачі. В момент ДТП, окрім нього, в автомобілі знаходився тільки один пасажир - ОСОБА_2 на передньому сидінні, вантажу ніякого не було. Просив суворо його не карати, обіцяв більше такого не робити. Також просив не позбавляти його права на керування транспортними засобами, поскільки у нього, крім тракториста, іншої спеціальності не має і він при позбавленні такого права не зможе знайти собі роботу і не зможе в подальшому утримувати свою дружину та малолітню дитину.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч.3 ст.299 КПК України обмежується визнавальними показаннями підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною винуватісь підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Разом з цим, суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення порушення підсудним ОСОБА_1 правил експлуатації транспорту, оскільки ця кваліфікуюча ознака не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості.

Як особа винного ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, раніше ні в чому протиправному помічений не був, має на утриманні одну малолітню дитину, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які помякшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудному, суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп”яніння.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винному ОСОБА_1 необхідно й достатньо для його виправлення та попередження нових злочинів призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст.286 ч.1 КК України.

Водночас, ураховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, особу винного, який не являє собою виключну небезпеку для суспільства, обставини, що пом»якшують покарання підсудного, суд вважає можливим і справедливим на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Що стосується додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, то суд вважає, що ОСОБА_1 недоцільно позбавляти прав на керування транспортними засобами, оскільки єдиною спеціальністю підсудного є водій-тракторист, і він, як єдиний годувальник, утримує дружину і малолітню дитину, при цьому джерелом матеріального забезпечення його сім”ї є виконання ним різних робіт, пов”язаних з керуванням транспортним засобом, в тому числі і сільськогосподарською технікою.

Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, суд, вважає за необхідне залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Питання про речові докази та судові витрати вирішуватимуться в порядку ст.81 та ст.93 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, с у д, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2(два) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов»язок, а саме: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Речові докази, а саме автомобіль марки “ВАЗ-21011”, 1981 року випуску, д/н НОМЕР_1, який знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1- такому повернути, як власнику.

Судові витрати у сумі 225 (двісті двадцять п”ять) грн. 12 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, банк одержувач: УДК в Закарпатській області, розрахунок: 31256272210434, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144, свід.плат. ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, КЕКД 25010100.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: М. О. Шешеня