Рішення № 21392270, 05.12.2011, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-2087/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2011 року м. Донецьк

Пролетарский районний суд м. Донецка у складі :

головуючої суддіКирилюк Н.А.

при секретарі Нехорошкіній І.М.

за участю представників

позивача ОСОБА_1

відповідачаПавука К.В.

третьої особи Войтух Р.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька», третя особа - відділення виконавчої дирекції в Пролетарському районі м.Донецька Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я»,

встановив:

Позивач звернувся з позовом в якому вказав, що він з 29.03.2006 по 21.12.2006 року працював підземним електрослюсарем ІV розряду з повним робочим днем в Орендному підприємстві «Шахта ім.Засядька». У наслідок нехтування адміністрацією гірничого підприємства своїм обов'язком по створенню безпечних умов праці, внаслідок нещасного випадку на виробництві 04 вересня 2006 року, він отримав травму, а саме забиті рани голови та обличчя. Після проходження лікування у міській лікарні № 9 м.Донецька йому поставлено діагноз закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (виробнича травма від 04.09.2006 акт № 133 забій головного мозку) з упорною цефалгією, вестібулопатією, ВСД за гіпертонічним типом, вираженим антено-невротичним синдромом.

07.09.2006 року адміністрацією відповідача було проведено розслідування нещасного випадку, який стався 04.09.2006 та було складено акт форми Н-1.

21.12.2006 його було звільнено з Орендного підприємства «Шахта ім.Засядька»за п.2 ст.40 КУзпП України у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності.

Відповідно до довідки до акту МСЕК від 23.02.2011 року йому повторно встановлено 3 група інвалідності по причині трудового каліцтва, строком до 01.03.2013 року.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної непрацездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 23.02.2011 позивачу встановлено 50 % стійкої втрати працездатності.

Просив стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про уточнення вимог, грошові кошти в розмірі 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я трудовим каліцтвом, посилаючись на ст.ст.153, 237-1 КУзпП України, ст.1167 ЦК України, вказуючи на те, що після травми він зазнає постійні головні болі, у нього порушено кровообіг головного мозку, часте відчуття втрати свідомості. В результаті постійного свого хворобливого стану, він не може продовжувати активний спосіб життя, порушилися відносини з оточуючими людьми, що потребує від нього додаткових зусиль на організацію його життя. Він став легко збудливим, нервовим, його рухома активність обмежена, він змушений відмовитися від активного відпочинку із сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту. При виході на вулицю, йому необхідно, щоб хтось був рядом з причини страху втратити свідомість. Крім того, вказав, що він у працездатному віці став інвалідом, втратив 50 відсотків своєї працездатності, потребує постійного лікування, його не залишає відчуття провини перед сім'єю, що він з годувальника перетворився на утриманця, що також принижує його гідність та завдає моральні страждання.

У судове засідання не з'явився позивач, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

У судове засідання з'явився представник позивача, вважав, що справу можливо розглянути без участі позивача, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточнення позовних вимог, надав пояснення, що аналогічні обґрунтуванню позову. Вказав, що позивач в даний час не працює, у зв'язку з тим, що постійно погано себе почуває.

У судове засідання з'явився представник відповідача, надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечував повністю. Факт нещасного випадку та того, що винними при розслідуванні нещасного випадку визнано посадових осіб шахти не заперечував. Однак, вказав вказаний спір є таким, що розглядається у порядку, встановленому для вирішення трудових спорів. Таким чином, вважав, що до вимог про відшкодування моральної шкоди, внаслідок небезпечних умов праці, застосовується тримісячний строк позовної давності, який позивачем був пропущений, та він не поновлювався.

Крім того, представник відповідача вважав, що встановлення факту моральних страждань лежить МСЕК, однак такий факт не встановлювався. Додав, що позивачем не доведено, що не надано доказів, що підтверджують порушення нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовження активного життя, а також інших негативних наслідків.

У судове засідання з'явився представник третьої особи, підтримав позицію відповідача, вважав, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з вказаним позовом, вважав, що у зв'язку з тим, що як перший раз так і при повторному огляді МСЕК йому встановлено 50 відсотків втрати працездатності, тому вважав, що позовні вимоги не обґрунтовані.

Суд вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Між сторонами виникли відносини, що регулюються Цивільним кодексом України та Кодексом законів України про працю.

Як встановлено у судовому засіданні, не заперечується сторонами, позивач, дійсно 29.03.2006 року прийнятий на орендне підприємство «Шахта ім.О.Ф.Засядька»електрослюсарем підземним ІV розряду з повним робочим днем, 21.12.2006 звільнений за п.2 ст.40 КЗУпП у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності (а.с.6).

Відповідно до акту № 133 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затвердженим директором шахті 07.09.2006 встановлено, що 04.09.2006 о 10 годині з ОСОБА_4, таб. № 9108 стався нещасний випадок, при наступних обставинах: «у першу зміну ОСОБА_4 покликав напарник у забій східного допоміжного уклону № 1 пл.Л1 для підняття насосу 1в-20/10 затопленого водою із дренажної скважини, пробуреної у вищерозташова6ні виробітки з затопленням. В району ПК 52 ОСОБА_4, щоб не промокнути пробіг скрізь воду, що лилася із скважини при цьому вдарився лобом о металеві сходи, яких не було видно внаслідок потоку води. Причинами вказаного нещасного випадку стали неприйняття заходів зі сторони нагляду по підняттю устаткування (комбайну, бурильного устаткування, чотирьох насосів) перед початком буріння скважини у вищі виробітки для спуску води, незабезпечення контролю зі сторони нагляду за виконанням робот на аварійній дільниці.

Особами, що допустили порушення законодавства про охорону праці визнано начальника дільниці ПР-4 Кулясова та помічника начальника дільниці Кальнобрицького (порушення ст.14 Закону України «Про охорону праці», ст.41 Гірничого Закону України та посадової інструкції.)(а.с.7,8).

Відповідно до виписки з первинного огляду МСЕК про результати визначення втрати ступеня втрати професійної працездатності від 21.12.2006 ОСОБА_4 встановлено третя група інвалідності та 50 відсотків втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою 04.09.2006 року (а.с.26).

Згідно з повторним оглядом МСЕК від 23.02.2011 також встановлено 3 група інвалідності з 01.02.2013 по 23.02.2013 у зв'язку з трудовим каліцтвом, визначено 50 відсотків втрати професійної придатності, протипоказаний тяжка фізична праця, робота у підземних умовах, на висоті, у воду, біля вогню, при механізмах, що рухаються (а.с.9).

Матеріали справи містять виписки з історії хвороби позивача, а саме з 06.10.06 по 26.10.06 (а.с.11), з 27.11.2006 по 11.12.2006 (а.с.12), з 03.05.2007 по 14.05.2007 (а.с.13), з 22.10.2007 по 29.10.2007 (а.с.14), з 14.05.2008 по 26.05.2008 (а.с.15), з 20.11.2008 по 02.12.2008 (а.с.16), з 15.04.2010 по 28.04.2010 (а.с.17), з 27.12.2010 по 10.01.2011 (а.с.18), з 23.07.2011 по 26.07.2011 (а.с.19). Всі вказані виписки містять дані про скарги позивача на постійну головний біль в лобній частині, запаморочення, шум у вухах, приступи втрати свідомості 3-4 рази на рік. Крім того, як вбачається з вказаних медичних документів 28.11.06 (а.с.12), 17.05.2008 (а.с.15), 24.04.2010 (а.с.17), 04.01.2011 (а.с.18 з обороту) при стаціонарному лікуванні у ОСОБА_4 були втрати свідомості.

Відповідно до ч.1 ст.153 Кодексу Законів про працю України (далі по тексту КЗпПУ) обовязок по забезпеченню безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст.237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Однак, в період виникнення спору, відсутній будь-який порядок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.8 ЦКУ суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дано Верховною Радою України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а при відсутності такого суд виходить із загальних основ законодавства.

Стаття 233 КЗпПУ передбачає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю.

Суд вважає посилання відповідача на підставу відмови у задоволенні позову саме на порушення тримісячного строку для звернення до суду таким, що не відповідають вимогам діючого законодавства з огляду на наступне.

Стаття 233 КЗпПУ передбачає право працівника звернутися до суду протягом 3 місяців з дня порушення свого права. Однак вказане правило стосується позовів працівників щодо реалізації своїх трудових прав, коли можливо чітко визначити той день, коли було порушено право працівника.

У даному випадку, відповідно до ч.2 ст.11 ЦКУ завдання моральної шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків.

Стаття 1167 ЦКУ передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків , встановлених частиною 2 цієї статті.

Ст.268 ЦКУ позовна давність не поширюються на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровю.

Суд вважає доведеним, що позивач морально страждає від того, що після отримання ушкодження здоровя він постійно потребує медичної допомоги, у нього спостерігається регулярна та непередбачувана втрата свідомості, змінився його спосіб життя.

Щодо розміру моральної шкоду, суд вважає її суму обґрунтованою, виходячи з того, що позивач переживає моральні страждання досить тривалий термін, постійно проходить лікування та враховуючи, що моральна шкода відшкодовується одноразово та, зважаючи на її сутність, її не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (не може бути) чітких критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний характер.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, у разі якщо, позивач, на користь якого постановлено рішення, звільнений від сплати судового збору, він стягується з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213 214, 215, 224-226 ЦПК , ст.ст.11,268, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст.153, 233, 237-1 Кодексу Законів про працю України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька», третя особа - відділення виконавчої дирекції в Пролетарському районі м.Донецька Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я»- задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька»(ідентифікаційний код юридичної особи 00174846, місцезнаходження: 83054, м.Донецьк, проспект Засядька) на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я трудовим каліцтвом 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька»судовий збір на користь держави у сумі 150 грн. на рахунок 31218206700011 (код ЄДРПОУ 34686940, банк отримувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО банку отримувача 834016, отримувач державний бюджет Пролетарського району м.Донецька, код платежу 22030001, код суду 02895521).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський суд м.Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення виготовлений 08.12.2011

Суддя Н.А.Кирилюк