Рішення № 21372935, 10.02.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/238/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"10" лютого 2012 р.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача та третьої особи Грабар О.М., представника Вознесенської міжрайпрокуратури Мазуренко Н.А., відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за підтриманим Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовом органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2012 року орган опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини в якому вказував, що відповідачка є одинокою матірю малолітнього ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1.

Раніше позбавлена батьківських прав щодо двох інших дітей.

В той же час ОСОБА_3 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дитини, а саме: не піклується про стан здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням, періодично залишає малолітнього без догляду.

Сімя ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом Вознесенського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді.

З відповідачкою неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо необхідності змінити ставлення до дитини.

Оскільки здійснені заходи позитивних результатів не принесли, а тому позивач просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього сина та стягнути з неї аліменти у розмірі 1/2 частини її доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму громадян для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 09 лютого 2012 року до участі в справі допущено Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області.

В судовому засіданні представник позивача Грабар О.М. позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав підтримала в повному обсязі, вимоги щодо стягнення аліментів зменшила до 1/4 частини доходу відповідачки, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому позов не визнала, заперечувала проти обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Представник третьої особи без самостійних вимог Грабар О.М. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, відповідачки, думку представника Вознесенської міжрайонної прокуратури Мазуренко Н.А., яка вбачала підстави для задоволення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що відповідачка є матірю малолітнього ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відомості про батька дитини записані за вказівкою матері згідно ч. 1 ст. 135 СК України.

ОСОБА_3 є дієздатною та працездатною особою, проте не працює, постійного житла не має, за останнім місцем проживання характеризується негативно.

Як вбачається з письмових доказів, що містяться в матеріалах справи (а.с. 6-14, 18-19, 38) ОСОБА_3, яка раніше позбавлена батьківських прав щодо двох інших дітей, ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню сина, а саме: не піклується про стан здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням, періодично залишає малолітнього без догляду.

Сімя ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом Вознесенського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, проте наданих рекомендацій не виконувала.

З відповідачкою неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо необхідності змінити ставлення до дитини, які позитивних результатів не принесли.

Як вбачається з пояснень представника позивача та не заперечувалося самою відповідачкою, остання нещодавно притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обовязків.

Водночас відповідачка не надала суду переконливих доказів, що підтверджують поважність причин їх невиконання в минулому та доказів, що свідчать про бажання виконувати ці обовязки в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобовязані виховувати дитину, піклуватися про здоровя дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обовязками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

За таких обставин, приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області від 26 грудня 2011 року, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо її дитини.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід, повнолітні брати та сестри, іншим родичі дитини, мачуха, вітчим.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Тому, оскільки малолітній не має інших близьких родичів, які б могли за віком, станом здоровя, матеріальним становищем, моральними якостями виконувати функції опікуна, а також виявили бажання виконувати такі функції, він підлягає передачі органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Разом з тим, згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Положення ч. 2 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Ст.ст. 181 та 183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька, матері або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, матері, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя, матеріальне становище дитини та платника аліментів.

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, зокрема стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя відповідачки, її матеріальне становище, зокрема наявність рішення суду про стягнення з неї аліментів на утримання двох інших неповнолітніх дітей, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 має можливість сплачувати аліменти на утримання малолітнього в розмірі 1/6 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З врахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь держави також підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Підтримані Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовні вимоги органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 передати органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області для подальшого влаштування.

Підтримані Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовні вимоги органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити чатково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Борщі Котовського району Одеської області на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб під опікою або піклуванням яких буде знаходитися дитина на утримання її малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти (аліменти) в розмірі 1/6 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2012 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 321 (триста двадцять одну) гривню 90 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, р/р 31210206700113).

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: