Рішення № 21371077, 08.02.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р.Справа № 11/5025/2193/11 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Берест", смт. Нова Ушиця

до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції, м. Хмельницький

За участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Нафта сервіс", м. Хмельницький

про розірвання кредитного договору №010/02-07/1-2-155 від 24.07.2008р.

Суддя Радченя Д.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 05.08.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 06.11.09р.;

від третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні 08.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Берест" звернувся до суду з позовом до відповідача - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції, в якому просить суд розірвати кредитний договір №010/02-07/1-2-155 від 24.07.2008р., укладений між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції та товариством з обмеженою відповідальністю "Берест".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.12.11р. порушено провадження по справі № 11/5025/2193/11 та призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою суду від 22.12.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТзОВ "Транс - Нафта сервіс" (м. Хмельницький вул. Кирпоноса, 1 код ЄДРПОУ 33233534) з огляду на те, що зазначена юр. особа виступала поручителем за вищезазначеним кредитним договором.

Розгляд справи неодноразово відкладався. При цьому позивачем неодноразово проводилось додаткові обґрунтування підстав позову.

Так згідно поданих 23.01.2012р. додаткових пояснень до позовної заяви позивачем визначено остаточне обґрунтування позовних вимог.

З врахуванням поданих пояснень, позивач просить розірвати спірний договір з огляду на таке:

Відповідачем фактично припинено в односторонньому порядку виконання взятого на себе обов'язку щодо надання у користування позивачу кредитних коштів, що на думку позивача є істотними порушенням умов договору передбаченим ч. 2 статті 651 ЦК України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Згідно рішення господарського сулу Хмельницької області від 25.01.2011 року № 22/2219-10 з позивача на користь відповідача стягнуто кредитну заборгованість по договору №010/02-07/1-2-155 від 24.07.2008р. в повному обсязі, при цьому відповідач продовжує нараховувати грошові зобов'язання позивачу ніби він продовжує користуватися кредитними коштами в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Вказана обставина, на думку позивача, є істотним порушення договору, внаслідок чого завдається шкода позивачу, сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. А тому договір підлягає розірванню в порядку ст. 651 ЦК України.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, а якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Позивач вважає, що настання світової фінансової кризи та різкої зміни курсу долара США до гривні, які вплинули на виконання договорів лізингу, укладених з ТОВ "Ласка Лізинг", а також те, що 01.05.2009року у виробничому комплексі позивача сталася пожежа, яка призвела до додаткових фінансових затрат, свідчить про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

Повноважний представник відповідача в письмовому відзиві на позов, додаткових поясненнях до відзиву та в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує і вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке:

Посилання позивача на те, що істотними змінами обставин є погіршення фінансово-господарського становища внаслідок світової фінансової кризи, зростання офіційного курсу іноземної валюти до гривні, пожежі в господарстві, негативних наслідків від господарських стосунків з іншими підприємствами-контрагентами є безпідставними, оскільки пунктом 4 частини 1 статті 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Зазначає, що із суті кредитного договору та приписів ст. 652 ЦК України випливає, що зміна економічної ситуації та факт коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційним ризиком позичальника, а тому не можуть бути підставами для розірвання кредитного договору або невиконання зобов'язань за кредитним договором.

Пунктом 4.6. договору сторони погодили, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник - позивач у справі, виходив при укладанні цього Договору, договору застави, позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання цього договору, договору застави, а також невиконання позичальником зобов'язань за вищевказаними договорами.

Відповідач звертає увагу, що станом на момент розгляду справи рішення суду у справі № 22/2219-10 не виконано, а тому твердження позивача, що він не користується кредитними коштами є помилковим, оскільки кредитні кошти банку не повернуті. З огляду на викладене, відповідач продовжує нараховувати грошові зобов'язання позивачу.

На підтвердження своєї позиції надає судову практику по аналогічним справам та роз'яснення Вищого господарського суду України з приводу вирішення подібних спорів.

Третя особа своїми процесуальними правами не скористалась, зокрема, письмової позиції по суті заявлених позовних вимог суду не надала, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направила, хоча була належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали суду про відкладення судового розгляду направлялись на адресу третьої особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене, оскільки неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб товариство з обмеженою відповідальністю "Берест" зареєстроване, як юридична особа за адресою: Хмельницька обл., смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, будинок 36 "Е"/1, товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Нафта сервіс” зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Хмельницький, вул. Кирпоноса 1.

Пунктом 1.3 статуту позивача передбачено те, що публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

27.07.2007р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції та товариством з обмеженою відповідальністю "Берест" в особі директора Рябенького Юрія Володимировича укладено Генеральну кредитну угоду (надалі ГКУ) № 014/08-11/9010, згідно якої: Кредитор, на підставі цієї ГКУ, зобов'язується надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї ГКУ і які є її невід'ємними частинами; п.1.2. Загальний розмір позичкової заборгованості Позичальника за наданими в рамках даної ГКУ кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 1 200 000,00 грн. (п.1.1.); термін дії ГКУ до 26.07.2010р. (п.1.3.); забезпеченням даної Угоди може бути договір поруки (п.2.5.). Позичальник зобов'язується забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов кредитних договорів, укладених в рамках цієї Угоди (п.5.1.).

27.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Хмельницької обласної дирекції (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Нафта Сервіс” (поручитель) укладено договір поруки №2 від 27.07.2007р.

24.07.2008р., в межах та на положеннях і умовах Генеральної кредитної угоди, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції та ТОВ "Берест" в особі директора Рябенького Юрія Володимировича укладено Кредитний договір № 010/02-07/1-2-155, згідно якого предметом договору є невідновлювальна кредитна лінія в сумі 1100000,00 грн., надана позичальнику 28.07.2008р. у сумі 470 000 грн. та 29.07.2008р. у сумі 630 000 грн., терміном до 13.07.2009р. включно, зі сплатою 23,5 % річних (розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором) (п.1.1.). Кредитор зобов'язується: в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, здійснити видачу позичальнику кредитних коштів (п.5.1.). Згідно ч.3 п. 3.5 договору, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток №1 до цього Договору) (п.3.6.). Позичальник зобов'язується: в строки, передбачені цим Договором, забезпечити повернення Кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків, передбачених Договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків Кредитора, викликаних неналежним виконанням цього Договору (п.6.1.). У випадку порушення умов цього Договору сплачувати Кредитору пеню та штрафні санкції, передбачені цим Договором (п.6.2.). В строки, передбачені Договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів - у валюті, що відповідає валюті кредиту. Позичальник зобов'язаний здійснювати сплату інших комісій, пені та штрафів в національній валюті України (п.6.13.). Кредитор має право: у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення інших умов цього Договору, стягувати з позичальника пені, неустойки, штрафи, передбачені ст. 10 цього Договору, вимагати відшкодування витрат та збитків (п.7.2.), достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадках: невиконання Позичальником умов розділу 6 та/або п.3.8. цього Договору; невиконання Позичальником умов укладених договорів забезпечення; наявності фактів невиконання Позичальником (його гарантами або поручителями) будь-яких інших своїх зобов'язань; значного погіршення фінансового стану Позичальника (його гарантів або поручителів) (п.7.3.). У зазначених випадках вимога про погашення зобов'язань за цим Договором може бути направлена Кредитором Позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30-ти календарних днів з моменту її надіслання Кредитором за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцяти денного строку вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Кредитору відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане Позичальником особисто у Кредитора. Спірні питання за цим договором розглядаються згідно з чинним законодавством в судовому порядку (п.12.1.).

В пункті п. 9.1. договору сторони погодили, що він діє до часу погашення позичальником заборгованості за договором.

Окрім того в п. 4.6. договору сторони визначили, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких Позичальник виходив при укладанні цього Договору, договору застави, Позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання цього Договору, договору застави, а також невиконання Позичальником зобов'язань за вищевказаними договорами.

Додатком 1 до договору визначено графік погашення кредиту: 31.05.2009 р. - 367000 грн., 30.06.2009 р. - 367000 грн., 13.07.2009 р. - 366000 грн.

В послідуючому, на виконання умов договору, кредитні кошти згідно кредитного договору та зважаючи на заяви відповідача від 24.06.2008 р. платіжними дорученнями № 1 від 25.07.2008 р. на суму 470000,00 грн. та №2 від 29.07.2008 р. на суму 630000,00 грн. перераховані на особовий рахунок ТзОВ "Берест". Таким чином відповідач повністю виконав свої зобов'язання за даним кредитним договором перед позивачем.

Вказані обставини підтвердженні рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.01.2011р. в справі №22/2219-10, а тому в порядку ст. 35 ГПК України визнаються судом, як такі, що встановлені рішенням господарського суду та не потребують доведення знову.

Позивач в свою чергу зобов'язання за спірним кредитним договором перед відповідачем не виконував, в результаті чого рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.01.2011р. в справі №22/2219-10 вирішено стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Берест" (Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська 36 „Е”/1, код ЄДРПОУ 30895269) та товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Нафта сервіс” (м. Хмельницький, вул. Кирпоноса, 1 код ЄДРПОУ 33233534) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 54, код ЄДРПОУ 22985158) 1024651,50 грн. (один мільйон двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят одна гривня 50 коп.) заборгованості за кредитом та 238698,71 грн. (двісті тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 71 коп.) заборгованість за відсотками.

На виконання зазначеного рішення 04.02.2011р. видано відповідний наказ.

Станом на момент прийняття рішення у справі №11/5025/2193/11 докази виконання рішення у справі № 22/2219-10 відсутні.

Позивач вважаючи, що відповідачем вчинені дії, які є істотними порушенням умов договору, та вважаючи, що в процесі дії договору відбулись істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору звернувся до суду з вимогою про розірвання кредитного договору №010/02-07/1-2-155 згідно норм ст. ст. 651 652 ЦК України в судовому порядку .

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Спір, що виник між сторонами у справі, стосується кредитних правовідносин.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї стороні - укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення між позивачем та відповідачем спірного кредитного договору сторонами не заперечується.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Положеннями статті 188 Господарського кодексу України регламентовано наступний порядок зміни та розривання господарських договорів:

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визнане коло осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Звернення позичальника із позовом про розірвання договору кредиту є різновидом його припинення та способом захисту порушеного права, оскільки відповідно до законодавчих положень позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, відсутні обставини, що перешкоджають припиненню договору кредиту раніше визначеного сторонами строку шляхом повернення кредиту та сплати процентів.

Умовою кредитних правовідносин є користування кредитними коштами за плату.

Виходячи з наведеного, рішення суду щодо розірвання договору кредиту за вимогою позичальника є спробою зміни визначених договором правовідносин сторін щодо користування кредитними коштами.

Разом з тим, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими ст. 652 Цивільного кодексу України пов'язує можливість дострокового розірвання договору кредиту.

Норми статті 652 Цивільного кодексу України, що регламентує зміну або розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин, передбачають, зокрема, таке:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Так, закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду виключно з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України за істотної зміни обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23.05.2011 № 53/325-09, від 12.08.2010р. №08/2112, від 26.04.2011р. №25/488, постанові Верховного Суду України від 23.05.2011 № 53/325-09, Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 24.11.2011 № 01-06/1642/2011 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", тощо.

У суду відсутні правові підстави розірвання договору на підставі вказаної норми, оскільки у спірній ситуації відсутні одночасно всі умови, визначені в наведеній статті.

Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору у рамках ст. 652 Цивільного кодексу України, повинна довести, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які призвели до зміни обставин, відсутня. Також довести, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін.

При цьому також враховується, що умови укладеного між сторонами договору не мають містити умови, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Вимоги, що предявляються до доказів, визначені ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Згідно із приписами вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Серед причин, які на думку позивача, обумовили необхідність розірвання кредитного договору, позивачем виділяється виникнення світової фінансової кризи, яку сторони не могли передбачити в момент укладення даного договору, різка зміна курсу долара США до гривні, які вплинули на виконання договорів лізингу укладених з ТОВ "Ласка Лізинг", а також те, що 01.05.2009 року у виробничому комплексі позивача сталася пожежа, яка призвела до додаткових фінансових затрат, що призвело до погіршення фінансового стану підприємства позивача.

Щодо першої умови, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України - в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, слід зазначити наступне:

- За даною нормою визначено, що обидві сторони по договору повинні були виходити з того, що така істотна зміна обставин не настане. Позивачем не доведено, що відповідач при укладенні договору теж виходив з того, що зміна обставин не настане. Позивач теж міг допускати зміну свого фінансового стану, враховуючи що підприємництво це діяльність на власний ризик.

- Посилання позивача на настання фінансової світової кризи не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч. ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки економічна криза в країні та зміна курсу долара США до гривні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, та не може бути самостійно віднесеною до зміни обставин укладання конкретного договору, яким сторони керувались, та підставою для розірвання кредитного договору.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" та постанові по справі №5004/340/11 від 27.07.2011р.

Щодо другої умови - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Судом враховано, що наявні в матеріалах справи докази не доводять у повній мірі зміни обставин та турботливості та обачливості позивача щодо усунення причин якими зумовлена зміна обставин, отже не доведено як істотну зміну обставин, у звязку із якою можливе розірвання договору кредиту, в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

Не доведено позивачем належними засобами доказування і своєї турботливості та обачності щодо усунення негативних обставин у своїй діяльності. Поняття обачливості, взагалі, передбачає прогнозування розвитку обставин наперед перед прийняттям рішення. Тобто, за своєї дійсної обачливості позичальник міг взагалі не укладати кредитний договір. Стосовно турботливості суд вважає, що не доведено вжиття всіх можливих заходів на виправлення ситуації в діяльності позичальника. Враховано, що пожежа, яка відбулась у виробничому комплексі позивача при вжитті всіх заходів безпеки могла і не статися, а у разі належного страхування ризиків майно та діяльність позивача могло бути належним чином відновлено за рахунок страхових відшкодувань;

Щодо третьої умови - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору :

- Виходячи з кредитних правовідносин відповідач свої зобов'язання по договору виконав, надав кредитні кошти на умовах, визначених договором, а позивач в свою чергу отримав те, на що розраховував - тобто отримав грошові кошти.

- При цьому, виконання кредитного договору відповідачем не позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, оскільки позивач, отримавши кредит використав його в своїх цілях, обумовлених цим договором.

- Позивач посилається, зокрема, на те, що відповідач згідно рішення господарського сулу Хмельницької області від 25.01.2011 року № 22/2219-10 з позивача на користь відповідача стягнуто кредитну заборгованість по договору №010/02-07/1-2-155 від 24.07.2008р. в повному обсязі, при цьому відповідач продовжує нараховувати грошові зобов'язання позивачу, ніби він продовжує користуватися кредитними коштами в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Вказане твердження позивача не підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, оскільки докази виконання рішення суду у справі № 22/2219-10 відсутні. При цьому враховано, що обов'язок сплати відсотків за користування кредитом до повного погашення суми кредиту передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

А тому, вказана обставина також не є підставою для розірвання кредитного договору.

Щодо четвертої умови - із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона слід зазначити наступне.

У даному випадку із суті правовідносин випливає, що ризик зміни спірних обставин несе заінтересована сторона - позичальник.

Із суті договору слідує, що позивач взяв на себе зобовязання повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування ним у встановлені договором строки.

Так згідно п. 4.6. спірного договору сторони визначили, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких Позичальник виходив при укладанні цього Договору, договору застави, Позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання цього Договору, договору застави, а також невиконання Позичальником зобов'язань за вищевказаними договорами.

Позичальник несе ризик своєї підприємницької діяльності, тобто її прибутковості чи збитковості.

Так, згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, із суті кредитного договору та приписів статті 652 ЦК України вбачається, що зміна економічної ситуації є комерційним ризиком позичальника, а тому ці обставини не можуть бути підставами для розірвання кредитного договору або для невиконання зобов'язань за кредитним договором.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 12.08.2010 № 08/2113, від 26.04.2011 № 25/448 та постанові Верховного Суду України від 23.05.2011 № 53/325-09.

Як наслідок ризику своєї діяльності позичальник несе і ризик виконання грошових зобовязань за кредитним договором. При цьому, ще раз слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так, відсутні підстави вважати, що у даному випадку із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено наявність чотирьох умов, передбачених ст. 652 Цивільного кодексу України, що могли б бути підставою для розірвання кредитного договору №010/02-07/1-2-155 від 24.07.2008р., а також не доведено істотного порушення умов договору відповідачем передбачених ч. 2 ст. 651 та ст. 652 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відсутні фактичні обставини та нормативно визначені підстави розірвання договору, та відповідно у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України здійснені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Берест", смт. Нова Ушиця до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції, м. Хмельницький за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Нафта сервіс", м. Хмельницький про розірвання кредитного договору №010/02-07/1-2-155 від 24.07.2008р. відмовити.

СуддяД.І. Радченя

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.02.2012р.

Віддрук. 4 прим.

1 - до справи,

2 - позивачу(за заявою)

3 - відповідачу(за заявою)

4 - третій особі - рекомендованим з повідомленням на адресу: м.Хмельницький, вул. Кирпоноса,1