Ухвала суду № 21371040, 01.02.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2012 р. Справа № 5019/43/12

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №37 "Учитель"

до відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

про стягнення в сумі 49 254 грн. 00 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача : голова правління ОСОБА_3

від відповідача : представник не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Учитель" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 49254,00грн. власних коштів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане на адресу підприємця ОСОБА_2: АДРЕСА_1, поштове повідомлення з ухвалою про порушення провадження по справі повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства звязку: “за закінченням терміну зберігання”.

Судом зроблено спеціальний витяг, яким підтверджується вказана в позовній заяві адреса. У вказаному витязі зазначено стан фізичної особи-підприємця: в стані припинення підприємницької діяльності. Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців, в тому числі щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Відповідно до п. 3 ст. 46 Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем(ч. 2 п. 15 ст. 47 Закону).

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2011 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку №37 "Учитель" в особі голови правління ОСОБА_3 (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець), було укладено договір підряду № 3/11 на виконання капітального ремонту - утеплення фасадів АДРЕСА_3

Згідно умов вище зазначеного договору, а саме: п.2.1. розрахунки за чинним договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів Виконавця в три етапи:

-кошти на закупівлю матеріалів 20% від загальної суми, 49254,00 грн., що складає внесок громади;

-кошти на виконання робіт 50% від суми, 150000 грн., наданої управлінням економіки міста на підставі Акту виконаних робіт;

-решта коштів управління економіки міста - надається на остаточний розрахунок на підставі Акту виконаних робіт. Договірна ціна є сталою і не підлягає перегляду.

Відповідно до вище зазначеного договору, п.3.4 Виконавець зобов'язується виконати роботи якісно, у відповідності з доведеними Замовником обсягами та в термін, передбачений договором.

Договір підряду № 3/11 від 23.06.2011р. укладено у письмовому вигляді, підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до п.5.1 договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, не пізніше 31.12.2011 року.

22 липня 2011 року Позивачем було перераховано кошти Відповідачу на закупівлю матеріалів в розмірі 20% від загальної суми, що становить 49254,00грн. Підтвердженням перерахунку коштів є платіжне доручення № 1 від 22 липня 2011 року у вище вказаній сумі.

Відповідачем кошти в розмірі 49254,00грн. були отримані про що, свідчить виписка з особового рахунку Відповідача за 22.07.2011 року.

Відповідно до п.2.2 - після закупівель матеріалів та виконання робіт, Виконавець надає Акт приймання виконаних робіт. Відповідач не надав вказаного акту, чим порушив дану умову договору.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, до проведення підрядних робіт на об'єкті Замовника не приступив.

26 вересня 2011 року за вихідним № 62 Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист про повернення грошових коштів в сумі 49254,00 грн., та повідомлено Підрядника про відмову від договору підряду № 3/11 від 23.06.2011 року.

Зазначений лист отримано Відповідачем 27 вересня 2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

На даний лист Відповідач надіслав позивачу відповідь від 30.09.2011 року, в якій зазначив про те, що дозволу на розірвання договору підряду він не надає.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. За своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (п. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Зі змісту п. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 1 ст. 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або односторонні міна його умов не допускається.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення з наслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч.3 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Пунктом.5.2. Договору підряду № 3/11 від 23.06.2011р., визначено, що договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін, а також у разі невиконання Виконавцем по своїй вині зобов'язань по договору, у випадку невиконання Виконавцем робіт у визначений термін, Замовник має право розірвати договір та укласти договір з іншим Виконавцем.

Відповідно до ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч.3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи повідомлення відповідача листом від 26 вересня 2011 року за вихідним № 62 про відмову від договору підряду № 3/11 від 23.06.2011 року, такий договір на момент розгляду справи вважається розірваним.

28 жовтня 2011 року за вихідним № 68 Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист з проханням приступити до виконання робіт по утепленню фасаду будинку №37 по вул. Князя Володимира в м. Рівне в триденний термін, у разі неможливості виконати свої зобов'язання звернути грошові кошти в сумі 49 254,00грн. на рахунок ОСББ "Учитель" в семиденний термін. Зазначений лист отримано Відповідачем 29 жовтня 2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що у подальшому, яких-небудь дій по виконанню договору сторони не вчиняли і, відмовившись від договору, листом від 26.09.2011 року, позивач пред'явив правомірну вимогу про повернення коштів.

Відповідно до ч.1 та ч,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе а рахунок іншої особи (потерпілої) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов'язане повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого інших осіб чи наслідком події.

Станом на момент звернення до суду сума, що підлягає стягненню з Відповідача складає 49254,00 грн.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49254,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №37 "Учитель" (33013, м. Рівне, вул.Кн.Володимира, 37, код 37433809) 49254,00 грн. основного боргу, 1609,50грн.. витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "06" лютого 2012 р.